Особливості харчової поведінки дітей молодшого шкільного віку в контексті реалізації реформи шкільного харчування

Автор(и)

  • Олена Дмитрівна Петренко Державна установа «Інститут громадського здоров'я ім. О. М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», Україна https://orcid.org/0000-0001-5819-1901
  • Марія Павлівна Гуліч Державна установа «Інститут громадського здоров'я ім. О. М. Марзєєва Національної академії медичних наук України», Україна https://orcid.org/0000-0002-1708-3012

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2024.308220

Ключові слова:

харчова поведінка, діти, шкільне харчування, харчові звички, реформа шкільного харчування, здоров’я, профілактика захворювань, раціон, режим харчування, питний режим

Анотація

Метою даного дослідження є вивчення особливостей харчової поведінки дітей молодшого шкільного віку, їхніх харчових уподобань, вибору продуктів та ставлення до шкільного харчування, харчових звичок у виборі продуктів та відношення до шкільної їдальні в контексті реалізації реформи шкільного харчування.

Матеріали та методи Проведено масштабне медико-соціологічне дослідження, яке охопило дітей (5401) молодшого шкільного віку (від 6 до 10 років) та їхніх батьків (4347 осіб) з різних шкіл Київської, Вінницької та Донецької областей. Анкети містили питання про харчові уподобання, частоту споживання різних продуктів, ставлення до шкільного харчування та фактори, які впливають на вибір їжі. Зібрані дані було оброблено та проаналізовано за допомогою методів дескриптивної статистики в програмі Excel.

Результати дослідження свідчать про значний рівень усвідомлення більшістю дітей важливості здорового харчування, проте визначено недостатній рівень споживання ними води, недостатнє розуміння важливості харчування для збереження здоров’я частиною дітей, високу популярність високовуглеводних продуктів та низький рівень задоволеності частини батьків шкільним харчуванням.

Висновки. Проведене аналітичне дослідження виявило ряд освітніх і організаційних проблем, пов'язаних з впровадженням здорового харчування в школах, особливо в межах реформування шкільного харчування. Відповідно до Стратегії реформування системи шкільного харчування дотримання принципів здорового харчування, забезпечення якісного, безпечного та здорового харчування, удосконалення смакових властивостей шкільного харчування, дотримання принципів здорового харчування, є вкрай важливим для збереження здоров'я дітей та профілактики хронічних неінфекційних захворювань. Результати нашого дослідження вказують на необхідність додаткових освітніх програм для дітей і батьків, поступового впровадження нових харчових стандартів, а також забезпечення доступності здорової їжі в шкільних буфетах, впровадження соціальних проектів, що сприятиме формуванню здорових харчових звичок

Біографії авторів

Олена Дмитрівна Петренко, Державна установа «Інститут громадського здоров'я ім. О. М. Марзєєва Національної академії медичних наук України»

Кандидат медичних наук

Лабораторія гігієни харчування та безпечності харчової продукції

Марія Павлівна Гуліч, Державна установа «Інститут громадського здоров'я ім. О. М. Марзєєва Національної академії медичних наук України»

