Оптимізація лікування хворих на бронхіальну астму з урахуванням поліморфізмів гена лейкотрієн С4-синтетази

Автор(и)

  • Наталія Анатоліївна Чередніченко Сумський державний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-6565-6102
  • Кочуєва Марина Миколаївна Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-1516-2155
  • Ганна Андріївна Тимченко Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна https://orcid.org/0000-0003-0949-7757
  • Юлія Олександрівна Заікіна Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна https://orcid.org/0000-0002-9337-863X
  • Геннадій Іванович Кочуєв Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна https://orcid.org/0000-0003-1039-7489
  • Андрій Леонідович Ляшок Харківської медичної академії післядипломної освіти, Україна https://orcid.org/0000-0003-2098-1697

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.232971

Ключові слова:

бронхіальна астма, -444C-поліморфізм гена LTC4-S, генотип, аспіринова астма, антилейкотрієнова терапія, інгаляційні кортикостероїди

Анотація

Мета дослідження – дослідити ефективність різних схем базисної терапії бронхіальної астми (БА) в залежності від поліморфізму гена LTC4.

Матеріали та методи. Для участі у дослідженні були залучені 181 хворий на БА. Усім залученим у дослідження хворим проведено загальне клінічне дослідження, спірометрію, визначений рівень контролю БА за опитувальником Asthma control questionnaire 5 (ACQ-5), за допомогою вивчення поліморфізму гену LTC4 була визначена приналежність хворих до генотипів А/А, А/С та С/С.

Результати. Алельний -444C-поліморфізм гена LTC4-S (rs 730012) мав наступну частоту генотипів серед хворих на БА: А/А – 77 осіб (42,6 %), А/С – 73 особи (40,3 %) та С/С – 31 особа (17,1 %).

У групах пацієнтів з генотипами А/А та А/С на тлі лікування низькою дозою інгаляційних кортикостероїдів (ІКС) та монтелукастом спостерігалось вірогідне покращення показника об’єму форсованого видоху за першу секунду (ОФВ1) та кількості балів за опитувальником ACQ-5 (контрольованість БА). Однак, у групі хворих з генотипом С/С не виявлено вірогідних змін показників ОФВ1 та балу за опитувальником ACQ-5.

У групах пацієнтів з генотипами А/А та С/С на тлі підвищення дози ІКС до середньої у фіксованій комбінації із β2-АПД порівняно з результатами лікування низькою дозою ІКС та та монтелукастом спостерігалось вірогідне покращення показника ОФВ1, а також показника контролю БА – ACQ-5, однак у групі хворих з генотипом А/С ця схема лікування не дала вірогідних змін показників ОФВ1 та ACQ-5.

При цьому у групі хворих з генотипом А/С не виявлено вірогідних змін показників ОФВ1 та ACQ-5.

Висновки. Частота генотипів А/A, A/C та С/C за LTC4S поліморфізмом у досліджуваній популяції складає 42,6 %, 40,3 % та 17,1 % відповідно.

Пацієнти з генотипами А/А та С/С мають вірогідну відповідь на лікування низькою дозою ІКС та монтелукастом у вигляді покращення показника ОФВ1 та балу ACQ-5.

Підвищення дози ІКС до середньої у фіксованій комбінації із β2-АПД у групах хворих з генотипами А/А та С/С приводить до вірогідного покращення показника ОФВ1, а також показника контролю БА – ACQ-5

Біографії авторів

Наталія Анатоліївна Чередніченко, Сумський державний університет

Аспірант

Кафедра внутрішньої медицини з центром респіраторної медицини

Кочуєва Марина Миколаївна, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Доктор медичних наук, професор

