Педіатричний хірургічний сепсис: діагностика та інтенсивна терапія

Автор(и)

  • Elmira Satvaldieva Tashkent Pediatric Medical Institute, Узбекистан https://orcid.org/0000-0002-8448-2670
  • Gulchehra Ashurova Tashkent Pediatric Medical Institute, Узбекистан
  • Otabek Fayziev Tashkent Pediatric Medical Institute, Узбекистан
  • Abdumalik Djalilov Clinic of Tashkent Pediatric Medical Institute, Узбекистан

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.250239

Ключові слова:

педіатричний сепсис, збалансовані кристалоїди, респіраторна підтримка, септичний шок

Анотація

Мета: Оптимізація діагностики та схем патогенетичної інтенсивної терапії хірургічного сепсису у дітей на основі клініко-лабораторних критеріїв та бактеріологічного моніторингу.

Метаріал та методи: Період дослідження – 2018-2020 рр. Об'єкт дослідження (n=73) – діти з хірургічною патологією (поширений перитоніт, бактеріальна деструкція легень, постравматичні гематоми мозку, травми органів черевної порожнини та ін.). Методи дослідження: мікробіологічний моніторинг з визначенням чутливості мікроорганізму до антибіотиків проводився до та на етапах лікування (мокрота, сеча, рана, бронхо-альвеолярний лаваж, трахеальний аспірат, кров, вміст з дренажів, ранової поверхні). Визначення чутливості виділених штамів до антибіотиків здійснювали диско-дифузійним методом. Для визначення предикторів сепсису у хірургічних пацієнтів були проаналізовані клінічні (середній артеріальний тиск (АДср), частота серцевих скорочень (ЧСС), частота дихання (ЧД), SpO, тощо) та лабораторні показники у 1-2 добу (до 48 год) ідентифікації сепсису, 4 та 8 добу інтенсивної терапії. Імунофлуоресцентним методом визначали прокальцитонін на аналізаторі Triage® MeterPro (Biosite Diagnostics, США). Аналіз газів та електролітів крові проводили на аналізаторі «Stat Profile CCX" (Nova Biomedical, США).

Результати досліджень показали ефективність комплексної інтенсивної терапії в 86,3% випадках. У 13,7% випадках констатовано летальність. Загинули пацієнти з тяжкою хірургічною патологією: поширеним перитонітом, тяжкою ЧМТ + комою з незворотними неврологічними розладами, уросепсисом на фоні ХНН після неодноразових хірургічних втручань у зв'язку з розвитком рефрактерного СШ.

Висновки. Рання діагностика сепсису, раціональна рання АБТ під контролем мікробіологічного моніторингу, неагресивна інфузійна терапія з раннім призначенням вазопресорів (СШ) з постійним моніторуванням основних органів життєзабезпечення дитини, сприяють покращенню результатів від сепсису та зниженню летальності

Біографії авторів

Elmira Satvaldieva, Tashkent Pediatric Medical Institute

Doctor of Medical Sciences, Professor-Head

Department of Anesthesiology and Reanimatology Pediatric Anesthesiology and Reanimatology

Gulchehra Ashurova, Tashkent Pediatric Medical Institute

Assistant

Department of Anesthesiology and Reanimatology Pediatric Anesthesiology and Reanimatology

Otabek Fayziev, Tashkent Pediatric Medical Institute

Assistant

Department of Anesthesiology and Reanimatology, Pediatric Anesthesiology and Reanimatology

