Вплив комплексного лікування на функціональний стан гепатобіліарної системи у хворих цукровим діабетом
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.250144Ключові слова:
цукровий діабет, гепатобіліарна система, урсодезоксихолева кислота, ультразвукове дослідження, аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансферазаАнотація
Пошкодження печінки при цукровому діабеті становить особливий інтерес, оскільки цей фактор суттєво впливає на перебіг захворювання, рівень компенсації та прогноз основного захворювання.
Ціль дослідження. Вивчити вплив комплексного лікування із застосуванням Урсосану на функціональний стан гепатобіліарної системи у хворих на цукровий діабет.
Матеріали та методи. У дослідження включено 30 пацієнтів із ЦД 1 типу та 48 пацієнтів із ЦД 2 типу. За тривалістю діабету пацієнти розділили на три підгрупи: а) до п'яти років; б) 5-10 років; в) понад десять років. Кількість хворих становила: 1а група – 13, 1б група – 10, 1с група – 7 осіб; 2а група – 23, 2б – 13, 2с – 10 осіб. Контрольну групу склали 23 практично здорові особи. Урсосан призначали у дозі з розрахунку 10-12 мг на 1 кг тіла на добу протягом 6 місяців. Для вивчення функціонального стану печінки та жовчного міхура використовувалися клініко-лабораторні та інструментальні методи дослідження.
Результати дослідження. Після курсу лікування Урсосаном у пацієнтів з ЦД спостерігалася нормалізація білкового, пігментного, ферментативного метаболізму та, меншою мірою, метаболізму ліпідів у печінці, що призвело до поліпшення клітинного метаболізму та окисно-відновних процесів, що забезпечують стабільний перебіг ЦД.
Висновки. 6-місячний курс лікування Урсосаном у пацієнтів із ЦД сприяє довготривалій компенсації ЦД. У хворих на фоні лікування відзначається зниження показників синдрому цитолізу (аланінамінотрансфераза (AлAT), аспартатамінотрансфераза (AсAT), лактатна дегідрогенеза (ЛДГ)) приблизно в 1,5 рази за всіма 3 показниками порівняно з показниками до лікування. Така сама тенденція спостерігалася і за показниками гамма-глутамінтрансферази (ГГТ) та лужної фосфатази (ЛФ)
Посилання
- Saeedi, P., Petersohn, I., Salpea, P., Malanda, B., Karuranga, S., Unwin, N. et. al. (2019). Global and regional diabetes prevalence estimates for 2019 and projections for 2030 and 2045: Results from the International Diabetes Federation Diabetes Atlas, 9th edition. Diabetes Research and Clinical Practice, 157, 107843. doi: http://doi.org/10.1016/j.diabres.2019.107843
- Wild, S., Roglic, G., Green, A., Sicree, R., King, H. (2004). Global Prevalence of Diabetes: Estimates for the year 2000 and projections for 2030. Diabetes Care, 27 (5), 1047–1053. doi: http://doi.org/10.2337/diacare.27.5.1047
- Egorova, E. G., Ilchenko, L. Iu. (2005). Pechen i metabolicheskii sindrom. Gepatologiia, 4, 28–35.
- Wajchenberg, B. L. (2007). β-Cell Failure in Diabetes and Preservation by Clinical Treatment. Endocrine Reviews, 28 (2), 187–218. doi: http://doi.org/10.1210/10.1210/er.2006-0038
- Cabrera, D., Arab, J. P., Arrese, M. (2019). UDCA, NorUDCA, and TUDCA in Liver Diseases: A Review of Their Mechanisms of Action and Clinical Applications. Handbook of Experimental Pharmacology. Cham: Springer, 237–264. doi: http://doi.org/10.1007/164_2019_241
- Vakhrushev, Ia. M., Gorbunov, A. Iu. (2013). Comparative evaluation of various methods of conservative therapy of early stage of cholelithiasis. Experimental and Clinical Gastroenterology, 6, 7–10.
- Zhang, Y., Jiang, R., Zheng, X., Lei, S., Huang, F., Xie, G. et. al. (2019). Ursodeoxycholic acid accelerates bile acid enterohepatic circulation. British Journal of Pharmacology, 176 (16), 2848–2863. doi: http://doi.org/10.1111/bph.14705
- Goldstein, J., Levy, C. (2018). Novel and emerging therapies for cholestatic liver diseases. Liver International, 38 (9), 1520–1535. doi: http://doi.org/10.1111/liv.13880
- Xiang, Z., Chen, Y., Ma, K., Ye, Y., Zheng, L., Yang, Y. et. al. (2013). The role of Ursodeoxycholic acid in non-alcoholic steatohepatitis: a systematic review. BMC Gastroenterology, 13 (1). doi: http://doi.org/10.1186/1471-230x-13-140
- Angelin, B., Nilsell, K., Einarsson, K. (1986). Ursodeoxycholic acid treatment in humans: effects on plasma and biliary lipid metabolism with special reference to very low density lipoprotein triglyceride and bile acid kinetics. European Journal of Clinical Investigation, 16 (2), 169–177. doi: http://doi.org/10.1111/j.1365-2362.1986.tb01325.x
- Bouscarel, B., Fromm, H., Ceryak, S., Cassidy, M. M. (1991). Ursodeoxycholic acid increases low-density lipoprotein binding, uptake and degradation in isolated hamster hepatocytes. Biochemical Journal, 280 (3), 589–598. doi: http://doi.org/10.1042/bj2800589
- Vakhrushev, Y. M., Lukashevich, A. P., Penkina, I. A., Suchkova, E. V. (2019). Comparative analysis of bile acid spectrum in non-alcoholic fatty liver disease and cholelithiasis. Terapevticheskii Arkhiv, 91 (2), 48–51. doi: http://doi.org/10.26442/00403660.2019.02.000105
- Coupaye, M., Calabrese, D., Sami, O., Siauve, N., Ledoux, S. (2019). Effectiveness of Ursodeoxycholic Acid in the Prevention of Cholelithiasis After Sleeve Gastrectomy. Obesity Surgery, 29 (8), 2464–2469. doi: http://doi.org/10.1007/s11695-019-03862-z
- Butorova, L. I., Ardatskaya, M. D., Osadchuk, M. A., Drobysheva, A. E., Zagrebina, E. A., Kadnikova, N. G. et. al. (2020). Comparative effectiveness of ursodeoxycholic acid preparations in the treatment of biliary sludge. Terapevticheskii Arkhiv, 92 (8), 60–65. doi: http://doi.org/10.26442/00403660.2020.08.000700
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Gunay Adalat Valiyeva
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