Кафедра внутрішньої медицини

Ганна Андріївна Тимченко, Харківська медична академія післядипломної освіти

Доктор філософії

Кафедра фтизіатрії, пульмонології та сімейної медицини

Юлія Олександрівна Заікіна, Харківська медична академія післядипломної освіти

Аспірант

Кафедра фтизіатрії, пульмонології та сімейної медицини

Геннадій Іванович Кочуєв, Харківська медична академія післядипломної освіти

Кандидит медичних наук, доцент

Кафедра загальної практики – сімейної медицини

Андрій Леонідович Ляшок, Харківської медичної академії післядипломної освіти

Кандидат медичних наук, асистент

Кафедрa анестезіології та інтенсивної терапії

Посилання

  1. Global initiative for asthma (2017). Available at: https://ginasthma.org/ Last accessed: 13.04.2021
  2. Jones, T. L., Neville, D. M., Chauhan, A. J. (2018). Diagnosis and treatment of severe asthma: a phenotype-based approach. Clinical Medicine, 18 (Suppl 2), s36–s40. doi: http://doi.org/10.7861/clinmedicine.18-2-s36
  3. Sanak, M., Pierzchalska, M., Bazan-Socha, S., Szczeklik, A. (2000). Enhanced Expression of the Leukotriene C4Synthase Due to Overactive Transcription of an Allelic Variant Associated with Aspirin-Intolerant Asthma. American Journal of Respiratory Cell and Molecular Biology, 23 (3), 290–296. doi: http://doi.org/10.1165/ajrcmb.23.3.4051
  4. Kedda, M.-A., Shi, J., Duffy, D., Phelps, S., Yang, I., O’Hara, K. et. al. (2004). Characterization of two polymorphisms in the leukotriene C4 synthase gene in an Australian population of subjects with mild, moderate, and severe asthma. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 113 (5), 889–895. doi: http://doi.org/10.1016/j.jaci.2004.02.008
  5. Sampson, A. P., Cowburn, A. S., Sladek, K., Adamek, L., Nizankowska, E., Szczeklik, A. et. al. (1997). Profound Overexpression of Leukotriene C4 Synthase in Bronchial Biopsies from Aspirin-Intolerant Asthmatic Patients. International Archives of Allergy and Immunology, 113 (1-3), 355–357. doi: http://doi.org/10.1159/000237600
  6. Woo, S.-D., Luu, Q. Q., Park, H.-S. (2020). NSAID-Exacerbated Respiratory Disease (NERD): From Pathogenesis to Improved Care. Frontiers in Pharmacology, 11. doi: http://doi.org/10.3389/fphar.2020.01147
  7. Acq5. Available at: https://www.respirologist.com.au/acq5/ Last accessed: 22.04.2021
  8. Kang, M.-J., Kwon, J.-W., Kim, B.-J., Yu, J., Choi, W.-A., Shin, Y.-J., Hong, S.-J. (2011). Polymorphisms of the PTGDR and LTC4S influence responsiveness to leukotriene receptor antagonists in Korean children with asthma. Journal of Human Genetics, 56 (4), 284–289. doi: http://doi.org/10.1038/jhg.2011.3
  9. Thompson, M. D., Capra, V., Clunes, M. T., Rovati, G. E., Stankova, J., Maj, M. C., Duffy, D. A. (2016). Cysteinyl Leukotrienes Pathway Genes, Atopic Asthma and Drug Response: From Population Isolates to Large Genome-Wide Association Studies. Frontiers in Pharmacology, 7. doi: http://doi.org/10.3389/fphar.2016.00299
  10. Zhang, Y., Huang, H., Huang, J., Xiang, Z., Yang, M., Tian, C., Fan, H. (2012). The −444A/C Polymorphism in the LTC4S Gene and the Risk of Asthma: A Meta-analysis. Archives of Medical Research, 43 (6), 444–450. doi: http://doi.org/10.1016/j.arcmed.2012.08.003
  11. Berghea, E. C., Popa, L. O., Dutescu, M. I. (2015). Association of Leukotriene C4 Synthase A-444C Polymorphism with Asthma and Asthma Phenotypes in Romanian Population. Maedica, 10 (2), 91–96.
  12. Lima, J. J., Zhang, S., Grant, A., Shao, L., Tantisira, K. G., Allayee, H. et. al. (2006). Influence of Leukotriene Pathway Polymorphisms on Response to Montelukast in Asthma. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 173 (4), 379–385. doi: http://doi.org/10.1164/rccm.200509-1412oc
  13. Quintero, I. Q., de Sanctis, J., Garmendia, J., Mestre, M. F., Moreno, D. (2012). 336 The Leukotriene C4 Synthase (A-444C) Promoter Polymorphism in Venezuelan Individuals with Asthma. World Allergy Organization Journal, 5, S108. doi: http://doi.org/10.1097/01.wox.0000412099.33967.78
  14. Cai, C., Zhou, M. X., Li, Y. P., Chen, C. S. (2011). Zhonghua jie he he hu xi za zhi. Chinese journal of tuberculosis and respiratory diseases, 34 (5), 362–366.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-31

Як цитувати

Чередніченко, Н. А., Марина Миколаївна, К., Тимченко, Г. А., Заікіна, Ю. О., Кочуєв, Г. І., & Ляшок, А. Л. (2021). Оптимізація лікування хворих на бронхіальну астму з урахуванням поліморфізмів гена лейкотрієн С4-синтетази. ScienceRise: Medical Science, (3(42), 9–14. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.232971

Номер

Розділ

Медичні науки