Основний білок мієліну та його діагностичне значення у ВІЛ-інфікованих осіб з 4ою клінічною стадією та нейроінфекціями

Автор(и)

  • Володимир Миколайович Козько Харківський національний медичний університет , Україна https://orcid.org/0000-0003-1476-0548
  • Марина Геннадіївна Гвоздецька-Шаар Харківський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-8830-724X
  • Атон Васильович Сохань Харківський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-1860-3099
  • Катерина Володимирівна Юрко Харківський національний медичний університет , Україна https://orcid.org/0000-0002-1226-5431
  • Ганна Олегівна Соломенник Харківський національний медичний університет , Україна https://orcid.org/0000-0002-4864-9947

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.228189

Ключові слова:

ВІЛ-інфекція, основний білок мієліну, опортуністичні інфекції, центральна нервова система

Анотація

Було показано, що у ВІЛ-інфікованих пацієнтів патоморфологічні зміни білої речовини у вигляді демієлінізації спостерігаються вже на ранніх стадіях захворювання. Найбільш вивченим маркером цього процесу є основний білок мієліну, який може бути виявлений у цереброспінальній рідині або сироватці крові відразу після гострого розпаду мієліну.

Мета. Оцінити діагностичну значимість вмісту основного білка мієліну у цереброспінальній рідині і у сироватці крові ВІЛ-інфікованих осіб із 4-ою клінічною стадією й опортуністичними інфекціями центральної нервової системи.

Матеріали та методи. З використанням імуноферментного аналізу та набору реагентів "MBP ELISA" (Ansh Labs, USA) було вивчено вміст основного білка мієліну у цереброспінальній рідині і у сироватці крові 53 ВІЛ-інфікованих пацієнтів із 4-ою клінічною стадією й опортуністичними інфекціями центральної нервової системи залежно від етіології, наслідку хвороби та балів за шкалою коми Глазго. Також був проведений кореляційний аналіз з деякими лабораторними та клінічними показниками.

Результати. Виявлено значне підвищення вмісту основного білка мієліну як у цереброспінальній рідині, так і у сироватці крові ВІЛ-інфікованих пацієнтів із 4-ою клінічною стадією й опортуністичними інфекціями центральної нервової системи порівняно з контролем (р<0,01), що вказує на наявність активної демiєлінізації в центральної нервової системи. Найвищі значення основного білка мієліну у цереброспінальній рідині зареєстровані у пацієнтів із несприятливими наслідками хвороби, у вигляді смерті або наявності резидуального неврологічного дефіциту, а також у пацієнтів із церебральним токсоплазмозом. Основний білок мієліну у цереброспінальній рідині корелював із розмірами уражень білої речовини за даними магнітно-резонансної томографії і його вмістом у сироватці крові.

Висновки. Визначення основного білка мієліну у цереброспінальній рідині, а також у сироватці крові може слугувати додатковим кількісним маркером руйнування мієліну, який може використовуватися разом із магнітно-резонансною томографією для поліпшення діагностики та прогнозу даного захворювання у ВІЛ-інфікованих осіб із 4-ою клінічною стадією

Біографії авторів

Володимир Миколайович Козько, Харківський національний медичний університет

Доктор медичних наук, професор

Кафедра «Дитячі інфекційні хвороби»

Марина Геннадіївна Гвоздецька-Шаар, Харківський національний медичний університет

Асистент

Кафедра «Інфекційних Хвороб»

Атон Васильович Сохань, Харківський національний медичний університет

Доктор медичних наук, доцент

Кафедра «Інфекційні хвороби»

Катерина Володимирівна Юрко, Харківський національний медичний університет

Доктор медичних наук, професор

Кафедра «Інфекційних Хвороб»

Ганна Олегівна Соломенник, Харківський національний медичний університет

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра «Інфекційних хвороб»

