The effect of health promotion on primary health care services: an analysis of primary health care policy

Olunike Blessing Olofinbiyi

doi:10.15587/2519-4798.2022.253953

Автор(и)

Olunike Blessing Olofinbiyi University of KwaZulu-Natal, Південна Африка https://orcid.org/0000-0002-2484-9098

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2022.253953

Ключові слова:

аналіз, зміцнення здоров’я, лідерство, первинна медична допомога, політики первинної медико-санітарної допомоги

Анотація

Зміцнення здоров’я є найкращим способом запобігання психічним захворюванням та іншим захворюванням у суспільстві. Однак високий рівень корупції та розкрадання коштів перешкоджає ефективності зміцнення здоров’я в системі первинної медико-санітарної допомоги в Нігерії. Більше того, зміцнення здоров’я є найкращим способом полегшити захворювання та запобігти захворюванням. Проте майже всі медичні працівники знають про переваги зміцнення здоров’я, але проблемою залишається реалізація таких заходів.

Мета: дослідити вплив зміцнення здоров'я на послуги первинної медико-санітарної допомоги шляхом аналізу політик первинної медико-санітарної допомоги.

Метод: це дослідження керувалося прагматичною парадигмою. Парадигма прагматизму є надзвичайно важливою для цього дослідження, оскільки вона підкреслює зв’язок між дією та істиною. Він також ідеально підходить для цього дослідження, оскільки застосовуються змішані методи, які відповідають підходу етнографічного дослідження, щоб забезпечити найкраще розуміння проблеми дослідження.

Крім того, прагматична парадигма була спеціально адаптована для цього дослідження, і вона заохочує поєднувати два методи дослідження (якісний і кількісний) для отримання якісних результатів. У цьому дослідженні неекспериментальний, дослідно-описовий дизайн був використаний для аналізу кількісного аспекту національної політики охорони здоров’я щодо надання первинної медичної допомоги в Нігерії. Тоді як етнографічний метод досконало проаналізував якісний аспект дослідження.

Результат: із трьохсот респондентів більшість з них виявили, що погане лідерство є основною причиною неефективності зміцнення здоров’я, адже більшість учасників висловили думку, що нам бракує хороших лідерів. У дослідженні більше наголошувалося на тому, чому уряд не працює над ефективністю зміцнення здоров’я у ПМСД, і результати показали, що погане керівництво є основним фактором, який спричиняє неефективність зміцнення здоров’я у ПМСД. Коли респондентів запитували що робити, щоб забезпечити більш ефективне зміцнення здоров’я в громаді, більшість (34,7 %) респондентів вважали, що членів громади слід активно залучати на кожному етапі, тоді як (33,3 %) респондентів висловили думку про необхідність активного залучення інших основних секторів у формуванні та реалізації політики ПМСД для забезпечення постійних змін.

Висновок: це дослідження показує, що погане зміцнення здоров’я в первинній медико-санітарній допомозі негативно впливає на здоров’я дітей, підлітків, дорослих і старих. Це дослідження рекомендує політикам та уряду викорінити корупцію та розкрадання коштів у всіх секторах, особливо в первинній медико-санітарній допомозі

