Хірургічне лікування хворих похилого та старечого віку з черезвертлюговими переломами стегнової кістки

Автор(и)

  • Юрій Дмитрович Валовіна Івано-Франківський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0009-0007-3148-8589
  • Андрій Мирославович Голинський КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», Україна https://orcid.org/0009-0006-5401-3896
  • Неля Юріївна Валовіна Івано-Франківський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0009-0001-6007-6774
  • Зорян Іванович Галій КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», Україна https://orcid.org/0009-0004-3395-4799
  • Степан Михайлович Смачило КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», Україна https://orcid.org/0009-0002-3509-7271
  • Назар Ігорович Смаглій КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради», Україна https://orcid.org/0009-0003-9399-0364

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2023.285690

Ключові слова:

черезвертлюговий перелом, остеосинтез, хворі похилого та старечого віку

Анотація

Метою роботи було проаналізувати функціональні результати хірургічного лікування у хворих похилого та старечого віку з черезвертлюговими переломами в залежності від методу остеосинтезу.

Матеріали та методи. Обстежено 134 хворих похилого та старечого віку з черезвертлюговими переломами стегнової кістки типу 31A1.1-А1.3 за АО/ASIF (середній вік - 72,4±9,3 роки). Хворим виконано остеосинтез DHS фіксатором, PFNA стержнем та гамма цвяхом за показаннями. Функціональний результат лікування визначали за рентгенографічними ознаками зрощення, шкалою Harris та виявленими ускладненнями в період 1, 3, 6, 12 місяців обстеження.

Результати та їх обговорення. Функціональний результат за шкалою Harris різко переважав у перші шість місяців після хірургічного лікування інтрамедулярним остеосинтезом. Для DHS фіксатора показник покращувався з 29,8 балів в перший місяць до 57,7 на шостий, для PFNA стержня – з 50,7 балів до 76,9 та для гамма цвяха з 50,1 до 76,7 відповідно.

Консолідацію черезвертлюгового перелому у пролікованих хворих похилого та старечого віку спостерігали у 83,33% після екстрамедулярного остеосинтезу, та в 90,22% випадків після інтрамедулярного остеосинтезу. Ускладнення екстрамедулярного остеосинтезу містили порушення стабільності фіксатора з міграцією та злам фіксатора, при інтрамедулярному остелосинтезі – міграція шийкового леза «cut-out» та злам стержня.

Висновок. Функціональний результат у хворих похилого та старечого віку з черезвертлюговими переломами після інтрамедулярного остеосинтезу має переваги над екстрамедулярним остеосинтезом. Результати обрахунку показників шкали Harris, серед яких визначальними були оцінка відновлення ходи, рухів та опірності ушкодженої кінцівки, значно вищі при остеосинтезі гамма цвяхом та PFNA стержнем в порівнянні з DHS фіксатором. Ускладнення, що виникали у трьох групах дослідження співпадають з середньостатистичним міжнародними показниками і не є суттєво низькими при інтрамедулярному остеосинтезі. Удосконалення методики хірургічного лікування є актуальним і потребує пошуку комплексних підходів лікування у хворих похилого та старечого віку з черезвертлюговими переломами

Біографії авторів

Юрій Дмитрович Валовіна, Івано-Франківський національний медичний університет

Асистент

Кафедра «Травматології, ортопедії і невідкладної військової хірургії»

Андрій Мирославович Голинський, КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради»

Лікар ортопед-травматолог

Відділення травматології

Зорян Іванович Галій, КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради»

Лікар ортопед-травматолог

Відділення травматології

Степан Михайлович Смачило, КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради»

Завідувач відділення

Відділення травматології

Назар Ігорович Смаглій, КНП «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради»

Лікар ортопед-травматолог

Відділення травматології

Посилання

  1. Grygorieva, N. V., Zubach, O. B. (2022). Risk factors of proximal hip fractures in older patients. TRAUMA, 17 (6), 53–61. doi: https://doi.org/10.22141/1608-1706.6.17.2016.88618
  2. Malyk, V. D. (2017). Structure and principles of factors treatment of fractures of the proximal femur (literature review) Visnyk Vinnytskoho natsionalnoho medychnoho universytetu, 21 (1 (2)), 350–356.
  3. Kaiafa, A. M., Zhuk, O. M., Demchuk, R. M. (2016). Treatment of hip fracture in trochanteric area: modern state of the problem (literature review). Visnyk morfolohii, 2 (1), 186–191.
  4. Povoroznyuk, V. V., Grygorieva, N. V., Korzh, M. O., Strafun, S. S., Vaida, V. M., Klymovytsky, F. V. et al. (2022). Epidemiology of the proximal femur fractures in ukraine: results of stop-study (system of registration of osteoporotic fractures in ukrainian population). TRAUMA, 17 (5), 14–20. doi: https://doi.org/10.22141/1608-1706.5.17.2016.83870
  5. Kalchenko, A. V., Babalian, V. A., Hurbanova, T. S., Mazniakov, S. M. (2016). Surgical treatment of proximal femur osteoporotic fractures (literature review)). Ortopedyia, travmatolohyia y protezyrovanye, 2, 111–119.
  6. Tian, Z., Chen, J., Zhang, Y., Shi, L., Li, W. (2022). A Retrospective Study of 98 Elderly Patients with High-Risk Lateral Femoral Wall Intertrochanteric Hip Fractures to Compare Outcomes Following Surgery with Proximal Femoral Nail Antirotation (PFNA) Versus Dynamic Hip Screw (DHS). Medical Science Monitor, 28. doi: https://doi.org/10.12659/msm.936923
  7. van der Sijp, M. P. L., de Groot, M., Meylaerts, S. A., du Pré, K. J., Verhage, S. M., Schipper, I. B., Niggebrugge, A. H. P. (2021). High risks of failure observed for A1 trochanteric femoral fractures treated with a DHS compared to the PFNA in a prospective observational cohort study. Archives of Orthopaedic and Trauma Surgery, 142 (7), 1459–1467. doi: https://doi.org/10.1007/s00402-021-03824-0
  8. Guo, Y., Yang, H. P., Dou, Q. J., He, X. B., Yang, X. F. (2017). Efficacy of femoral nail anti-rotation of helical blade in unstable intertrochanteric fracture. European Review for Medical and Pharmacological Sciences, 21 (3), 6–11.
  9. Huang, S.-G., Chen, B., Zhang, Y., Nie, F.-F., Ju, L., Li, M., Zhang, Y.-H. (2017). Comparison of the Clinical Effectiveness of PFNA, PFLCP, and DHS in Treatment of Unstable Intertrochanteric Femoral Fracture. American Journal of Therapeutics, 24 (6), e659–e666. doi: https://doi.org/10.1097/mjt.0000000000000346
  10. Singh, N. K., Sharma, V., Trikha, V., Gamanagatti, S., Roy, A., Balawat, A. S. et al. (2019). Is PFNA-II a better implant for stable intertrochanteric fractures in elderly population ? A prospective randomized study. Journal of Clinical Orthopaedics and Trauma, 10, S71–S76. doi: https://doi.org/10.1016/j.jcot.2019.02.004

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-31

Як цитувати

Валовіна, Ю. Д., Голинський, А. М., Валовіна, Н. Ю., Галій, З. І., Смачило, С. М., & Смаглій, Н. І. (2023). Хірургічне лікування хворих похилого та старечого віку з черезвертлюговими переломами стегнової кістки. ScienceRise: Medical Science, (3(54), 13–16. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2023.285690

Номер

Розділ

Медичні науки