Використання різних варіантів протизапальної терапіїї у хворих з тяжким перебігом COVID-19

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.241013

Ключові слова:

SARS-nCoV-2, COVID-19, hypoxemic respiratory failure, acute respiratory distress syndrome, respiratory support, cytokine storm

Анотація

Мета дослідження. порівняти ефективність застосування метилпреднізолону, дексаметазону і тоцилізумабу у хворих з тяжким перебігом коронавірусної хвороби. Виявити найбiльш доцiльний варiант терапii.

Матеріали і методи. Хворі групи 1 (n=20) отримували з протизапальною метою тоцилізумаб дозою 600–800 мг. Пацієнти групи 2 (n=82), отримували пульс-терапію метил преднізолоном. Пацієнти в групі 3 (n=20) отримували дексаметазон 6 мг/добу. Дані представлені у вигляді М [25–75]. Статистичний аналіз результатів проведено за допомогою програми «Statistica 10». Достовірність відмінностей показників оцінювали з використанням непараметричного критерію Вілкоксона. Результати вважались достовірними при значеннях р < 0,05.

Результати Тяжкий перебіг коронавірусної хвороби з розвитком цитокінової бурі та респіраторного дистрес-синдрому характеризується підвищенням маркерів запалення: в групі 1 медіана СРБ склала 89,2 г/л, в групі 2 – 64,2 г/л, а в 3 – 76,2 г/л, і не відрізнялось достовірно між групами (p>0,05). Рівень ІЛ-6 в групі 1 склав 61,8 пг/мл, в групі 2 – 64,6 пг/мл, а в групі 3 – 46,5 пг/мл без достовірних відмінностей між групами (p>0,05). Рівень феритину в усіх групах перевищував нормальні значення.

Висновки Найсприятливіший результат отримано при використанні метилпреднізолону:вдалося знизити рівень летальності до 59,8 %. Відносний ризик розвитку ТЕЛА був достовірно вищим в групах 1 і 3 (RR12 6,8 [2,7–16,8] р12<0,0001, RR23 0,15 [0,06–0,35] р23<0,0001), що дає підстави підтвердити наявність антикоагулянтної активності у метилпреднізолону

