Стан соціально-психологічної адаптації у хворих на депресивні розлади з урахуванням гендерного фактору

Автор(и)

  • Олександр Олександрович Белов Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Україна https://orcid.org/0000-0002-0156-0777

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.227876

Ключові слова:

депресивні розлади, соціально-психологічна адаптація, гендерні особливості, дезадаптивність, емоційний дискомфорт

Анотація

Мета: встановити особливості соціально-психологічної адаптації у хворих на депресивні розлади з урахуванням віку та гендерного фактору.

Матеріали і методи. Проведено клініко-психодіагностичне обстеження 107 чоловіків та 138 жінок, хворих на депресивні розлади з використанням методики діагностики соціально-психологічної адаптації C. Rogers et R.F. Dymond.

Результати. Встановлено низький рівень соціально-психологічної адаптації у хворих на депресивні розлади. Виявлено тенденцію до погіршення соціально-психологічної адаптації з віком, найбільш виражену щодо адаптивності, емоційного комфорту, ведомості, інтегральних показників адаптації, самоприйняття та емоційного комфорту у всіх хворих, а у чоловіків також щодо дезадаптивності, прийняття себе, зовнішнього контролю, і у жінок – щодо інтернальності. Показники брехливості, прийняття інших та домінування у чоловіків і жінок були найвищими у середній віковій групі (30-44 роки), і найнижчими – у старшій (понад 45 років); ця тенденція виявлена у чоловіків також для внутрішнього контролю та інтегрального показника прийняття інших, а у жінок – для прагнення до домінування. Відмінності при порівнянні старшої вікової групи із середньою були більш суттєвими, ніж при порівнянні молодшої групи (до 30 років) з середньою.

Висновки. Хворим на депресивні розлади притаманний низький рівень соціально-психологічної адаптації. Як у чоловіків, так і у жінок рівень соціально-психологічної адаптації знижується з віком, причому у чоловіків ця тенденція виражена більш чітко. Найбільш суттєве погіршання стану соціально-психологічної адаптації у хворих на депресивні розлади відбувається у віці понад 45 років; ця тенденція також більшою мірою притаманна чоловікам

Біографія автора

Олександр Олександрович Белов, Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра Медичної психології та психіатрії з курсом післядипломної освіти

