Інгібітори IL-6 у лікуванні SARS COVID19

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2022.258354

Ключові слова:

COVID-19, інгібітори ІЛ-6, тоцилізумаб, дихальна недостатність, запалення, моноклональне антитіло, D-димер, дексаметазон, ШВЛ

Анотація

Метою дослідження було оцінити клінічну ефективність та безпеку дводозового призначення тоцилізумабу пацієнтам із SARS COVID19.

Матеріал і методи. Дослідження проводилося на базі Медичного дому «Одрекс» у 2020 - 2021 роках. Загальна вибірка склала 4112 пацієнтів, госпіталізованих у спеціалізоване відділення з коронавірусною пневмонією. З цієї вибірки 150 пацієнтам було призначено тоцилізумаб у дозі 8 мг/кг маси пацієнта, у тому числі 36 (24,0 %) випадків призначали тоцилізумаб у режимі двох доз. У разі дводозового режиму другу дозу вводили не раніше ніж через 24 години після першої.

Усі пацієнти обстежені згідно з діючими клінічними протоколами. Оцінювали гемограму, вміст СРБ, феритину, інтерлейкіну-6. Усі пацієнти отримували дексаметазон внутрішньом’язово в дозі не менше 6 мг на добу.

Статистичну обробку проводили методами дисперсійного аналізу з використанням програмного забезпечення Statistica 13.0.

Результати. Після застосування тоцилізумабу у пацієнтів спостерігалося зниження температури тіла та зниження потреби в кисневій підтримці. При цьому спостерігалася нормалізація показників активності системної запальної відповіді.

Смертність після застосування тоцилізумабу становила 29,3 %; у всіх випадках летальні випадки мали надзвичайно важкий перебіг коронавірусної інфекції та значний супутній фон. Проявів анафілаксії та випадків вторинної інфекції після призначення тоцилізумабу не було.

Висновки. Застосування тоцилізумабу може значно покращити стан хворих на SARS COVID19. Ознак анафілаксії та випадків вторинної інфекції після введення тоцилізумабу не було. У разі відсутності вираженого клінічного ефекту протягом 24 годин після першої дози тоцилізумабу у пацієнтів із тяжкою формою SARS COVID19 доцільно повторне введення препарату (схема у режимі двох доз)

Біографії авторів

Сергій Сергійович Щербаков, Одеський національний медичний університет

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів

Ганна Іванівна Мазуренко, Одеський національний медичний університет

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів

Ігор Олександрович Йовенко, Одеський національний медичний університет

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра Анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів

Посилання

  1. Han, F., Liu, Y., Mo, M., Chen, J., Wang, C., Yang, Y., Wu, J. (2021). Current treatment strategies for COVID 19 (Review). Molecular medicine reports, 24 (6). doi: http://doi.org/10.3892/mmr.2021.12498
  2. WHO Coronavirus (COVID-19) Dashboard. Available at: https://covid19.who.int
  3. Shah, M. D., Sumeh, A. S., Sheraz, M., Kavitha, M. S., Venmathi Maran, B. A., Rodrigues, K. F. (2021). A mini-review on the impact of COVID 19 on vital organs. Biomedicine & pharmacotherapy, 143. doi: http://doi.org/10.1016/j.biopha.2021.112158
  4. Muratova, T. M., Khramtsov, D. M., Vorokhta, Yu. M., Vikarenko, M. S., Dobush, I. V., Kozlova, G. G. et. al. (2021). Acute disorders of cerebral circulation in patients with COVID-19. Achievements of Clinical and Experimental Medicine, 2, 14–22. doi: http://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12197
  5. Burger, A. L., Kaufmann, C. C., Jäger, B., Pogran, E., Ahmed, A., Wojta, J., Farhan, S., Huber, K. (2021). Direct cardiovascular complications and indirect collateral damage during the COVID-19 pandemic: A review. Wiener klinische Wochenschrift, 133 (23-24), 1289–1297. doi: http://doi.org/10.1007/s00508-021-01956-2
  6. Protokol «nadannia medychnoï dopomohy dlia likuvannia koronavirusnoï khvoroby (COVID-19) (2021). Nakaz Ministerstva okhorony zdorov’ia Ukrainy No. 762. 02.04.2020 (u redaktsii nakazu Ministerstva okhorony zdorov’ia Ukrainy No. 1979. 20.09.2021). Available at: https://moz.gov.ua/uploads/6/33091-dn_1979_20_09_2021_dod.pdf
  7. Klopfenstein, T., Gendrin, V., Kadiane-Oussou, N. J., Conrozier, T., Zayet, S. (2022). Tocilizumab in COVID-19 pneumonia: Practical proposals based on a narrative review of randomised trials. Reviews in medical virology, 32 (1), e2239. doi: http://doi.org/10.1002/rmv.2239
  8. Ascierto, P. A., Fu, B., Wei, H. (2021). IL-6 modulation for COVID-19: the right patients at the right time? Journal for immunotherapy of cancer, 9 (4), e002285. doi: http://doi.org/10.1136/jitc-2020-002285
  9. Kulanthaivel, S., Kaliberdenko, V. B., Balasundaram, K., Shterenshis, M. V., Scarpellini, E., Abenavoli, L. (2021). Tocilizumab in SARS-CoV-2 Patients with the Syndrome of Cytokine Storm: A Narrative Review. Reviews on Recent Clinical Trials, 16 (2), 138–145. doi: http://doi.org/10.2174/1574887115666200917110954
  10. Borovikov, V. P. (2016). Populiarnoe vvedenie v sovremennyi analiz dannykh i mashinnoe obuchenie na Statistica. Saint Petersburg, 354.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-31

Як цитувати

Щербаков, С. С., Мазуренко, Г. І., & Йовенко, І. О. (2022). Інгібітори IL-6 у лікуванні SARS COVID19. ScienceRise: Medical Science, (3(48), 39–42. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2022.258354

Номер

Розділ

Медичні науки