Оцінка результатів використання різних типів аутологічного хряща для відновлення структурної опори носа при вторинній ринопластиці

Автор(и)

  • Іван Олександрович Фастовець Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна https://orcid.org/0000-0001-9172-1193
  • Тетяна Юріївна Запорожець Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Україна https://orcid.org/0000-0003-4468-3360

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2025.348281

Ключові слова:

ніс, носова порожнина, ринопластика, вторинна ринопластика, носове дихання, дихальна функція, хрящі носа, анатомія носа, аутологічні імплантати, аурикулярний хрящ, септальний хрящ, реберний хрящ

Анотація

За даними літератури від 14 до 50% пацієнтів після первинної ринопластики все ще потребують повторних втручань для корекції естетичних або функціональних недоліків носа, з приводу чого застосовуються різні типи аутологічних хрящових трансплантатів. Не зважаючи на кількість можливих донорських ділянок аутохрящів, їх резорбція все ще залишається значною проблемою у контексті стабільності довгострокових результатів ринопластики.

Мета: Провести порівняльну оцінку клінічних результатів використання різних типів аутологічного хряща при вторинній ринопластиці.

Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження за участю 54 пацієнтів віком від 18 до 60 років, які проходили вторинну ринопластику у період з січня 2022 по січень 2025 року та які були розподілені на 3 групи за типом аутохряща. В дослідженні застосовувались анкетування NOSE, ROE, ВАШ (задоволеності), фотометрія, статистичні методи дослідження. Оцінки результатів проводились на 3, 6, 12, 24, 36 місяці спостереження.

Результати. Через три місяці після втручання медіана показника NOSE становила 35 балів. Рівень ROE через 3 місяці після операції характеризувався медіаною 62,5 балів. Протягом наступних місяців спостерігалось поступове зростання цієї оцінки до дванадцятого місяця. Щодо обʼєктивних показників, то ширина носа через рік після операції становила 32,4 мм, висота спинки носа - 4,7 мм, проекція кінчика носа була зафіксована на рівні 21,3 мм. Висота спинки показала тенденцію до зменшення (до 4,0 мм через три роки).

Висновки. Використання аутологічних хрящових трансплантатів при вторинній ринопластиці забезпечує достовірне покращення функціональних та естетичних результатів без статистично значимої різниці між досліджуваними групами. Процес резорбції хрящової тканини в усіх випадках ринопластики є прогресуючим і корелює з терміном спостереження. У нашому випадку для всієї вибірки спостерігалась резорбція з 1,5% через рік до 2,3% через три роки

Біографії авторів

Іван Олександрович Фастовець, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Аспірант

Кафедра пластичної та реконструктивної хірургії післядипломної освіти

Тетяна Юріївна Запорожець, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Кандидат медичних наук, асистент

Кафедра пластичної та реконструктивної хірургії післядипломної освіти

Посилання

  1. Dandoulakis, E. (2025). Advances In Autologous Cartilage Engineering For Ear And Nasal Reconstruction: Current Status And Future Prospects. SSRN Electronic Journal. https://doi.org/10.2139/ssrn.5677985
  2. Apaydın, F. (2025). Surgical Anatomy of the Nasal Septum. Septal Surgery Challenges in Rhinoplasty. Cham: Springer, 11–20. https://doi.org/10.1007/978-3-031-74734-2_2
  3. Kao, W. K., Ho, T. (2023). The Management of Posttraumatic Nasal Deformities. Facial Plastic Surgery, 39 (6), 630–637. https://doi.org/10.1055/a-2152-8670
  4. Hashemi, S. M., Afshari, E., Ghazavi, H. (2022). Prevalence of Facial Asymmetry and Correction Methods for Rhinoplasty in Individuals with Deviated Nose: A Brief Review. World journal of plastic surgery, 11 (2), 18–23. https://doi.org/10.52547/wjps.11.2.18
  5. Toriumi, D. M., Kovacevic, M. (2022). Correction of the Saddle Nose Deformity Using the “Push Up” Technique. Facial Plastic Surgery, 38 (5), 488–494. https://doi.org/10.1055/a-1803-6341
  6. Pruthi, A., Dobratz, E., Dougherty, W. (2023). Management of the Middle Vault. Facial Plastic Surgery, 39 (6), 609–615. https://doi.org/10.1055/a-2148-2141
  7. Wright, J. M., Halsey, J. N., Rottgers, S. A. (2023). Dorsal Augmentation: A Review of Current Graft Options. Eplasty, 23, e4.
  8. Jiang, M., Huo, H., Zhang, L. (2024). Current practice in autologous rib and costal-cartilage harvest for rhinoplasty: A systematic review. Chinese Journal of Plastic and Reconstructive Surgery, 6 (1), 41–48. https://doi.org/10.1016/j.cjprs.2024.02.002
  9. Dhong, E.-S., Na, M.-W. (2021). The Resorption: The Hurdle for Autogenous-Based Asian Rhinoplasty. Asian Septorhinoplasty. Singapore: Springer, 77–89. https://doi.org/10.1007/978-981-16-0542-0_7
  10. Dermody, S. M., Lindsay, R. W., Justicz, N. (2023). Considerations for Optimal Grafting in Rhinoplasty. Facial Plastic Surgery, 39 (6), 625–629. https://doi.org/10.1055/a-2116-4566
  11. Wells, M. W., McCleary, S. P., Chang, I. A., Deleonibus, A., Kotha, V. S., Rampazzo, A. et al. (2024). A systematic review and meta-analysis of complications associated with crushed cartilage in rhinoplasty. Journal of Plastic, Reconstructive & Aesthetic Surgery, 96, 231–241. https://doi.org/10.1016/j.bjps.2024.06.019
  12. Lee, T.-Y., Lee, K.-I., Dhong, E.-S., Jeong, S.-H., Kim, D.-W., Han, S.-K. (2022). Long-Term Resorption Rate of Autogenous Onlay Graft in East Asian Rhinoplasty: A Retrospective Study. Plastic & Reconstructive Surgery, 149 (2), 360–371. https://doi.org/10.1097/prs.0000000000008793
Оцінка результатів використання різних типів аутологічного хряща для відновлення структурної опори носа при вторинній ринопластиці

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-30

Як цитувати

Фастовець, І. О., & Запорожець, Т. Ю. (2025). Оцінка результатів використання різних типів аутологічного хряща для відновлення структурної опори носа при вторинній ринопластиці. ScienceRise: Medical Science, (4 (65), 16–23. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2025.348281

Номер

Розділ

Медичні науки