Оцінка впливу вікна імплантації та ембріонального фактора на лікування повторної невдачі імплантації (RIF). Проспективне дослідження
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4798.2024.296672Ключові слова:
вікно імплантації, пайпель-біопсія, невдалі імплантації, преімплантаційна генетична діагностика (ПГД), екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ)Анотація
Мета: Вивчення прогностичної цінності сприйнятливості ендометрія та передімплантаційної генетичної діагностики ембріонів, та їх вплив на результативність програм екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Ми також оцінюємо важливість цього фактора у порівнянні із іншими потенційними причинами безпліддя.
Матеріали та методи: Це проспективне когортне дослідження включало 123 жінки із безпліддям, які пройшли лікування методом екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). 93 пацієнтки мали повторні невдалі спроби імплантації та були поділені на три групи: група 1 – пацієнти, які проходили лікування з використанням генетично нетестованих ембріонів за стандартним фіксованим протоколом стимуляції, група 2 – пацієнти, що проходили лікування з використанням еуплоїдних ембріонів після передімплантаційного генетичного скринінгу за стандартним фіксованим протоколом; група 3 – пацієнти, які проходили лікування з використанням еуплоїдних ембріонів після передімплантаційного генетичного скринінгу та визначення вікна імплантації з подальшою модифікацією стимуляційного протоколу, відповідно до результату дослідження ендометрію. 30 пацієнток мали першу спробу запліднення ін вітро (ЗІВ), яка була проведена з використанням генетично нетестованих ембріонів, за стандартним фіксованим протоколом, та склали контрольну групу (ГК).
Визначення, вікна імплантації було проведено шляхом триразової аспіраційної біопсії ендометрію протягом лютеїнової фази менструального циклу, оскільки в цей період ендометрій найбільш сприйнятливий до імплантації. Аналіз зразків проводили за допомогою скануючої електронної мікроскопії. На основі отриманих результатів протокол підготовки ендометрію було індивідуалізоване для наступної спроби. Передімплантаційна діагностика (ПГД) ембріонів була проведена методом next generation (NGS).
Статистичний аналіз проводили з використанням програмного забезпечення IBM SPSS V25.0 for Windows.
Результати: Згідно з отриманими результатами характеристики пацієнтів, показники скринінгу, характеристики циклу ЕКЗ, а також кількість, якість і стадія перенесених ембріонів були порівнюваними між групами. Рівень настання клінічної вагітності склав 46,7 % серед пацієнтів групи 1, 70 % серед пацієнтів групи 2, 82,8 % серед пацієнтів групи 3 та 50,0 % - групи контролю та статистично достовірно відрізняються між групами (χ2=10,955, р=0,012). Рівень живонародження склав 43,3 % серед пацієнтів групи 1, 53,3 % серед пацієнтів групи 2, 72,4 % серед пацієнтів групи 3 та 43,3 % - групи контролю проте статистично достовірно не відрізнявся між групами (χ2=6,639, р=0,084)
Висновки: Унікальне вікно імплантації та ембріональний фактор є одними з основних причин множинних невдалих спроб імплантації. Персоналізація протоколу підготовки ендометрію та передімплантаційна діагностика ембріонів є ефективними методами покращення результатів ЕКЗ
Посилання
- De Geyter, C., Calhaz-Jorge, C., Kupka, M. S., Wyns, C., Mocanu, E., Motrenko, T., Scaravelli, G., Smeenk, J., Vidakovic, S., Goossens, V. (2020). Corrigendum. ART in Europe, 2015: results generated from European registries by ESHRE. Human Reproduction Open, 2020 (3). https://doi.org/10.1093/hropen/hoaa038
- Jones, H. W. Jr., Oehninger, S., Bocca, S., Stadtmauer, L., Mayer, J. (2010). Reproductive efficiency of human oocytes fertilized in vitro. Facts Views Vis Obgyn, 2 (3), 169–171.
