Стресова відповідь та стан когнітивних функцій в періопераційному періоді у пацієнтів похилого та старечого віку при проведенні лапароскопічної холецистектомії

Автор(и)

  • Олена Володимирівна Бєлих Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна https://orcid.org/0000-0001-9479-6262
  • Маріне Акопівна Георгіянц Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна https://orcid.org/0000-0002-1373-7840
  • Олена Володимирівна Висоцька Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0003-3723-9771
  • Ганна Миколаївна Страшненко Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут», Україна https://orcid.org/0000-0001-5962-0413

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.224892

Ключові слова:

інгаляційна анестезія, тотальна внутрішньовенна анестезія, лапароскопічна холецистектомія, кортизол, інсулін, глюкоза, когнітивні порушення, пацієнти похилого та старечого віку

Анотація

Мета роботи: Дослідити динаміку рівнів маркерів стресу та стан когнітивних функцій в періопераційному періоді при проведенні ЛХЕ в пацієнтів похилого та старечого віку.

Матеріали й методи. Обстежено 84 пацієнти віком 68,1 ± 0,6 роки, з діагнозом жовчнокам’яна хвороба, гострий холецистит, яким проведено ЛХЕ. Хворих рандомізовано на 2 групи: І група — інгаляційна анестезія на основі севофлурану зі ШВЛ; ІІ група — ТВА на основі пропофолу зі ШВЛ. Проводився моніторинг показників гемодинаміки, дослідження рівня маркерів стресу (кортизол, інсулін, глюкоза),  когнітивних функцій.

Результати. Рівні глюкози та інсуліну в обох групах залишалися в межах норми на всіх етапах дослідження. Вихідний рівень кортизолу був вищий за норму в обох групах, але на 4, 5, 6 етапах дослідження достовірно знизився проти вихідних значень (р < 0,001). 

При дослідженні когнітивних функцій за тестом Лурія та шкалою MMSE, було виявлено їх достовірне зниження в обох групах на наступну добу після операції.

За тестом Лурія оцінка у I групі достовірно знизилася на наступну добу після операції проти періоду до премедикації на 8,7 % (p < 0,001), у II групі- на 10,1 % (p < 0,001); за шкалою MMSE оцінка у I групі достовірно знизилася на наступну добу після операції проти періоду до премедикації на 6,0 % (p < 0,001), у II групі- на 6,3 % (p < 0,001).

На п’яту післяопераційну добу достовірних відмінностей відносно вихідних значень за тестом Лурія та шкалою MMSE виявлено не було .

Висновки. Порівняльний аналіз динаміки рівнів маркерів стресу в обох групах, виявив деякі переваги загальної анестезії на основі севофлурану в антистресорному захисті пацієнтів у періопераційному періоді під час проведення лапароскопічної холецистектомії в порівнянні з тотальною внутрішньовенною анестезією на основі пропофолу зі ШВЛ. Однак ефективність антистресорного захисту обох видів анестезії була на достатньому рівні.

За даними кореляційного аналізу виявлено зворотній кореляційний зв'язок між станом когнітивних функцій у післяопераційному періоді та рівнем кортизолу в інтраопераційному періоді

Біографії авторів

Олена Володимирівна Бєлих, Харківська медична академія післядипломної освіти

Аспірант

Кафедра анестезіології, дитячої анестезіології та інтенсивної терапії

Маріне Акопівна Георгіянц, Харківська медична академія післядипломної освіти

Доктор медичних наук, професор

Кафедра анестезіології, дитячої анестезіології та інтенсивної терапії

Олена Володимирівна Висоцька, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Доктор технічних наук, професор

Кафедра радіоелектронних та біомедичних комп’ютеризованих засобів та технологій

Ганна Миколаївна Страшненко, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Кандидат технических наук, старший викладач

