Стан кісткової тканини жінок-монахинь: вікові особливості та кореляційні взаємозв’язки
DOI:
https://doi.org/10.15587/2519-4798.2026.359662Ключові слова:
жінки-монахині, кісткова тканина, остеопенія, остеопороз, ультразвукова денситометрія, вікові особливості, кореляційний аналізАнотація
Стан кісткової тканини є важливим індикатором здоров’я жінок, а його вікові зміни часто супроводжуються формуванням остеопенії та остеопорозу. У жінок-монахинь особливості способу життя, харчування, рівня фізичної активності та соматичної обтяженості можуть впливати на процеси ремоделювання кістки, що робить оцінку їх кісткового статусу актуальним завданням клінічної та превентивної медицини.
Мета дослідження. Оцінити стан кісткової тканини жінок-монахинь за даними ультразвукової денситометрії, визначити його вікові особливості та проаналізувати деякі кореляційні взаємозв’язки.
Матеріали та методи. Обстежено 29 жінок-монахинь віком 27–70 років. Учасниць поділено на вікові групи згідно з рекомендаціями ВООЗ: 25–44 роки, 45–59 років, 60–75 років. Стан кісткової тканини оцінювали методом ультразвукової денситометрії на апараті Sonost 2000 (OsteoSys, Корея). Дані про соматичну патологію збирали методом стандартизованого опитування. Статистичний аналіз включав критерій Шапіро–Уілка, Kruskal–Wallis і кореляційний аналіз за Пірсоном; значущим вважали p < 0,05.
Результати. Показники ультразвукової денситометрії продемонстрували чітку вікову тенденцію до погіршення стану кісткової тканини. У групі 60–75 років встановлено найнижчі значення T-score, виражене зменшення BQI, а також зниження SOS і BUA, що відповідає погіршенню мікроархітектури та підвищенню крихкості кістки. У структурі порушень мінеральної щільності переважала остеопенія (51,7%), тоді як остеопороз реєструвався у 6,9%. Частота патологічних T-score зростала зі збільшенням віку. Кореляційні зв’язки між найпоширенішими видами соматичної патології та показниками кісткової тканини були слабкими та статистично недостовірними (r від -0,27 до +0,10). Виявлено негативні кореляції між T-score та глибиною пародонтальних карманів (r = –0,39; p < 0,05), а також між SOS і цим показником (r = –0,41; p < 0,05). Інші кореляційні зв’язки між денситометричними та пародонтальними показниками були статистично недостовірними (p > 0,05).
Висновки. У жінок-монахинь спостерігається характерна вікова динаміка погіршення показників ультразвукової денситометрії, що проявляється зниженням мінеральної щільності та якісних властивостей кістки. Вік є основним детермінантом погіршення кісткового статусу. Виявлені негативні кореляції між станом кісткової тканини та окремими пародонтальними показниками свідчать про можливий системний взаємозв’язок між структурно-функціональними властивостями кістки та вираженістю деструктивних процесів у пародонті. Отримані результати підкреслюють важливість ранньої діагностики порушень кісткової тканини та комплексної оцінки стоматологічного здоров’я жінок середнього й старшого віку
Посилання
- Stokes, G., Herath, M., Samad, N., Trinh, A., Milat, F. (2025). ‘Bone Health – Across a Woman’s Lifespan’. Clinical Endocrinology, 102 (4), 389–402. https://doi.org/10.1111/cen.15203
- Osteoporosis management and fracture prevention in postmenopausal women and men over 50 years of age (2024). Healthy Bones Australia. East Melbourne: RACGP. Available at: https://healthybonesaustralia.org.au/wp-content/uploads/2024/03/hba-racgp-guidelines-2024.pdf
- Ahmad, S., Tahir, N., Nauman, R., Gupta, A., Gewelber, C., Batra, K., Izuora, K. (2024). Association between Periodontal Disease and Bone Loss among Ambulatory Postmenopausal Women: A Cross-Sectional Study. Journal of Clinical Medicine, 13 (19), 5812. https://doi.org/10.3390/jcm13195812
- LeBoff, M. S., Greenspan, S. L., Insogna, K. L., Lewiecki, E. M., Saag, K. G., Singer, A. J., Siris, E. S. (2022). The clinician’s guide to prevention and treatment of osteoporosis. Osteoporosis International, 33 (10), 2049–2102. https://doi.org/10.1007/s00198-021-05900-y
- Gregson, C. L., Armstrong, D. J., Bowden, J., Cooper, C., Edwards, J., Gittoes, N. J. L. et al. (2022). UK clinical guideline for the prevention and treatment of osteoporosis. Archives of Osteoporosis, 17 (1). https://doi.org/10.1007/s11657-022-01061-5
- Oheim, R., Tsourdi, E., Seefried, L., Beller, G., Schubach, M., Vettorazzi, E. et al. (2022). Genetic Diagnostics in Routine Osteological Assessment of Adult Low Bone Mass Disorders. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 107 (7), e3048–e3057. https://doi.org/10.1210/clinem/dgac147
- Qi, J., Chen, J., Pang, Y., Guo, Y., Chen, G., Liu, Y., Wang, J., Liu, E. (2023). Association between periodontal disease and osteoporosis in postmenopausal women: A systematic review and meta-analysis. Heliyon, 9 (11), e20922. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e20922
- Elliott, M. E., Martin, B. A., Kanous, N. L., Carnes, M., Komoroske, B., Binkley, N. C. (2003). Risk for Osteoporosis in Elderly Nuns: Need for Better Recognition and Treatment. Current Therapeutic Research, 64 (2), 65–80. https://doi.org/10.1016/s0011-393x(03)00017-1
- Nuzzo, V., Zuccoli, A., de Terlizzi, F., Colao, A., Tauchmanova, L. (2013). Low 25-Hydroxyvitamin D Levels and Low Bone Density Assessed by Quantitative Ultrasonometry in a Cohort of Postmenopausal Italian Nuns. Journal of Clinical Densitometry, 16 (3), 308–312. https://doi.org/10.1016/j.jocd.2012.05.009
- Gani, L. U., Sritara, C., Blank, R. D., Chen, W., Gilmour, J., Dhaliwal, R., Gill, R. (2024). Follow-up Bone Mineral Density Testing: 2023 Official Positions of the International Society for Clinical Densitometry. Journal of Clinical Densitometry, 27 (1), 101440. https://doi.org/10.1016/j.jocd.2023.101440
- Holovanova, I. A., Bielikova, I. V., Liakhova, N. O. (2017). Osnovy medychnoi statystyky. Poltava, 113. Available at: https://repository.pdmu.edu.ua/items/3d7e3785-6ead-44d3-9023-e4aae2b28c0c
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Hanna Babenia, Oksana Dienha, Eduard Dienha
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons Attribution 4.0 International License для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Автори мають право зберігати остаточну прийняту версію статті в інституційному, тематичному або будь-якому іншому репозитарії з метою забезпечення видимості та доступності.
