Епедеміологія та тенденція постконтактної профілактики сказу в клініці боротьби зі сказом лікарні третинного рівня в Індії

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.249643

Ключові слова:

сказ, вакцина проти сказу, постконтактна профілактика, вірусні зоонози

Анотація

Передумови та цілі. Ефективна профілактика сказу можлива шляхом вакцинації після укусу скаженої тварини. Завданням цього дослідження було описати демографічні дані, обставини укусу та тенденцію вакцинації за останні три роки (січень 2019 – листопад 2021) в антирабічній клініці лікарні третинного рівня.

Матеріали та методи. Це було спостережне дослідження перспективного дизайну. До участі в дослідженні були запрошені всі постраждалі від укусів тварин, які відвідували антирабічну клініку (AРК) досліджуваного закладу протягом періоду дослідження. Дані були зібрані за структурованим графіком під час першого відвідування та на 28-й день, щоб вчасно перевірити відповідність графіку вакцинації. Своєчасне завершення визначалося як прийняття всіх доз вакцини в належні дати. Розподіл змінних показано за частотами та відсотками. Показники реєструвалися три роки поспіль. Річні показники порівнювалися за допомогою критерію хі-квадрат.

Результати. Зібрані дані для 293 постраждалих. Середній вік постраждалих від укусів становив 41,8 року (діапазон 3-78 років), тоді як 58,7% респондентів були молодше 45 років; 71,3% постраждалих – чоловіки. 82,3% укусів – собаки; 38% постраждалих мали множинні укуси. Постконтактна профілактика (ПКП) за допомогою антірабічної вакцини (АРВ) була розпочата протягом 72 годин для 80% постраждалих і була завершена вчасно для 66,2% постраждалих. Трирічний тренд для показників ПКП не показав статистично значущої різниці.

Висновок. Своєчасне виконання графіка ПКП було досить високим в досліджуваній АРК. Пандемія коронавірусу не вплинула на медичне обслуговування ПКП після укусу тварини.

Біографія автора

Mousumi Datta, Medical College Kolkata

MD

Department of Community Medicine

Посилання

  1. Rabies. World Health Organisation. Available at: https://www.who.int/health-topics/rabies#tab=tab_1
  2. Neglected Tropical Diseases. World Health Organisation. Available at: https://www.who.int/teams/control-of-neglected-tropical-diseases/rabies/epidemiology-and-burden
  3. Abela-Ridder, B. (Ed.) (2020). United against rabies forum: zero by 30, one health in action. World Health Organisation, 13. Available at: https://www.who.int/publications/i/item/WHO-UCN-NTD-VVE-2021.1
  4. Harris, R. C., Chen, Y., Côte, P., Ardillon, A., Nievera, M. C., Ong-Lim, A. et. al. (2021). Impact of COVID-19 on routine immunisation in South-East Asia and Western Pacific: Disruptions and solutions. The Lancet Regional Health – Western Pacific, 10. doi: http://doi.org/10.1016/j.lanwpc.2021.100140
  5. Overview of the COVID-19 situation in Gavi-supported countries and Gavi’s response (2020). Gavi. Available at: https://www.gavi.org/vaccineswork/16-june-2020-overview-covid-19-situation-gavi-supported-countries-and-gavis Last accessed: 05.12.2020
  6. Lassi, Z. S., Naseem, R., Salam, R. A., Siddiqui, F., Das, J. K. (2021). The Impact of the COVID-19 Pandemic on Immunization Campaigns and Programs: A Systematic Review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18 (3), 988. doi: http://doi.org/10.3390/ijerph18030988
  7. Mahendra, B. J., Harish, B. R., Vinay, M. (2009). A study of factors influencing compliance to IDRV at anti-rabies clinic of Mandya Institute of Medical Sciences, Mandya. APCRI Journal, 11, 18–20.
  8. Jesha, M., Martin, J., Bina, T., Raphel, L., Lailabi, Jayadev (2011). Compliance to IDRV at the anti rabies clinic in a tertiary care hospital in North Kerala. APCRI Journal, 12, 21–14.
  9. WHO Weekly Epidemiological record. Rabies position paper. Available at: https://apps.who.int/rabies/resources/weekly_epidemiological_record/en/index.html
  10. Anandaraj, R., Balu, S. P. (2016). Compliance to anti rabies vaccine and animal bite management practices in a rural area of Davangere, Karnataka, India. International Journal of Community Medicine and Public Health, 3 (1), 170–173. doi: http://doi.org/10.18203/2394-6040.ijcmph20151556
  11. Amrutha, A. M., Naveen, K. H., Sushma, J. (2017). Profile of animal bite cases attending anti-rabies clinic of a tertiary care hospital in Mysore and their compliance to 4-dose intradermal rabies vaccine. Annals of Community Health, 5 (4), 2–5.
  12. Jahnavi, R., Vinay, M., Manuja, L. M., Harish, B. R. (2015). Profile of patients attending anti rabies clinic in a government tertiary care hospital in South Karnataka and their compliance to 4-dose intradermal rabies vaccine. APCRI Journal, 17, 16–19.
  13. WHO fact sheet on rabies. World Health Organisation. Available at http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs099/en/
  14. Fevre, E. M., Kaboyo, R. W., Persson, V., Edelsten, M., Coleman, P. G., Cleaveland, S. (2005). The epidemiology of animal bite injuries in Uganda and projections of the burden of rabies. Tropical Medicine and International Health, 10 (8), 790–798. doi: http://doi.org/10.1111/j.1365-3156.2005.01447.x
  15. New WHO recommendations on human rabies immunization and results of GAVI’s Learning Agenda on rabies & 2nd international meeting of the Pan-African Rabies Control Network (PARACON) Meeting Report (2018). Johannesburg: World Health Organisation. Available at: https://www.who.int/health-topics/rabies
  16. Wilde, H. (2007). Failures of post-exposure rabies prophylaxis. Vaccine, 25 (44), 7605–7609. doi: http://doi.org/10.1016/j.vaccine.2007.08.054
  17. Warrell, M. J. (2012). Current rabies vaccines and prophylaxis schedules: Preventing rabies before and after exposure. Travel Medicine and Infectious Disease, 10 (1), 1–15. doi: http://doi.org/10.1016/j.tmaid.2011.12.005
  18. Standard Reports/11~G. RCH Reports – Indicator Wise/2~Immunisation. Ministry of Health and Family Welfare, Government of India. Available at: https://hmis.nhp.gov.in/#!/standardReports
  19. Whaley, C. M., Pera, M. F., Cantor, J., Chang, J., Velasco, J., Hagg, H. K. et. al. (2020). Changes in Health Services Use Among Commercially Insured US Populations During the COVID-19 Pandemic. JAMA Network Open, 3 (11). doi: http://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2020.24984
  20. Rana, M. S., Jahan, A. A., Kaisar, S. M. G., Siddiqi, U. R., Sarker, S., Begum, M. I. A. et. al. (2021). Knowledge, attitudes and perceptions about rabies among the people in the community, healthcare professionals and veterinary practitioners in Bangladesh. One Health, 13. doi: http://doi.org/10.1016/j.onehlt.2021.100308

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-30

Як цитувати

Datta, M. (2021). Епедеміологія та тенденція постконтактної профілактики сказу в клініці боротьби зі сказом лікарні третинного рівня в Індії. ScienceRise: Medical Science, (6(45), 20–24. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.249643

Номер

№ 6(45) (2021)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Mousumi Datta

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.