Асоціація між ультрасонографічними параметрами, клініко-біохімічними показниками та результатами анкетування у пацієнтів із серцевою недостатністю з помірно зниженою фракцією викиду лівого шлуночка

Автор(и)

  • Юрій Степанович Рудик Державна установа “Нацiональний iнститут терапії iменi Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України”, Україна https://orcid.org/0000-0002-3363-868X
  • Денис Петрович Бабічев Державна установа “Нацiональний iнститут терапії iменi Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України”, Україна https://orcid.org/0000-0001-5969-2660
  • Олена Олександрівна Меденцева Державна установа “Нацiональний iнститут терапії iменi Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України”, Україна https://orcid.org/0000-0002-1152-5705
  • Юрій Чінгізович Гасанов Державна установа “Нацiональний iнститут терапії iменi Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України”, Україна https://orcid.org/0000-0002-9568-7858

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2022.258497

Ключові слова:

серцева недостатність, цукровий діабет, NT-proBNP, ехокардіоскопія, індекс маси тіла, асоціації

Анотація

Мета: оцінити ймовірний вплив цукрового діабету 2-го типу на якість життя, клініко-біохімічні та ультрасонографічні показники у пацієнтів із СНпзнФВ та асоціації між ними.

Матеріали та методи: до дослідження були включені 68 пацієнтів із СНпзнФВ, серед яких 36 пацієнтів з супутнім ЦД 2-го типу та 32 пацієнта без ЦД 2-го типу, та 18 практично здорових осіб. Всім учасникам дослідження проведено антропометричні (зріст, вага, ІМТ), лабораторні (клінічний аналіз крові, біохімічний аналіз крові з визначенням АСТ, АЛТ, креатиніну, глюкози, ліпідного спектру, калію, натрію та магнію, ІФА з визначенням глікованого гемоглобіну та NT-proBNP), інструментальні (ЕхоКС, ЕКГ) обстеження та опитування для оцінки якості життя (EQ-5D-5L). Статистична обробка отриманих результатів проведена за допомогою пакету статистичних програм SPSS  v.19.0.

Результати: між групою пацієнтів з СНпзнФВ з супутнім ЦД 2-го типу та групою з СНпзнФВ без ЦД 2-го типу за результатами обстеження є достовірна різниця в якості життя, в показниках вуглеводного обміну, NT-proBNP, ІМТ та даних ЕхоКС.

Висновки:  пацієнти з СНпзнФВ з супутнім ЦД 2-го типу при порівнянні з пацієнтами з СНпзнФВ без ЦД 2-го типу мали достовірно гірші показники вуглеводного обміну, значно вищу середню концентрацію NT-proBNP в сироватці крові, більші ММЛШ та іММЛШ за результатами трансторакальної ЕхоКС та гіршу якість життя за результатами опитувальника EQ-5D-5L за умов відсутності достовірної різниці за віком та ФВ ЛШ між групами. Крім того, виявлені більш міцний кореляційний зв’язок між NT-proBNР та іММЛШ у пацієнтів без ЦД 2-го типу та відсутність кореляційного зв’язку між NT-proBNР та ММЛШ у пацієнтів з супутнім ЦД 2-го типу, що може бути наслідком певного впливу ЦД 2-го типу на процес конверсії pro-BNP

Біографії авторів

Юрій Степанович Рудик, Державна установа “Нацiональний iнститут терапії iменi Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України”

Доктор медичних наук, професор

Відділ клінічної фармакології та фармакогенетики неінфекційних захворювань

Денис Петрович Бабічев, Державна установа “Нацiональний iнститут терапії iменi Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України”

Молодший науковий співробітник

Відділ клінічної фармакології та фармакогенетики неінфекційних захворювань

Олена Олександрівна Меденцева, Державна установа “Нацiональний iнститут терапії iменi Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України”

Науковий співробітник

Відділ клінічної фармакології та фармакогенетики неінфекційних захворювань

Юрій Чінгізович Гасанов, Державна установа “Нацiональний iнститут терапії iменi Л. Т. Малої Національної академії медичних наук України”