Abdumalik Djalilov, Clinic of Tashkent Pediatric Medical Institute

Chief Physician

Посилання

  1. Rudnov, V. A., Kulabukhov, V. V. (2015). Sepsis and teragnostics on the way to personalized medicine. Bulletin of Anesthesiology and Reanimatology, 6, 60–67.
  2. Vincent, J.-L., Martin, G. S., Levy, M. M. (2016). qSOFA does not replace SIRS in the definition of sepsis. Critical Care, 20 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s13054-016-1389-z
  3. Mironov, P. I., Lekmanov, A. U. (2013). Diagnostic and therapeutic aspects of sepsis in pediatrics from the point surviving Sepsis Campa. Russian Bulletin of Pediatric Surgery, Anesthesiology and Reanimatology, 3 (2), 38–47.
  4. Weiss, S. L., Fitzgerald, J. C., Pappachan, J., Wheeler, D., Jaramillo-Bustamante, J. C., Salloo, A. et. al. (2015). Global Epidemiology of Pediatric Severe Sepsis: The Sepsis Prevalence, Outcomes, and Therapies Study. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 191 (10), 1147–1157. doi: http://doi.org/10.1164/rccm.201412-2323oc
  5. Dugani, S., Kissoon, N. (2017). Global advocacy needed for sepsis in children. Journal of Infection, 74, S61–S65. doi: http://doi.org/10.1016/s0163-4453(17)30193-7
  6. Plunkett, A., Tong, J. (2015). Sepsis in children. BMJ, 350 (10), h3017. doi: http://doi.org/10.1136/bmj.h3017
  7. Souza, D. C. de, Brandão, M. B., Piva, J. P. (2018). From the International Pediatric Sepsis Conference 2005 to the Sepsis-3 Consensus. Revista Brasileira de Terapia Intensiva, 30 (1). doi: http://doi.org/10.5935/0103-507x.20180005
  8. Machado, F., de Souza, D. (2018). Epidemiology of Pediatric Septic Shock. Journal of Pediatric Intensive Care, 8 (1), 3–10. doi: http://doi.org/10.1055/s-0038-1676634
  9. Tan, B., Wong, J. J.-M., Sultana, R., Koh, J. C. J. W., Jit, M., Mok, Y. H., Lee, J. H. (2019). Global Case-Fatality Rates in Pediatric Severe Sepsis and Septic Shock. JAMA Pediatrics, 173 (4), 352–261. doi: http://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2018.4839
  10. Lekmаnov, А. U., Mironov, P. I., Rudnov, V. А., Kulаbukhov, V. V. (2018). modern definitions and principles of intensive care of sepsis in children. Messenger of anesthesiology and resuscitation, 15 (4), 61–69. doi: http://doi.org/10.21292/2078-5658-2018-15-4-61-69
  11. Singer, M., Deutschman, C. S., Seymour, C. W., Shankar-Hari, M., Annane, D., Bauer, M. et. al. (2016). The Third International Consensus Definitions for Sepsis and Septic Shock (Sepsis-3). JAMA, 315 (8), 801–810. doi: http://doi.org/10.1001/jama.2016.0287
  12. Matics, T. J., Pinto, N. P., Sanchez-Pinto, L. N. (2019). Association of Organ Dysfunction Scores and Functional Outcomes Following Pediatric Critical Illness*. Pediatric Critical Care Medicine, 20 (8), 722–727. doi: http://doi.org/10.1097/pcc.0000000000001999
  13. Schlapbach, L. J., Straney, L., Bellomo, R., MacLaren, G., Pilcher, D. (2017). Prognostic accuracy of age-adapted SOFA, SIRS, PELOD-2, and qSOFA for in-hospital mortality among children with suspected infection admitted to the intensive care unit. Intensive Care Medicine, 44 (2), 179–188. doi: http://doi.org/10.1007/s00134-017-5021-8
  14. Dellinger, R. P., Levy, M. M., Rhodes, A., Annane, D., Gerlach, H. et. al. (2013). Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Management of Severe Sepsis and Septic Shock, 2012. Intensive Care Medicine, 39 (2), 165–228. doi: http://doi.org/10.1007/s00134-012-2769-8
  15. Emr, B. M., Alcamo, A. M., Carcillo, J. A., Aneja, R. K., Mollen, K. P. (2018). Pediatric Sepsis Update: How Are Children Different? Surgical Infections, 19 (2), 176–183. doi: http://doi.org/10.1089/sur.2017.316
  16. Wheeler, D. S., Wong, H. R., Zingarelli, B. (2011). Pediatric Sepsis – Part I: “Children are not small adults”. The Open Inflammation Journal, 4, 4–15. doi: http://doi.org/10.2174/1875041901104010004
  17. Wheeler, D. S. (2011). Pediatric Sepsis: Markers, Mechanisms, and Management. The Open Inflammation Journal, 4 (1), 1–3. doi: http://doi.org/10.2174/1875041901104010001
  18. Velkov, V. V. (2012). Presepsin – the new highly effective biomarker of sepsis. Clinical and laboratory consultation, 3 (41), 64–70.
  19. Dewi, R., Somasetia, D. H., Risan, N. A. (2016). Procalcitonin, C-Reactive Protein and its Correlation with Severity Based on Pediatric Logistic Organ Dysfunction-2 (PELOD-2) Score in Pediatric Sepsis. American Journal of Epidemiology and Infectious Disease, 4 (3), 64–67.