Доктор медичних наук, професор

Лабораторія гігієни харчування та безпечності харчової продукції

Посилання

  1. Escher, N. A., Andrade, G. C., Ghosh-Jerath, S., Millett, C., Seferidi, P. (2024). The effect of nutrition-specific and nutrition-sensitive interventions on the double burden of malnutrition in low-income and middle-income countries: a systematic review. The Lancet Global Health, 12 (3), e419–e432. https://doi.org/10.1016/s2214-109x(23)00562-4
  2. Xu, Y. Y., Sawadogo‐Lewis, T., King, S. E., Mitchell, A., Roberton, T. (2021). Integrating nutrition into the education sector in low‐ and middle‐income countries: A framework for a win–win collaboration. Maternal & Child Nutrition, 17 (3). https://doi.org/10.1111/mcn.13156
  3. Chrissini, M. K., Panagiotakos, D. B. (2022). Public health interventions tackling childhood obesity at European level: A literature review. Preventive Medicine Reports, 30, 102068. https://doi.org/10.1016/j.pmedr.2022.102068
  4. Nogueira-de-Almeida, C. A., Weffort, V. R. S., Ued, F. da V., Ferraz, I. S., Contini, A. A., Martinez, E. Z., Ciampo, L. A. D. (2024). What causes obesity in children and adolescents? Jornal de Pediatria, 100, S48–S56. https://doi.org/10.1016/j.jped.2023.09.011
  5. Nutrition action in schools: a review of evidence related to the nutrition-friendly schools initiative (2020). Geneva: World Health Organization, 166.
  6. Cuadros-Meñaca, A., Thomsen, M. R., Nayga, R. M. (2022). The effect of breakfast after the bell on student academic achievement. Economics of Education Review, 86, 102223. https://doi.org/10.1016/j.econedurev.2021.102223
  7. Tambalis, K. D., Panagiotakos, D. B., Sidossis, L. S. (2024). Dietary habits among 177,091 Greek schoolchildren by age, sex, weight status, region, and living area. A cross-sectional study. Hellenic Journal of Cardiology. https://doi.org/10.1016/j.hjc.2024.04.004
  8. ALBashtawy, M. (2017). Breakfast Eating Habits Among Schoolchildren. Journal of Pediatric Nursing, 36, 118–123. https://doi.org/10.1016/j.pedn.2017.05.013
  9. Skilky vody treba pyty doroslym i ditiam (2018). Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy. Available at: https://moz.gov.ua/article/health/skilki-vodi-treba-piti-doroslim-i-ditjam
  10. Scientific Opinion on Dietary Reference Values for water (2010). EFSA Journal, 8 (3). https://doi.org/10.2903/j.efsa.2010.1459
  11. Drozdowska, A., Falkenstein, M., Jendrusch, G., Platen, P., Luecke, T., Kersting, M., Jansen, K. (2020). Water Consumption during a School Day and Children’s Short-Term Cognitive Performance: The CogniDROP Randomized Intervention Trial. Nutrients, 12 (5), 1297. https://doi.org/10.3390/nu12051297
  12. Ares, G., De Rosso, S., Mueller, C., Philippe, K., Pickard, A., Nicklaus, S. et al. (2023). Development of food literacy in children and adolescents: implications for the design of strategies to promote healthier and more sustainable diets. Nutrition Reviews, 82 (4), 536–552. https://doi.org/10.1093/nutrit/nuad072
  13. Brecic, R., Gorton, M., Cvencek, D. (2022). Development of children’s implicit and explicit attitudes toward healthy food: Personal and environmental factors. Appetite, 176, 106094. https://doi.org/10.1016/j.appet.2022.106094
  14. Maietta, O. W., Gorgitano, M. T. (2016). School meals and pupil satisfaction. Evidence from Italian primary schools. Food Policy, 62, 41–55. https://doi.org/10.1016/j.foodpol.2016.04.006
  15. Rongen, F. C., Coosje Dijkstra, S., Hupkens, T. H., Vingerhoeds, M. H., Seidell, J. C., van Kleef, E. (2023). A qualitative study exploring the perceptions of children, parents and school staff towards the development and implementation of school lunch provision within primary schools in the Netherlands. BMC Public Health, 23 (1). https://doi.org/10.1186/s12889-023-17265-4
  16. Lee, K.-Y., Bae, Y.-J., Choi, M.-K., Kim, M.-H. (2017). Satisfaction on School Meal Service and Food Preference of Elementary School Students in Chungnam. The Korean Journal of Food And Nutrition, 30 (1), 129–138. https://doi.org/10.9799/ksfan.2017.30.1.129
  17. Baghlaf, K., Muirhead, V., Pine, C. (2020). Relationships between children’s sugar consumption at home and their food choices and consumption at school lunch. Public Health Nutrition, 23 (16), 2941–2949. https://doi.org/10.1017/s1368980019003458
  18. Song, S., Tabares, E., Ishdorj, A., Crews, M., Dave, J. (2024). The Quality of Lunches Brought from Home to School: A Systematic Review and Meta-Analysis. Advances in Nutrition, 100255. https://doi.org/10.1016/j.advnut.2024.100255
  19. Manios, Y., Moschonis, G., Androutsos, O., Filippou, C., Van Lippevelde, W., Vik, F. N. et al. (2014). Family sociodemographic characteristics as correlates of children’s breakfast habits and weight status in eight European countries. The ENERGY (EuropeaN Energy balance Research to prevent excessive weight Gain among Youth) project. Public Health Nutrition, 18 (5), 774–783. https://doi.org/10.1017/s1368980014001219
  20. La Marra, M., Caviglia, G., Perrella, R. (2020). Using Smartphones When Eating Increases Caloric Intake in Young People: An Overview of the Literature. Frontiers in Psychology, 11. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.587886
  21. Djordjevic, V., Sarcevic, D., Petronijevic, R. (2015). The Attitudes and Habits of Serbian Schoolchildren to Consumption of Fish. Procedia Food Science, 5, 73–76. https://doi.org/10.1016/j.profoo.2015.09.018
  22. Ervina, E., Berget, I., Nilsen, A., Almli, V. L. (2020). The ability of 10–11-year-old children to identify basic tastes and their liking towards unfamiliar foods. Food Quality and Preference, 83, 103929. https://doi.org/10.1016/j.foodqual.2020.103929
  23. Martinez, H., Guelinckx, I., Salas-Salvadó, J., Gandy, J., Kavouras, S. A., Moreno, L. A. (2016). Harmonized Cross-Sectional Surveys Focused on Fluid Intake in Children, Adolescents and Adults: The Liq.In7 Initiative. Annals of Nutrition and Metabolism, 68 (2), 12–18. https://doi.org/10.1159/000446199
  24. Askelson, N. M., Golembiewski, E. H., Ghattas, A., Williams, S., Delger, P. J., Scheidel, C. A. (2017). Exploring the Parents’ Attitudes and Perceptions About School Breakfast to Understand Why Participation Is Low in a Rural Midwest State. Journal of Nutrition Education and Behavior, 49 (2), 107-116.e1. https://doi.org/10.1016/j.jneb.2016.10.011
  25. Martinelli, S., Acciai, F., Au, L. E., Yedidia, M. J., Ohri-Vachaspati, P. (2020). Parental Perceptions of the Nutritional Quality of School Meals and Student Meal Participation: Before and After the Healthy Hunger-Free Kids Act. Journal of Nutrition Education and Behavior, 52 (11), 1018–1025. https://doi.org/10.1016/j.jneb.2020.05.003

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-16

Як цитувати

Петренко, О. Д., & Гуліч, М. П. (2024). Особливості харчової поведінки дітей молодшого шкільного віку в контексті реалізації реформи шкільного харчування. ScienceRise: Medical Science, (2(59), 51–57. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2024.308220

Номер

№ 2(59) (2024)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Olena Petrenko, Maria Gulich

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.