Характеристика взаємозв’язку післяінсультної спастичності із клінічними та параклінічними факторами

Автор(и)

  • Анжеліка Володимирівна Паєнок Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010, Україна https://orcid.org/0000-0003-0531-751X
  • Ірина Миколаївна Мітельман Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010, Україна https://orcid.org/0000-0001-7650-5150

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2016.76555

Ключові слова:

післяінсультна спастичність, кореляційні взаємозв’язки, патогенетичні підтипи інсульту, збуджуючі та гальмівні нейромедіатори

Анотація

Досліджено кореляційні взаємозв’язки післяінсультної спастичності з деякими клінічними та параклінічними факторами. Виявлена достовірна позитивна кореляція спастичності із ступенем важкості інсульту, курінням в анамнезі, локалізацією інсульту у каротидному басейні та рівнем глутамату й аспарату у найгострішому періоді. Також виявлено негативну середньої сили кореляцію ступеня вираженості спастичності та вмістом гліцину й таурину в найгострішому періоді ішемічного інсульту

Біографії авторів

Анжеліка Володимирівна Паєнок, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010

Доктор медичних наук, професор

Кафедра невропатології та нейрохірургії ФПДО

Ірина Миколаївна Мітельман, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького вул. Пекарська, 69, м. Львів, Україна, 79010

Здобувач

Кафедра невропатології та нейрохірургії ФПДО

Посилання

  1. Golovchenko, U. I., Treshchinskaya, M. A. (2009). Prophylaktika insylta. Kyiv, 36.
  2. Murashko, N. K., Afanasev, V. V., Rumyanceva, C. Y., Sulik, R. V. (2013). Gostri porushennya mozkovogo krovoobigu: diagnostuka i likuvannya. Kyiv, 35.
  3. Nikolaev, S. G. (2013). Elektromiographyya: klinicheskiy praktikum. Ivanovo: PresSto, 393.
  4. Mishchenko, T. S., Shestopalova, L. F., Trishunka, M. A. (2008). Klinichni shkalu i psychodiagnostuchni testu y diagnostuzi sydunnuch zahvoryvan holovnogo mozky. Kharkiv, 36.
  5. Wissel, J., Manack, A., Brainin, M. (2013). Toward an epidemiology of poststroke spasticity. Neurology, 80 (3), S13–S19. doi: 10.1212/wnl.0b013e3182762448
  6. Tkachenko, O. V., Zoha, I. O. (2010). Ishemichnuy insult. Musteztvo likuvatu, 6 (72), 52–58.
  7. Flomin, U. V., Gulaeva, M. V., Samosuk, N. I. et. al. (2014). Lechenie insulta v stazionare: kluchevue factoru, opredelyaushchie ishodu bolezni. Mizhnarodnuj nevrologichnuj jurnal, 7 (69), 46–57.
  8. Mehrholz, J., Major, Y., Meißner, D., Sandi-Gahun, S., Koch, R., Pohl, M. (2005). The influence of contractures and variation in measurement stretching velocity on the reliability of the Modified Ashworth Scale in patients with severe brain injury. Clinical Rehabilitation, 19 (1), 63–72. doi: 10.1191/0269215505cr824oa
  9. Lundström, E., Smits, A., Terént, A., Borg, J. (2010). Time-course and determinants of spasticity during the first six months following first-ever stroke. Journal of Rehabilitation Medicine, 42 (4), 296–301. doi: 10.2340/16501977-0509
  10. Faist, M., Mazeret, D., Dietz, В., Pierrot-Deseilligy, E. (2010). Tension development and muscle activation in the leg during gait in spastic hemiparesis; independence of muscle hypertonia and exaggerated stretch reflexes. Brain, 117, 1449–1455.
  11. Nguyen, T. T. H., Bhattarai, J. P., Park, S. J. Han, S. K. (2013). Activation of Glycine and Extrasynaptic GABAAReceptors by Taurine on the Substantia Gelatinosa Neurons of the Trigeminal Subnucleus Caudalis. Neural Plasticity, 2013, 1–12. doi: 10.1155/2013/740581
  12. Foran, J. R., Steinman, S., Barash, I., Chambers, H. G., Lieber, R. L. (2005). Structural and mechanical alterations in spastic skeletal muscle. Developmental Medicine & Child Neurology, 47 (10), 713–717. doi: 10.1111/j.1469-8749.2005.tb01063.x
  13. Lance, J. W.; Feldman, R. G., Young, R. R., Koella, W. P. (Eds.) (1980). Symposium in Spasticity: Disorders Motor Control. Chicago Tear Book Medical Pubs, 485–495.
  14. Watkins, C., Leathley, M., Gregson, J., Moore, A., Smith, T., Sharma, A. (2002). Prevalence of spasticity post stroke. Clinical Rehabilitation, 16 (5), 515–522. doi: 10.1191/0269215502cr512oa
  15. Okamoto, K., Kimura, H., Sakai, Y. (1983). Taurine-induced increase of the Cl-conductance of cerebellar Purkinje cell dendrites in vitro. Brain Research, 259 (2), 319–323. doi: 10.1016/0006-8993(83)91266-0
  16. Ward, A. B. (2002). A summary of spasticity management – a treatment algorithm. European Journal of Neurology, 9 (s1), 48–52. doi: 10.1046/j.1468-1331.2002.0090s1048.x

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-31

Як цитувати

Паєнок, А. В., & Мітельман, І. М. (2016). Характеристика взаємозв’язку післяінсультної спастичності із клінічними та параклінічними факторами. ScienceRise: Medical Science, (8 (4), 42–46. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2016.76555

Номер

№ 8 (4) (2016)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Анжеліка Володимирівна Паєнок, Ірина Миколаївна Мітельман

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.