Динаміка розумової працездатності учнів упродовж навчання у базовій школі за умов впровадження різних освітніх програм

Автор(и)

  • Жанна Владиславівна Сотнікова-Мелешкіна Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0001-5534-8264
  • Тетяна Вікторівна Гаврилова Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-6919-8348
  • Ольга Геннадіївна Зінчук Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0001-6777-2302
  • Ірина Володимирівна Дудник Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Україна https://orcid.org/0000-0001-8722-3108

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2022.258096

Ключові слова:

учні, розумова працездатність, меритократична освіта, базова школа, динамічні зміни

Анотація

Мета: надати характеристику динамічних змін розумової працездатності упродовж навчання у базовій школі в умовах впровадження традиційної та меритократичної освітньої програми.

Матеріали та методи. У дослідженні прийняли участь 56 учнів у динаміці навчання у базовій школі, яких було розподілено на 2 групи у залежності від системи освіти. Рівень розумової працездатності оцінено за допомогою коректурних проб В. Я. Анфімова. Статистичну обробку даних виконано з використанням однофакторного дисперсійного аналізу та t-тесту у програмному пакеті IBM SPSS Statistics 20.

Результати. Упродовж здобуття базової освіти зростав рівень впливу типу освітньої програми, виду предмету та дню тижня на точність виконання проби, збільшувався обсяг роботи як до (на 16,2 %), так і після уроку (на 16,7 %; p<0,01) та знижувалась кількість помилок при однаковому вихідному рівні відповідна на 17,7 % та 19,2 % (p<0,05). Виявлено вищу вихідну та постнавантажувальну інтенсивність розумової праці в учнів при меритократичній освіті (відповідно 353,23±8,52 та 341,41±8,65 зн.), а при традиційній системі – більш високу та стабільну точність (5,68-5,86 помилок) і продуктивність розумової праці (35,29-35,72 ум.од.; p<0,01). Тижнева крива працездатності за точністю в учнів 6-го та 9-го класів була протилежною, а за обсягом – тотожною. При меритократичній освіті реєструвався вищий рівень інтенсивності на уроці математики, а при традиційній освітній програмі – точності на тлі негативної динаміки кількісного та комплексного показників.

Висновки. Встановлено статево-вікові особливості інтенсивності, точності та продуктивності розумової праці упродовж здобуття базової освіти та рівню впливу на них чинників освітнього процесу. Зростання рівня навчального навантаження супроводжувалось збільшенням інтенсивності та точності розумової праці за рахунок адаптації учнів до особливостей навчання у базовій школі та стабілізації фізіологічних процесів. Порівняння тижневих кривих розумової працездатності упродовж навчання дозволило виявити певні вікові тенденції щодо формування розумової втоми

Біографії авторів

Жанна Владиславівна Сотнікова-Мелешкіна, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Доктор медичних наук, доцент

Кафедра гігієни та соціальної медицини

Тетяна Вікторівна Гаврилова, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Асистент

Кафедра гігієни та соціальної медицини

Ольга Геннадіївна Зінчук, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Асистент

Кафедра гігієни та соціальної медицини

Ірина Володимирівна Дудник, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Асистент