Посилання

  1. Modi, G., Mochan, A., Modi, M. (2018). Neurological Manifestations of HIV. Advances in HIV and AIDS Control. doi: http://doi.org/10.5772/intechopen.80054
  2. Bowen, L. N., Smith, B., Reich, D., Quezado, M., Nath, A. (2016). HIV-associated opportunistic CNS infections: pathophysiology, diagnosis and treatment. Nature Reviews Neurology, 12 (11), 662–674. doi: http://doi.org/10.1038/nrneurol.2016.149
  3. Farhadian, S., Patel, P., Spudich, S. (2017). Neurological Complications of HIV Infection. Current Infectious Disease Reports, 19 (12). doi: http://doi.org/10.1007/s11908-017-0606-5
  4. Wang, B., Liu, Z., Liu, J., Tang, Z., Li, H., Tian, J. (2015). Gray and white matter alterations in early HIV-infected patients: Combined voxel-based morphometry and tract-based spatial statistics. Journal of Magnetic Resonance Imaging, 43 (6), 1474–1483. doi: http://doi.org/10.1002/jmri.25100
  5. Vassall, K. A., Bamm, V. V., Harauz, G. (2015). MyelStones: the executive roles of myelin basic protein in myelin assembly and destabilization in multiple sclerosis. Biochemical Journal, 472 (1), 17–32. doi: http://doi.org/10.1042/bj20150710
  6. Armstrong, R. C., Mierzwa, A. J., Sullivan, G. M., Sanchez, M. A. (2016). Myelin and oligodendrocyte lineage cells in white matter pathology and plasticity after traumatic brain injury. Neuropharmacology, 110, 654–659. doi: http://doi.org/10.1016/j.neuropharm.2015.04.029
  7. Yang, L., Tan, D., Piao, H. (2016). Myelin Basic Protein Citrullination in Multiple Sclerosis: A Potential Therapeutic Target for the Pathology. Neurochemical Research, 41 (8), 1845–1856. doi: http://doi.org/10.1007/s11064-016-1920-2
  8. Zhang, J., Sun, X., Zheng, S., Liu, X., Jin, J., Ren, Y., Luo, J. (2014). Myelin Basic Protein Induces Neuron-Specific Toxicity by Directly Damaging the Neuronal Plasma Membrane. PLoS ONE, 9 (9), e108646. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0108646
  9. Lamers, K. J. B., Van Engelen, B. G. M., Gabreëls, F. J. M., Hommes, O. R., Borm, G. F., Wevers, R. A. (2009). Cerebrospinal neuron-specific enolase, S-100 and myelin basic protein in neurological disorders. Acta Neurologica Scandinavica, 92 (3), 247–251. doi: http://doi.org/10.1111/j.1600-0404.1995.tb01696.x
  10. Borg, K., Bonomo, J., Jauch, E. C., Kupchak, P., Stanton, E. B., Sawadsky, B. (2012). Serum Levels of Biochemical Markers of Traumatic Brain Injury. ISRN Emergency Medicine, 2012, 1–7. doi: http://doi.org/10.5402/2012/417313
  11. Sokhan, A., Zots, Y., Gavrylov, A., Iurko, K., Solomennik, A., Kuznietsova, A. (2017). Levels of neurospecific markers in cerebrospinal fluid of adult patients with bacterial meningitis. Georgian Med News, 270, 65–69.
  12. Liuzzi, G. M., Mastroianni, C. M., Vullo, V., Jirillo, E., Delia, S., Riccio, P. (1992). Cerebrospinal fluid myelin basic protein as predictive marker of demyelination in AIDS dementia complex. Journal of Neuroimmunology, 36 (2-3), 251–254. doi: http://doi.org/10.1016/0165-5728(92)90058-s
  13. O’Connor, E., Zeffiro, T. (2019). Is treated HIV infection still toxic to the brain? Brain Imaging, 165, 259–284. doi: http://doi.org/10.1016/bs.pmbts.2019.04.001
  14. Le, L., Spudich, S. (2016). HIV-Associated Neurologic Disorders and Central Nervous System Opportunistic Infections in HIV. Seminars in Neurology, 36 (04), 373–381. doi: http://doi.org/10.1055/s-0036-1585454
  15. Lуtvуn, K. Y. (2018). Diagnostic significance of the determination of myelin basic protein in cerebrospinal fluid in HIV-associated neurological diseases. Medical Perspectives, 23 (2), 71–78. doi: http://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.2.133941
  16. De Vries, J., Thijssen, W. A. M. H., Snels, S. E. A., Menovsky, T., Peer, N. G., Lamers, K. J. (2001). Intraoperative values of S-100 protein, myelin basic protein, lactate, and albumin in the CSF and serum of neurosurgical patients. Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry, 71 (5), 671–674. doi: http://doi.org/10.1136/jnnp.71.5.671
  17. Nakagawa, H., Yamada, M., Kanayama, T., Tsuruzono, K., Miyawaki, Y., Tokiyoshi, K. et. al. (1994). Myelin Basic Protein in the Cerebrospinal Fluid of Patients with Brain Tumors. Neurosurgery, 34 (5), 825–833. doi: http://doi.org/10.1227/00006123-199405000-00006
  18. Neryanova, Y. N. (2014). Diagnostic value of brain damage markers levels in serum during the first 24 hours of the brain ischemic stroke. Zaporozhye Medical Journal, 6 (87), 48–51. doi: http://doi.org/10.14739/2310-1210.2014.6.35764
  19. Kawata, K., Liu, C. Y., Merkel, S. F., Ramirez, S. H., Tierney, R. T., Langford, D. (2016). Blood biomarkers for brain injury: What are we measuring? Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 68, 460–473. doi: http://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2016.05.009
  20. Van Engelen, B. G., Lamers, K. J., Gabreels, F. J., Wevers, R. A., van Geel, W. J., Borm, G. F. (1992). Age-Related Changes of Neuron-Specific Enolase, S-100 Protein, and Myelin Basic Protein Concentrations in Cerebrospinal Fluid. Clinical Chemistry, 38 (6), 813–816. doi: http://doi.org/10.1093/clinchem/38.6.813

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-05

Як цитувати

Козько, В. М., Гвоздецька-Шаар, М. Г., Сохань, А. В., Юрко, К. В., & Соломенник, Г. О. (2021). Основний білок мієліну та його діагностичне значення у ВІЛ-інфікованих осіб з 4ою клінічною стадією та нейроінфекціями. ScienceRise: Medical Science, (2(41), 28–32. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.228189

Номер

Розділ

Медичні науки