Діагностика механічної асфіксії – досвід іноземних країн (огляд літератури)

Автор(и)

  • Ірина Іванівна Яковцова Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна https://orcid.org/0000-0002-1027-9215
  • Олександр Михайлович Гуров Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна https://orcid.org/0000-0003-3833-6100
  • Вадим Володимирович Ніконов Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна https://orcid.org/0000-0002-0078-9991
  • Сергій Володимирович Курсов Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна https://orcid.org/0000-0003-3539-1489
  • Дмитро Борисович Гладких Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна https://orcid.org/0000-0002-2716-1694
  • Світлана Володимирівна Данилюк Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна https://orcid.org/0000-0002-9971-0410

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.233034

Ключові слова:

Механічна асфіксія, судово-медична експертиза, імуногістохімічні маркери

Анотація

Метою даного дослідження є встановлення сучасних, світових трендів у діагностиці механічної асфіксії

Матеріали та методи: пошуково-бібліографічний метод (теоретичний аналіз, систематизація і класифікація бібліотечних каталогів, друкованих та електронних джерел з питань механічної асфіксії) з відкритих наукових баз Scopus preview, Web of Science та за допомогою інформаційно – пошукових систем Google Scholar, Open Ukrainian Citation Index (OUCI), ScienceDirect в мережі інтернет.

Результати: Механічна асфіксія, як один із найпоширеніших видів насильницької смерті займає перші рядки серед випадків смерті від механічних ушкоджень. ЇЇ вивчення становить велику зацікавленість серед науковців медиків різних галузей, в першу чергу, це стосується лікарів реаніматологів і судово-медичних експертів. Встановлення причин виникнення асфіксії, клінічних і морфологічних проявів, і наслідків, які нажаль частіше за все призводять до смерті. Зі стрімким розвитком суспільства також швидко розвивається і наука, з’являються новітні чутливі методи діагностики захворювань. Але нажаль на теренах країн пострадянського простору діагностика більшості патологічних станів, зокрема і асфіктичні стани визначаються за допомогою досвіду і органів відчуття.

Враховуючи особливості перебігу патофізіологічних процесів асфіктичного стану та їх проявів в організмі, лікарям слід опиратися, в першу чергу, на загальні знання про гіпоксичні і асфіктичні порушення, які виявляються інструментальними методами дослідження з дотриманням вимог доказової медицини.

Висновки: На теперішній час діагностика асфіксії складається з багатьох морфологічних ознак. Не врахування стану організму, наявність хронічних захворювань, наркотичного або алкогольного сп’яніння на момент виникнення асфіктичного стану, це все ускладнює встановлення діагнозу. Виявлення окремих клінічних проявів чи морфологічних ознак не дають змогу стверджувати про його зажиттєве походження. Тому необхідно використовувати сучасні методи дослідження, які мають розширити можливості судово-медичної діагностики зажиттєвості ушкоджень з точки зору доказової медицини та надати судово-медичним експертам наукове обґрунтування їх підсумків. Одним із таких методів є імуногістохімічний, який набирає популярності та закріплює свої позиції в країнах ЄС, Китаї, Японії та Америці. Також цей метод добре зарекомендований та поширений в морфологічних дослідженнях диференційної діагностики пухлин. Окремі наукові праці доводять доцільність використання імуногістохімічного методу для вирішення завдань судово-медичної експертної практики, який являє собою зумовлене часом актуальне наукове практичне завдання

Біографії авторів

Ірина Іванівна Яковцова, Харківська медична академія післядипломної освіти

Доктор медичних наук, професор

Кафедра патологічної анатомії

Олександр Михайлович Гуров, Харківська медична академія післядипломної освіти

Доктор медичних наук, професор

Кафедра судово-медичної експертизи

Вадим Володимирович Ніконов, Харківська медична академія післядипломної освіти

Доктор медичних наук, професор

Кафедра медицини невідкладних станів та медицини катастроф

Сергій Володимирович Курсов, Харківська медична академія післядипломної освіти

Доктор медичних наук, професор

Кафедра медицини невідкладних станів та медицини катастроф

Дмитро Борисович Гладких, Харківська медична академія післядипломної освіти

Кандидат медичних наук, асистент

Кафедра судово-медичної експертизи

Світлана Володимирівна Данилюк, Харківська медична академія післядипломної освіти