Кафедра гігієни та соціальної медицини

Посилання

  1. Polka, N. S., Hozak, S. V., Yelizarova, O. T., Parats, A. M., Stankevych, T. V., Kalynychenko, I. O. (2018). Rozumova pratsezdatnist, navchalne navantazhennia ta sposib zhyttia suchasnykh shkoliariv: hihiienichni aspekty. DU "Instytut Hromadskoho Zdorovia im. O. M. Marzieieva NAMNU". Kyiv: Medinform, 214.
  2. Hozak, S. V., Yelizarova, O. T., Shumak, O. V., Filonenko, O. O. (2016). Zalezhnist rozumovoi pratsezdatnosti uchniv serednoho shkilnoho viku vid orhanizatsii rezhymu dnia. Molodyi vchenyi, 9.1 (36.1), 50–54.
  3. Díaz-García, J., González-Ponce, I., Ponce-Bordón, J. C., López-Gajardo, M. Á., Ramírez-Bravo, I., Rubio-Morales, A., García-Calvo, T. (2021). Mental Load and Fatigue Assessment Instruments: A Systematic Review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19 (1), 419. doi: http://doi.org/10.3390/ijerph19010419
  4. Omede, J., Jimba, D. N. (2019). Perception of parents about the consequences of over schooling on the cognitive and psychosocial development of the Nigerian child at the private pre primary schools. Academic Research Journal of Psychology and Counseling, 7 (2), 6–13.
  5. Okeke, N. U., Anene, N. A., Agu, N. A. (2022). Assessment of over-schooling and social skills as determinants of academic achievement among selected private owned secondary schools in Anambra State-Nigeria. Academic Journal of Current Research, 9 (3), 19–27. Available at: https://cirdjournal.com/index.php/ajcr/article/view/654/607
  6. Ogba, F. N. (2020). Managing relationship between over schooling and students achievement in curriculum content of junior secondary education. African Journal of Educational Management, Teaching and Entrepreneurship Studies, 1 (1), 99–112. Available at: https://ajemates.org/index.php/ajemates/article/view/16/15
  7. Havrysh, I. V., Tkachov, A. S. (2017). Teoretyko-metodolohichni osnovy realizatsii kompetentnisno oriientovanoi osvity obdarovanykh uchniv u mezhakh naukovo-pedahohichnoho proektu "Intelekt Ukrainy". Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh, 55 (108), 133–141.
  8. Lizohub, V. S., Сhernenko, N. P., Palabiyik, A. A., Bezkopulna, S. V. (2018). Mental working capacity of children 8-9 years old on the submission of irritants with different modulation and speed in the go / nogo / go mode. Science and Education a New Dimension, VI (179) (21), 50–54. doi: http://doi.org/10.31174/send-nt2018-179vi21-12
  9. Bezkopulna, S. V. (2020). Age dynamics of the persons with the stature disorders’ mental workability. Cherkasy University Bulletin: Biological Sciences Series, 2, 11–19. doi: http://doi.org/10.31651/2076-5835-2018-1-2020-2-11-19
  10. Zelenenko, N. O., Zelenenko, N. A. (2017). Osoblyvosti ta vzaiemozv’iazok poniat fizychna ta rozumova pratsezdatnist. Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii doktorantiv, molodykh uchenykh ta studentiv. Kharkiv, 2465–2469. Available at: http://dspace.nuph.edu.ua/handle/123456789/13589
  11. Helton, W. S., Russell, P. N. (2017). Rest is still best: The role of qualitative and quantitative load of interruptions on vigilance. Human Factors, 59 (1), 91–100. doi: http://doi.org/10.1177/0018720816683509
  12. Kurata, Y. B., Bano, R. M. L. P., Matias, A. C. (2015). Effects of Workload on Academic Performance among Working Students in an Undergraduate Engineering Program. Procedia Manufacturing, 3, 3360–3367. doi: http://doi.org/10.1016/j.promfg.2015.07.497
  13. Podrigalo, L., Iermakov, S., Rovnaya, O., Zukow, W., Nosko, M. (2016). Peculiar features between the studied indicators of the dynamic and interconnections of mental workability of students. Journal of Physical Education and Sport, 16 (4), 1211–1218. doi: http://doi.org/10.7752/jpes.2016.04193
  14. Komisova, T. Ye., Mamotenko, A. V., Kovalenko, L. P., Komysova, T. E. (2016). Dynamika pozumovoi pratsezdatnosti pidlitkiv vprodovzh navchalnoho tyzhnia. Valeolohiia: suchasnyi stan, napriamky ta perspektyvy rozvytku. Kharkiv-Drohobych: KhNU, 183–185.
  15. Miziuk, M. I., Suslyk, Z. B., Yeremchuk, Y. O. (2018). Peculiarities of mental efficiency and progress of higher grades students began studying at the age of six and seven. Environment & Health, 1 (85), 73–76. doi: http://doi.org/10.32402/dovkil2018.01.073
  16. Krutsevych, T., Panhelova, N. (2014). Ratsionalna rukhova aktyvnist yak faktor pidvyshchennia rozumovoi pratsezdatnosti shkoliariv. Sportyvnyi visnyk Prydniprovia, 2, 73–76.
  17. Latina, H. O., Kalynychenko, D. O. (2021). Assessment of the Mental Working Efficiency of Teachers of Different Categories and Specializations. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sport, 6 (5), 401–407. doi: http://doi.org/10.26693/jmbs06.05.401
  18. Giorgi, A., Ronca, V., Vozzi, A., Sciaraffa, N., Di Florio, A., Tamborra, L. et. al. (2021). Wearable technologies for mental workload, stress, and emotional state assessment during working-like tasks: A comparison with laboratory technologies. Sensors, 21 (7), 2332. doi: http://doi.org/10.3390/s21072332
  19. Polka, N. S. et. al. (2015). Metodyky hihiienichnoi otsinky orhanizatsii navchalnoho protsesu u zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladakh. Kyiv: DU "Instytut Hromadskoho Zdorovia im. O. M. Marzieieva NAMNU", 38.
