Визначення активності ендотеліальної no-синтази та рівня стабільних метаболітів оксиду азоту у вагітних з гіпертензивними розладами

Автор(и)

  • Володимир Григорович Сюсюка Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-3183-4556
  • Михайло Михайлович Кириченко Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-8658-9148

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2025.340456

Ключові слова:

гіпертензивні розлади вагітних, прееклампсія, оксид азоту, NO-синтаза, ендотеліальна NO-синтаза (eNOS), стабільні метаболіти NO, ендотеліальна дисфункція, оксидативний стрес, біодоступність NO, біомаркери

Анотація

Мета. Оцінити показники системи оксиду азоту у вагітних з гіпертензивними розладами: концентрацію стабільних метаболітів NO та активність ендотеліальної NO-синтази.

Матеріали та методи. Проведено проспективне контрольоване дослідження, яке охопило 65 вагітних жінок у III триместрі гестації. Основну групу склали 35 пацієнток з гестаційною гіпертензією або прееклампсією, контрольну – 30 жінок із фізіологічним перебігом вагітності без ознак ускладнень. Активність ендотеліальної NO-синтази (eNOS) визначали спектрофотометрично за реакцією стехіометричного окиснення NADPH під час перетворення L-аргініну в NO. Концентрацію стабільних метаболітів NO: нітратів та нітритів (NOx) визначали спектрофотометричним методом із використанням реактиву Грісса з попереднім відновленням нітратів до нітритів. Для статистичної обробки застосовували U-критерій Манна-Уїтні та коефіцієнт рангової кореляції Спірмена.

Результати. У вагітних із гіпертензивними розладами активність eNOS була більш ніж у 3.5 раза нижчою порівняно з контрольною групою: 16.70 [16.10-17.60] проти 60.45 [59.55-62.25] nmol/mg protein/min (p < 0.05). Концентрація NOx також знижувалася майже удвічі: 18.60 [17.80-19.25] проти 34.80 [32.90-36.80] µmol/L (p < 0.05). Встановлено позитивний кореляційний зв’язок між активністю eNOS та рівнем NOx (ρ = 0.72; p < 0.05), що підтверджує їх патофізіологічну взаємопов’язаність.

Висновки. У вагітних із гіпертензивними розладами виявлено виражене зниження активності eNOS та концентрації стабільних метаболітів NO. що свідчить про суттєве зменшення біодоступності NO. Отримані результати узгоджуються з сучасними уявленнями про роль ендотеліальної дисфункції та оксидативного стресу в патогенезі прееклампсії. Визначення цих біомаркерів може мати перспективне значення для ранньої діагностики та прогнозування перебігу ускладнень вагітності, а також для обґрунтування нових підходів до профілактики

Біографії авторів

Володимир Григорович Сюсюка, Запорізький державний медико-фармацевтичний університет

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра акушерства і гінекології

Михайло Михайлович Кириченко, Запорізький державний медико-фармацевтичний університет

