Інтенсивність післяопераційного болю у дітей за шкалами FLACC та VAS при різних техніках знеболення. Математичне прогнозування як елемент обгрунтування

Автор(и)

  • Ярослав Васильович Семкович Комунальне некомерційне підприємство «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради»; Івано-Франківський національний медичний університет, Україна http://orcid.org/0000-0002-8319-022X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2024.301990

Ключові слова:

місцеві анестетики, біль, регіонарна анальгезія, математичне прогнозування

Анотація

Сьогодні у педіатричній практиці для оцінки післяопераційного болю ефективними є шкали FLACC та VAS. Сучасна концепція лікування болю включає в себе мультимодальний підхід, в тому числі і методики регіонарної анальгезії.

Метою дослідження було представити математичну модель ефективності регіонарних методик знеболення на інтенсивність післяопераційного болю за шкалами FLACC та ВАШ до п’ятого дня дослідження та спрогнозувати поведінку функції експериментальних даних до 87 дня методом авторегресійної моделі ймовірності.

Методи та матеріали дослідження. 89 пацієнтів оперованих на передній черевній стінці були розподілені на 3 групи в залежності від виду знеболення. Оцінка якості знеболення та наявності гострого болю проводилась за допомогою шкал ВАШ і FLACC на 1, 2, 3 та 5 доби відповідно у всіх дітей. Автоматизації обчислень прогнозування за методом Берга проведена за допомогою функції «predict» програми РТС MathCad Prime 7.0.

Результати дослідження. Вивчення ефективності запропонованого лікування з використанням регіонарних методів знеболення проти традиційного знеболення дозволило спрогнозувати різну інтенсивність післяопераційного болю за шкалами FLACC та ВАШ згідно з їх математичними моделями відповідно з коефіцієнтом детермінації: R2 = 0,9876, R2 =0,9827, R2 = 0,9952 для FLACC та R2 = 0,9868, R2 = 0,915, R2 = 0,9774 для ВАШ.

Висновки. Підтверджено, що використання методів регіонарної анальгезії у дітей при операціях на передній черевній стінці супроводжується значним зменшенням інтенсивності післяопераційного болю до п’ятої доби спостереження та 87 доби прогнозування за шкалами FLACC та VAS

Біографія автора

Ярослав Васильович Семкович, Комунальне некомерційне підприємство «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради»; Івано-Франківський національний медичний університет

Медичний директор

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедрa анестезіології та інтенсивної терапії

