Взаємозв’язок атеросклеротичного ураження БЦС на тлі ХОЗЛ у пацієнтів вікової категорії 40-60 років. Огляд літератури та ретроспективний аналіз

Автор(и)

  • Ірина Вадимівна Андрусишина Одеський національний медичний університет , Україна https://orcid.org/0000-0001-9777-582X
  • Вікторія Олександрівна Баташова-Галінська Одеський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-6368-3481
  • Тетяна Миколаївна Горбенко Військово-медичний клінічний центр Південного регіону, Україна https://orcid.org/0000-0001-9228-6461
  • Леонід Семенович Холопов Одеський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-3803-8827

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.246598

Ключові слова:

атеросклероз, хронічне обструктивне захворювання легень, хронічне запалення, матричні металопротеїнази, ліпідний профіль, дупплексне сканування, сирутини

Анотація

Мета: визначити можливий зв'язок між хронічною обструктивною хворобою легень та наявністю атеросклерозу брахіоцефальних судин у осіб віком 40–60 років для можливості ранньої профілактики серцево-судинних подій.

Матеріали та методи: було проведено огляд статей, використовуючи відкриті джерела, такі як PubMED, Medscape та Сochrane library, що висвітлюють зв'язок розвитку атеросклерозу з наявністю та тяжкістю ХОЗЛ. Також на базі Університетської Клініки ОНМедУ та ВМКЦ ПР проведено ретроспективний аналіз пацієнтів з інструментально підтвердженим діагнозом ХОЗЛ та проведеними біохімічними аналізами крові з метою дослідження змін у ліпідограмі та наявністю у даний пацієнтів дослідження БЦС.

Результати: У ході ретроспективного аналізу пацієнтів було виявлено зв'язок наявності атеросклерозу БЦА з наявністю ХОЗЛ, також, ґрунтуючись на літературних даних, проведено паралель між змінами в ліпідному профілі у пацієнтів з ХОЗЛ. Але, через недостатню кількість пацієнтів, ця тема вимагає додаткових досліджень.

Висновки: таким чином, на основі отриманих даних, можна зробити висновок про наявність зв'язку між наявністю ХОЗЛ, змінами в ліпідограмі та наявністю атеросклерозу БЦС. Цей зв'язок може стати одним із ключових механізмів ранньої діагностики атеросклерозу БЦС

Біографії авторів

Ірина Вадимівна Андрусишина, Одеський національний медичний університет

Асистент

Кафедра внутрішньої медицини № 2

Вікторія Олександрівна Баташова-Галінська, Одеський національний медичний університет

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра внутрішньої медицини № 2

Тетяна Миколаївна Горбенко, Військово-медичний клінічний центр Південного регіону

