Дослідження функціональних результатів перелому дистального відділу стегна зафіксованого внутрішньо компресійною пластиною

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2022.257496

Ключові слова:

відкрита репозиція, внутрішня фіксація, блокувальна компресійна пластина, тракція великогомілкової кістки

Анотація

Стегнова кістка є найбільшою кісткою в тілі, що з'єднує між собою великогомілкову і тазову кістку. Дослідження підтвердили бімодальний розподіл супракондилярних переломів стегнової кістки. Стандартом використання фіксуючої пластини є анатомічне зменшення кістки під оболонкою м’яких тканин і її можна застосовувати без видалення окістя.

Мета: вивчити частоту з’єднань з блокуючими компресійними пластинами та клінічний результат, пов’язаний з цим методом лікування, діапазон рухів коліна, полегшення болю та повернення до нормальної діяльності та роботи.

Методологія: це проспективне дослідження пацієнтів з переломами дистального відділу стегнової кістки. Воно проводилося в медичному коледжі Сантірам та лікарні загального профілю, Нандьял з жовтня 2018 року по вересень 2020 року. У всіх пацієнтів віком понад 18 років діагностовано переломи дистального відділу стегнової кістки.

Результати: у нашому дослідженні близько 46% з пацієнтів мали тип Muller A1, за ними 23% мали Muller C1 і C2 відповідно, а решта (13,3%) мали Muller A2. Близько 67% мали шину Томаса з витягуванням, 16,7% мали шину B.B., 13,3% мали пластину A/K POP, а решта 3% мали витягування верхньої великогомілкової кістки за допомогою шини B.B. Більшість учасників дослідження, 53%, мали згинання коліна понад 120 градусів. 30 % потребували менше 16 тижнів для зрощення, 33 % потребували 16-20 тижнів для повного витримування навантаження, вісім пацієнтів (26 %) мали чудові результати; 21 пацієнт (70%) мав задовільний результат; один пацієнт (3,3%) мав незадовільний результат.

Висновок: у нашому дослідженні з 30 пацієнтів вісім пацієнтів мали відмінні результати, 21 пацієнт мав задовільні результати, а один пацієнт мав незадовільні результати. Ми робимо висновок, що відкрите вправлення та внутрішня фіксація за допомогою блокуючої компресійної пластини дали хороші клінічні та рентгенологічні результати

Біографії авторів

Sardar Jaideep Singh, Government Medical Collage

Senior Resident

Department of Orthopaedics

K. Usha Sree, Government Medical Collage

Senior Resident

Department of Orthopaedics

Shanmukha Srinivas, Government Medical Collage

Senior Resident

Department of Orthopaedics

Sujatha Pasula, Osmania Medical College/Niloufer Hospital

Assistant Professor

Department of Biochemistry

Посилання

  1. Stoffel, K., Dieter, U., Stachowiak, G., Gächter, A., Kuster, M. S. (2003). Biomechanical testing of the LCP – how can stability in locked internal fixators be controlled? Injury, 34, 11–19. doi: http://doi.org/10.1016/j.injury.2003.09.021
  2. Wagner, M. (2003). General principles for the clinical use of the LCP. Injury, 34, 31–42. doi: http://doi.org/10.1016/j.injury.2003.09.023
  3. Neer Score (2006). Journal of Orthopaedic Trauma, 20, S128–S129. doi: http://doi.org/10.1097/00005131-200609001-00041
  4. Vishwanath, C., Harish, K., Gunnaiah, K. G., Kumar, C. (2016). Surgical outcome of distal femur fracture by locking compression plate. International Journal of Orthopaedics Sciences, 2 (4d), 233–239. doi: http://doi.org/10.22271/ortho.2016.v2.i4d.38
  5. Shenoy, D. A., Bulagond, D. A., Pattanashetty, D. O., BB, D. D. (2020). A prospective study of functional outcome of distal femur fractures by locking plate. International Journal of Orthopaedics Sciences, 6 (1), 359–363. doi: http://doi.org/10.22271/ortho.2020.v6.i1g.1889
  6. Chandra, R., Chhabra, A., Arora, N., Taxak, N. (2020). Clinical results after open reduction and internal fixation in distal femoral fractures with distal femoral locking compression plate (DF-LCP) using swashbuckler approach. International Journal of Orthopaedics Sciences, 6 (3), 19–22. doi: http://doi.org/10.22271/ortho.2020.v6.i3a.2170
  7. Reddy, D. K. J., Anand, D. B. V. (2020). A study on functional outcome of distal femoral fractures with distal femur locking compression plate. International Journal of Orthopaedics Sciences, 6 (3), 350–354. doi: http://doi.org/10.22271/ortho.2020.v6.i3f.2222
  8. Yeap, E., Deepak, A. (2007). Distal Femoral Locking Compression Plate Fixation in Distal Femoral Fractures: Early Results. Malaysian Orthopaedic Journal, 1 (1), 12–17. doi: http://doi.org/10.5704/moj.0705.004
  9. Nagy, M. H., Mehy, E. E., Khaled, I. (2007). Condylar plating in treatment of intercondylar supracondylar fractures of distal femur. Pan Arab Journal of Orthopaedic and Trauma, 11 (1), 26–34. Availale at: https://pesquisa.bvsalud.org/portal/resource/pt/emr-84847
  10. Kanabar, P., Kumar, V., Owen, P., Rushton, N. (2007). Less Invasive Stabilisation System Plating for Distal Femoral Fractures. Journal of Orthopaedic Surgery, 15 (3), 299–302. doi: http://doi.org/10.1177/230949900701500311
  11. Jose, R. S., Krishnan, N. G. (2016). Study of functional outcome of distal femur fractures treated by open reduction and internal fixation with locking compression plate. Journal of Evolution of Medical and Dental Sciences, 5 (35), 1984–1991. doi: http://doi.org/10.14260/jemds/2016/469

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-31

Як цитувати

Singh, S. J., Sree, K. U., Srinivas, S., & Pasula, S. (2022). Дослідження функціональних результатів перелому дистального відділу стегна зафіксованого внутрішньо компресійною пластиною. ScienceRise: Medical Science, (3(48), 15–20. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2022.257496

Номер

Розділ

Медичні науки