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра патологічної анатомії

Посилання

  1. Volkov, O. O., Dziak, L. A., Yekhalov, V. V., Zozulia, O. O., Klyhunenko, O. M., Liashchenko, O. V. et. al.; Dziak, L. A., Klyhunenko, O. M. (Eds.) (2019). Mekhanichna asfiksiia. Dnipro: LIRA, 188.
  2. Viter, V. I., Vavilov, A. Yu., Kungurova, V. V., Babushkina, V. A. (2016). Mekhanicheskaya asfiksiya: sudebno-meditsinskaya diagnostika i otsenka. Izhevsk: GBOU VPO “Izhevskaya gosudarstvennaya meditsinskaya akademiya”, 89.
  3. Matyshev, A. A., Viter, V. I. (Eds.) (1993). Sudebno-meditsinskaya ekspertiza mekhanicheskoy asfiksii. Saint Petersburg: Meditsina, 219.
  4. Molin, Yu. A. (2014). Sudebno-meditsinskaya ekspertiza povesheniya. Saint Petersburg: ANO LA «Professional», 320.
  5. Merezhko, G. V. (2016). Three diagnostic components of strangulation asphyxia resulting from hanging. Voprosy kriminologii, kriminalistiki i sudebnoy ekspertizy, 2, 157–161.
  6. Bogomolov, D. V., Zbrueva, Y. V., Semenov, G. G., Denisova, O. P. (2018). Algorithm for establishing lifetime of strangulation mechanical asphyxiation. Russian Journal of Forensic Medicine, 4 (1), 11–12. doi: http://doi.org/10.19048/2411-8729-2018-4-1-11-12
  7. Reisch, T., Hartmann, C., Hemmer, A., Bartsch, C. (2019). Suicide by hanging: Results from a national survey in Switzerland and its implications for suicide prevention. PLOS ONE, 14 (9), e0220508. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0220508
  8. Russo, M. C., Verzeletti, A., Piras, M., De Ferrari, F. (2016). Hanging Deaths. American Journal of Forensic Medicine Pathology, 37 (3), 141–145. doi: http://doi.org/10.1097/paf.0000000000000239
  9. Kanamüller, J., Riipinen, P., Riala, K., Paloneva, E., Hakko, H. (2015). Hanging suicides in northern Finland: A descriptive epidemiological study. Death Studies, 40 (4), 205–210. doi: http://doi.org/10.1080/07481187.2015.1117537
  10. Arsenault-Lapierre, G., Kim, C., Turecki, G. (2004). Psychiatric diagnoses in 3275 suicides: a meta-analysis. BMC Psychiatry, 4 (1). doi: http://doi.org/10.1186/1471-244x-4-37
  11. Starkuviene, S., Kalediene, R., Petrauskiene, J. (2006). Epidemic of suicide by hanging in Lithuania: Does socio-demographic status matter? Public Health, 120 (8), 769–775. doi: http://doi.org/10.1016/j.puhe.2006.04.009
  12. Taktak, S., Kumral, B., Unsal, A., Ozdes, T., Buyuk, Y., Celik, S. (2015). Suicidal hanging in Istanbul, Turkey: 1979–2012 Autopsy results. Journal of Forensic and Legal Medicine, 33, 44–49. doi: http://doi.org/10.1016/j.jflm.2015.03.008
  13. Kosky, R. J., Dundas, P. (2000). Death by Hanging: Implications for Prevention of an Important Method of Youth Suicide. Australian & New Zealand Journal of Psychiatry, 34 (5), 836–841. doi: http://doi.org/10.1080/j.1440-1614.2000.00807.x
  14. Bhosle, S. H., Zanjad, N. P., Dake, M. D., Godbole, H. V. (2015). Deaths due to hanging among adolescents – A 10-year retrospective study. Journal of Forensic and Legal Medicine, 29, 30–33. doi: http://doi.org/10.1016/j.jflm.2014.11.003
  15. Mosek, D. P., Sperhake, J. P., Edler, C., Püschel, K., Schröder, A. S. (2020). Cases of asphyxia in children and adolescents: a retrospective analysis of fatal accidents, suicides, and homicides from 1998 to 2017 in Hamburg, Germany. International Journal of Legal Medicine, 134 (3), 1073–1081. doi: http://doi.org/10.1007/s00414-020-02248-6
  16. Wahlsten, P., Eriksson, A. (2020). Asphyxia Homicides in Finland, 1983–2012. Journal of Forensic Sciences, 65 (5), 1548–1556. doi: http://doi.org/10.1111/1556-4029.14458
  17. Zátopková, L., Janík, M., Urbanová, P., Mottlová, J., Hejna, P. (2018). Laryngohyoid fractures in suicidal hanging: A prospective autopsy study with an updated review and critical appraisal. Forensic Science International, 290, 70–84. doi: http://doi.org/10.1016/j.forsciint.2018.05.043
  18. deJong, J. L., Lee, J., Grande, A., Huffman, C., Bielby, C., Brown, T. (2020). Positional Asphyxia in Opioid‐Related Deaths: Is It Being Overlooked? Journal of Forensic Sciences, 65 (6), 2008–2012. doi: http://doi.org/10.1111/1556-4029.14524
  19. Arslan, M. N., Kertmen, Ç., Esen Melez, İ., Melez, D. O. (2018). Comparison of autopsy findings and injury severity scores in deaths due to traumatic asphyxia (perthes syndrome). Journal of Forensic and Legal Medicine, 56, 42–47. doi: http://doi.org/10.1016/j.jflm.2018.03.002
  20. Sauvageau, A., Boghossian, E. (2010). Classification of Asphyxia: The Need for Standardization. Journal of Forensic Sciences, 55 (5), 1259–1267. doi: http://doi.org/10.1111/j.1556-4029.2010.01459.x
  21. Barranco, R., Caputo, F., Molinelli, A., Ventura, F. (2020). Review on post-mortem diagnosis in suspected SUDEP: Currently still a difficult task for Forensic Pathologists. Journal of Forensic and Legal Medicine, 70, 101920. doi: http://doi.org/10.1016/j.jflm.2020.101920

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-05-31

Як цитувати

Яковцова, І. І., Гуров, О. М., Ніконов, В. В., Курсов, С. В., Гладких, Д. Б., & Данилюк, С. В. (2021). Діагностика механічної асфіксії – досвід іноземних країн (огляд літератури) . ScienceRise: Medical Science, (3(42), 45–49. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.233034

Номер

№ 3(42) (2021)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Iryna Yakovtsova, Olexandr Hurov, Vadym Nikonov, Sergii Kursov, Dmytro Hladkykh, Svitlana Danyliuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.