Гострі больові синдроми при ушкодженнях нервів та сплетінь кінцівок

Автор(и)

  • Ольга Євгенівна Дубенко Харківський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-4911-5613
  • Олена Леонідівна Товажнянська Харківський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-7551-3818
  • Константин Анатолійович Степанченко Харківський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-3624-4109
  • Олена Павлівна Завальна Харківський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-0246-168X
  • Вартануш Аршавірівна Флорікян Харківський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-6112-7169

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2024.299496

Ключові слова:

біль, больовий синдром, нейропатичний біль, ноцицептивний біль, ушкодження нервів та сплетінь кінцівок, нейропатії та плексопатії, лікування нейропатичного больового синдрому

Анотація

Травми периферичних нервів та сплетінь викликають серйозні порушення в ушкоджених кінцівках. На жаль, частота травм нервів та сплетінь кінцівок неухильно зростає в нашій країні, у зв'язку з бойовими діями, що підкреслює надзвичайну актуальність даної патології.

Мета огляду розглянути сучасні дані по патофізіологічним механізмам, клінічним проявам та лікуванню гострих больових синдромів у пацієнтів з травмами периферичних нервів та сплетінь кінцівок.

Матеріали та методи. Для пошуку джерел інформації дослідження використовувались наукові бази даних PubMed, Google Scholar, Scopus, Cochrane Library, а також матеріали International Association for the study of pain. Основні дослідження були виявлені в базах Pubmed, Google Scholar та матеріалах International Association for the study of pain та склали 191 джерело інформації, 150 з були виключені з огляду у зв’язку з недостатньою інформативністю даних про патофізіологічні механізми, клінічні прояви та лікування больових синдромів у пацієнтів з пошкодженнями нервів та сплетінь кінцівок, таким чином 41 джерело інформації склали основу огляду.

Результати: Пошкодження плечового сплетення та периферичних нервів можуть бути пов’язані з будь-якими комбінаціями синдромів ноцицептивного, нейропатичного, фантомного болю у кінцівках та навіть комплексного регіонарного больового синдрому. Гострий нейропатичний біль – це стан, який недостатньо розпізнається, часто важко піддається лікуванню та може прогресувати до постійного болю та інвалідності. Нейропатичний біль розвивається у зв'язку з тим, що основне пошкодження впливає на соматосенсорну систему. Це викликано ураженням периферичного нерва та пов’язаними з ним змінами центральної нервової системи. Першою лінією для фармакологічного лікування нейропатичного болю згідно сучасних гайдлайнів є протисудомні препарати, що впливають на нейрональні кальцієві канали, а також три- та тетрациклічні антидепресанти та селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну/норадреналіну.

Висновки: На сучасному етапі досягнуті успіхи у розумінні механізмів розвитку патологічного стану та у розробці терапевтичних підходів, проте хронізація больового синдрому у пацієнтів з ушкодженнями нервів та сплетінь кінцівок залишається все ще високою, що зумовлює подальші дослідження з метою розробки комплексної патогенетичної терапії та кращого розуміння механізмів болю у даної категорії пацієнтів

Біографії авторів

Ольга Євгенівна Дубенко, Харківський національний медичний університет

Доктор медичних наук, професор

Кафедрa неврології та дитячої неврології

Олена Леонідівна Товажнянська, Харківський національний медичний університет

Доктор медичних наук, завідувач кафедри

Кафедрa неврології

Константин Анатолійович Степанченко, Харківський національний медичний університет

Доктор медичних наук, професор

Кафедрa неврології та дитячої неврології

Олена Павлівна Завальна, Харківський національний медичний університет

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедрa неврології та дитячої неврології

Вартануш Аршавірівна Флорікян, Харківський національний медичний університет

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедри неврології та дитячої неврології