Кандидат медичних наук, начальник відділення

Відділення пульмонології

Леонід Семенович Холопов, Одеський національний медичний університет

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра внутрішньої медицини № 2

Посилання

  1. MeSH. Сochrane library. Available at https://www.cochranelibrary.com/advanced-search/mesh
  2. Kovalenko, V. M., Kornatskyi, V. M. (Eds.) (2021). Medyko-sotsialni problemy zdorovia v umovakh pandemii COVID-19. Cherkasy: Tretiakov O.M., 240.
  3. osnovnykh prichin smerti. Vsemirnaya organizatsiya zdravookhraneniya (2018). WHO. Available at: https://www.who.int/ru/news-room/fact-sheets/detail/the-top-10-causes-of-death
  4. Man, S. F., Connett, J. E, Anthonisen, N. R., Wise, R. A., Tashkin, D. P., Sin, D. D. (2006). C-reactive protein and mortality in mild to moderate chronic obstructive pulmonary disease. Thorax, 61 (10), 849–853. doi: http://doi.org/10.1136/thx.2006.059808
  5. Anthonisen, N. R., Connett, J. E., Enright, P. L., Manfreda, J. (2002). Hospitalizations and Mortality in the Lung Health Study. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 166 (3), 333–339. doi: http://doi.org/10.1164/rccm.2110093
  6. Sin, D. D., Anthonisen, N. R., Soriano, J. B., Agusti, A. G. (2006). Mortality in COPD: role of comorbidities. European Respiratory Journal, 28 (6), 1245–1257. doi: http://doi.org/10.1183/09031936.00133805
  7. Calverley, P. M. A., Anderson, J. A., Celli, B., Ferguson, G. T., Jenkins, C., Jones, P. W. et. al. (2007). Salmeterol and Fluticasone Propionate and Survival in Chronic Obstructive Pulmonary Disease. New England Journal of Medicine, 356(8), 775–789. doi: http://doi.org/10.1056/nejmoa063070
  8. Corbi, G., Bianco, A., Turchiarelli, V., Cellurale, M., Fatica, F., Daniele, A. et. al. (2013). Potential Mechanisms Linking Atherosclerosis and Increased Cardiovascular Risk in COPD: Focus On Sirtuins. International Journal of Molecular Sciences, 14 (6), 12696–12713. doi: http://doi.org/10.3390/ijms140612696
  9. Gunay, S., Sariaydin, M., Acay, A. (2016). New Predictor of Atherosclerosis in Subjects With COPD: Atherogenic Indices. Respiratory Care, 61 (11), 1481–1487. doi: http://doi.org/10.4187/respcare.04796
  10. Kraen, M., Frantz, S., Nihlén, U., Engström, G., Löfdahl, C. G., Wollmer, P., Dencker, M. (2019). Matrix Metalloproteinases in COPD and atherosclerosis with emphasis on the effects of smoking. PLOS ONE, 14 (2), e0211987. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0211987
  11. Pecci, R., De La Fuente Aguado, J., Sanjurjo Rivo, A. B. et. al. (2012). Peripheral arterial disease in patients with chronic obstructive pulmonary disease. International Angiology, 31 (5), 444–453. Available at: https://www.minervamedica.it/en/journals/international-angiology/article.php?cod=R34Y2012N05A0444
  12. Golpe, R., Mateos-Colino, A., González-Juanatey, C., Testa-Fernández, A., Domínguez-Pin, N., Martín-Vázquez, F. J. (2017). Subclinical Carotid Atherosclerosis in COPD Cases and Control Smokers: Analysis in Relation with COPD Exacerbations and Exacerbation-like Episodes. Lung, 195 (2), 185–191. doi: http://doi.org/10.1007/s00408-017-9986-4
  13. Tuleta, I., Farrag, T., Busse, L., Pizarro, C., Schaefer, C., Pingel, S. et. al. (2017). High prevalence of COPD in atherosclerosis patients. International Journal of Chronic Obstructive Pulmonary Disease, 12, 3047–3053. doi: http://doi.org/10.2147/copd.s141988
  14. Agusti, A., Calverley, P. M., Celli, B., Coxson, H. O., Edwards, L. D. et. al. (2010). Characterisation of COPD heterogeneity in the ECLIPSE cohort. Respiratory Research, 11 (1). doi: http://doi.org/10.1186/1465-9921-11-122
  15. Suissa, S., Dell’Aniello, S., Ernst, P. (2012). Long-term natural history of chronic obstructive pulmonary disease: severe exacerbations and mortality. Thorax, 67 (11), 957–963. doi: http://doi.org/10.1136/thoraxjnl-2011-201518
  16. Wilson, P. W. F., D’Agostino, R. B., Levy, D., Belanger, A. M., Silbershatz, H., Kannel, W. B. (1998). Prediction of Coronary Heart Disease Using Risk Factor Categories. Circulation, 97 (18), 1837–1847. doi: http://doi.org/10.1161/01.cir.97.18.1837
  17. Lee, H. M., Lee, J., Lee, K., Luo, Y., Sin, D. D., Wong, N. D. (2012). Relation Between COPD Severity and Global Cardiovascular Risk in US Adults. Chest, 142 (5), 1118–1125. doi: http://doi.org/10.1378/chest.11-2421
  18. Mosenifar, Z., Harrington, A., Nikhanj, N. S., Kamangar, N. (2020). What is the BODE index, and how is used to estimate the prognosis of chronic obstructive pulmonary disease (COPD)? MedScape. Available at: https://www.medscape.com/answers/297664-7357/what-is-the-bode-index-and-how-is-used-to-estimate-the-prognosis-of-chronic-obstructive-pulmonary- disease-copd
  19. Cazzola, M., Calzetta, L., Matera, M. G., Muscoli, S., Rogliani, P., Romeo, F. (2015). Chronic obstructive pulmonary disease and coronary disease: COPDCoRi, a simple and effective algorithm for predicting the risk of coronary artery disease in COPD patients. Respiratory Medicine, 109 (8), 1019–1025. doi: http://doi.org/10.1016/j.rmed.2015.05.021
  20. Domenech, A., Muñoz-Montiel, A., García-Casares, N., Rioja, J., Ruiz-Esteban, P., Gutierrez- Castaño, P. et. al. (2018). High risk of subclinical atherosclerosis in COPD exacerbator phenotype. Respiratory Medicine, 141, 165–171. doi: http://doi.org/10.1016/j.rmed.2018.07.004
  21. Sharma, H., Kapur, P., Jalali, R. K., Dubey, K. (2019). Atherosclerosis risk assessment in patients with chronic obstructive pulmonary disease: a case-control study. Therapeutics and Clinical Risk Management, 15, 1061–1071. doi: http://doi.org/10.2147/tcrm.s216180
  22. Sugiura, T., Dohi, Y., Takagi, Y., Yokochi, T., Yoshikane, N., Suzuki, K. et. al. (2020). Close Association between Subclinical Atherosclerosis and Pulmonary Function in Middle-Aged Male Smokers. Journal of Atherosclerosis and Thrombosis, 27 (11), 1230–1242. doi: http://doi.org/10.5551/jat.55996

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-30

Як цитувати

Андрусишина, І. В., Баташова-Галінська, В. О., Горбенко, Т. М., & Холопов, Л. С. (2021). Взаємозв’язок атеросклеротичного ураження БЦС на тлі ХОЗЛ у пацієнтів вікової категорії 40-60 років. Огляд літератури та ретроспективний аналіз. ScienceRise: Medical Science, (6(45), 10–14. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.246598

Номер

Розділ

Медичні науки