Організація збору біологічних матеріалів у вивченні природного прототипу бабезійної інфекції

Автор(и)

  • Інна Іванівна Торяник Державна установа «Інститут мікробіології та імунології імені І. І. Мечникова Національної академії медичних наук України», Україна https://orcid.org/0000-0001-6843-8808

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.232973

Ключові слова:

мишоподібні гризуни, екотопи, відлов, ектопаразити, бабезіоз, природний прототип

Анотація

Ензоотичність України за природно–осередковими захворюваннями, у тому числі, бабезіозом зумовлює актуальність започаткованого дослідження.

Мета дослідження: визначити етапи в організації збору біологічних матеріалів у вивченні природного прототипу бабезіозу.

Матеріали та методи дослідження. Об’єкти - мишоподібні гризуни родини Muridae родів Myodes, Microtus, Apodemus Sylvaemus природних ареалів лісостепової зони України, їхні ектопаразити-переносники бабезіозу - кліщі родини Ixodidае. Збір, накопичення та облік біологічних матеріалів виконувався за умов наукових експедицій. Регіональна географія останніх стосувалась Волинської, Житомирської, Київської, Полтавської, Сумської, Харківської, Чернігівської областей України.

Результати. Кількість виловлених та застосованих у дослідженні диких мишоподібних гризунів становила 63 особин. Ними були дорослі особини обоє статі, вагою 45-90 г, що належали до родини Muridae родів Myodes, Microtus, Apodemus, Sylvaemus. Кожна група тварин тяжіла до певного географічного ареалу існування з відповідними атрибутами флори та фауни. Збір та облік останніх на тваринах гризунах–годувальниках показав, що іксоди різнились за фазами розвитку, рівнем живлення кров’ю, статевими ознаками, видовою належністю.

Висновки. Нозологічний профіль бабезіозу як природно-осередкового облігатно-трансмісивного протозойного кровопаразитозу, зумовлював методологію епізоотичної оцінки місцевості, природного прототипу хвороби, збору зразків біологічного матеріалу (ЗБМ). Заходи по збору ЗБМ за бабезіозом є сезонно залежними. Дослідження, що проводились повинні орієнтуватись на 3 ланки епізоотичного чи епідемічного ланцюгів бабезіозу. Інвазія бабезіями кліщів в оптимальних природно - кліматичних умовах розвитку, щорічного контакту із тваринами призводила до формування латентного осередку бабезіозу

Біографія автора

Інна Іванівна Торяник, Державна установа «Інститут мікробіології та імунології імені І. І. Мечникова Національної академії медичних наук України»

Старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник

Лабораторія вірусних інфекцій

Посилання

  1. Villatoro, T., Karp, J. K. (2018). Transfusion-Transmitted Babesiosis. Archives of Pathology & Laboratory Medicine, 143 (1), 130–134. doi: http://doi.org/10.5858/arpa.2017-0250-rs
  2. Voltsit, O. V. (1999). Biologicheskoe raznoobrazie iksodovykh kleschey i metody ego izucheniya. Moskva: Zoologicheskie issledovaniya, 98.
  3. Shchorichna dopovid pro stan zdorovia naselennia, sanitarno-epidemichnu sytuatsiiu ta rezultaty diialnosti systemy okhorony zdorovia Ukrainy. 2016 rik (2017). Kyiv: Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy, DU «Ukrainskyi instytut stratehichnykh doslidzhen», 516.
  4. Asensi, V., González, L. M., Fernández-Suárez, J., Sevilla, E., Navascués, R. Á., Suárez, M. L. et. al. (2018). A fatal case of Babesia divergens infection in Northwestern Spain. Ticks and Tick-Borne Diseases, 9 (3), 730–734. doi: http://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2018.02.018
  5. Derzhavni sanitarni normy i pravyla "Orhanizatsiia roboty laboratorii pry doslidzhenni materialu, shcho mistyt biolohichni patohenni ahenty I–IV hrup patohennosti molekuliarno-henetychnymy metodamy" (2008). Nakazom Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy No. 26. 24.01.2008. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0088-08#Text
  6. Yevropeiska konventsiia pro zakhyst khrebetnykh tvaryn, shcho vykorystovuiutsia dlia doslidnytskykh abo inshykh naukovykh tsilei (1986). Verkhovna Rada Ukrainy. 18.03.1986. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_137#Text
  7. Pro zakhyst tvaryn vid zhorstokoho povodzhennia (2006). Zakon Ukrainy No. 3447-IV. 21.02.2006. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, 27, 990, st. 230.
  8. Mizhnarodni rekomendatsii z provedennia biomedychnykh doslidzhen z vykorystanniam tvaryn (1985). Khronyka VOZ, 39 (3), 3–9.
  9. Torianyk, I. I., Tymchenko, O. M., Ostapets, M. O., Chygyrynska, N. A., Pokhyl, S. I., Kostyria, I. A., Sorokina, I. V. (2020). Use of polymerase chain reaction in verification and differential diagnosis of babesiosis pathogens. Regulatory Mechanisms in Biosystems, 11 (4), 563–567. doi: http://doi.org/10.15421/022087
  10. Torianyk, I. I. (2021). Biological method for babesiosis detection: the unified version in vivo. Wiadomości Lekarskie, 74 (2), 268–272. doi: http://doi.org/10.36740/wlek202102117
  11. Halat, V. F., Berezovskyi, A. B., Soroka, N. M., Prus, M. P.; Halat, V. F. (Ed.) (2009). Parazytolohiia ta invaziini khvoroby tvaryn. Kyiv: Urozhai, 368.
  12. Gray, J. S., Estrada-Peña, A., Zintl, A. (2019). Vectors of Babesiosis. Annual Review of Entomology, 64 (1), 149–165. doi: http://doi.org/10.1146/annurev-ento-011118-111932
  13. Gazzavi-Rogozinа, L. V., Tkachоv, O. V., Filiptsova, O. V., Naboka, O. I., Burlaka, I. S., Dyomina, Y. V., Pidgaina, V. V. (2018). The method of epizootic assessment of the area of the institute writers. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies, 20 (83), 36–39. doi: http://doi.org/10.15421/nvlvet8307
  14. Prihodko, Yu. A., Nikiforova, O. V., Naglov, V. A. (2006), Iksodovie kleshhi (Acarina: Ixodidae)- nositeli i perenoschiki vosbuditeley v severovostochnoy chasti Ukrainy. Parazitologiia v XXI veke: problemy, metody, resheniia. Sankt-Peterburg, 3, 48–53.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-31

Як цитувати

Торяник, І. І. (2021). Організація збору біологічних матеріалів у вивченні природного прототипу бабезійної інфекції. ScienceRise: Medical Science, (3(42), 32–37. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.232973

Номер

№ 3(42) (2021)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Inna Torianyk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.