Посилання

  1. Teixeira, M. J., da Paz, M. G. da S., Bina, M. T., Santos, S. N., Raicher, I., Galhardoni, R. et al. (2015). Neuropathic pain after brachial plexus avulsion - central and peripheral mechanisms. BMC Neurology, 15 (1). https://doi.org/10.1186/s12883-015-0329-x
  2. Cruccu, G., Truini, A. (2017). A review of Neuropathic Pain: From Guidelines to Clinical Practice. Pain and Therapy, 6 (S1), 35–42. https://doi.org/10.1007/s40122-017-0087-0
  3. Finnerup, N. B., Attal, N., Haroutounian, S., McNicol, E., Baron, R., Dworkin, R. H. et al. (2015). Pharmacotherapy for neuropathic pain in adults: a systematic review and meta-analysis. The Lancet Neurology, 14 (2), 162–173. https://doi.org/10.1016/s1474-4422(14)70251-0
  4. Moulin, D., Boulanger, A., Clark, A., Clarke, H., Dao, T., Finley, G. et al. (2014). Pharmacological Management of Chronic Neuropathic Pain: Revised Consensus Statement from the Canadian Pain Society. Pain Research and Management, 19 (6), 328–335. https://doi.org/10.1155/2014/754693
  5. Karra, R., Holten-Rossing, S., Mohammed, D., Parmeggiani, L., Heine, M., Namnún, O. C. (2021). Unmet needs in the management of functional impairment in patients with chronic pain: a multinational survey. Pain Management, 11 (3), 303–314. https://doi.org/10.2217/pmt-2020-0098
  6. Classification of Chronic Pain (Revised) (2012). IASP Task Force. IASP Taxonomy. Descriptions of Chronic Pain Syndromes and Definitions of Pain Terms. Available at: https://www.iasp pain.org/PublicationsNews/Content.aspx?ItemNumber=1673 Last accessed: 10.11.2018
  7. Willis, W. D., Coggeshall, R. E. (1978). Sensor mechanisms of the spinal cord. New York – London: Plenum Press. https://doi.org/10.1007/978-1-4757-1688-7
  8. Simon, N. G., Franz, C. K., Gupta, N., Alden, T., Kliot, M. (2016). Central Adaptation following Brachial Plexus Injury. World Neurosurgery, 85, 325–332. https://doi.org/10.1016/j.wneu.2015.09.027
  9. Nickel, F. T., Seifert, F., Lanz, S., Maihöfner, C. (2012). Mechanisms of neuropathic pain. European Neuropsychopharmacology, 22 (2), 81–91. https://doi.org/10.1016/j.euroneuro.2011.05.005
  10. Quintão, N. L. M., Santos, A. R. S., Campos, M. M., Calixto, J. B. (2008). The role of neurotrophic factors in genesis and maintenance of mechanical hypernociception after brachial plexus avulsion in mice. Pain, 136 (1), 125–133. https://doi.org/10.1016/j.pain.2007.06.027
  11. Socolovsky, M., Malessy, M., Lopez, D., Guedes, F., Flores, L. (2017). Current concepts in plasticity and nerve transfers: relationship between surgical techniques and outcomes. Neurosurgical Focus, 42 (3), E13. https://doi.org/10.3171/2016.12.focus16431
  12. Woolf, C. J., Mannion, R. J. (1999). Neuropathic pain: aetiology, symptoms, mechanisms, and management. The Lancet, 353 (9168), 1959–1964. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(99)01307-0
  13. Nicholson, B. (2006). Differential diagnosis: nociceptive and neuropathic pain. The American journal of managed care, 12 (9), S256–S262.
  14. Dworkin, R. H., Backonja, M., Rowbotham, M. C., Allen, R. R., Argoff, C. R., Bennett, G. J. et al. (2003). Advances in Neuropathic Pain. Archives of Neurology, 60 (11), 1524. https://doi.org/10.1001/archneur.60.11.1524
  15. Cossins, L., Okell, R. W., Cameron, H., Simpson, B., Poole, H. M., Goebel, A. (2012). Treatment of complex regional pain syndrome in adults: A systematic review of randomized controlled trials published from June 2000 to February 2012. European Journal of Pain, 17 (2), 158–173. https://doi.org/10.1002/j.1532-2149.2012.00217.x
  16. Tran, D. Q. H., Duong, S., Bertini, P., Finlayson, R. J. (2010). Treatment of complex regional pain syndrome: a review of the evidence. Canadian Journal of Anesthesia/Journal Canadien d’anesthésie, 57 (2), 149–166. https://doi.org/10.1007/s12630-009-9237-0
  17. Bouhassira, D. (2019). Neuropathic pain: Definition, assessment and epidemiology. Revue Neurologique, 175 (1-2), 16–25. https://doi.org/10.1016/j.neurol.2018.09.016
  18. Education (2022). IASP terminology. International Association for the Study of Pain. Available at: https://www.iasp-pain.org/Education/Content.aspx
  19. Bouhassira, D., Attal, N. (2019). The multiple challenges of neuropathic pain. Neuroscience letters, 702, 6–10. https://doi.org/10.1016/j.neulet.2018.11.054
  20. Scholz, J., Finnerup, N. B., Attal, N., Aziz, Q., Baron, R., Bennett, M. I. et al. (2019). The IASP classification of chronic pain for ICD-11: chronic neuropathic pain. Pain, 160 (1), 53–59. https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000001365
  21. Gray, P. (2008). Acute neuropathic pain: diagnosis and treatment. Current Opinion in Anaesthesiology, 21 (5), 590–595. https://doi.org/10.1097/aco.0b013e32830c900c