Науковий співробітник

Відділ клінічної фармакології та фармакогенетики неінфекційних захворювань

Посилання

  1. McDonagh, T. A., Metra, M., Adamo, M., Gardner, R. S., Baumbach, A., Böhm, M. et. al. (2021). 2021 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure. European Heart Journal, 42 (36), 3599–3726. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab368
  2. Benjamin, E. J., Virani, S. S., Callaway, C. W., Chamberlain, A. M., Chang, A. R., Cheng, S. et. al. (2018). American Heart Association Council on Epidemiology and Prevention Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Heart Disease and Stroke Statistics-2018 Update: A Report From the American Heart Association. Circulation, 137 (12), e67–e492. doi: http://doi.org/10.1161/cir.0000000000000558
  3. Mozaffarian, D., Benjamin, E. J., Go, A. S., Arnett, D. K., Blaha, M. J., Cushman, M. et. al. (2015). American Heart Association Statistics Committee and Stroke Statistics Subcommittee. Heart disease and stroke statistics-2015 update: a report from the American Heart Association. Circulation, 131 (4), e29–e322. doi: http://doi.org/10.1161/cir.0000000000000152
  4. Ponikowski, P., Voors, A. A., Anker, S. D., Bueno, H., Cleland, J. G., Coats, A. J. et. al. (2016). 2016 ESC Guidelines for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure: The Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC). Developed with the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. European journal of heart failure, 18 (8), 891–975. doi: http://doi.org/10.1002/ejhf.592
  5. Braunwald, E. (2013). Heart failure. JACC. Heart failure, 1 (1), 1–20. doi: http://doi.org/10.1016/j.jchf.2012.10.002
  6. Nichols, G. A., Gullion, C. M., Koro, C. E., Ephross, S. A., Brown, J. B. (2004). The Incidence of Congestive Heart Failure in Type 2 Diabetes. Diabetes Care, 27 (8), 1879–1884. doi: http://doi.org/10.2337/diacare.27.8.1879
  7. Dei Cas, A., Khan, S. S., Butler, J., Mentz, R. J., Bonow, R. O., Avogaro, A. et. al. (2015). Impact of Diabetes on Epidemiology, Treatment, and Outcomes of Patients With Heart Failure. JACC: Heart Failure, 3 (2), 136–145. doi: http://doi.org/10.1016/j.jchf.2014.08.004
  8. Dei Cas, A., Fonarow, G. C., Gheorghiade, M., Butler, J. (2015). Concomitant Diabetes Mellitus and Heart Failure. Current Problems in Cardiology, 40 (1), 7–43. doi: http://doi.org/10.1016/j.cpcardiol.2014.09.002
  9. Echouffo-Tcheugui, J. B., Xu, H., DeVore, A. D., Schulte, P. J., Butler, J., Yancy, C. W. et. al. (2016). Temporal trends and factors associated with diabetes mellitus among patients hospitalized with heart failure: Findings from Get With The Guidelines–Heart Failure registry. American Heart Journal, 182, 9–20. doi: http://doi.org/10.1016/j.ahj.2016.07.025
  10. Lam, C. S. P., Voors, A. A., Piotr, P., McMurray, J. J. V., Solomon, S. D. (2020). Time to rename the middle child of heart failure: heart failure with mildly reduced ejection fraction. European Heart Journal, 41 (25), 2353–2355. doi: http://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa158
  11. Tsuji, K., Sakata, Y., Nochioka, K., Miura, M., Yamauchi, T. et. al. (2017). Characterization of heart failure patients with mid-range left ventricular ejection fraction-a report from the CHART-2 Study. European Journal of Heart Failure, 19 (10), 1258–1269. doi: http://doi.org/10.1002/ejhf.807
  12. Park, J. J., Mebazaa, A., Hwang, I. C., Park, J. B., Park, J. H., Cho, G. Y. (2020). Phenotyping Heart Failure According to the Longitudinal Ejection Fraction Change: Myocardial Strain, Predictors, and Outcomes. Journal of the American Heart Association, 9 (12), e015009. doi: http://doi.org/10.1161/jaha.119.015009
  13. Wasserman, M. A., Shea, E., Cassidy, C., Fleishman, C., France, R., Parthiban, A., Landeck, B. F. (2021). Recommendations for the Adult Cardiac Sonographer Performing Echocardiography to Screen for Critical Congenital Heart Disease in the Newborn: From the American Society of Echocardiography. Journal of the American Society of Echocardiography, 34 (3), 207–222. doi: http://doi.org/10.1016/j.echo.2020.12.005
