Експертна оцінка доцільності лікувально-діагностичних заходів при наданні екстреної допомоги хворим з гострим коронарним синдромом

Автор(и)

  • Віктор Федорович Забашта Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Україна https://orcid.org/0000-0001-9105-2233
  • Богдан Степанович Федак Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна https://orcid.org/0000-0003-2898-2141

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.232978

Ключові слова:

гострий коронарний синдром, метод експертних оцінок, лікувально-діагностичні заходи, догоспітальний етап

Анотація

Відомо, що вплинути на об’єм ураження міокарду, і, як наслідок – смертність – можливо лише у перші години його розвитку. Терапевтична тактика при ГКС з елевацією сегмента ST передбачає відновлення коронарного кровотоку, основним методом є реперфузія коронарної артерії шляхом системного тромболізису або черезшкірного коронарного втручання в умовах спеціалізованого стаціонару. Ефективність лікування знаходиться в зворотній залежності від витраченого часу.

Метою дослідження стало вивчення думки спеціалістів щодо доцільності виконання пунктів протоколу екстреної медичної допомоги хворим з гострим коронарним синдромом на місці виклику.

Матеріали і методи. У дослідженні був використаний метод експертних оцінок, що полягав у зборі інформації шляхом опитування експертів та зведенні індивідуальних думок експертів у загальну концепцію. Експертами були 48 лікарів з медицини невідкладних станів. Методика експертної оцінки включала наступні етапи: розробку анкети; опитування експертів; зведення матеріалів експертизи; розрахунок статистичних показників; інтерпретацію отриманих результатів та формулювання висновків.

Результати дослідження. З метою оцінки дій бригади Е(Ш)МД в залежності від необхідності їх проведення для діагностики та надання екстреної допомоги хворим на ГКС на місці виклику були розраховані індекси доцільності за кожним пунктом протоколу. У подальшому здійснено розподіл лікувально-діагностичних заходів при ГКС з елевацією сегменту ST за рівнем доцільності проведення на місці події на чотири групи (n): n1 – високий рівень, n2 – достатній рівень та n3 – низький рівень та n4 – дуже низький рівень. За результатами ранжування визначено обсяг заходів, доцільних до здійснення керівником бригади Е(Ш)МД при ГКС з елевацією сегменту ST при доїзді на виклик, а також заходи, які, на думку опитаних експертів, є не обов’язковими для проведення на даному етапі та можуть бути здійсненні під час транспортування хворого до спеціалізованого стаціонару.

Висновки. На підставі результатів проведеного розрахунку індексів доцільності та подальшого ранжування лікувально-діагностичних заходів на відповідні групи (n1, n2, n3, n4) із 37 пунктів протоколу, що досліджувались, для надання допомоги хворим з ГКС з елевацією сегменту ST на місці події рекомендовано виконувати 16