  22. Colloca, L., Ludman, T., Bouhassira, D., Baron, R., Dickenson, A. H., Yarnitsky, D. et al. (2017). Neuropathic pain. Nature Reviews Disease Primers, 3 (1). https://doi.org/10.1038/nrdp.2017.2
  23. Woolf, C. J. (2004). Dissecting out mechanisms responsible for peripheral neuropathic pain: Implications for diagnosis and therapy. Life Sciences, 74 (21), 2605–2610. https://doi.org/10.1016/j.lfs.2004.01.003
  24. Sukhotinsky, I., Ben‐Dor, E., Raber, P., Devor, M. (2004). Key role of the dorsal root ganglion in neuropathic tactile hypersensibility. European Journal of Pain, 8 (2), 135–143. https://doi.org/10.1016/s1090-3801(03)00086-7
  25. Devor, M. (2006). Sodium Channels and Mechanisms of Neuropathic Pain. The Journal of Pain, 7 (1), S3–S12. https://doi.org/10.1016/j.jpain.2005.09.006
  26. Samii, M., Bear-Henney, S., Lüdemann, W., Tatagiba, M., Blömer, U. (2001). Treatment of Refractory Pain after Brachial Plexus Avulsion with Dorsal Root Entry Zone Lesions. Neurosurgery, 48 (6), 1269–1277. https://doi.org/10.1227/00006123-200106000-00016
  27. Zheng, Z., Hu, Y., Tao, W., Zhang, X., Li, Y. (2009). Dorsal Root Entry Zone Lesions for Phantom Limb Pain with Brachial Plexus Avulsion: A Study of Pain and Phantom Limb Sensation. Stereotactic and Functional Neurosurgery, 87 (4), 249–255. https://doi.org/10.1159/000225978
  28. Chivukula, S., Tempel, Z. J., Chen, C.-J., Shin, S. S., Gande, A. V., Moossy, J. J. (2015). Spinal and Nucleus Caudalis Dorsal Root Entry Zone Lesioning for Chronic Pain: Efficacy and Outcomes. World Neurosurgery, 84 (2), 494–504. https://doi.org/10.1016/j.wneu.2015.04.025
  29. Be Bertelli, J. A., Ghizoni, M. F. (2008). Pain after avulsion injuries and complete palsy of the brachial plexus. Neurosurgery, 62 (5), 1104–1114. https://doi.org/10.1227/01.neu.0000325872.37258.12
  30. van Dongen, R., Cohen, S. P., van Kleef, M., Mekhail, N., Huygen, F. (2011). 22. Traumatic Plexus Lesion. Pain Practice, 11 (4), 414–420. https://doi.org/10.1111/j.1533-2500.2011.00451.x
  31. Lundborg, G., Rosén, B. (2007). Hand function after nerve repair. Acta Physiologica, 189 (2), 207–217. https://doi.org/10.1111/j.1748-1716.2006.01653.x
  32. Mohanty, C. B., Midha, R. (2015). Nerve Section Causes Brain Reaction. World Neurosurgery, 84 (4), 886–888. https://doi.org/10.1016/j.wneu.2015.06.009
  33. Haanpää, M. L., Backonja, M.-M., Bennett, M. I., Bouhassira, D., Cruccu, G., Hansson, P. T. et al. (2009). Assessment of Neuropathic Pain in Primary Care. The American Journal of Medicine, 122 (10), S13–S21. https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2009.04.006
  34. Yamamoto, T. (2008). Mechanisms of the development of neuropathic pain and its treatment. Japanese Journal of Leprosy, 77 (3), 215–218. https://doi.org/10.5025/hansen.77.215
  35. Nonsteroidal anti-inflammatory drugs: add an anti-ulcer drug for patients at high risk only. Always limit the dose and duration of treatment with NSAIDs. (2011). Prescrire international, 20(119), 216–219.
  36. Walk, D., Backonja, M. M.; Fishman, S. M., Ballantyne, J. C., Rathmell, J. P. (Eds.) (2010). Painful neuropathies. Bonica's management of pain. Philadelphia: Lippincott Williams and Wilkins, 303–313.
  37. Bentley, J. N., Kashlan, O. N., Sagher, O.; Burchiel, K. J. (Ed.) (2015). Stump, phantom and avulsion pain. Surgical Management of Pain. New York: Thieme, 229–237.
  38. Vannier, J. L., Belkheyar, Z., Oberlin, C., Montravers, P. (2008). Management of neuropathic pain after brachial plexus injury in adult patients: a report of 60 cases. Annales francaises d'anesthesie et de reanimation, 27 (11), 890–895. https://doi.org/10.1016/j.annfar.2008.08.013
  39. Schlereth, T. (2020). Guideline “diagnosis and non interventional therapy of neuropathic pain” of the German Society of Neurology (deutsche Gesellschaft für Neurologie). Neurological Research and Practice, 2 (1). https://doi.org/10.1186/s42466-020-00063-3
  40. Lovaglio, A., Socolovsky, M., Di Masi, G., Bonilla, G. (2019). Treatment of neuropathic pain after peripheral nerve and brachial plexus traumatic injury. Neurology India, 67 (7), 32–37. https://doi.org/10.4103/0028-3886.250699
Гострі больові синдроми при ушкодженнях нервів та сплетінь кінцівок

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-30

Як цитувати

Дубенко, О. Є., Товажнянська, О. Л., Степанченко, К. А., Завальна, О. П., & Флорікян, В. А. (2024). Гострі больові синдроми при ушкодженнях нервів та сплетінь кінцівок. ScienceRise: Medical Science, (1 (58), 27–32. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2024.299496

Номер

№ 1 (58) (2024)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Olga Dubenko, Olena Tovazhnyanska, Kostiantyn Stepanchenko, Olena Zavalna, Vartanush Florikian

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.