Посилання

  1. Gilhus, N. E., Deuschl, G. (2019). Neuroinflammation – a common thread in neurological disorders. Nature Reviews Neurology, 15 (8), 429–430. https://doi.org/10.1038/s41582-019-0227-8
  2. Serhan, C. N., Gupta, S. K., Perretti, M., Godson, C., Brennan, E., Li, Y. et al. (2020). The Atlas of Inflammation Resolution (AIR). Molecular Aspects of Medicine, 74, 100894. https://doi.org/10.1016/j.mam.2020.100894
  3. Semkovych, Ya., Dmytriiev, D., Dobrovanov, O., Vidiscak, M., Supinova, M. (2022). Acute and chronic pain in children. A modern view of the issue. Lekársky Obzor, 71 (9), 338–342.
  4. Borsook, D., Youssef, A. M., Simons, L., Elman, I., Eccleston, C. (2018). When pain gets stuck: the evolution of pain chronification and treatment resistance. Pain, 159 (12), 2421–2436. https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000001401
  5. Reust, C., Williams, A. (2016). Acute abdominal pain in children. American Family Physician, 93 (10), 830–836.
  6. Linton, S. J., Shaw, W. S. (2011). Impact of Psychological Factors in the Experience of Pain. Physical Therapy, 91 (5), 700–711. https://doi.org/10.2522/ptj.20100330
  7. Dmytriiev, D. (2018). Assessment and treatment of postoperative pain in children. Anaesthesia, Pain & Intensive Care, 22 (3), 392–400.
  8. Semkovych, Ya., Dmytriiev, D., Rusak, P., Zaporozhan, S., Nazarchuk, O. (2022). Prevalence of chronic pain after herniorrhaphy, orchiopexy, and bernardi procedure in children. A retrospective-prospective study. Paediatric Surgery. Ukraine, 3 (76), 8–18. https://doi.org/10.15574/ps.2022.76.8
  9. Hejr, H., Alizadeh, Z., Paymard, A., Khalili, A. (2017). A systematic review of pain assessment method in children. Annals of Tropical Medicine and Public Health, 10 (4), 847–849. https://doi.org/10.4103/atmph.atmph_155_17
  10. Verstraete, J., Ramma, L., Jelsma, J. (2020). Validity and reliability testing of the Toddler and Infant (TANDI) Health Related Quality of Life instrument for very young children. Journal of Patient-Reported Outcomes, 4 (1). https://doi.org/10.1186/s41687-020-00251-4
  11. Tamvaki, E., Efstratiou, F., Nteli, C., Matziou, V., Pavlopoulou, I., Myrianthefs, P. et al. (2020). Validation of the Greek Version of Comfort-B, FLACC, and BPS Scales in Critically Ill Children and Their Association with Clinical Severity. Pain Management Nursing, 21 (5), 468–475. https://doi.org/10.1016/j.pmn.2019.10.004
  12. Birnie, K. A., Hundert, A. S., Lalloo, C., Nguyen, C., Stinson, J. N. (2018). Recommendations for selection of self-report pain intensity measures in children and adolescents: a systematic review and quality assessment of measurement properties. Pain, 160 (1), 5–18. https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000001377
  13. Subramaniam, S. D., Doss, B., Chanderasekar, L. D., Madhavan, A., Rosary, A. M. (2018). Scope of physiological and behavioural pain assessment techniques in children – a review. Healthcare Technology Letters, 5 (4), 124–129. Portico. https://doi.org/10.1049/htl.2017.0108
  14. de Tovar, C., von Baeyer, C. L., Wood, C., Alibeu, J.-P., Houfani, M., Arvieux, C. (2010). Postoperative Self-Report of Pain in Children: Interscale Agreement, Response to Analgesic, and Preference for a Faces Scale and a Visual Analogue Scale. Pain Research and Management, 15 (3), 163–168. https://doi.org/10.1155/2010/475907
  15. Peng, T., Qu, S., Du, Z., Chen, Z., Xiao, T., Chen, R. (2023). A Systematic Review of the Measurement Properties of Face, Legs, Activity, Cry and Consolability Scale for Pediatric Pain Assessment. Journal of Pain Research, 16, 1185–1196. https://doi.org/10.2147/jpr.s397064
  16. Beltramini, A., Milojevic, K., Pateron, D. (2017). Pain Assessment in Newborns, Infants, and Children. Pediatric Annals, 46 (10), 387–395. https://doi.org/10.3928/19382359-20170921-03
  17. Merkel, S. I., Voepel-Lewis, T., Shayevitz, J. R., Malviya, S. (1997). The FLACC: a behavioral scale for scoring postoperative pain in young children. Pediatric Nursing, 23 (3), 293–297.
  18. Crellin, D., Sullivan, T. P., Babl, F. E., O’sullivan, R., Hutchinson, A. (2007). Analysis of the validation of existing behavioral pain and distress scales for use in the procedural setting. Pediatric Anesthesia, 17 (8), 720–733. https://doi.org/10.1111/j.1460-9592.2007.02218.x
