Характеристика ступенів важкості перебігу гострої кишкової інфекції у пацієнтів похилого і старечого віку з COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4798.2022.262500Ключові слова:
гостра кишкова інфекція, пацієнти похилого і старечого віку, COVID-19, бактерія, коморбідні стани, діареяАнотація
Розкрито особливості характеристики ступенів важкості перебігу гострої кишкової інфекції (ГКІ) у пацієнтів похилого і старечого віку з COVID-19.
Метою дослідження є обґрунтування характеристики ступенів важкості перебігу гострої кишкової інфекції у пацієнтів похилого і старечого віку з COVID-19.
Матеріали та методи. Бактеріологічним методом у пацієнтів досліджуваної групи було виявлено умовно-патогенні мікроорганізми. Для оцінки віку використовували класифікацію віку ВООЗ. Наявність визначення коронавірусної інфекції та коморбідних станів визначено на основі таких методів: показників імуноферментного методу, ПЛР-тесту, вимірювань ступеню насичення артеріальної крові киснем шляхом пульсоксиметрії, ЧСС, температурних позначок, опитувальники NEWS та ABCD для моніторингу динаміки захворювання стаціонарних пацієнтів. Для визначення ступеню тяжкості гострої кишкової інфекції використовувалась шкала дегідратації (CDS). Для характеристики коморбідних станів було використано індекс коморбідності Charlson. Були використані статистичні методи: тест Колмагорова-Смірнова, непараметричний критерій Вальда Вольфовіца. Отримані результати були виконані за допомогою програми Statistica 13 Trial. Визначено індекс тяжкості COVID-19, з допомогою якого можна провести ідентифікацію та сортування пацієнтів з метою виявлення ускладнень та швидкого алгоритму дій лікаря і умовах відділення інтенсивної терапії.
Результати. Визначений ряд показників модифікованого опитувальника NEWS, які підтверджують те, що вік пацієнтів ≥ 65 років пов'язаний з більш важким перебігом захворювання. Встановлено, що такі коморбідні стани як: ураження периферичних судин, деменція, наявність виразкової хвороби шлунку пов’язані з більш легким перебігом ГКІ на фоні COVID-19. Захворювання цукрового діабету без ураження кінцівок достовірно асоційоване з більш важким перебігом захворювання. Аналізуючи показники системи АВСD, а саме: вік пацієнтів, лабораторні та інструментальні тести, коморбідні стани були оцінені фактори ризику, які пов’язані з важкістю перебігу COVID-19.
Висновки. Визначено сумарний результат індексу коморбідності Чарлсон у пацієнтів з ГКІ на фоні COVID- 19. Результати підтверджують те, що такі пацієнти мають більшу ймовірність та ризик смертності.
Між наявністю сумарного результату отриманого за опитувальником NEWS та перебігом ГКІ доведено прямий помірний кореляційний зв'язок, що свідчить про вищу частоту формування важких форм останньої за наявності вищих значень опитувальника та відповідного більш важкого перебігу COVID-19. Результати індексу тяжкості COVID-19 дають нам змогу зробити висновок про те, дані пов’язані зі збільшенням ступеня важкості гострої кишкової інфекції у пацієнтів старечого і похилого віку
Посилання
- Mallory, E. K., Acharya, A., Rensi, S. E., Turnbaugh, P. J., Bright, R. A., Altman, R. B. (2018). Chemical reaction vector embeddings: towards predicting drug metabolism in the human gut microbiome. Biocomputing 2018, 23, 56–67. doi: http://doi.org/10.1142/9789813235533_0006
- Tsekhmister, Y., Viznіuk, I., Humeniuk, V., Yefremova, O., Dolynnyi, S. (2022). Modern Changes in the Model of Professional and Pedagogical Training of Medicines in the Context of European Integration Processes. International Journal of Health Sciences, 6 (2), 972–986. doi: http://doi.org/10.53730/ijhs.v6n2.9440
- Walter, J. M., Wunderink, R. G. (2017). Severe Respiratory Viral Infections: New Evidence and Changing Paradigms. Infectious Disease Clinics of North America, 31 (3), 455–474. doi: http://doi.org/10.1016/j.idc.2017.05.004
- Mirouse, A., Vignon, P, Piron, P., Robert, R., Papazian, L., Géri, G. et. al. (2017). Severe varicella-zoster virus pneumonia: a multicenter cohort study. Critical Care, 21 (1), 122–137. doi: http://doi.org/10.1186/s13054-017-1731-0
- Bellani, G., Laffey, J. G., Pham, T., Fan, E., Brochard, L., Esteban, A. et. al. (2016). Epidemiology, patterns of care, and mortality for patients with acute respiratory distress syndrome in intensive care units in 50 countries. JAMA, 315 (8), 788–800. doi: http://doi.org/10.1001/jama.2016.0291
- Lim, W. S., Rodrigo, C., Turner, A. M., Welham, S., Calvert, J. M., British, T. S. (2016). British Thoracic Society community-acquired pneumonia care bundle: results of a national implementation project. Thorax, 71, 288–290. doi: http://doi.org/10.1136/thoraxjnl-2015-206834
- Dean, N. C., Jones, B. E., Jones, J. P., Ferraro, J. P., Post, H. B., Aronsky, D. et. al. (2015). Impact of an electronic clinical decision support tool for emergency department patients with pneumonia. Annals of Emergency Medicine, 66 (5), 511–520. doi: http://doi.org/10.1016/j.annemergmed.2015.02.003
- Salunke, A. A., Warikoo, V., Pathak, S. K., Nandy, K., Mujawar, J., Mendhe, H. (2020). A proposed ABCD scoring system for better triage of patients with COVID-19: Use of clinical feautures and radiopathological findings. Diabetes & Metabolic Syndrome: Clinical Research & Reviews, 14 (6), 1637–1640. doi: http://doi.org/10.1016/j.dsx.2020.08.019
- Nandy, K., Dhanwate, A., Salunke, A. A., Tank, T., Patel, K., Pathak, S. K. et. al. (2021). A community response survey on an ABCD scoring system for patient's self assessment with symptoms of COVID-19. Diabetes & Metabolic Syndrome: Clinical Research & Reviews, 15 (4), 102141. doi: http://doi.org/10.1016/j.dsx.2021.05.014
- Wibisono, E., Hadi, U., Bramantono, Arfijanto, M. V., Rusli, M., Rahman, B. E. et. al. (2022). National early warning score (News) 2 predicts hospital mortality from COVID-19 patients. Annals of Medicine and Surgery, 76, 103462. doi: http://doi.org/10.1016/j.amsu.2022.103462
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Mariia Shostatska
![Creative Commons License](http://i.creativecommons.org/l/by/4.0/88x31.png)
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.