  20. Danylenko, H. М., Sotnikova-Meleshkina, Z. V. (2020). The influence of the organization of the educational process on the mental capacity of secondary school students. Reports of Vinnytsia National Medical University, 24 (3), 479–487. doi: http://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2020-24(3)-18
  21. Kimura, T., Takemura, N., Nakashima, Y., Kobori, H., Nagahara, H., Numao, M., Shinohara, K. (2020). Warmer Environments Increase Implicit Mental Workload Even If Learning Efficiency Is Enhanced. Frontiers in Psychology, 11, 568. doi: http://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.00568
  22. Herlambang, M. B., Taatgen, N. A., Cnossen, F. (2019). The Role of Motivation as a Factor in Mental Fatigue. Human Factors: The Journal of the Human Factors and Ergonomics Society, 61 (7), 1171–1185. doi: http://doi.org/10.1177/0018720819828569
  23. Ramírez-Moreno, M. A., Carrillo-Tijerina, P., Candela-Leal, M. O., Alanis-Espinosa, M., Tudón-Martínez, J. C., Roman-Flores, A. et. al. (2021). Evaluation of a Fast Test Based on Biometric Signals to Assess Mental Fatigue at the Workplace – A Pilot Study. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18 (22), 11891. doi: http://doi.org/10.3390/ijerph182211891
  24. Ko, L.-W., Komarov, O., Hairston, W. D., Jung, T.-P., Lin, C.-T. (2017). Sustained Attention in Real Classroom Settings: An EEG Study. Frontiers in Human Neuroscience, 11. doi: http://doi.org/10.3389/fnhum.2017.00388
  25. Lancia, S., Cofini, V., Carrieri, M., Ferrari, M., Quaresima, V. (2018). Are ventrolateral and dorsolateral prefrontal cortices involved in the computerized Corsi block-tapping test execution? An fNIRS study. Neurophotonics, 5 (1), 1. doi: http://doi.org/10.1117/1.nph.5.1.011019
  26. Causse, M., Chua, Z., Peysakhovich, V., Del Campo, N., Matton, N. (2017). Mental workload and neural efficiency quantified in the prefrontal cortex using fNIRS. Scientific Reports, 7 (1). doi: http://doi.org/10.1038/s41598-017-05378-x
  27. Hozak, S., Shumak, O., Filonenko, O., Balachuk, Yu. (2016). Rozrobka novykh ranhovykh shkal vazhkosti navchalnykh predmetiv u ZNZ. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii, 3, 104–115.
  28. Zayed, K., Jansen, P. (2018). Gender Differences and the Relationship of Motor, Cognitive and Academic Achievement in Omani Primary School-Aged Children. Frontiers in Psychology, 9. doi: http://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.02477
  29. Vadziuk, S. N., Ratynska, O. M. (2020). Rozumova pratsezdatnist u starshoklasnykiv pry riznykh pohodnykh umovakh. Fiziolohichnyi zhurnal, 66 (1), 55–62.
  30. Van Tetering, M., van der Donk, M., de Groot, R. H. M., Jolles, J. (2019). Sex Differences in the Performance of 7–12 Year Olds on a Mental Rotation Task and the Relation With Arithmetic Performance. Frontiers in Psychology, 10. doi: http://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00107
  31. Redka, I. V., Danуlenko, H. M., Sotnikova-Meleshkina, Z. V., Mikhalchuk, O. Y. (2020). Prenosological screening of autonomic regulatory systems tension in secondary school students. Biomedical and Biosocial Anthropology, 38, 47–53. doi: http://doi.org/10.31393/bba38-2020-07
  32. Geertsen, S. S., Thomas, R., Larsen, M. N., Dahn, I. M., Andersen, J. N., Krause-Jensen, M. et. al. (2016). Motor skills and exercise capacity are associated with objective measures of cognitive functions and academic performance in preadolescent children. PloS one, 11 (8), e0161960. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0161960.t001
  33. Hopstaken, J. F., van der Linden, D., Bakker, A. B., Kompier, M. A. J. (2015). The window of my eyes: Task disengagement and mental fatigue covary with pupil dynamics. Biological Psychology, 110, 100–106. doi: http://doi.org/10.1016/j.biopsycho.2015.06.013
  34. Milyavskaya, M., Galla, B. M., Inzlicht, M., Duckworth, A. L. (2021). More Effort, Less Fatigue: The Role of Interest in Increasing Effort and Reducing Mental Fatigue. Frontiers in Psychology, 12. doi: http://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.755858
  35. Gergelyfi, M., Jacob, B., Olivier, E., Zénon, A. (2015). Dissociation between mental fatigue and motivational state during prolonged mental activity. Frontiers in Behavioral Neuroscience, 9. doi: http://doi.org/10.3389/fnbeh.2015.00176
  36. Aydin, L., Kiziltan, E., Gundogan, N. U. (2015). Polyphasic Temporal Behavior of Finger-Tapping Performance: A Measure of Motor Skills and Fatigue. Journal of Motor Behavior, 48 (1), 72–78. doi: http://doi.org/10.1080/00222895.2015.1040111

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-31

Як цитувати

Сотнікова-Мелешкіна, Ж. В., Гаврилова, Т. В., Зінчук, О. Г., & Дудник, І. В. (2022). Динаміка розумової працездатності учнів упродовж навчання у базовій школі за умов впровадження різних освітніх програм. ScienceRise: Medical Science, (3(48), 43–50. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2022.258096

Номер

№ 3(48) (2022)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Zhanna Sotnikova-Meleshkina, Tetiana Havrylova, Olha Zinchuk, Iryna Dudnyk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.