Використання ультразвукової денситометрії в оцінці мінеральної щільності кісткової тканини та визначення 10-річного ризику остеопоротичних переломів у жінок старшого віку в практиці сімейного лікаря

Автор(и)

  • Євгенія Юріївна Лук’янець Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна https://orcid.org/0000-0002-5578-9171

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.238027

Ключові слова:

Остеопороз, остеопенія, ультразвукова денситометрія, фактори ризику остеопорозу, FRAX, Q-Fracture, сімейна медицина

Анотація

Остеопороз посідає четверте місце за поширеністю після серцево-судинних, онкологічних і ендокринних захворювань. Зі збільшенням тривалості життя він стає однією з головних причин втрати здоров'я і збільшення летальності у популяції.

Мета дослідження. Виявлення жінок із зниженою щільністю кісткової тканини за допомогою ультразвукової денситометрії та оцінка ризику остеопоротичних переломів.

Матеріали і методи. Дослідження ґрунтувалося на обстеженні 31 жінки Одеської області, середній вік яких склав 57,0±9,1 років, середня маса тіла 75,74±12,5 кг, зріст 162,8±0,1 см, середній показник ІМТ склав 28,57±4,5. Всі жінки були розподілені за віком на групи з десятирічним інтервалом та за показниками ультразвукової денситометрії.

Результати. Зниження щільності кісткової тканини виявлено у 51,6 % обстежених. Найнижча МЩКТ була у віковій групі 70–79 років, а найбільша кількість респонденток з остеопенічними змінами – у віці 50–59. Виявлено лінійний кореляційний зв’язок МЩКТ з віком на рівні значущості p=0,007. Рівняння лінійної регресії має вигляд: t =-0,03968*вік+1,268, (r=-0,473). У жінок з остеопенією виявили достовірне збільшення показників за майже всіма алгоритмами оцінки 10-річного ризику переломів при p<0,05 (крім FRAX Hір без МЩКТ (p=0,087)) та достовірне зниження показників ультразвукової денситометрії у порівнянні із жінками з нормальною МЩКТ. У жінок з переломами достовірно вищі показники за алгоритмами FRAX Total без МЩКТ (p=0,002), FRAX Hір без МЩКТ (p=0,004) та Q-fracture Hір (p=0,044).

Висновок. Остеопенічні прояви за даними ультразвукової денситометрії мали більшість жінок. Вік достовірно корелює з показниками МЩКТ. З віком зростає кількість жінок із змінами в структурі кісткової тканини, причому, після 70 років – всі жінки мають остеопенічні прояви. Алгоритми по оцінці 10-річного ризику переломів FRAX та Q-Fracture достовірно корелюють з показниками денситометрії. Поєднання ультразвукової денситометрії з алгоритмами оцінки ризику остеопоротичних переломів в рази підвищує діагностику остеопорозу

Біографія автора

Євгенія Юріївна Лук’янець, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Аспірант

Кафедра «Загальна практика (сімейна медицина)»