Біографія автора

Olunike Blessing Olofinbiyi, University of KwaZulu-Natal

School of Nursing and Public Health

College of Health Sciences

Посилання

Uzobo, E. (2020). Perceived benefits, problems and risks in complementary and alternative medicine use among pregnant women in the Niger delta, Nigeria. Women’s Health, 9 (1), 7–18. doi: http://doi.org/10.15406/mojwh.2020.09.00261
Lemke, A. A., Harris-Wai, J. N. (2015). Stakeholder engagement in policy development: challenges and opportunities for human genomics. Genetics in Medicine, 17 (12), 949–957. doi: http://doi.org/10.1038/gim.2015.8
Akekere, J., Yousuo, P. O. J. (2014). An Empirical Analysis of Wage Differentials Among Public Servants in Nigeria. International Journal of Business and Management Invention, 3, 55–63.
Uzochukwu, B., Onwujekwe, E., Mbachu, C., Okeke, C., Molyneux, S., Gilson, L. (2018). Accountability mechanisms for implementing a health financing option: the case of the basic health care provision fund (BHCPF) in Nigeria. International Journal for Equity in Health, 17 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12939-018-0807-z
White, M. S., Govender, P., Lister, H. E. (2017). Community health workers lensed through a South African backdrop of two peri-urban communities in KwaZulu-Natal. African Journal of Disability, 6. doi: http://doi.org/10.4102/ajod.v6i0.294
Mckay, R. (2020). Global health's durable dreams: ethnography, ‘community health workers' and health without health infrastructure. Medical History, 90, 95–111. doi: http://doi.org/10.1017/s0001972019000950
Akinyemi, J. O., Bamgboye, E. A., Ayeni, O. (2015). Trends in neonatal mortality in Nigeria and effects of bio-demographic and maternal characteristics. BMC Pediatrics, 15 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12887-015-0349-0
Adeloye, D., David, R. A., Olaogun, A. A., Auta, A., Adesokan, A., Gadanya, M. et. al. (2017). Health workforce and governance: the crisis in Nigeria. Human Resources for Health, 15 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12960-017-0205-4
Oleribe, O. O., Ezieme, I. P., Oladipo, O., Akinola, E. P., Udofia, D., Taylor-Robinson, S. D. (2016). Industrial action by healthcare workers in Nigeria in 2013–2015: an inquiry into causes, consequences and control – a cross-sectional descriptive study. Human Resources for Health, 14 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12960-016-0142-7
Uzochukwu, B., Onwujekwe, O., Mbachu, C., Okwuosa, C., Etiaba, E., Nyström, M. E., Gilson, L. (2016). The challenge of bridging the gap between researchers and policy makers: experiences of a Health Policy Research Group in engaging policy makers to support evidence informed policy making in Nigeria. Globalization and Health, 12 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12992-016-0209-1
Labonté, R., Sanders, D., Mathole, T., Crush, J., Chikanda, A., Dambisya, Y. et. al. (2015). Health worker migration from South Africa: causes, consequences and policy responses. Human Resources for Health, 13 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12960-015-0093-4
Ezeh, O. K., Agho, K. E., Dibley, M. J., Hall, J., Page, A. N. (2014). Determinants of neonatal mortality in Nigeria: evidence from the 2008 demographic and health survey. BMC Public Health, 14 (1). doi: http://doi.org/10.1186/1471-2458-14-521
Morakinyo, O. M., Fagbamigbe, A. F. (2017). Neonatal, infant and under-five mortalities in Nigeria: An examination of trends and drivers (2003–2013). PLOS ONE, 12 (8), e0182990. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0182990
Guerrier, G., Oluyide, B., Keramarou, M., Grais, R. (2013). High maternal and neonatal mortality rates in northern Nigeria: an 8-month observational study. International Journal of Women’s Health, 5, 495–499. doi: http://doi.org/10.2147/ijwh.s48179
Zakwe (2018). Enhancing the provision of quality higher education by institutions in Durban Metropolitan area. Supervisor, 304.
Creswell, J., Plano Clark, V. (2017). Designing and conducting mixed methods research. Thousand Oaks: Sage.
Wang, X., Cheng, Z. (2020). Cross-Sectional Studies: Strengths, Weaknesses, and Recommendations.. Chest, 158 (1), S65–S71. doi: http://doi.org/10.1016/j.chest.2020.03.012
Reeves, S., Peller, J., Goldman, J., Kitto, S. (2013). Ethnography in qualitative educational research: AMEE Guide No. 80. Medical Teacher, 35 (8), e1365–e1379. doi: http://doi.org/10.3109/0142159x.2013.804977
Polit, D. F., Beck, C. T. (2017) Nursing Research: Generating and Assessing Evidence for Nursing Practice. Philadelphia: Wolters Kluwer Health, 784.
Ravitch, S. M., Carl, N. M. (2019). Qualitative research: Bridging the conceptual, theoretical, and methodological. SAGE Publications, Incorporated.
Sanders, D., Nandi, S., Labonté, R., Vance, C., Van Damme, W. (2019). From primary health care to universal health coverage – one step forward and two steps back. The Lancet, 394 (10199), 619–621. doi: http://doi.org/10.1016/s0140-6736(19)31831-8
Pattavina, P. J. (2019). The Alternative Educator's Handbook: Tools for Managing Students with Emotional and Behavioral Issues. Brown Walker Press, 212.
Iyer, H. S., Kamanzi, E., Mugunga, J. C., Finnegan, K., Uwingabiye, A., Shyaka, E. et. al. (2015). Improving district facility readiness: a 12-month evaluation of a data-driven health systems strengthening intervention in rural Rwanda. Global Health Action, 8 (1), 28365. doi: http://doi.org/10.3402/gha.v8.28365
Waithaka, D., Kagwanja, N., Nzinga, J., Tsofa, B., Leli, H., Mataza, C. et. Al. (2020). Prolonged health worker strikes in Kenya- perspectives and experiences of frontline health managers and local communities in Kilifi County. International Journal for Equity in Health, 19 (1). doi: http://doi.org/10.1186/s12939-020-1131-y
Tackling Coronavirus (COVID-19) Contributing to a Global Effort. Beyond Containment: Health systems responsesto COVID-19 in the OECD Health (2020). OECD.