Клініко-епідеміологічне дослідження дерматозів обличчя у жінок

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2022.268941

Ключові слова:

дерматози обличчя, мелазма, професія, пігментні дерматози, імунобульозні дерматози, гіперпігментні дерматози, папулезний дерматоз, pemphigus vulgaris, себорейні кератози

Анотація

Обличчя — найбільш помітна частина тіла. Дефекти та недоліки на обличчі безпосередньо впливають на зовнішній вигляд і самооцінку людини. Вони можуть сприяти дисморфізму і навіть призводити до депресії у вразливих людей, особливо жінок. Тому важливу роль відіграє раннє виявлення та лікування розладів шкіри обличчя.

Мета: вивчити клінічну картину та епідеміологічні детермінанти дерматозів обличчя у жінок старше 10 років.

Методи: перехресне дослідження проводилося серед пацієнтів жіночої статі з дерматозами обличчя за інформованої згоди в сільській лікарні третього рівня протягом 18 місяців.

Результати: Всього було досліджено 500 пацієнтів. Більшість з них були віком від 40 до 50 років. Найрозповсюдженішими були пігментні дерматози, переважала мелазма. Найменшу групу захворювань склали імунобуллезні дерматози. За родом занять більшість учасниць дослідження були сільськогосподарськими робітницями. Багато дерматозів, особливо мелазма, були пов'язані з професією та способом життя, включаючи фотозагострення, використання косметики та стрес.

Висновок: це дослідження оцінило характер дерматозів обличчя серед жінок-пацієнтів лікарні. Гіперпігментні дерматози, особливо мелазма, виявилися найпоширенішим дерматозом, для якого призначали лікування

Біографії авторів

Nallamilli Spandana Reddy, ACS Medical College and Hospital

Assistant Professor

Department of DVL

Janardhan A. Upadhyaya, MediCiti Institute of Medical Sciences

Assistant Professor

Department of DVL

Col. G K Prasad, MediCiti Institute of Medical Sciences

Professor, Head

Department of DVL

Посилання

  1. Chaurasia, B. D. (2004). Scalp, temple and face in human anatomy regional and applied dissection and clinical. Vol. 3. CBS publishers, 45–65.
  2. Bhat, Y., Latief, I., Hassan, I. (2017). Update on etiopathogenesis and treatment of Acne. Indian Journal of Dermatology, Venereology and Leprology, 83 (3), 298–306. doi: https://doi.org/10.4103/0378-6323.199581
  3. Schäfer, T., Kahl, C., Rzany, B. (2010). Epidemiologie der Akne. JDDG: Journal Der Deutschen Dermatologischen Gesellschaft, 8, S4–S6. doi: https://doi.org/10.1111/j.1610-0387.2009.07167.x
  4. Durai, P. C., Nair, D. (2015). Acne vulgaris and quality of life among young adults in South India. Indian Journal of Dermatology, 60 (1), 33. doi: https://doi.org/10.4103/0019-5154.147784
  5. Tatu, A., Ionescu, M., Cristea, V. (2017). Demodex folliculorum associated Bacillus pumilus in lesional areas in rosacea. Indian Journal of Dermatology, Venereology and Leprology, 83(5), 610. doi: https://doi.org/10.4103/ijdvl.ijdvl_921_16
  6. Vashi, N. A., Kundu, R. V. (2013). Facial hyperpigmentation: causes and treatment. British Journal of Dermatology, 169, 41–56. doi: https://doi.org/10.1111/bjd.12536
  7. Agarwal, P., Gajjar, K., Mistry, A. (2019). A clinico-epidemiological study of facial melanosis at a tertiary care center in Gujarat. Pigment International, 6 (2), 96–101. doi: https://doi.org/10.4103/pigmentinternational.pigmentinternational_30_18
  8. Yalamanchili, R., Shastry, V., Betkerur, J. (2015). Clinico-epidemiological study and quality of life assessment in melasma. Indian Journal of Dermatology, 60 (5), 519. doi: https://doi.org/10.4103/0019-5154.164415
  9. Handel, A. C., Miot, L. D. B., Miot, H. A. (2014). Melasma: a clinical and epidemiological review. Anais Brasileiros de Dermatologia, 89 (5), 771–782. doi: https://doi.org/10.1590/abd1806-4841.20143063
  10. Xiao, A., Muse, M. E., Ettefagh, L. (2022). Dermatosis Papulosa Nigra. StatPearls. Treasure Island: StatPearls Publishing. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK534205/
  11. Hassan, I., Bhat, Y., Aleem, S., Anwar, P. (2015). A clinico-epidemiological study of facial melanosis. Pigment International, 2 (1), 34–40. doi: https://doi.org/10.4103/2349-5847.159394
  12. Sheth, P., Shah, H., Dave, J. (2014). Periorbital hyperpigmentation: A study of its prevalence, common causative factors and its association with personal habits and other disorders. Indian Journal of Dermatology, 59 (2), 151–157. doi: https://doi.org/10.4103/0019-5154.127675
  13. Siew-Keah, L., Patrick, M. F. V., Chuen, C. S., Keat, T. C., Weng, C. K., Kek, L. C. et al. (2018). Evaluation of histopathological changes in idiopathic cutaneous hyperchromia at the orbital region. Surgical & Cosmetic Dermatology, 10 (3). doi: https://doi.org/10.5935/scd1984-8773.20181031178
  14. Raghavendra, K., Soni, B., Yadav, D., Kumawat, P., Singhal, A. (2017). A clinico-epidemiological study of hypopigmented and depigmented lesions in children and adolescent age group in Hadoti region (South East Rajasthan). Indian Journal of Paediatric Dermatology, 18 (1), 9. doi: https://doi.org/10.4103/2319-7250.188463
  15. Mahdi Jassim, H. (2020). Pityriasis alba: an epidemiological and clinical study. International Journal of Advanced Research, 8 (3), 875–880. doi: https://doi.org/10.21474/ijar01/10701
  16. Lynn, D., Umari, T., Dellavalle, R., Dunnick, C. (2016). The epidemiology of acne vulgaris in late adolescence. Adolescent Health, Medicine and Therapeutics, 7, 13–25. doi: https://doi.org/10.2147/ahmt.s55832
  17. Swathi, G., Kusagur, M. S. (2015). A Clinico-Epidemiological Study of Acne in Adults. International Journal of Science and Research (IJSR), 4 (11), 822–825. doi: https://doi.org/10.21275/v4i11.nov151241

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-30

Як цитувати

Spandana Reddy, N., Upadhyaya, J. A., & Prasad, C. G. K. (2022). Клініко-епідеміологічне дослідження дерматозів обличчя у жінок. ScienceRise: Medical Science, (6 (51), 20–24. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2022.268941

Номер

№ 6 (51) (2022)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Nallamilli Spandana Reddy, Janardhan A. Upadhyaya, Col. G K Prasad

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.