Використання фекального кальпротектину у діагностиці симптоматичної неускладненої дивертикулярної хвороби при порушеннях вуглеводного обміну

Автор(и)

  • Валентина Володимирівна Дзвонковська Івано-Франківський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0009-0001-8576-8806
  • Василь Євгенович Нейко Івано-Франківський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-6033-2387
  • Тетяна Іванівна Салижин Івано-Франківський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-4206-622X
  • Назар Михайлович Фешовець Івано-Франківський національний медичний університет, Україна https://orcid.org/0000-0003-0388-836X

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2026.361768

Ключові слова:

фекальний кальпротектин, дивертикулярна хвороба, маркери запалення, цукровий діабет 2 типу, гастроентерологія, мікроангіопатія, діагностична точність

Анотація

Мета дослідження. Вивчити діагностичну цінність рівнів фекального кальпротектину у пацієнтів з ізольованою дивертикулярною хворобою товстої кишки та при її поєднанні з цукровим діабетом 2 типу.

Матеріали та методи. Проведено відкрите порівняльне когортне дослідження, до якого було залучено 60 осіб. Пацієнтів розподілили на групи: 20 хворих із верифікованою дивертикулярною хворобою товстої кишки у поєднанні з ЦД 2 типу, 10 пацієнтів із ЦД 2 типу без уражень кишечника, 19 хворих із ізольованою дивертикулярною хворобою товстої кишки та 11 практично здорових осіб контрольної групи. Для оцінки локального запалення в стінці кишечника всім учасникам визначали рівень фекального кальпротектину у калі. Статистична обробка включала проведення ROC-аналізу із розрахунком індексу Юдена для визначення оптимальних порогів діагностичної точності.

Результати. Встановлено, що середній рівень фекального кальпротектину у пацієнтів із дивертикулярною хворобою товстої кишки на тлі супутнього ЦД 2 типу становив 152,90±57,14 мкг/г , що достовірно перевищує показники хворих на ЦД 2 типу без ДХТК (68,40±24,65 мкг/г). У групі осіб із ізольованою дивертикулярною хворобою товстої кишки рівень ФК склав 125,26±46,13 мкг/г. За даними ROC-аналізу, використання стандартного порогового значення фекального кальпротектину (>50,00 мкг/г) у хворих із супутнім ЦД 2 типу призводить до різкого зниження специфічності діагностики до 30,00% при збереженні чутливості на рівні 100,00%. Розрахунок індексу Юдена продемонстрував, що для цієї когорти хворих оптимальним є підвищення порогового значення до 85,00 мкг/г. Таке підвищення дозволяє проводити обстеження з чутливістю 95,00% та специфічністю 80,00%. Для пацієнтів без супутньої метаболічної патології використання порогу 85,00 мкг/г також сприяє збільшенню специфічності до 90,91%.

Висновки. Перебіг дивертикулярної хвороби товстої кишки на тлі супутнього ЦД 2 типу супроводжується більш вираженим локальним запаленням порівняно з ізольованою формою хвороби. Для оптимізації діагностики та уникнення хибнопозитивних результатів у пацієнтів із супутніми порушеннями вуглеводного обміну порогове значення фекального кальпротектину доцільно підвищити. Зміщення порогового значення до 85,00 мкг/г забезпечує відновлення оптимального балансу високої чутливості та специфічності як у коморбідних хворих, так і в осіб із ізольованою патологією

Біографії авторів

Валентина Володимирівна Дзвонковська, Івано-Франківський національний медичний університет

Доктор медичних наук, професор

Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини ім. професора М. М. Бережницького

Василь Євгенович Нейко, Івано-Франківський національний медичний університет

Доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини ім. професора М. М. Бережницького

Тетяна Іванівна Салижин, Івано-Франківський національний медичний університет

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра внутрішньої медицини № 1, клінічної імунології та алергології ім. Є. М. Нейка