  20. Agyeman, P. K. A., Schlapbach, L. J., Giannoni, E., Stocker, M., Posfay-Barbe, K. M., Heininger, U. et. al. (2017). Epidemiology of blood culture-proven bacterial sepsis in children in Switzerland: a population-based cohort study. The Lancet Child & Adolescent Health, 1 (2), 124–133. doi: http://doi.org/10.1016/s2352-4642(17)30010-x
  21. Sabirov, D. M., Satvaldieva, E. A. (2013). Prophylactic and therapeutic application of fluoroquinolones in surgery infection. Bulletin of emergency medicine, 2, 91–94. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/primenenie-ftorhinolonov-v-profilaktike-i-lechenii-hirurgicheskoy-infektsii
  22. Kuo, K.-C., Yeh, Y.-C., Chiu, I.-M., Tang, K.-S., Su, C.-M., Huang, Y.-H. (2020). The clinical features and therapy of community-acquired gram negative bacteremia in children less than three years old. Pediatrics & Neonatology, 61 (1), 51–57. doi: http://doi.org/10.1016/j.pedneo.2019.05.009
  23. Boeddha, N. P., Schlapbach, L. J., Driessen, G. J., Herberg, J. A., Rivero-Calle, I. et. al. (2018). Mortality and morbidity in community-acquired sepsis in European pediatric intensive care units: a prospective cohort study from the European Childhood Life-threatening Infectious Disease Study (EUCLIDS). Critical Care, 22 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s13054-018-2052-7
  24. Hasan, G. M., Al-Eyadhy, A. A., Temsah, M.-H. A., Al-Haboob, A. A., Alkhateeb, M. A., Al-Sohime, F. (2018). Feasibility and efficacy of sepsis management guidelines in a pediatric intensive care unit in Saudi Arabia: a quality improvement initiative. International Journal for Quality in Health Care, 30 (8), 587–593. doi: http://doi.org/10.1093/intqhc/mzy077
  25. Oda, K., Matsuo, Y., Nagai, K., Tsumura, N., Sakata, Y., Kato, H. (2000). Sepsis in children. Pediatrics International, 42 (5), 528–533. doi: http://doi.org/10.1046/j.1442-200x.2000.01281.x
  26. Gupta, N., Richter, R., Robert, S., Kong, M. (2018). Viral Sepsis in Children. Frontiers in Pediatrics, 6. doi: http://doi.org/10.3389/fped.2018.00252
  27. Henriquez-Camacho, C., Losa, J. (2014). Biomarkers for Sepsis. BioMed Research International, 2014, 1–6. doi: http://doi.org/10.1155/2014/547818
  28. Medeiros, D. N. M., Ferranti, J. F., Delgado, A. F., de Carvalho, W. B. (2015). Colloids for the Initial Management of Severe Sepsis and Septic Shock in Pediatric Patients. Pediatric Emergency Care, 31 (11), e11–e16. doi: http://doi.org/10.1097/pec.0000000000000601
  29. Balamuth, F., Weiss, S. L., Neuman, M. I., Scott, H., Brady, P. W., Paul, R. et. al. (2014). Pediatric Severe Sepsis in U.S. Children’s Hospitals. Pediatric Critical Care Medicine, 15 (9), 798–805. doi: http://doi.org/10.1097/pcc.0000000000000225
  30. Schlapbach, L. J., Kissoon, N. (2018). Defining Pediatric Sepsis. JAMA Pediatrics, 172 (4), 313–314. doi: http://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2017.5208
  31. Lekmanov, A. U., Mironov, P. I. (2020). Pediatric sepsis – time to reach agreement. Russian Bulletin of Perinatology and Pediatrics, 65 (3), 131–137. doi: http://doi.org/10.21508/1027-4065-2020-65-3-131-137
  32. Davis, A. L., Carcillo, J. A., Aneja, R. K., Deymann, A. J., Lin, J. C., Nguyen, T. C. et. al. (2017). American College of Critical Care Medicine Clinical Practice Parameters for Hemodynamic Support of Pediatric and Neonatal Septic Shock. Critical Care Medicine, 45 (6), 1061–1093. doi: http://doi.org/10.1097/ccm.0000000000002425
  33. Rhodes, A., Evans, L. E., Alhazzani, W., Levy, M. M., Antonelli, M., Ferrer, R. et. al. (2017). Surviving Sepsis Campaign: International Guidelines for Management of Sepsis and Septic Shock: 2016. Intensive Care Medicine, 43 (3), 304–377. doi: http://doi.org/10.1007/s00134-017-4683-6
  34. Nazaretyan, V. V., Lukach, V. N., Kulikov, A. V. (2017). The Effectiveness of Combined Use of Antioxidant and Glutamine in Abdominal Sepsis. General Reanimatology, 13 (2), 52–60. doi: http://doi.org/10.15360/1813-9779-2017-2-52-60
  35. Maltsev, D. V. (2016). Immunoglobulin therapy of sepsis. Hirurgiya Ukrainy, 2, 120–130.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-30

Як цитувати

Satvaldieva, E., Ashurova, G., Fayziev, O., & Djalilov, A. (2021). Педіатричний хірургічний сепсис: діагностика та інтенсивна терапія. ScienceRise: Medical Science, (6(45), 34–42. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2021.250239

Номер

№ 6(45) (2021)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2021 Elmira Satvaldieva, Gulchehra Ashurova, Otabek Fayziev, Abdumalik Djalilov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.