  14. Guo, Z., Liu, L., Yu, F., Cai, Y., Wang, J., Gao, Y., Ping, Z. (2021). The causal association between body mass index and type 2 diabetes mellitus-evidence based on regression discontinuity design. Diabetes/metabolism research and reviews, 37 (8), e3455. doi: http://doi.org/10.1002/dmrr.3455
  15. Ozawa, H., Fukui, K., Komukai, S., Y Baden, M., Fujita, S., Fujita, Y. et. al. (2021). Maximum body mass index before onset of type 2 diabetes is independently associated with advanced diabetic complications. BMJ Open Diabetes Research & Care, 9 (2), e002466. doi: http://doi.org/10.1136/bmjdrc-2021-002466
  16. Gentile, F., Sciarrone, P., Zamora, E., De Antonio, M., Santiago, E., Domingo, M. et. al. (2020). Body mass index and outcomes in ischaemic versus non-ischaemic heart failure across the spectrum of ejection fraction. European Journal of Preventive Cardiology, 28 (9), 948–955. doi: http://doi.org/10.1177/2047487320927610
  17. Khan, M. S., Felker, G. M., Piña, I. L., Camacho, A., Bapat, D., Ibrahim, N. E. et. al. (2021). Reverse Cardiac Remodeling Following Initiation of Sacubitril/Valsartan in Patients With Heart Failure With and Without Diabetes. JACC: Heart failure, 9 (2), 137–145. doi: http://doi.org/10.1016/j.jchf.2020.09.014
  18. Rudyk, I., Medentseva, O. (2018). The role of marker fibrosis ST2 and angiotensinogen gene polymorphism in heart failure progressing in patients with type 2 diabetes mellitus. Georgian medical news, 275, 105–112.
  19. Boczor, S., Daubmann, A., Eisele, M., Blozik, E., Scherer, M. (2019). Quality of life assessment in patients with heart failure: validity of the German version of the generic EQ-5D-5L™. BMC public health, 19 (1), 1464. doi: http://doi.org/10.1186/s12889-019-7623-2
  20. Jankowska, A., Golicki, D. (2021). EQ-5D-5L-based quality of life normative data for patients with self-reported diabetes in Poland. PLOS ONE, 16 (9), e0257998. doi: http://doi.org/10.1371/journal.pone.0257998
  21. Lehrke, M., Marx, N. (2017). Diabetes Mellitus and Heart Failure. The American Journal of Medicine, 130 (6), S40–S50. doi: http://doi.org/10.1016/j.amjmed.2017.04.010
  22. Chirinos, J. A., Bhattacharya, P., Kumar, A., Proto, E., Konda, P., Segers, P. et. al. (2019). Impact of Diabetes Mellitus on Ventricular Structure, Arterial Stiffness, and Pulsatile Hemodynamics in Heart Failure With Preserved Ejection Fraction. Journal of the American Heart Association, 8 (4), e011457. doi: http://doi.org/10.1161/jaha.118.011457
  23. Shah, A. M., Hung, C. L., Shin, S. H., Skali, H., Verma, A., Ghali, J. K. et. al. (2011). Cardiac structure and function, remodeling, and clinical outcomes among patients with diabetes after myocardial infarction complicated by left ventricular systolic dysfunction, heart failure, or both. American heart journal, 162 (4), 685–691. doi: http://doi.org/10.1016/j.ahj.2011.07.015
  24. Ledwidge, M., Gallagher, J., Conlon, C., Tallon, E., O'Connell, E., Dawkins, I. et. al. (2013). Natriuretic peptide-based screening and collaborative care for heart failure: the STOP-HF randomized trial. JAMA, 310 (1), 66–74. doi: http://doi.org/10.1001/jama.2013.7588
  25. Krittayaphong, R., Boonyasirinant, T., Saiviroonporn, P., Thanapiboonpol, P., Nakyen, S., Udompunturak, S. (2008). Correlation Between NT-pro BNP levels and left ventricular wall stress, sphericity index and extent of myocardial damage: a magnetic resonance imaging study. Journal of Cardiac Failure, 14 (8), 687–694. doi: http://doi.org/10.1016/j.cardfail.2008.05.002
  26. Pareek M. (2017). The Interplay between Fasting Glucose, Echocardiography, and Biomarkers: Pathophysiological Considerations and Prognostic Implications. Danish medical journal, 64 (9), B5400.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-05-31

Як цитувати

Рудик, Ю. С., Бабічев, Д. П., Меденцева, О. О., & Гасанов, Ю. Ч. (2022). Асоціація між ультрасонографічними параметрами, клініко-біохімічними показниками та результатами анкетування у пацієнтів із серцевою недостатністю з помірно зниженою фракцією викиду лівого шлуночка. ScienceRise: Medical Science, (3(48), 9–14. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2022.258497

Номер

№ 3(48) (2022)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Iurii Rudyk, Denys Babichev, Olena Medentseva, Iurii Gasanov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.