Результати холтерівського моніторування у хворих на ІХС в залежності від вираженості атеросклеротичного ураження коронарних артерій

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.232642

Ключові слова:

Холтерівське моніторування ЕКГ, ішемічна хвороба серця при малозмінених коронарних артеріях, хронічний коронарний синдром, INOCA

Анотація

Мета роботи провести порівняльний аналіз наявності, частоти і тривалості епізодів ішемії та порушень ритму за результатами Холтерівського моніторування у хворих з ішемічною хворобою серця в залежності від стану коронарних артерій.

Матеріали і методи. Обстежено 53 пацієнта (група І) зі стабільною ішемічною хворобою серця з малозміненими коронарними артеріями (INOCA), що були госпіталізовані в період з жовтня 2018 року до лютого 2021 року до КНП «Міської клінічної лікарні № 8» Харківської міської ради. До групи ІІ умовно увійшли 52 хворих з діагнозом стабільна ІХС, та за даними КАГ мали стенози КА понад 50 %.

Результати та обговорення. За результатами порівняльного аналізу встановлено, що у групі І було виявлено ознаки ішемії міокарда у вигляді депресії сегмента ST у 62,3 %( n=33) та елевації сегмента ST-11,3 % (n=6), в порівнянні з групою ІІ-73 %( n=38) та у 5,66 % (n=3) відповідно. Шлуночкові екстрасистоли (ШЕ) були зареєстровані у 52 хворих групи І, та у 44 пацієнтів групи ІІ. ШЕ 4 та 5 типу по Лауну, була достовірно вище у групі ІІ в порівнянні з групою І (р=0,0324) Виникнення шлуночкової тахікардії було зафіксовано у 5,7 % (n=3) хворих групи І та у 9,3 % (n=5) пацієнтів групи ІІ (р=0,347). У групі ІІ відзначалася тенденція до більшої кількості епізодів ішемії в порівнянні з групою І (р=0,072). Тривалість ішемії була достовірно довшою у групі І, в порівнянні з групою ІІ (р=0,042).

Висновки. Результати дослідження не показали достовірних відмінностей щодо розвитку кількості епізодів ішемії за даними Холтерівського моніторування в залежності від стану коронарних артерій. Тривалість епізодів ішемії у пацієнтів з INOCA достовірно довша в порівнянні з хворими з обструктивним атеросклерозом. У хворих на ІХС з обструктивними коронарними артеріями шлуночкова аритмія мала статистично достовірно більш важкий характер за Лауном

Біографія автора

Тетяна Валеріївна Пильова, Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education

