Визначення ризику невиношування вагітності при генетичних формах тромбофілії
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4798.2023.275612Ключові слова:
невиношування вагітності, генетична тромбофілія, ускладнення вагітності, прогноз, поліморфізм генівАнотація
Мета: вивчити розподіл та вплив поліморфізму генів факторів згортання крові, ендотеліальної дисфункції на розвиток повторної втрати вагітності.
Матеріали та методи: проспективне дослідження випадок-контроль включало 109 жінок в 1 триместрі вагітності зі звичним невиношуванням вагітності та 34 умовно здорових вагітних з неускладненим акушерським анамнезом та без факторів ризику невиношування вагітності. Генетичні поліморфізми факторів згортання та фібринолізу (1691 G→A FVL, 20210 G→A протромбіну, 675 5G/4G PAI-1, 455 G→A фібриногену β), а також ендотеліальної дисфункції (192 Q→R PON-1, 677 C→ T MTHFR) досліджували за допомогою алель-специфічної полімеразної ланцюгової реакції.
Результати: У розвитку невиношування вагітності вагому роль мають патологічні поліморфізми генів системи гемостазу та ендотеліальної дисфункції, а саме такі патологічні генотипи, як 1691 GA фактора V Leiden – підвищує ризик в 5,3 рази (95 % ДІ 1,5-18,5), 20210 GA протромбіну - в 26,47 рази (1,6-445,7), 675 4G/4G PAI-1 – в 7,5 рази (1,7-33,79), -455АА фібриногену β – в 9,7 рази (1,3-74,16), 677 СТ MTHFR – в 2,6 рази (1,0-6,2), 677ТТ MTHFR – в 21,7 рази (1,3-368,6). Мультигенні форми тромбофілії переважають у більшості пацієнток з невиношуванням вагітності та складають 76,1 % (р<0,001, ВШ=12,31, 95 % ДІ 4,8-31,55). Визначено, що одночасне існування двох патологічних поліморфізмів збільшує ризик невиношування вагітності в 3,88 рази (ВШ 3,38; 95 % ДІ 1,26-9,97), а трьох більше, ніж в 2,5 рази (ВШ 2,66; 95 % ДІ 1,02-7,19).
Висновки: перебіг вагітності на тлі патологічних поліморфізмів генів системи гемостазу та ендотеліальної дисфункції значно збільшує ризик звичного невиношування вагітності, що має бути враховано при плануванні вагітності у жінок зі звичним невиношуванням вагітності
Посилання
- Toth, B., Würfel, W., Bohlmann, M., Zschocke, J., Rudnik-Schöneborn, S., Nawroth, F. et al. (2018). Recurrent Miscarriage: Diagnostic and Therapeutic Procedures. Guideline of the DGGG, OEGGG and SGGG (S2k-Level, AWMF Registry Number 015/050). Geburtshilfe Und Frauenheilkunde, 78 (4), 364–381. doi: https://doi.org/10.1055/a-0586-4568
- Bender Atik, R., Christiansen, O. B., Elson, J., Kolte, A. M., Lewis, S., Middeldorp, S. et al. (2018). ESHRE guideline: recurrent pregnancy loss. Human Reproduction Open, 2018 (2). doi: https://doi.org/10.1093/hropen/hoy004
- Homer, H. A. (2018). Modern management of recurrent miscarriage. Australian and New Zealand Journal of Obstetrics and Gynaecology, 59 (1), 36–44. doi: https://doi.org/10.1111/ajo.12920
- Magnus, M. C., Wilcox, A. J., Morken, N.-H., Weinberg, C. R., Håberg, S. E. (2019). Role of maternal age and pregnancy history in risk of miscarriage: prospective register based study. BMJ, 364, l869. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.l869
- Li, Y. H., Marren, A. (2018). Recurrent pregnancy loss: A summary of international evidence-based guidelines and practice. Australian Journal of General Practice, 47 (7), 432–436. doi: https://doi.org/10.31128/ajgp-01-18-4459
- van Dijk, M. M., Kolte, A. M., Limpens, J., Kirk, E., Quenby, S., van Wely, M., Goddijn, M. (2020). Recurrent pregnancy loss: diagnostic workup after two or three pregnancy losses? A systematic review of the literature and meta-analysis. Human Reproduction Update, 26 (3), 356–367. doi: https://doi.org/10.1093/humupd/dmz048
- Musters, A. M., Koot, Y. E., van den Boogaard, N. M., Kaaijk, E., Macklon, N. S., van der Veen, F. et al. (2013). Supportive care for women with recurrent miscarriage: a survey to quantify women's preferences. Human reproduction, 28 (2), 398–405. doi: https://doi.org/10.1093/humrep/des374
- Sergi, C., Al Jishi, T., Walker, M. (2014). Factor V Leiden mutation in women with early recurrent pregnancy loss: a meta-analysis and systematic review of the causal association. Archives of Gynecology and Obstetrics, 291 (3), 671–679. doi: https://doi.org/10.1007/s00404-014-3443-x
- Liu, X., Chen, Y., Ye, C., Xing, D., Wu, R., Li, F., Chen, L., Wang, T. (2021). Hereditary thrombophilia and recurrent pregnancy loss: a systematic review and meta-analysis. Human Reproduction, 36 (5), 1213–1229. doi: https://doi.org/10.1093/humrep/deab010
- Croles, F. N., Nasserinejad, K., Duvekot, J. J., Kruip, M. J., Meijer, K., Leebeek, F. W. (2017). Pregnancy, thrombophilia, and the risk of a first venous thrombosis: systematic review and bayesian meta-analysis. BMJ, 359, j4452. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.j4452
- Jusic, A., Balic, D., Avdic, A., Podanin, M., Balic, A. (2018). The association of factor V G1961A (factor V Leiden), prothrombin G20210A, MTHFR C677T and PAI-1 4G/5G polymorphisms with recurrent pregnancy loss in Bosnian women. Medicinski glasnik, 15 (2), 158–163. doi: https://doi.org/10.17392/948-18
- Favaloro, E. J. (2019). Genetic Testing for Thrombophilia-Related Genes: Observations of Testing Patterns for Factor V Leiden (G1691A) and Prothrombin Gene “Mutation” (G20210A). Seminars in Thrombosis and Hemostasis, 45 (7), 730–742. doi: https://doi.org/10.1055/s-0039-1694772
- Arachchillage, D. J., Mackillop, L., Chandratheva, A., Motawani, J., MacCallum, P., Laffan, M. (2022). Thrombophilia testing: A British Society for Haematology guideline. British Journal of Haematology, 198 (3), 443–458. doi: https://doi.org/10.1111/bjh.18239
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Tetiana Loskutova, Albina Petulko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