  19. von Baeyer, C. L., Spagrud, L. J. (2007). Systematic review of observational (behavioral) measures of pain for children and adolescents aged 3 to 18 years. Pain, 127 (1), 140–150. https://doi.org/10.1016/j.pain.2006.08.014
  20. Crellin, D. J., Harrison, D., Santamaria, N., Babl, F. E. (2015). Systematic review of the Face, Legs, Activity, Cry and Consolability scale for assessing pain in infants and children. Pain, 156 (11), 2132–2151. https://doi.org/10.1097/j.pain.0000000000000305
  21. Matsuishi, Y., Hoshino, H., Shimojo, N., Enomoto, Y., Kido, T., Hoshino, T. et al. (2018). Verifying the validity and reliability of the Japanese version of the Face, Legs, Activity, Cry, Consolability (FLACC) Behavioral Scale. PLOS ONE, 13 (3), e0194094. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0194094
  22. Kehlet, H., Jensen, T. S., Woolf, C. J. (2006). Persistent postsurgical pain: risk factors and prevention. The Lancet, 367 (9522), 1618–1625. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(06)68700-x
  23. Semkovych, Y., Dmytriiev, D. (2023). Prevention of hyperalgesia in children when using various anesthesia techniques. Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine, 13 (2 (48)), 71–77. https://doi.org/10.24061/2413-4260.xiii.2.48.2023.10
  24. Merella, F., Canchi-Murali, N., Mossetti, V. (2019). General principles of regional anaesthesia in children. BJA Education, 19 (10), 342–348. https://doi.org/10.1016/j.bjae.2019.06.003
  25. Blanco, R., Ansari, T., Riad, W., Shetty, N. (2016). Quadratus Lumborum Block Versus Transversus Abdominis Plane Block for Postoperative Pain After Cesarean Delivery: a randomized controlled trial. Regional Anesthesia and Pain Medicine, 41(6), 757–762. https://doi.org/10.1097/aap.0000000000000495
  26. Ishio, J., Komasawa, N., Kido, H., Minami, T. (2017). Evaluation of ultrasound-guided posterior quadratus lumborum block for postoperative analgesia after laparoscopic gynecologic surgery. Journal of Clinical Anesthesia, 41, 1–4. https://doi.org/10.1016/j.jclinane.2017.05.015
  27. Semkovych, Y. (2023). Impact of the CD40-CD40L system on pain severity in children after anterior abdominal wall surgery using various anaesthesia techniques. Emergency Medicine, 19 (6), 414–418. https://doi.org/10.22141/2224-0586.19.6.2023.1621
  28. Ahiskalioglu, A., Aydin, M. E., Doymus, O., Yayik, A. M., Celik, E. C. (2019). Ultrasound guided transversalis fascia plane block for lower abdominal surgery: First pediatric report. Journal of Clinical Anesthesia, 55, 130–131. https://doi.org/10.1016/j.jclinane.2018.12.046
  29. El-Boghdadly, K., Elsharkawy, H., Short, A., Chin, K. J. (2016). Quadratus Lumborum Block Nomenclature and Anatomical Considerations. Regional Anesthesia and Pain Medicine, 41 (4), 548–549. https://doi.org/10.1097/aap.0000000000000411
  30. Berde, C. (2004). Local anesthetics in infants and children: an update. Pediatric Anesthesia, 14 (5), 387–393. https://doi.org/10.1111/j.1460-9592.2004.01336.x
  31. Yaster, M., Tobin, J. R., Fisher, Q. A., Maxwell, L. G. (1994). Local anesthetics in the management of acute pain in children. The Journal of Pediatrics, 124 (2), 165–176. https://doi.org/10.1016/s0022-3476(94)70300-0
  32. Mazoit, J. (2011). Local anesthetics and their adjuncts. Pediatric Anesthesia, 22 (1), 31–38. https://doi.org/10.1111/j.1460-9592.2011.03692.x
  33. Suresh, S., Ecoffey, C., Bosenberg, A., Lonnqvist, P.-A., de Oliveira, G. S., de Leon Casasola, O. et al. (2018). The European Society of Regional Anaesthesia and Pain Therapy/American Society of Regional Anesthesia and Pain Medicine Recommendations on Local Anesthetics and Adjuvants Dosage in Pediatric Regional Anesthesia. Regional Anesthesia and Pain Medicine, 43 (2), 211–216. https://doi.org/10.1097/aap.0000000000000702
Інтенсивність післяопераційного болю у дітей за шкалами FLACC та VAS при різних техніках знеболення. Математичне прогнозування як елемент обгрунтування

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-16

Як цитувати

Семкович, Я. В. (2024). Інтенсивність післяопераційного болю у дітей за шкалами FLACC та VAS при різних техніках знеболення. Математичне прогнозування як елемент обгрунтування. ScienceRise: Medical Science, (2(59), 44–50. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2024.301990

Номер

№ 2(59) (2024)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Yaroslav Semkovych

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.