Біографії авторів

Віктор Федорович Забашта, Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

Директор

Богдан Степанович Федак, Харківська медична академія післядипломної освіти

Доктор медичних наук, професор

Кафедра організації охорони здоров’я, публічного управління та адміністрування

Посилання

  1. Kawecki, D., Morawiec, B., Gąsior, M., Wilczek, K., Nowalany-Kozielska, E., Gierlotka, M. (2019). Annual Trends in Total Ischemic Time and One-Year Fatalities: The Paradox of STEMI Network Performance Assessment. Journal of Clinical Medicine, 8 (1), 78. doi: http://doi.org/10.3390/jcm8010078
  2. Khalid, U., Jneid, H., Denktas, A. E. (2017). The relationship between total ischemic time and mortality in patients with STEMI: every second counts. Cardiovascular Diagnosis and Therapy, 7 (S2), S119–S124. doi: http://doi.org/10.21037/cdt.2017.05.10
  3. Sederholm Lawesson, S., Isaksson, R.-M., Thylén, I., Ericsson, M., Ängerud, K., Swahn, E. (2018). Gender differences in symptom presentation of ST-elevation myocardial infarction – An observational multicenter survey study. International Journal of Cardiology, 264, 7–11. doi: http://doi.org/10.1016/j.ijcard.2018.03.084
  4. Vertkin, A. L., Morozov, S. N., Fedorov, A. I. (2013). Prehospital stage of medical aid to patients with acute coronary syndrome and elevated ST segment. Klinicheskaya meditsina, 7, 65–69.
  5. Kontsevaya, A. V., Kalinina, A. M., Koltunov, I. E., Oganov, R. G. (2011). Sotsialnoekonomicheskiy uscherb ot ostrogo koronarnogo sindroma v Rossiyskoy Federatsii. Ratsionalnaya farmakoterapiya v kardiologii, 7, 158–166.
  6. Dracup, K., McKinley, S., Riegel, B., Moser, D. K., Meischke, H., Doering, L. V. et. al. (2009). A Randomized Clinical Trial to Reduce Patient Prehospital Delay to Treatment in Acute Coronary Syndrome. Circulation: Cardiovascular Quality and Outcomes, 2 (6), 524–532. doi: http://doi.org/10.1161/circoutcomes.109.852608
  7. Veselova, T. N., Merkulova, I. N., Barysheva, N. A., Ternovoy, S. K., Shariya, M. A., Ruda, M. Ya. (2013). Comparison of characteristics of atherosclerotic plaques in patients with acute coronary syndrome and stable ischemic heart disease: data of multispiral computed tomography. Kardiologiya, 53 (12), 14–20.
  8. Nielsen, C. G., Laut, K. G., Jensen, L. O., Ravkilde, J., Terkelsen, C. J., Kristensen, S. D. (2016). Patient delay in patients with ST-elevation myocardial infarction: Time patterns and predictors for a prolonged delay. European Heart Journal: Acute Cardiovascular Care, 6 (7), 583–591. doi: http://doi.org/10.1177/2048872616676570
  9. Denktas, A. E., Anderson, H. V., McCarthy, J., Smalling, R. W. (2011). Total Ischemic Time: the correct focus of attention for optimal ST-segment elevation myocardial infarction care. JACC: Cardiovascular Interventions, 4 (6), 599–604. doi: http://doi.org/10.1016/j.jcin.2011.02.012
  10. Foo, C. Y., Bonsu, K. O., Nallamothu, B. K., Reid, C. M., Dhippayom, T., Reidpath, D. D., Chaiyakunapruk, N. (2018). Coronary intervention door-to-balloon time and outcomes in ST-elevation myocardial infarction: a meta-analysis. Heart, 104 (16), 1362–1369. doi: http://doi.org/10.1136/heartjnl-2017-312517
  11. Kim, H. K., Jeong, M. H., Ahn, Y., Chae, S. C., Kim, Y. J., Hur, S. H. et. al. (2017). Relationship between time to treatment and mortality among patients undergoing primary percutaneous coronary intervention according to Korea Acute Myocardial Infarction Registry. Journal of Cardiology, 69 (1), 377–382. doi: http://doi.org/10.1016/j.jjcc.2016.09.002
  12. Shiomi, H., Nakagawa, Y., Morimoto, T., Furukawa, Y., Nakano, A., Shirai, S. et. al. (2012). AS-015: Total Ischemic Time and Primary PCI: Optimal Time Period from Symptom-onset to Reperfusion Therapy. The American Journal of Cardiology, 109 (7), S7. doi: http://doi.org/10.1016/j.amjcard.2012.01.012
  13. Ibanez, B., James, S., Agewall, S., Antunes, M. J., Bucciarelli-Ducci, C., Bueno, H. et. al. (2018). 2017 ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation: The Task Force for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation of the European So ciety of Cardiology (ESC). European Heart Journal, 39 (2), 119–177. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx393
  14. Unifikovanyi klinichnyi protokol ekstrenoi, pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy ta medychnoi reabilitatsii «Hostryi koronarnyi syndrom z elevatsiieiu sehmenta ST» (2014). Nakaz MOZ Ukrainy No. 455. 02.07.2014. Kyiv: Derzhavnyi ekspertnyi tsentr, 7.
  15. Venttsel, E. S., Ovcharov, L. A. (2000). Teoriya veroyatnostey i ee inzhenernye prilozheniya. Moscow: Vysshaya shkola, 480.
  16. Kolkutin, V. V., Pinchuk, P. V., Vasnetsova, O. A. (2005). About selection of experts for the analysis of competitiveness hardware-technical means for carrying out of judicial examinations. Problemy ekspertizy v meditsine, 5 (17), 5–8.
  17. Novosad, V. P., Seliverstov, R. H., Artym, I. I. (2009). Kilkisni metody ekspertnoho otsiniuvannia. Kyiv: NADU, 36.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-31

Як цитувати

Забашта, В. Ф., & Федак, Б. С. (2021). Експертна оцінка доцільності лікувально-діагностичних заходів при наданні екстреної допомоги хворим з гострим коронарним синдромом. ScienceRise: Medical Science, (3(42), 38–44. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.232978

Номер

№ 3(42) (2021)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Victoria Zabashta, Bogdan Fedak

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.