Особливості впливу варіантів терапії на ліпідний спектр крові у дітей з ювенільним ідіопатичним артритом

Автор(и)

  • Олена Євгенівна Онуфреїв Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Україна https://orcid.org/0000-0001-5240-3440
  • Єва-Емілія Богданівна Кульчицька Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Україна https://orcid.org/0000-0003-4910-8234

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2025.343791

Ключові слова:

ювенільний ідіопатичний артрит, дисліпідемія, ліпідний профіль, адалімумаб, тоцилізумаб, метотрексат, коефіцієнт атерогенності, глюкокортикоїди, ліпідний парадокс, JADAS27

Анотація

Мета: Метою дослідження було провести комплексну оцінку порівняння впливу різних варіантів терапії ювенільного ідіопатичного артриту (ЮІА), а саме метотрексату (МТТ), адалімумабу (АДА) та тоцилізумабу (ТОЦ), на ліпідний спектр крові у дітей для визначення потенційних метаболічних наслідків та ризику дисліпідемії.

Матеріали та методи: У дослідження було включено 120 дітей з ЮІА, що були розподілені на 3 групи: АДА (n=60), ТОЦ (n=30) та МТТ (n=30). Усі пацієнти проходили клініко-лабораторне обстеження, що включало оцінку активності захворювання за шкалою JADAS27 та аналіз ліпідного спектра крові (загальний холестерин (ЗХ), холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ), холестерин ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ), холестерин ліпопротеїнів дуже низької щільності (ХС ЛПДНЩ), тригліцериди (ТГ) та коефіцієнт атерогенності (КА)) в дебюті захворювання та через 3 місяці після досягнення фармакологічної ремісії.

Результати: В дебюті між групами досліджуваних не було статистично достовірних відмінностей за рівнями ЗХ, ХС ЛПНЩ та КА, водночас в групі ТОЦ спостерігались вищі рівні ТГ та ХС ЛПДНЩ. Було виявлено зниження рівнів ХС ЛПНЩ та ХС ЛПВЩ в усіх групах, що свідчить про наявність «ліпідного парадоксу». У стані ремісії пацієнти групи АДА мали незмінний ліпідний профіль із зростанням рівнів ХС ЛПВЩ, тоді як у групах ТОЦ та МТТ було виявлено значне зростання атерогенних показників (ЗХ, ХС ЛПНЩ, ТГ, КА) та зниження ХС ЛПВЩ. Відносна частота виявлення дисліпідемії в період ремісії склала 33% у групі АДА, 97% – у групі ТОЦ, та 73% – у групі МТТ. Лише у групі АДА спостерігався регрес дисліпідемії у 8,3% пацієнтів. Кореляційним аналізом за Спірменом було виявлені прямі зв’язки між активністю ЮІА (JADAS27) та атерогенними ліпідами, що підтверджувало вплив запалення на ліпідний обмін навіть у стані ремісії.

Висновки: Отримані результати свідчать про те, що різні варіанти терапії ЮІА мають суттєво різний вплив на ліпідний спектр крові. Адалімумаб сприяв стабілізації та поліпшенню показників ліпідного спектра крові, в той час як використання тоцилізумабу чи метотрексату асоціювалась з розвитком атерогенної дисліпідемії. Це підтверджує необхідність моніторингу ліпідного профілю у дітей з ЮІА

Біографії авторів

Олена Євгенівна Онуфреїв, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика

Кафедра педіатрії, дитячої кардіології, ревматології та кардіохірургії

Єва-Емілія Богданівна Кульчицька, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика

Доктор філософії

Кафедра педіатрії, дитячої кардіології, ревматології та кардіохірургії

Посилання

  1. Martini, A., Lovell, D. J., Albani, S., Brunner, H. I., Hyrich, K. L., Thompson, S. D., Ruperto, N. (2022). Juvenile idiopathic arthritis. Nature Reviews Disease Primers, 8 (1). https://doi.org/10.1038/s41572-021-00332-8
  2. Zhao, W.-J., Deng, J.-H., Li, C.-F. (2023). Lipid profiles in patients with juvenile idiopathic arthritis: a systematic literature review and meta-analysis. Lipids in Health and Disease, 22 (1). https://doi.org/10.1186/s12944-023-01885-1
  3. Drosos, A. A., Venetsanopoulou, A. A., Pelechas, E., Voulgari, P. V. (2024). Exploring Cardiovascular Risk Factors and Atherosclerosis in Rheumatoid Arthritis. European Journal of Internal Medicine, 128, 1–9. https://doi.org/10.1016/j.ejim.2024.07.016
  4. Aranda-Valera, I. C., Arias de la Rosa, I., Roldán-Molina, R., Ábalos-Aguilera, M. del C., Torres-Granados, C., Patiño-Trives, A. et al. (2020). Subclinical cardiovascular risk signs in adults with juvenile idiopathic arthritis in sustained remission. Pediatric Rheumatology, 18 (1). https://doi.org/10.1186/s12969-020-00448-3
  5. Ringold, S., Angeles‐Han, S. T., Beukelman, T., Lovell, D., Cuello, C. A., Becker, M. L. et al. (2019). 2019 American College of Rheumatology/Arthritis Foundation Guideline for the Treatment of Juvenile Idiopathic Arthritis: Therapeutic Approaches for Non‐Systemic Polyarthritis, Sacroiliitis, and Enthesitis. Arthritis Care & Research, 71 (6), 717–734. https://doi.org/10.1002/acr.23870
  6. Horneff, G., Minden, K., Rolland, C., Daly, A. C. H., Borlenghi, C., Ruperto, N. (2023). Efficacy and safety of TNF inhibitors in the treatment of juvenile idiopathic arthritis: a systematic literature review. Pediatric Rheumatology, 21 (1). https://doi.org/10.1186/s12969-023-00798-8
  7. Fragoulis, G. E., Soulaidopoulos, S., Sfikakis, P. P., Dimitroulas, T., Kitas, G. D. (2021). Effect of Biologics on Cardiovascular Inflammation: Mechanistic Insights and Risk Reduction. Journal of Inflammation Research, 14, 1915–1931. https://doi.org/10.2147/jir.s282691
  8. Petty, R. E., Southwood, T. R., Manners, P., Baum, J., Glass, D. N., Goldenberg, J. et al. (2004). International League of Associations for Rheumatology classification of juvenile idiopathic arthritis: second revision, Edmonton, 2001. The Journal of Rheumatology, 31 (2), 390–392.
  9. Expert Panel on Integrated Guidelines for Cardiovascular Health and Risk Reduction in Children and Adolescents: Summary Report (2011). Pediatrics, 128 (5), S213–S256. https://doi.org/10.1542/peds.2009-2107c
  10. Fragoulis, G. E., Panayotidis, I., Nikiphorou, E. (2020). Cardiovascular Risk in Rheumatoid Arthritis and Mechanistic Links: From Pathophysiology to Treatment. Current Vascular Pharmacology, 18 (5), 431–446. https://doi.org/10.2174/1570161117666190619143842
  11. Rigby, W. F. C., Lampl, K., Low, J. M., Furst, D. E. (2017). Review of Routine Laboratory Monitoring for Patients with Rheumatoid Arthritis Receiving Biologic or Nonbiologic DMARDs. International Journal of Rheumatology, 2017, 1–15. https://doi.org/10.1155/2017/9614241
  12. Nasef, S. I., Abouzied, S. S. I. M., Elfiky, S. M., Zeiton, A. (2021). P008 Lipid profile disorders in children and adolescents with Juvenile Idiopathic Arthritis. Rheumatology, 60 (5). https://doi.org/10.1093/rheumatology/keab722
  13. Luo, Y., Ren, X., Weng, S., Yan, C., Mao, Q., Peng, D. (2021). Improvements in High-Density Lipoprotein Quantity and Quality Contribute to the Cardiovascular Benefits by Anti-tumor Necrosis Factor Therapies in Rheumatoid Arthritis: A Systemic Review and Meta-Analysis. Frontiers in Cardiovascular Medicine, 8. https://doi.org/10.3389/fcvm.2021.765749
  14. Jia, X., Yang, Z., Li, J., Mei, Z., Jia, L., Yan, C. (2024). The impact of biologic agents on cardiovascular risk factors in patients with rheumatoid arthritis: A meta analysis. PLOS ONE, 19 (8), e0306513. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0306513
  15. Mitra, S., Nandi, M., Mahato, S., Lahiri, D. (2024). Changes in biomarkers of lipid in juvenile idiopathic arthritis and its association with various disease parameters: a 6-month follow-up study. International Journal of Contemporary Pediatrics, 11 (6), 736–743. https://doi.org/10.18203/2349-3291.ijcp20241357
Особливості впливу варіантів терапії на ліпідний спектр крові у дітей з ювенільним ідіопатичним артритом

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-30

Як цитувати

Онуфреїв, О. Є., & Кульчицька, Є.-Е. Б. (2025). Особливості впливу варіантів терапії на ліпідний спектр крові у дітей з ювенільним ідіопатичним артритом. ScienceRise: Medical Science, (3 (64), 11–20. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2025.343791

Номер

Розділ

Медичні науки