Аспірант

Кафедра кардіології та функціональної діагностики

Посилання

  1. Zharinova, O., Ivaniva, Yu., Kutsia, V. (Eds.) (2021). Funktsionalna diahnostyka. Kyiv: Chetverta khvylia, 784.
  2. Verna, E., Ghiringhelli, S., Provasoli, S., Scotti, S., Salerno-Uriarte, J. (2018). Epicardial and microvascular coronary vasomotor dysfunction and its relation to myocardial ischemic burden in patients with non-obstructive coronary artery disease. Journal of Nuclear Cardiology, 25 (5), 1760–1769. doi: http://doi.org/10.1007/s12350-017-0871-6
  3. Zharinov, O. Y., Kuts, V. O., Tkhor, N. V. (2006). Navantazhuvalni proby v kardiolohii. Kyiv: Medytsyna svitu, 90.
  4. Taha, T. (2016). Can early 24 hours Holter monitoring predict obstructive coronary artery lesions in patients with low risk acute coronary syndrome? Journal of the Saudi Heart Association, 28 (3), 207. doi: http://doi.org/10.1016/j.jsha.2016.04.049
  5. Ganiga Sanjeeva, N. C., Shetty, R. K., Agarwal, S. (2015). An atypical case of vasospastic angina: demonstrating the usefulness of Holter monitoring. BMJ Case Reports. doi: http://doi.org/10.1136/bcr-2015-210939
  6. Araki, H., Koiwaya, Y., Nakagaki, O., Nakamura, M. (1983). Diurnal distribution of ST-segment elevation and related arrhythmias in patients with variant angina: a study by ambulatory ECG monitoring. Circulation, 67 (5), 995–1000. doi: http://doi.org/10.1161/01.cir.67.5.995
  7. Knuuti, J., Wijns, W., Saraste, A., Capodanno, D., Barbato, E., Funck-Brentano, C. et. al. (2019). 2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes. European Heart Journal, 41 (3), 407–477. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz425
  8. Kunadian, V., Chieffo, A., Camici, P. G., Berry, C., Escaned, J., Maas, A. H. E. M. et. al. (2021). An EAPCI Expert Consensus Document on Ischaemia with Non-Obstructive Coronary Arteries in Collaboration with European Society of Cardiology Working Group on Coronary Pathophysiology & Microcirculation Endorsed by Coronary Vasomotor Disorders International Study Group. EuroIntervention, 16 (13), 1049–1069. doi: http://doi.org/10.4244/eijy20m07_01
  9. Austen, W., Edwards, J., Frye, R., Gensini, G., Gott, V., Griffith, L. et. al. (1975). A reporting system on patients evaluated for coronary artery disease. Report of the Ad Hoc Committee for Grading of Coronary Artery Disease, Council on Cardiovascular Surgery, American Heart Association. Circulation, 51 (4), 5–40. doi: http://doi.org/10.1161/01.cir.51.4.5
  10. Harris, P., Stein, P., Fung, G., Drew, B. (2014). Heart rate variability measured early in patients with evolving acute coronary syndrome and 1-year outcomes of rehospitalization and mortality. Vascular Health and Risk Management, 10, 451–464. doi: http://doi.org/10.2147/vhrm.s57524
  11. Ryngach, Е. А., Treshkur, T. V., Tatarinova, A. A., Shlyakhto, E. V. (2017). Algorithm for the management of patients with stable coronary artery disease and high-grade ventricular arrhythmias. Terapevticheskii Arkhiv, 89 (1), 94–102. doi: http://doi.org/10.17116/terarkh201789194-102
  12. Ledakowicz-Polak, A, Ptaszyński, P, Polak, Ł, Zielińska, M. (2009). Prinzmetal's variant angina associated with severe heart rhythm disturbances and syncope: a therapeutic dilemma. Cardiology Journal, 16 (3), 269–272.
  13. Pascale, P., Schlaepfer, J., Oddo, M., Schaller, M.-D., Vogt, P., Fromer, M. (2009). Ventricular arrhythmia in coronary artery disease: limits of a risk stratification strategy based on the ejection fraction alone and impact of infarct localization. Europace, 11 (12), 1639–1646. doi: http://doi.org/10.1093/europace/eup314
  14. Bière, L., Niro, M., Pouliquen, H., Gourraud, J.-B., Prunier, F., Furber, A., Probst, V. (2017). Risk of ventricular arrhythmia in patients with myocardial infarction and non-obstructive coronary arteries and normal ejection fraction. World Journal of Cardiology, 9 (3), 268–276. doi: http://doi.org/10.4330/wjc.v9.i3.268
  15. Ganiga Sanjeeva, N. C., Shetty, R. K., Agarwal, S. (2015). An atypical case of vasospastic angina: demonstrating the usefulness of Holter monitoring. BMJ Case Reports. doi: http://doi.org/10.1136/bcr-2015-210939
  16. Myerburg, R. J., Kessler, K. M., Mallon, S. M., Cox, M. M., deMarchena, E., Interian, A., Castellanos, A. (1992). Life-Threatening Ventricular Arrhythmias in Patients with Silent Myocardial Ischemia Due to Coronary Artery Spasm. New England Journal of Medicine, 326 (22), 1451–1455. doi: http://doi.org/10.1056/nejm199205283262202
  17. Brainin, P., Frestad, D., Prescott, E. (2018). The prognostic value of coronary endothelial and microvascular dysfunction in subjects with normal or non-obstructive coronary artery disease: A systematic review and meta-analysis. International Journal of Cardiology, 254, 1–9. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijcard.2017.10.052

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-31

Як цитувати

Пильова, Т. В. (2021). Результати холтерівського моніторування у хворих на ІХС в залежності від вираженості атеросклеротичного ураження коронарних артерій. ScienceRise: Medical Science, (3(42), 15–19. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.232642

Номер

Розділ

Медичні науки