Назар Михайлович Фешовець, Івано-Франківський національний медичний університет

Доктор філософії (PhD), асистент

Кафедра хірургічних хвороб

Посилання

  1. Brown, R. F., Lopez, K., Smith, C. B., Charles, A. (2025). Diverticulitis. Jama, 334 (13), 1180. https://doi.org/10.1001/jama.2025.10234
  2. Hashi, R., Thamer, R., Hassan, A., Canna, K., Ahmed, M., Hassan, M. T. et al. (2025). A Contemporary Multifaceted Insight into the Association Between Diabetes Mellitus and Diverticular Disease: An Update About Geriatric Syndrome. Geriatrics, 10 (1), 30. https://doi.org/10.3390/geriatrics10010030
  3. Völkerer, A., Semmler, G., Flamm, M., Ausserwinkler, M., Koch, G., Thöne, P. et al. (2025). Association between diabetes mellitus and diverticulosis: a cross-sectional analysis. Wiener Klinische Wochenschrift, 138 (9-10), 301–311. https://doi.org/10.1007/s00508-025-02633-4
  4. Tursi, A., Piovani, D., Brandimarte, G., Di Mario, F., Elisei, W., Picchio, M. et al. (2025). Bowel movement alterations predict the severity of diverticular disease and the risk of acute diverticulitis: a prospective, international study. Intestinal Research, 23 (1), 96–106. https://doi.org/10.5217/ir.2024.00046
  5. Tursi, A., Piovani, D., Brandimarte, G., Di Mario, F., Elisei, W., Picchio, M. et al. (2023). Diverticular Inflammation and Complication Assessment classification, CODA score and fecal calprotectin in clinical assessment of patients with diverticular disease: A decision curve analysis. United European Gastroenterology Journal, 11 (7), 642–653. https://doi.org/10.1002/ueg2.12369
  6. Tursi, A., Rodinò, S., Sebkova, L., Furfaro, F., Danese, S. (2025). Evaluation of the Effect of a Cranberry Formulation in Reducing the Inflammatory State and Improving the Management of Symptoms in Patients with Symptomatic Uncomplicated Diverticular Disease: A Prospective, Open-Label, Single-Arm, Multi-Center, Pilot Study. Pharmaceutics, 18 (1), 42. https://doi.org/10.3390/pharmaceutics18010042
  7. Sargautiene, V., Gavars, D., Ligere, R. (2024). Fecal Calprotectin, Serum Ferritin, and C-Reactive Protein Levels in Individuals with Inflammatory Bowel Disease Concomitant with Type 2 Diabetes: A Retrospective Study. Clinical Diabetology, 13 (2), 106–115. https://doi.org/10.5603/cd.99017
  8. Bergmann, K., Stefańska, A., Kuligowska-Prusińska, M., Krintus, M. (2025). Serum Calprotectin is Associated with Overweight and Laboratory Markers of Glucose Metabolism in Apparently Healthy Young Adults – A Cross-Sectional Descriptive Study. Metabolites, 15 (12), 756. https://doi.org/10.3390/metabo15120756
  9. Gallo, A., Covino, M., Baroni, S., Camilli, S., Ibba, F., Andaloro, S. et al. (2024). Diagnostic Accuracy of Fecal Calprotectin in Discriminating Organic-Inflammatory Gastrointestinal Diseases and Functional Gastrointestinal Disorders in Older Patients. Journal of Personalized Medicine, 14 (3), 227. https://doi.org/10.3390/jpm14030227
  10. Lee, S. Y., Han, K., Kwon, H.-S., Koh, E. S., Chung, S. (2025). Fecal Calprotectin as a Prognostic Biomarker for Mortality and Renal Outcomes in Chronic Kidney Disease. Biomolecules, 15 (4), 557. https://doi.org/10.3390/biom15040557
  11. Bourgonje, A. R., Bourgonje, M. F., Sokooti, S., la Bastide-van Gemert, S., Nilsen, T., Hidden, C. et al. (2024). Plasma Calprotectin and New-onset Type 2 Diabetes in the General Population: A Prospective Cohort Study. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 110 (1), e150–e159. https://doi.org/10.1210/clinem/dgae130
  12. Coleman, M. J., Espino, L. M., Lebensohn, H., Zimkute, M. V., Yaghooti, N., Ling, C. L. et al. (2022). Individuals with Metabolic Syndrome Show Altered Fecal Lipidomic Profiles with No Signs of Intestinal Inflammation or Increased Intestinal Permeability. Metabolites, 12 (5), 431. https://doi.org/10.3390/metabo12050431
  13. Bamias, G., Fessatou, S., Kapizioni, C., Kitsou, K., Kokkotis, G., Kourti, A. et al. (2026). Expert recommendations regarding the use of fecal calprotectin in daily clinical practice: statements of a taskforce process from the Hellenic Group for the Study of Inflammatory Bowel Disease (EOMIFNE). Annals of Gastroenterology, 39. https://doi.org/10.20524/aog.2026.1040
  14. Bencardino, S., D’Amico, F., Zilli, A., Parigi, T. L., Allocca, M., Fiorino, G. et al. (2024). Fecal, Blood, and Urinary Biomarkers in Inflammatory Bowel Diseases. Journal of Translational Gastroenterology, 2 (2), 61–75. https://doi.org/10.14218/jtg.2024.00001
  15. Heinzel, S., Jureczek, J., Kainulainen, V., Nieminen, A. I., Suenkel, U., von Thaler, A.-K. et al. (2024). Elevated fecal calprotectin is associated with gut microbial dysbiosis, altered serum markers and clinical outcomes in older individuals. Scientific Reports, 14 (1). https://doi.org/10.1038/s41598-024-63893-0
  16. Løfblad, L., Hov, G. G., Åsberg, A., Videm, V. (2023). Calprotectin and CRP as biomarkers of cardiovascular disease risk in patients with chronic kidney disease: a follow-up study at 5 and 10 years. Scandinavian Journal of Clinical and Laboratory Investigation, 83 (4), 258–263. https://doi.org/10.1080/00365513.2023.2211779
Використання фекального кальпротектину у діагностиці симптоматичної неускладненої дивертикулярної хвороби при порушеннях вуглеводного обміну

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Як цитувати

Дзвонковська, В. В., Нейко, В. Є., Салижин, Т. І., & Фешовець, Н. М. (2026). Використання фекального кальпротектину у діагностиці симптоматичної неускладненої дивертикулярної хвороби при порушеннях вуглеводного обміну. ScienceRise: Medical Science, (1 (66), 20–25. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2026.361768

Номер

№ 1 (66) (2026)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2026 Valentyna Dzvonkovska, Vasyl Neiko, Tetiana Salyzhyn, Nazar Feshovets

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons Attribution 4.0 International License для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Автори мають право зберігати остаточну прийняту версію статті в інституційному, тематичному або будь-якому іншому репозитарії з метою забезпечення видимості та доступності.