- Edwards, R. G. (1994). Implantation, interception and contraception. Human Reproduction, 9 (6), 985–995. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.humrep.a138673
- Craciunas, L., Gallos, I., Chu, J., Bourne, T., Quenby, S., Brosens, J. J., Coomarasamy, A. (2019). Conventional and modern markers of endometrial receptivity: a systematic review and meta-analysis. Human Reproduction Update, 25 (2), 202–223. https://doi.org/10.1093/humupd/dmy044
- Lessey, B. A., Young, S. L. (2019). What exactly is endometrial receptivity? Fertility and Sterility, 111(4), 611–617. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2019.02.009
- Noyes, R. W., Hertig, A. T., Rock, J. (1950). Dating the Endometrial Biopsy. Fertility and Sterility, 1 (1), 3–25. https://doi.org/10.1016/s0015-0282(16)30062-0
- Nikas, G., Drakakis, P., Loutradis, D., Mara-Skoufari, C., Koumantakis, E., Michalas, S., Psychoyos, A. (1995). Implantation: Uterine pinopodes as markers of the ‘nidation window’ in cycling women receiving exogenous oestradiol and progesterone. Human Reproduction, 10 (5), 1208–1213. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.humrep.a136120
- Martel, D., Frydman, R., Glissant, M., Maggioni, C., Roche, D., Psychoyos, A. (1987). Scanning electron microscopy of postovulatory human endometrium in spontaneous cycles and cycles stimulated by hormone treatment. Journal of Endocrinology, 114 (2), 319–324. https://doi.org/10.1677/joe.0.1140319
- Lopata, A., Bentin-Ley, U., Enders, A. (2002). Pinopodes and implantation. Reviews in Endocrine and Metabolic Disorders, 3 (2), 77–86. https://doi.org/10.1023/a:1015455709833
- Forman, E. J., Tao, X., Ferry, K. M., Taylor, D., Treff, N. R., Scott, R. T. (2012). Single embryo transfer with comprehensive chromosome screening results in improved ongoing pregnancy rates and decreased miscarriage rates. Human Reproduction, 27 (4), 1217–1222. https://doi.org/10.1093/humrep/des020
- Takeuchi, K. (2020). Pre‐implantation genetic testing: Past, present, future. Reproductive Medicine and Biology, 20 (1), 27–40. https://doi.org/10.1002/rmb2.12352
- Amin, J., Patel, R., JayeshAmin, G., Gomedhikam, J., Surakala, S., Kota, M. (2022). Personalized Embryo Transfer Outcomes in Recurrent Implantation Failure Patients Following Endometrial Receptivity Array With Pre-Implantation Genetic Testing. Cureus. https://doi.org/10.7759/cureus.26248
- Cozzolino, M., Diaz-Gimeno, P., Pellicer, A., Garrido, N. (2020). Evaluation of the endometrial receptivity assay and the preimplantation genetic test for aneuploidy in overcoming recurrent implantation failure. Journal of Assisted Reproduction and Genetics, 37 (12), 2989–2997. https://doi.org/10.1007/s10815-020-01948-7
- Alpha Scientists in Reproductive Medicine, & ESHRE Special Interest Group Embryology (2011). Istanbul consensus workshop on embryo assessment: proceedings of an expert meeting. Reproductive BioMedicine Online, 22 (6), 632–646. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2011.02.001
- Gallos, I. D., Khairy, M., Chu, J., Rajkhowa, M., Tobias, A., Campbell, A., Dowell, K., Fishel, S., Coomarasamy, A. (2018). Optimal endometrial thickness to maximize live births and minimize pregnancy losses: Analysis of 25,767 fresh embryo transfers. Reproductive BioMedicine Online, 37 (5), 542–548. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2018.08.025
- Swierkowski-Blanchard, N., Boitrelle, F., Alter, L., Selva, J., Quibel, T., Torre, A. (2017). Uterine contractility and elastography as prognostic factors for pregnancy after intrauterine insemination. Fertility and Sterility, 107 (4), 961-968.e3. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2017.02.002
- Chung, C. H. S., Wong, A. W. Y., Chan, C. P. S., Saravelos, S. H., Kong, G. W. S., Cheung, L. P. et al. (2017). The changing pattern of uterine contractions before and after fresh embryo transfer and its relation to clinical outcome. Reproductive BioMedicine Online, 34 (3), 240–247. https://doi.org/10.1016/j.rbmo.2016.12.011
- Simon, C., Gomez, C., Cabanillas, S., Vladimirov, I. K., Castillon, G., Giles, J. et al. (2019). In vitro fertilization with personalized blastocyst transfer versus frozen or fresh blastocyst transfer: a multicenter, randomized clinical trial. Fertility and Sterility, 112 (3), e56–e57. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2019.07.273
- Florio, P., Bruni, L., Galleri, L., Reis, F. M., Borges, L. E., Bocchi, C. et al. (2010). Evaluation of endometrial activin A secretion for prediction of pregnancy after intrauterine insemination. Fertility and Sterility, 93 (7), 2316–2320. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2008.12.125
- Rahiminejad, M. E., Moaddab, A., Ganji, M., Eskandari, N., Yepez, M., Rabiee, S., Wise, M., Ruano, R., Ranjbar, A. (2016). Oxidative stress biomarkers in endometrial secretions: A comparison between successful and unsuccessful in vitro fertilization cycles. Journal of Reproductive Immunology, 116, 70–75. https://doi.org/10.1016/j.jri.2016.05.003
- Santi, A., Felser, R., Bersinger, N. A., Wunder, D. M., McKinnon, B., Mueller, M. D. (2011). The hysteroscopic view of infertility: the mid-secretory endometrium and treatment success towards pregnancy. Gynecological Surgery, 9 (2), 147–150. https://doi.org/10.1007/s10397-011-0687-3
- Kragh, M. F., Karstoft, H. (2021). Embryo selection with artificial intelligence: how to evaluate and compare methods? Journal of Assisted Reproduction and Genetics, 38 (7), 1675–1689. https://doi.org/10.1007/s10815-021-02254-6
- Bori, L., Paya, E., Alegre, L., Viloria, T. A., Remohi, J. A., Naranjo, V., Meseguer, M. (2020). Novel and conventional embryo parameters as input data for artificial neural networks: an artificial intelligence model applied for prediction of the implantation potential. Fertility and Sterility, 114 (6), 1232–1241. https://doi.org/10.1016/j.fertnstert.2020.08.023
- Chen, S. (2022). Chinese scientists create AI nanny to look after embryos in artificial womb. Available at: https://www.scmp.com/news/china/science/article/3165325/chinese-scientists-create-ai-nanny-look-after-babies-artificial
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Oleksandra Kozyra, Mykhailo Medvediev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.