Кафедра радіоелектронних та біомедичних комп’ютеризованих засобів та технологій

Посилання

  1. Iwasaki, M., Edmondson, M., Sakamoto, A., Ma, D. (2015). Anesthesia, surgical stress, and “long-term” outcomes. Acta Anaesthesiologica Taiwanica, 53 (3), 99–104. doi: http://doi.org/10.1016/j.aat.2015.07.002
  2. Zhang, C., Li, C., Xu, Z., Zhao, S., Li, P., Cao, J., Mi, W. (2016). The effect of surgical and psychological stress on learning and memory function in aged C57BL/6 mice. Neuroscience, 320, 210–220. doi: http://doi.org/10.1016/j.neuroscience.2016.02.015
  3. Kotekar, N., Shenkar, A., Nagaraj, R. (2018). Postoperative cognitive dysfunction – current preventive strategies. Clinical Interventions in Aging, 13, 2267–2273. doi: http://doi.org/10.2147/cia.s133896
  4. Lin, X., Chen, Y., Zhang, P., Chen, G., Zhou, Y., Yu, X. (2020). The potential mechanism of postoperative cognitive dysfunction in older people. Experimental Gerontology, 130, 110791. doi: http://doi.org/10.1016/j.exger.2019.110791
  5. Riedel, B., Browne, K., Silbert, B. (2014). Cerebral protection: inflammation, endothelial dysfunction, and postoperative cognitive dysfunction. Current opinion in anaesthesiology, 27 (1), 89–97. doi: http://doi.org/10.1097/aco.0000000000000032
  6. Rundshagen, I. (2014). Postoperative cognitive dysfunction. Deutsches Arzteblatt international, 111 (8), 119–125. doi: http://doi.org/10.3238/arztebl.2014.0119
  7. Segal-Gidan, F. (2017). Postoperative confusion in older adults. Journal of the American Academy of Physician Assistants, 30 (4), 12–16. doi: http://doi.org/10.1097/01.jaa.0000513345.29384.39
  8. Kirov, M. Iu., Kuzkov, V. V. (2012). Optimizatsiia gemodinamiki v perioperatsionnom periode: obzor literatury. Vestnik anesteziologii i reanimatologii, 9 (5), 56–66.
  9. Oliveira, C. R., Bernardo, W. M., Nunes, V. M. (2017). Benefit of general anesthesia monitored by bispectral index compared with monitoring guided only by clinical parameters. Systematic review and meta-analysis. Brazilian journal of anesthesiology, 67 (1), 72–84. doi: http://doi.org/10.1016/j.bjane.2015.09.001
  10. Gibbison, B., Spiga, F., Walker, J. J., Russell, G. M., Stevenson, K., Kershaw, Y. et. al. (2015). Dynamic Pituitary-Adrenal Interactions in Response to Cardiac Surgery. Critical Care Medicine, 43 (4), 791–800. doi: http://doi.org/10.1097/ccm.0000000000000773
  11. Lupien, S. J., Maheu, F., Tu, M., Fiocco, A., Schramek, T. E. (2007). The effects of stress and stress hormones on human cognition: Implications for the field of brain and cognition. Brain and Cognition, 65 (3), 209–237. doi: http://doi.org/10.1016/j.bandc.2007.02.007
  12. Widmer, I. E., Puder, J. J., König, C., Pargger, H., Zerkowski, H. R., Girard, J., Müller, B. (2005). Cortisol Response in Relation to the Severity of Stress and Illness. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 90 (8), 4579–4586. doi: http://doi.org/10.1210/jc.2005-0354
  13. Prado, C. E., Crowe, S. F. (2019). Corticosteroids and Cognition: A Meta-Analysis. Neuropsychology Review, 29 (3), 288–312. doi: http://doi.org/10.1007/s11065-019-09405-8
  14. Rasmussen, L. S., O’Brien, J. T., Silverstein, J. H., Johnson, T. W., Siersma, V. D. et. al. (2005). Is peri-operative cortisol secretion related to post-operative cognitive dysfunction? Acta Anaesthesiologica Scandinavica, 49 (9), 1225–1231. doi: http://doi.org/10.1111/j.1399-6576.2005.00791.x
  15. Ji, M.-H., Shen, J.-C., Gao, R., Liu, X.-Y., Yuan, H.-M., Dong, L. et. al. (2013). Early postoperative cognitive dysfunction is associated with higher cortisol levels in aged patients following hip fracture surgery. Journal of Anesthesia, 27 (6), 942–944. doi: http://doi.org/10.1007/s00540-013-1633-5
  16. Piekarska, M., Buda, M., Deja, M. (2019). Assessment of adrenal reserve and secretion of cortisol in patients over 60 years of age undergoing cardiac surgery. Polish Journal of Cardio-Thoracic Surgery, 16 (3), 118–123. doi: http://doi.org/10.5114/kitp.2019.88600
  17. Mu, D.-L., Li, L.-H., Wang, D.-X., Li, N., Shan, G.-J., Li, J. et. al. (2013). High Postoperative Serum Cortisol Level Is Associated with Increased Risk of Cognitive Dysfunction Early after Coronary Artery Bypass Graft Surgery: A Prospective Cohort Study. PLoS ONE, 8 (10), e77637. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0077637
  18. Glumac, S., Kardum, G., Karanović, N. (2018). A Prospective Cohort Evaluation of the Cortisol Response to Cardiac Surgery with Occurrence of Early Postoperative Cognitive Decline. Medical Science Monitor, 24, 977–986. doi: http://doi.org/10.12659/msm.908251
  19. Hashmi, N. K., Podgoreanu, M. V.; Akhtar, S., Rosenbaum, S. (Eds.) (2018). Stress Response to Surgery in the Elderly. Principles of Geriatric Critical Care. Cambridge University Press, 168–186.
  20. Tran, T. T., Kaneva, P., Mayo, N. E., Fried, G. M., Feldman, L. S. (2014). Short-stay surgery: What really happens after discharge? Surgery, 156 (1), 20–27. doi: http://doi.org/10.1016/j.surg.2014.03.024
  21. Maillard, J., Elia, N., Haller, C. S., Delhumeau, C., Walder, B. (2015). Preoperative and early postoperative quality of life after major surgery - a prospective observational study. Health and Quality of Life Outcomes, 13 (1), 12. doi: http://doi.org/10.1186/s12955-014-0194-0
  22. Shoar, S., Naderan, M., Ebrahimpour, H., Soroush, A., Nasiri, S., Movafegh, A., Khorgami, Z. (2016). A prospective double-blinded randomized controlled trial comparing systemic stress response in Laparoascopic cholecystectomy between low-pressure and standard-pressure pneumoperitoneum. International Journal of Surgery, 28, 28–33. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijsu.2016.02.043
  23. Kothari, B., Rao, G. (2017). Assessment of different stress responses after laparoscopic and open cholecystectomy in patients attending tertary care hospital, Bhuj, Gujarat, India: a prospective study. International Surgery Journal, 4 (5), 1575–1578. doi: http://doi.org/10.18203/2349-2902.isj20171516

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-02-16

Як цитувати

Бєлих, О. В., Георгіянц, М. А., Висоцька, О. В., & Страшненко, Г. М. (2021). Стресова відповідь та стан когнітивних функцій в періопераційному періоді у пацієнтів похилого та старечого віку при проведенні лапароскопічної холецистектомії. ScienceRise: Medical Science, (1 (40), 34–39. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.224892

Номер

№ 1 (40) (2021)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Елена Владимировна Белых, Марине Акоповна Георгиянц, Елена Владимировна Высоцкая, Анна Николаевна Страшненко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.