Неспецифічні фактори захисту дітей, хворих на стрептококовий тонзиліт та інфікованих вірусом герпеса 6 типу

Автор(и)

  • Вікторія Миколаївна Ольховська Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна https://orcid.org/0000-0002-8373-8224
  • Заліна Володимирівна Єлоєва Харківська медична академія післядипломної освіти, Україна https://orcid.org/0000-0002-4703-182X
  • Євген Сергійович Ольховський Харківський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-0677-7596

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.240151

Ключові слова:

неспецифічні фактори захисту, фагоцитоз, стрептококовий тонзиліт, вірус герпесу 6 типу

Анотація

Метою роботи було вивчення особливостей реагування неспецифічних факторів захисту при тонзилітах стрептококової етіології у дітей, інфікованих і неінфікованих ВГЛ-6т в різні періоди хвороби.

Матеріали і методи дослідження. У 78 дітей віком 3–15 років проводили визначення гострофазових показників та фагоцитарної активності нейтрофілів (ФАН) периферичної крові за допомогою тесту відновлення нітросинього тетразолію (НСТ-тест). Дослідження проводили в гострому періоді та в періоді реконвалесценції. Математико-статистичну обробку отриманих даних проведено із застосуванням програм Microsoft Excel 2003 і Statistica 6,0. Вірогідність розходжень між середніми величинами визначали за допомогою критерію Ст’юдента (t).

Результати. Виявлено, що інфікування дітей ВГЛ-6т призводить до зниження ФАН в дебюті стрептококового тонзиліту у порівнянні до неінфікованих пацієнтів, (р<0,05). Також гострий період стрептококового тонзиліту у хворих з ко-інфекцією супроводжується порушенням функціонального резерву кисне-залежного механізму бактерицидності нейтрофілів: мінімальні можливості виявляли при тонзиліті на тлі ВГЛ-6т інфекції (р<0,05). До періоду реконвалесценції реєстрували зниження підвищених у гострому періоді показників ФАН, але у інфікованих ВГЛ-6т дітей повного відновлення показників до фізіологічної норми не відбувалось. Однією із особливостей перебігу стрептококового тонзиліту у дітей на тлі ВГЛ-6т інфекції є підвищення вмісту гамма-глобулінів сироватки крові, (р˂0,05), відсутність суттєвої динаміки зниження показника АСЛ-О.

Висновки. Наявність ВГЛ-6т інфекції у дитини, хворої на стрептококовий тонзиліт, несприятливо впливає на стан неспецифічних факторів захисту, зокрема ФАН. Отримані дані необхідно використовувати з метою оптимізації ведення хворих в різні періоди хвороби, в тому числі на етапах диспансерного спостереження

Біографії авторів

Вікторія Миколаївна Ольховська, Харківська медична академія післядипломної освіти

Аспірантка

Кафедра педіатрія

Заліна Володимирівна Єлоєва, Харківська медична академія післядипломної освіти

Доктор медичних наук, професор

Кафедра педіатрії

Євген Сергійович Ольховський, Харківський національний медичний університет

Асистент

Кафедрa педіатрії № 1 та неонатології

Посилання

  1. Bobruk, S. V. (2018). Rational antibiotic therapy in treatment of bacterial tonsillitis in children. Reports of Vinnytsia National Medical University, 22 (2), 301–305. doi: http://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2018-22(2)-14
  2. El Hennawi, D. E. D., Geneid, A., Zaher, S., Ahmed, M. R. (2017). Management of recurrent tonsillitis in children. American Journal of Otolaryngology, 38 (4), 371–374. doi: http://doi.org/10.1016/j.amjoto.2017.03.001
  3. Kramarov, S. O., Yevtushenko, V. V. (2019). Modern approaches to the treatment of herpetic infection in children. Actual Infectology, 7 (3), 144–149. doi: http://doi.org/10.22141/2312-413x.7.3.2019.170993
  4. Vinohradova, V. O., Honcharova, N. P., Yeremenko, A. B. (2017). Osoblyvosti klinichnoi kartyny infektsiinoho mononukleozu Ebshteina-Bar virusnoi etiolohii u ditei, infikovanykh virusom herpesu liudyny 6 typu. Medytsyna 21 storichchia. Kharkiv, 34–35.
  5. Gilyuk, O. G., Bulat, L. M. (2017). Children age clinical peculiarities of herpes infections. Biomedical and biosocial anthropology, 28, 112–116.
  6. Khodak, L. A., Brailko, V. I., Dejneka, N. G. (2018). Cytomegalovirus-induced hepatitis in children. Child`S Health, 13, 95–99. doi: http://doi.org/10.22141/2224-0551.13.0.2018.131188
  7. Yang, Y., Gao, F. (2020). Clinical characteristics of primary and reactivated Epstein‐Barr virus infection in children. Journal of Medical Virology, 92 (12), 3709–3716. doi: http://doi.org/10.1002/jmv.26202
  8. Hans, M., Kalinichenko, S. V., Sklyar, N. I., Dubinina, N. V. (2018). Immunological indicators in patients with chronic tonsillitis following treatment by traditional methods and using high-energy laser. Bulletin of Problems Biology and Medicine, 1.1 (142), 209–212. doi: http://doi.org/10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-209-212
  9. Yeriomenko, R. F., Ostapets, M. O. (2017). Informativity of proteinograms as a clinical-diagnostic test at dispoteinemia in the age aspect. Journal of Education, Health and Sport, 7 (2), 479–488. doi: http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.399312
  10. Galich, E. N., Solovyeva, I. L., Kuselman, A. I., Solovyeva, А. А., Zakuraeva, K. A., Lankov, V. A. (2019). Phagocytosis and Antibody Mediated Immunity in Children Infected with Human Herpes Virus 6. Doctor.Ru, 160 (5), 23–26. doi: http://doi.org/10.31550/1727-2378-2019-160-5-23-26
  11. Ueda, S., Uchiyama, S., Azzi, T., Gysin, C., Berger, C., Bernasconi, M. et. al. (2013). Oropharyngeal Group A Streptococcal Colonization Disrupts Latent Epstein-Barr Virus Infection. The Journal of Infectious Diseases, 209 (2), 255–264. doi: http://doi.org/10.1093/infdis/jit428

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-30

Як цитувати

Ольховська, В. М., Єлоєва, З. В., & Ольховський, Є. С. (2021). Неспецифічні фактори захисту дітей, хворих на стрептококовий тонзиліт та інфікованих вірусом герпеса 6 типу. ScienceRise: Medical Science, (5(44), 28–31. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.240151

Номер

Розділ

Медичні науки