Біографія автора

Віта Сергіївна Скорик, Харківська медична академія післядипломної освіти

Аспірант

Кафедра анестезіології, дитячої анестезіології та інтенсивної терапії

Посилання

  1. Hardy, R. S., Raza, K., Cooper, M. S. (2020). Therapeutic glucocorticoids: mechanisms of actions in rheumatic diseases. Nature Reviews Rheumatology, 16 (3), 133–144. doi: http://doi.org/10.1038/s41584-020-0371-y
  2. Xu, Z., Shi, L., Wang, Y., Zhang, J., Huang, L., Zhang, C. et. al. (2020). Pathological findings of COVID-19 associated with acute respiratory distress syndrome. The Lancet Respiratory Medicine, 8 (4), 420–422. doi: http://doi.org/10.1016/s2213-2600(20)30076-x
  3. Meduri, G. U., Bridges, L., Shih, M.-C., Marik, P. E., Siemieniuk, R. A. C., Kocak, M. (2015). Prolonged glucocorticoid treatment is associated with improved ARDS outcomes: analysis of individual patients’ data from four randomized trials and trial-level meta-analysis of the updated literature. Intensive Care Medicine, 42 (5), 829–840. doi: http://doi.org/10.1007/s00134-015-4095-4
  4. Wu, C., Chen, X., Cai, Y., Xia, J., Zhou, X., Xu, S. et. al. (2020). Risk Factors Associated With Acute Respiratory Distress Syndrome and Death in Patients With Coronavirus Disease 2019 Pneumonia in Wuhan, China. JAMA Internal Medicine, 180 (7), 934. doi: http://doi.org/10.1001/jamainternmed.2020.0994
  5. Zhou, W., Liu, Y., Tian, D., Wang, C., Wang, S., Cheng, J. et. al. (2020). Potential benefits of precise corticosteroids therapy for severe 2019-nCoV pneumonia. Signal Transduction and Targeted Therapy, 5 (1). doi: http://doi.org/10.1038/s41392-020-0127-9
  6. Wang, Y., Jiang, W., He, Q., Wang, C., Wang, B., Zhou, P. et. al. (2020). A retrospective cohort study of methylprednisolone therapy in severe patients with COVID-19 pneumonia. Signal Transduction and Targeted Therapy, 5 (1). doi: http://doi.org/10.1038/s41392-020-0158-2
  7. Zha, L., Li, S., Pan, L., Tefsen, B., Li, Y., French, N. et. al. (2020). Corticosteroid treatment of patients with coronavirus disease 2019 (COVID‐19). Medical Journal of Australia, 212 (9), 416–420. doi: http://doi.org/10.5694/mja2.50577
  8. Veronese, N., Demurtas, J., Yang, L., Tonelli, R., Barbagallo, M., Lopalco, P. et. al. (2020). Use of Corticosteroids in Coronavirus Disease 2019 Pneumonia: A Systematic Review of the Literature. Frontiers in Medicine, 7. doi: http://doi.org/10.3389/fmed.2020.00170
  9. Dexamethasone in Hospitalized Patients with Covid-19 (2021). New England Journal of Medicine, 384 (8), 693–704. doi: http://doi.org/10.1056/nejmoa2021436
  10. Fadel, R., Morrison, A. R., Vahia, A., Smith, Z. R., Chaudhry, Z. et. al. (2020). Early Short-Course Corticosteroids in Hospitalized Patients With COVID-19. Clinical Infectious Diseases, 71 (16), 2114–2120. doi: http://doi.org/10.1093/cid/ciaa601
  11. Ye, Z., Wang, Y., Colunga-Lozano, L. E., Prasad, M., Tangamornsuksan, W., Rochwerg, B. et. al. (2020). Efficacy and safety of corticosteroids in COVID-19 based on evidence for COVID-19, other coronavirus infections, influenza, community-acquired pneumonia and acute respiratory distress syndrome: a systematic review and meta-analysis. Canadian Medical Association Journal, 192 (27), E756–E767. doi: http://doi.org/10.1503/cmaj.200645
  12. Zou, L., Ruan, F., Huang, M., Liang, L., Huang, H., Hong, Z. et. al. (2020). SARS-CoV-2 Viral Load in Upper Respiratory Specimens of Infected Patients. New England Journal of Medicine, 382 (12), 1177–1179. doi: http://doi.org/10.1056/nejmc2001737
  13. Orhanizatsiia nadannia medychnoi dopomohy khvorym na koronavirusnu khvorobu (COVID-19) (2020). Nakaz MOZ Ukrainy No. 722. 28.03.2020. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0722282-20#Text
  14. Pro zatverdzhennia protokolu «Nadannia medychnoi dopomohy dlia likuvannia koronavirusnoi khvoroby (COVID-19)» (2020). Nakaz MOZ Ukrainy No. 762. 02.04.2020. Available at: https://zakononline.com.ua/documents/show/488336___658577
  15. Pro vnesennia zmin do protokolu «Nadannia medychnoi dopomohy dlia likuvannia koronavirusnoi khvoroby (COVID-19)» (2020). Nakaz MOZ Ukrainy No. 852. 10.04.2020. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0852282-20#Text
  16. Pro vnesennia zmin do dodatku 6 Standartiv medychnoi dopomohy Koronavirusna khvoroba (COVID-19) (2020). Nakaz MOZ Ukrainy No. 994. 30.04.2020. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0994282-20#Text
  17. Ranieri, V. M., Rubenfeld, G. D., Thompson, B. T., Ferguson, N. D., Caldwell, E., Fan, E. et. al. (2012). Acute respiratory distress syndrome: the Berlin Definition. JAMA, 307 (23), 2526–2633. doi: http://doi.org/10.1001/jama.2012.5669
  18. Luo, P., Liu, Y., Qiu, L., Liu, X., Liu, D., Li, J. (2020). Tocilizumab treatment in COVID‐19: A single center experience. Journal of Medical Virology, 92 (7), 814–818. doi: http://doi.org/10.1002/jmv.25801
  19. Sciascia, S., Aprà, F., Baffa, A., Baldovino, S., Boaro, D., Boero, R. et. al. (2020). Pilot prospective open, single arm multicentre study on off-label use of tocilizumab in patients with severe COVID-19. Clinical and Experimental Rheumatology, 38 (3), 529–532.
  20. Somers, E. C., Eschenauer, G. A., Troost, J. P., Golob, J. L., Gandhi, T. N., Wang, L. et. al. (2020). Tocilizumab for treatment of mechanically ventilated patients with COVID-19. medRxiv 2020. doi: https://doi.org/10.1101/2020.05.29.20117358
  21. Guaraldi, G., Meschiari, M., Cozzi-Lepri, A., Milic, J., Tonelli, R., Menozzi, M. et. al. (2020). Tocilizumab in patients with severe COVID-19: a retrospective cohort study. The Lancet Rheumatology, 2 (8), e474–e484. doi: http://doi.org/10.1016/s2665-9913(20)30173-9
  22. Rimland, C. A., Morgan, C. E., Bell, G. J., Kim, M. K., Hedrick, T., Marx, A. et. al. (2020). Clinical characteristics and early outcomes in patients with COVID-19 treated with tocilizumab at a United States academic center. medRxiv 2020. doi: https://doi.org/10.1101/2020.05.13.20100404
  23. Campochiaro, C., Della-Torre, E., Cavalli, G., De Luca, G., Ripa, M., Boffini, N. et. al. (2020). Efficacy and safety of tocilizumab in severe COVID-19 patients: a single-centre retrospective cohort study. European Journal of Internal Medicine, 76, 43–49. doi: http://doi.org/10.1016/j.ejim.2020.05.021

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-09-30

Як цитувати

Скорик, В. С. (2021). Використання різних варіантів протизапальної терапіїї у хворих з тяжким перебігом COVID-19. ScienceRise: Medical Science, (5(44), 22–27. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.241013

Номер

№ 5(44) (2021)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Vita Skoryk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.