Вплив вірусу Епштейна-Барр на параклінічні показники та рівні цитокінів в дітей хворих на ротавірусний гастроентерит

Автор(и)

  • Маргарита Юріївна Слєпченко Харківський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-5539-2177
  • Ольга Миколаївна Ольховська Харківський національний медичний університет , Україна https://orcid.org/0000-0002-1549-853X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2023.273589

Ключові слова:

діти, ротавірусна інфекція, Епштейна-Барр вірус, клініка, показники загального аналізу крові, цитокіни

Анотація

Мета. Встановити вплив латентної форми Епштейн-Барр вірусної інфекції на клінічну картину, показники загального аналізу крові та цитокінову відповідь дітей, хворих на ротавірусний гастроентерит.Матеріали та методи. Обстежено 56 дітей. З них 33 дитини (1 група) не мали фонового інфікування герпесвірусами, 23 пацієнти (2 група) переносили ротавірусний гастроентерит на тлі інфікування вірусом Епштейна-Барр (EБВ). Пацієнти були співставні за статтю, віком та важкістю захворювання. Відмінності при р <0,05 вважалися статистично значущими.Результати. Аналіз отриманих даних показав, що латентна форма ЕБВ інфекції впливає на клінічну картину, показники клінічного аналізу крові та реакцію цитокінів сироватки дітей хворих на ротавірусний гастроентерит.Висновки. Порівняльний аналіз виявив, що наявність латентної форми ЕБВ інфекції в дітей хворих на ротавірусний гастроентерит асоціюється з нижчими цифрами температурної реакції та меншою кратністю блювоти у гострому періоді захворювання на тлі тривалішого збереження лихоманки, діарейного та катарального синдромів. З боку досліджених лабораторних показників наявність інфікування EБB, характеризується нижчим рівнем гемоглобіну (р = 0,013) на тлі вищого вмісту п\я нейтрофілів (p = 0,002), еозинофілів (p = 0,033) та моноцитів (p <0,001) у гострий період РВІ, та достовірно вищим вмістом еозинофілів (p = 0,001) та моноцитів (p < 0,001) на тлі нижчого рівня відносного вмісту лімфоцитів порівняно з пацієнтами 1 групи у період ранньої реконвалесценції.

Зміни цитокінового реагування у дітей з мікст-інфекцією характеризуються достовірно нижчою концентрацією IЛ-1β у дебюті РВІ та вищим вмістом ІЛ-4 та ФНП-α впродовж всієї хвороби порівняно з дітьми з моно-РВІ