Посилання

  1. Svedbom, A., Hernlund, E., Ivergård, M., Compston, J., Cooper, C. et. al. (2013). Osteoporosis in the European Union: a compendium of country-specific reports. Archives of Osteoporosis, 8 (1-2). doi: http://doi.org/10.1007/s11657-013-0137-0
  2. Smaliuh, O. Z. (2013). Osteoporosis: what should a practitioner know (a review of literature). Bukovinian Medical Herald, 17 (2), 168–171.
  3. Gutzwiller, J.-P., Richterich, J.-P., Stanga, Z., Nydegger, U. E., Risch, L., Risch, M. (2018). Osteoporosis, diabetes, and hypertension are major risk factors for mortality in older adults: an intermediate report on a prospective survey of 1467 community-dwelling elderly healthy pensioners in Switzerland. BMC Geriatrics, 18 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12877-018-0809-0
  4. Salminen, H., Piispanen, P., Toth-Pal, E. (2019). Primary care physicians’ views on osteoporosis management: a qualitative study. Archives of Osteoporosis, 14 (1). doi: http://doi.org/10.1007/s11657-019-0599-9
  5. Curtis, E. M., Moon, R. J., Harvey, N. C., Cooper, C. (2017). The impact of fragility fracture and approaches to osteoporosis risk assessment worldwide. Bone, 104, 29–38. doi: http://doi.org/10.1016/j.bone.2017.01.024
  6. El-Hajj Fuleihan, G., Chakhtoura, M., Cauley, J. A., Chamoun, N. (2017). Worldwide Fracture Prediction. Journal of Clinical Densitometry, 20 (3), 397–424. doi: http://doi.org/10.1016/j.jocd.2017.06.008
  7. Cawthon, P. M. (2011). Gender Differences in Osteoporosis and Fractures. Clinical Orthopaedics Related Research, 469 (7), 1900–1905. doi: http://doi.org/10.1007/s11999-011-1780-7
  8. Paul, T., Cherian, K., Kapoor, N. (2019). Utility of FRAX (fracture risk assessment tool) in primary care and family practice setting in India. Journal of Family Medicine and Primary Care, 8 (6), 1824–1827. doi: http://doi.org/10.4103/jfmpc.jfmpc_385_19
  9. Bliuc, D., Nguyen, N. D., Milch, V. E., Nguyen, T. V., Eisman, J. A., Center, J. R. (2009). Mortality Risk Associated With Low-Trauma Osteoporotic Fracture and Subsequent Fracture in Men and Women. JAMA, 301 (5), 513–521. doi: http://doi.org/10.1001/jama.2009.50
  10. Kanis, J. ., Johnell, O., De Laet, C., Johansson, H., Oden, A., Delmas, P. et. al. (2004). A meta-analysis of previous fracture and subsequent fracture risk. Bone, 35 (2), 375–382. doi: http://doi.org/10.1016/j.bone.2004.03.024
  11. Blackie, R. (2020). Diagnosis, assessment and management of osteoporosis. Prescriber, 31 (1), 14–19. doi: http://doi.org/10.1002/psb.1815
  12. Nayak, S., Edwards, D. L., Saleh, A. A., Greenspan, S. L. (2015). Systematic review and meta-analysis of the performance of clinical risk assessment instruments for screening for osteoporosis or low bone density. Osteoporosis International, 26 (5), 1543–1554. doi: http://doi.org/10.1007/s00198-015-3025-1
  13. Leslie, W. D., Seeman, E., Morin, S. N., Lix, L. M., Majumdar, S. R. (2018). The diagnostic threshold for osteoporosis impedes fracture prevention in women at high risk for fracture: A registry-based cohort study. Bone, 114, 298–303. doi: http://doi.org/10.1016/j.bone.2018.07.004
  14. Kanis, J. A., Johansson, H., Harvey, N. C., McCloskey, E. V. (2018). A brief history of FRAX. Archives of Osteoporosis, 13 (1). doi: http://doi.org/10.1007/s11657-018-0510-0
  15. Burden, A. M., Tanaka, Y., Xu, L., Ha, Y.-C., McCloskey, E., Cummings, S. R., Glüer, C. C. (2020). Osteoporosis case ascertainment strategies in European and Asian countries: a comparative review. Osteoporosis International, 32 (5), 817–829. doi: http://doi.org/10.1007/s00198-020-05756-8
  16. Medina-Gomez, C., Kemp, J. P., Trajanoska, K., Luan, J., Chesi, A., Ahluwalia, T. S. et. al. (2018). Life-Course Genome-wide Association Study Meta-analysis of Total Body BMD and Assessment of Age-Specific Effects. The American Journal of Human Genetics, 102 (1), 88–102. doi: http://doi.org/10.1016/j.ajhg.2017.12.005
  17. Nayak, S., Edwards, D. L., Saleh, A. A., Greenspan, S. L. (2013). Performance of risk assessment instruments for predicting osteoporotic fracture risk: a systematic review. Osteoporosis International, 25 (1), 23–49. doi: http://doi.org/10.1007/s00198-013-2504-5
  18. World Health Organization (1994). Assessment of fracture risk and its application to screening for postmenopausal osteoporosis. Technical Support Series. Geneva: WHO, 843.
  19. Povorozniuk, V. V., Hryhorieva, N. V., Kanis, J. A., McCloskey, E. V., Johansson, H. (2016). Ukrainian FRAX version in the male osteoporosis management. News of Medicine and Pharmacy, 16 (596). Available at: http://www.mif-ua.com/archive/article/44043
  20. Osteoporosis: assessing the risk of fragility fracture. NICE Clinical Guidelines, No. 146. London: National Institute for Health and Care Excellence. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK554920/
  21. Povorozniuk, V. V., Hryhorieva, N. V., Povorozniuk, V. (2013). Ultrazvukova densytometriia v otsintsi strukturno-funktsionalnoho stanu kistkovoi tkanyny. Bol. Sustavi. Pozvonochnyk, 4 (12). Available at: http://www.mif-ua.com/archive/article/37833

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-07-30

Як цитувати

Лук’янець, Є. Ю. (2021). Використання ультразвукової денситометрії в оцінці мінеральної щільності кісткової тканини та визначення 10-річного ризику остеопоротичних переломів у жінок старшого віку в практиці сімейного лікаря. ScienceRise: Medical Science, (4(43), 17–21. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.238027

Номер

№ 4(43) (2021)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Yevheniia Lukianets

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.