Асистент

Кафедра акушерства і гінекології

Посилання

  1. Trends in maternal mortality 2000 to 2023: estimates by WHO, UNICEF, UNFPA, World Bank Group and UNDESA/Population Division (2025). World Health Organization, UNICEF, UNFPA, World Bank Group, UNDESA/Population Division. Geneva: World Health Organization.
  2. Brown, M. A., Magee, L. A., Kenny, L. C., Karumanchi, S. A., McCarthy, F. P., Saito, S. et al. (2018). Hypertensive Disorders of Pregnancy: ISSHP Classification, Diagnosis, and Management Recommendations for International Practice. Hypertension, 72 (1), 24–43. https://doi.org/10.1161/hypertensionaha.117.10803
  3. Rana, S., Lemoine, E., Granger, J. P., Karumanchi, S. A. (2019). Preeclampsia: Pathophysiology, Challenges, and Perspectives. Circulation Research, 124 (7), 1094–1112. https://doi.org/10.1161/circresaha.118.313276
  4. Guerby, P., Tasta, O., Swiader, A., Pont, F., Bujold, E., Parant, O. et al. (2021). Role of oxidative stress in the dysfunction of the placental endothelial nitric oxide synthase in preeclampsia. Redox Biology, 40, 101861. https://doi.org/10.1016/j.redox.2021.101861
  5. Sutton, E. F., Gemmel, M., Powers, R. W. (2020). Nitric oxide signaling in pregnancy and preeclampsia. Nitric Oxide, 95, 55–62. https://doi.org/10.1016/j.niox.2019.11.006
  6. Lundberg, J. O., Weitzberg, E. (2022). Nitric oxide signaling in health and disease. Cell, 185 (16), 2853–2878. https://doi.org/10.1016/j.cell.2022.06.010
  7. Barbouti, A., Varvarousis, D. N., Kanavaros, P. (2025). The Role of Oxidative Stress-Induced Senescence in the Pathogenesis of Preeclampsia. Antioxidants, 14 (5), 529. https://doi.org/10.3390/antiox14050529
  8. Osol, G., Ko, N. L., Mandalà, M. (2017). Altered Endothelial Nitric Oxide Signaling as a Paradigm for Maternal Vascular Maladaptation in Preeclampsia. Current Hypertension Reports, 19 (10). https://doi.org/10.1007/s11906-017-0774-6
  9. Zullino, S., Buzzella, F., Simoncini, T. (2018). Nitric oxide and the biology of pregnancy. Vascular Pharmacology, 110, 71–74. https://doi.org/10.1016/j.vph.2018.07.004
  10. Standarty medychnoi dopomohy «Normalna vahitnist» (2022). Nakaz MOZ Ukrainy No. 1437. 09.08.2025. Available at: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2022/08/2022_1437_smd_nv.pdf
  11. Yedynyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi) ta tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy «Hipertenzyvni rozlady pid chas vahitnosti, polohiv ta v pisliapolohovyi period» (UKPMD) (2022). Nakaz MOZ Ukrainy No. 151. 24.01.2025. Available at: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2022/01/2022_151_ykpmd_giprozlvagitn.pdf
  12. Chekman, I. S., Bieliienchev, I. F., Nahorna, O. O., Horchakova, N. O., Lukianchuk, V. D., Bukhtiiarova, N. V. et al. (2016). Doklinichne vyvchennia spetsyfichnoi aktyvnosti potentsiinykh likarskykh zasobiv pervynnoi ta vtorynnoi neiroprotektsii. Kyiv, 93.
  13. Afrose, D., Alfonso-Sánchez, S., McClements, L. (2024). Targeting oxidative stress in preeclampsia. Hypertension in Pregnancy, 44(1). https://doi.org/10.1080/10641955.2024.2445556
  14. Staff, A. C. (2019). The two-stage placental model of preeclampsia: An update. Journal of Reproductive Immunology, 134-135, 1–10. https://doi.org/10.1016/j.jri.2019.07.004
  15. Dimitriadis, E., Rolnik, D. L., Zhou, W., Estrada-Gutierrez, G., Koga, K., Francisco, R. P. V. et al. (2023). Pre-eclampsia. Nature Reviews Disease Primers, 9 (1). https://doi.org/10.1038/s41572-023-00417-6
  16. Burton, G. J., Redman, C. W., Roberts, J. M., Moffett, A. (2019). Pre-eclampsia: pathophysiology and clinical implications. BMJ, l2381. https://doi.org/10.1136/bmj.l2381
  17. Grzeszczak, K., Łanocha-Arendarczyk, N., Malinowski, W., Ziętek, P., Kosik-Bogacka, D. (2023). Oxidative Stress in Pregnancy. Biomolecules, 13 (12), 1768. https://doi.org/10.3390/biom13121768
Визначення активності ендотеліальної no-синтази та рівня стабільних метаболітів оксиду азоту у вагітних з гіпертензивними розладами

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-03

Як цитувати

Сюсюка, В. Г., & Кириченко, М. М. (2025). Визначення активності ендотеліальної no-синтази та рівня стабільних метаболітів оксиду азоту у вагітних з гіпертензивними розладами. ScienceRise: Medical Science, (2(63), 4–9. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2025.340456

Номер

№ 2(63) (2025)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Volodymyr Sіusіuka, Mykhailo Kyrychenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.