Посилання

  1. Vos, T., Barber, R. M., Bell, B., Bertozzi-Villa, A., Biryukov, S., Bolliger, I. et. al. (2015). Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 301 acute and chronic diseases and injuries in 188 countries, 1990–2013: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2013. The Lancet, 386 (9995), 743–800. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-6736(15)60692-4
  2. Malhi, G. S., Mann, J. J. (2018). Depression. The Lancet, 392 (10161), 2299–2312. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-6736(18)31948-2
  3. James, S. L., Abate, D., Abate, K. H., Abay, S. M., Abbafati, C., Abbasi, N. et. al. (2018). Global, regional, and national incidence, prevalence, and years lived with disability for 354 diseases and injuries for 195 countries and territories, 1990–2017: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2017. The Lancet, 392 (10159), 1789–1858. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-6736(18)32279-7
  4. Park, L. T., Zarate, C. A. (2019). Depression in the Primary Care Setting. New England Journal of Medicine, 380 (23), 2278–2280. doi: http://doi.org/10.1056/nejmc1903259
  5. Hockenberry, J. M., Joski, P., Yarbrough, C., Druss, B. G. (2019). Trends in Treatment and Spending for Patients Receiving Outpatient Treatment of Depression in the United States, 1998-2015. JAMA Psychiatry, 76 (8), 810–817. doi: http://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2019.0633
  6. Bains, N., Abdijadid, S. (2020). Major Depressive Disorder. StatPearls. Treasure Island (FL). StatPearls Publishing. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK559078/ Last accessed: 23.02.2021
  7. Hammer-Helmich, L., Haro, J. M., Jönsson, B., Tanguy Melac, A., Di Nicola, S., Chollet, J. et. al. (2018). Functional impairment in patients with major depressive disorder: the 2-year PERFORM study. Neuropsychiatric Disease and Treatment, 14, 239–249. doi: http://doi.org/10.2147/ndt.s146098
  8. Saragoussi, D., Christensen, M. C., Hammer-Helmich, L., Rive, B., Touya, M., Haro, J. M. (2018). Long-term follow-up on health-related quality of life in major depressive disorder: a 2-year European cohort study. Neuropsychiatric Disease and Treatment, 14, 1339–1350. doi: http://doi.org/10.2147/ndt.s159276
  9. Christensen, M. C., Wong, C. M. J., Baune, B. T. (2020). Symptoms of Major Depressive Disorder and Their Impact on Psychosocial Functioning in the Different Phases of the Disease: Do the Perspectives of Patients and Healthcare Providers Differ? Frontiers in Psychiatry, 11. doi: http://doi.org/10.3389/fpsyt.2020.00280
  10. Isakov, R. I. (2018). Psychosocial dezadaptation in women with depressive disorders of different genesis: peculiarities of diagnostics, diseases and structure. Psychiatry Neurology and Medical Psychology, 9, 82–92. doi: http://doi.org/10.26565/2312-5675-2018-9-12
  11. Isakov, R. I. (2018). Comparative analysis of psychosocial disadaptation and efficient symptomatics in women with depressive disorders of different geneses. Ukrains'kyi Visnyk Psykhonevrolohii, 26 (3 (96)), 20–26.
  12. Isakov, R. I. (2020). The socio-psychological adjustment/maladjustment in the structure of depressive disorders of different genesis in women with different levels of affliction due to the action of macrosocial level of maladaptive factors. Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 1, 89–96. doi: http://doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i1.11075
  13. Isakov, R. I. (2019). Features of the relationship between severity of macrosocial maladaptation and anxiety-depressive symptoms in women with different genesis depressive disorders. Archives of Psychiatry, 25 (3 (98)), 136–141. doi: http://doi.org/10.37822/2410-7484.2019.25.3.136-141
  14. Pshuk, N. G., Stukan, L. V., Kaminska, A. O. (2018). Introducing system of psychotherapeutic intervention for family caregivers of patients with endogenous mental disorders. Wiadomosci Lekarskie, 71 (5), 980–985.
  15. Mysula, Yu. I. (2020). Some features of quality of life in the primary episode of bipolar affective disorder. Bulletin of Social Hygiene and Health Protection Organization of Ukraine, 1 (83), 24–30. doi: http://doi.org/10.11603/1681-2786.2020.1.11201
  16. Kraus, C., Kadriu, B., Lanzenberger, R., Zarate, C. A., Kasper, S. (2019). Prognosis and improved outcomes in major depression: a review. Translational Psychiatry, 9 (1). doi: http://doi.org/10.1038/s41398-019-0460-3
  17. Markova, M., Rezunenko, O., Kozhyna, H. (2017). Contents and efficiency measures of psychoeducation in rehabilitation system of patients with bipolar affective disorder. Journal of Education, Health end Sport formerly Journal of Health Sciences, 7, 711–715. doi: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.830020
  18. Osnitskii, A. K. (2004). Opredelenie kharakteristik sotsialnoi adaptatsii. Psikhologiia i shkola, 1, 43–56.
  19. Belov, O. O., Pshuk, N. G. (2020). Age and gender features of depressive and anxiety symptomatics of depressive disorders. Wiadomości Lekarskie, 73 (7), 1476–1479. doi: http://doi.org/10.36740/wlek202007130
  20. Belov, O., Pshuk, N. (2020). Some trends of clinical phenomenology of modern depressive disorders. Psychiatry, psychotherapy and clinical psychology, 1, 98–104. doi: http://doi.org/10.34883/PI.2020.11.1.009
  21. Fiskin, G., Kaydirak, M. M., Oskay, U. Y. (2016). Psychosocial Adaptation and Depressive Manifestations in High-Risk Pregnant Women: Implications for Clinical Practice. Worldviews on Evidence-Based Nursing, 14 (1), 55–64. doi: http://doi.org/10.1111/wvn.12186
  22. Gvozdetskii, A. N., Petrova, N. N., Akulin, I. M. (2019). Cogni tive deficit predict social performance in remitted patients with major depressive disorder. Sotsialnaia i klinicheskaia psikhiatriia, 29 (1), 5–9.
  23. Herasymenko, L. O., Skrypnikov, A. M., Isakov, R. I. (2019). Diagnosis of psychosocial maladaptation in women with depressive disorders. World of Medicine and Biology, 15 (67), 34–38. doi: http://doi.org/10.26724/2079-8334-2019-1-67-34
  24. Bruin, M. C., Comijs, H. C., Kok, R. M., Van der Mast, R. C., Van den Berg, J. F. (2018). Lifestyle factors and the course of depression in older adults: A NESDO study. International Journal of Geriatric Psychiatry, 33 (7), 1000–1008. doi: http://doi.org/10.1002/gps.4889
  25. Dao, A. T. M., Nguyen, V. T., Nguyen, H. V., Nguyen, L. T. K. (2018). Factors Associated with Depression among the Elderly Living in Urban Vietnam. BioMed Research International, 2018, 1–9. doi: http://doi.org/10.1155/2018/2370284
  26. Laird, K. T., Krause, B., Funes, C., Lavretsky, H. (2019). Psychobiological factors of resilience and depression in late life. Translational Psychiatry, 9 (1). doi: http://doi.org/10.1038/s41398-019-0424-7

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-05

Як цитувати

Белов, О. О. (2021). Стан соціально-психологічної адаптації у хворих на депресивні розлади з урахуванням гендерного фактору. ScienceRise: Medical Science, (2(41), 33–37. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.227876

Номер

№ 2(41) (2021)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Oleksandr Belov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.