Біографії авторів

Маргарита Юріївна Слєпченко, Харківський національний медичний університет

Ассистент

Кафедра дитячих інфекційних хвороб

Ольга Миколаївна Ольховська, Харківський національний медичний університет

Доктор медичних наук, професор

Кафедра дитячих інфекційних хвороб

Посилання

  1. Monitoring the situation of children and women (2018). UNICEF WHO World Bank. Available at: https://data.unicef.org/topic/nutrition/malnutrition
  2. Beltra, J.-C., Decaluwe, H. (2016). Cytokines and persistent viral infections. Cytokine, 82, 4–15. doi: https://doi.org/10.1016/j.cyto.2016.02.006
  3. De Pelsmaeker, S., Romero, N., Vitale, M., Favoreel, H. W. (2018). Herpesvirus Evasion of Natural Killer Cells. Journal of Virology, 92 (11). doi: https://doi.org/10.1128/jvi.02105-17
  4. White, D. W., Suzanne Beard, R., Barton, E. S. (2011). Immune modulation during latent herpesvirus infection. Immunological Reviews, 245 (1), 189–208. doi: https://doi.org/10.1111/j.1600-065x.2011.01074.x
  5. Xu, W., Jiang, X., Chen, J., Mao, Q., Zhao, X., Sun, X., Zhong, L., Rong, L. (2020). Chronic active Epstein-Barr virus infection involving gastrointestinal tract mimicking inflammatory bowel disease. BMC Gastroenterology, 20 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s12876-020-01395-9
  6. Mareri, A., Adler, S. P., Nigro, G. (2013). Herpesvirus-Associated Acute Urticaria: An Age Matched Case-Control Study. PLoS ONE, 8 (12), e85378. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0085378
  7. Han, X., Ye, Q., Zhang, W., Tang, Y., Xu, X., Zhang, T. (2017). Cytokine profiles as novel diagnostic markers of Epstein-Barr virus–associated hemophagocytic lymphohistiocytosis in children. Journal of Critical Care, 39, 72–77. doi: https://doi.org/10.1016/j.jcrc.2017.02.018
  8. Nilsson, C., Linde, A., Montgomery, S. M., Gustafsson, L., Näsman, P., Blomberg, M. T., Lilja, G. (2005). Does early EBV infection protect against IgE sensitization? Journal of Allergy and Clinical Immunology, 116 (2), 438–444. doi: https://doi.org/10.1016/j.jaci.2005.04.027
  9. Saghafian-Hedengren, S., Sverremark-Ekström, E., Linde, A., Lilja, G., Nilsson, C. (2010). Early-life EBV infection protects against persistent IgE sensitization. Journal of Allergy and Clinical Immunology, 125 (2), 433–438. doi: https://doi.org/10.1016/j.jaci.2009.09.033
  10. Usacheva, O., Pakholchuk, T., Silin, Ya., Matvieieva, T., Shulha, O., Pechuhina, V., Turliun, V. (2013). Osoblyvosti rotavirusnoi infektsii u ditei rannoho viku z tsytomehaliieiu ta pidkhody do patohenetychnoi terapii. Suchasna pediatriia, 1, 134–138.
  11. Smith, N., Tierney, R., Wei, W., Vockerodt, M., Murray, P. G., Woodman, C. B., Rowe, M. (2013). Induction of Interferon-Stimulated Genes on the IL-4 Response Axis by Epstein-Barr Virus Infected Human B Cells; Relevance to Cellular Transformation. PLoS ONE, 8 (5), e64868. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0064868
  12. Adhikary, D., Behrends, U., Boerschmann, H., Pfünder, A., Burdach, S., Moosmann, A. et al. (2007). Immunodominance of Lytic Cycle Antigens in Epstein-Barr Virus-Specific CD4+ T Cell Preparations for Therapy. PLoS ONE, 2 (7), e583. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0000583
  13. Olkhovskyi, Ye. S., Kuznetsov, S. V. (2016). Clinical, laboratory and instrumental features of escherichiosis in children infected by Epstein–Barr virus. Experimental and Clinical Medicine, 4, 73–77.
  14. Olkhovskii, E. (2017). Reaktciia tcitokinov krovi detei, infitcirovannykh virusom Epshteina-Barr, pri esherikhioze. Vestnik KGMA im. I. K. Akhunbaeva, 5, 176–180.
  15. Budiningsih, I., Dachlan, Y. P., Hadi, U., Middeldorp, J. M. (2021). Quantitative cytokine level of TNF-α, IFN-γ, IL-10, TGF-β and circulating Epstein-Barr virus DNA load in individuals with acute Malaria due to P. falciparum or P. vivax or double infection in a Malaria endemic region in Indonesia. PLOS ONE, 16 (12), e0261923. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0261923
  16. Bilovol, O., Kravchun, P., Babadzhan, V., Kuznetsova, L., Tsyhanenko, A, Savchenko, V. et al. (2011). Klinichna imunolohiia ta alerholohiia. Kharkiv: Hryf, 550.
  17. Abbas, A., Likhtman, E., Pillai, Sh. (2020). Osnovy imunolohii: funktsii ta rozlady imunnoi systemy. Kyiv: Medytsyna, 336.
  18. Ballin, A., Senecky, Y., Rubinstein, U., Schaefer, E., Peri, R., Amsel, S. et al. (2012). Anemia associated with acute infection in children. The Israel Medical Association journal, 14 (8), 484–487.
  19. Ballin, A., Lotan, A., Serour, F., Ovental, A., Boaz, M., Senecky, Y., Rief, S. (2009). Anemia of Acute Infection in Hospitalized Children – No Evidence of Hemolysis. Journal of Pediatric Hematology/Oncology, 31 (10), 750–752. doi: https://doi.org/10.1097/mph.0b013e3181b79696
  20. Algassim, A. A., Elghazaly, A. A., Alnahdi, A. S., Mohammed-Rahim, O. M., Alanazi, A. G., Aldhuwayhi, N. A. et al. (2020). Prognostic significance of hemoglobin level and autoimmune hemolytic anemia in SARS-CoV-2 infection. Annals of Hematology, 100 (1), 37–43. doi: https://doi.org/10.1007/s00277-020-04256-3
  21. Rawat, S., Vrati, S., Banerjee, A. (2021). Neutrophils at the crossroads of acute viral infections and severity. Molecular Aspects of Medicine, 81, 100996. doi: https://doi.org/10.1016/j.mam.2021.100996
  22. Coleman, C. M., Plant, K., Newton, S., Hobson, L., Whyte, M. K., Everard, M. L. (2011). The Anti-Apoptotic Effect of Respiratory Syncytial Virus on Human Peripheral Blood Neutrophils is Mediated by a Monocyte Derived Soluble Factor. The Open Virology Journal, 5 (1), 114–123. doi: https://doi.org/10.2174/1874357901105010114

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-03-14

Як цитувати

Слєпченко, М. Ю., & Ольховська, О. М. (2023). Вплив вірусу Епштейна-Барр на параклінічні показники та рівні цитокінів в дітей хворих на ротавірусний гастроентерит. ScienceRise: Medical Science, (1(52), 4–9. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2023.273589

Номер

№ 1(52) (2023)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Marharyta Sliepchenko, Olga Olkhovska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.