Исследование профиля специфических аутоантител при различных формах ВЭБ-инфекции

Автор(и)

  • Татьяна Ивановна Лядова Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна пл. Свободи, 4, м. Харків, Україна, 61022, Україна https://orcid.org/0000-0002-9255-6019

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2016.76557

Ключові слова:

Эпштейна-Барр вирусная инфекция, взрослые, иммунитет, аутоиммунные маркеры, антитела к фосфолипидам, антитела к нативной ДНК, антитела к микросомам печени и почек, динамика

Анотація

В работе представлены данные динамики уровней аутоиммунных маркеров при различных формах Эпштейна-Барр вирусной инфекции у взрослых больных. Полученные результаты свидетельствуют о возможной активации аутоиммунных процессов, особенно у больных с хроническим течением, что позволяет использовать их в качестве дополнительных критериев прогнозирования развития возможных осложнений и проведения своевременной медикаментозной коррекции

Біографія автора

Татьяна Ивановна Лядова, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна пл. Свободи, 4, м. Харків, Україна, 61022

Кандидат медичних наук, доцент

Кафедра загальної та клінічної імунології та алергології 

Посилання

  1. Nіkol'skij, І. S., Yurchenko, V. D., Nіkol'skij, K. І. (2003). Asocіjovanij aktivnoyu hronіchnoyu Epshtejna-Barr іnfekcіеyu klіnіko-іmunologіchnij sindrom. Suchasnі іnfekcіі, 3, 60–62.
  2. Straus, S. E. (1993). Epstein-Barr Virus Infections: Biology, Pathogenesis, and Management. Annals of Internal Medicine, 118 (1), 45. doi: 10.7326/0003-4819-118-1-199301010-00009
  3. Vozіanova, Z. І., Glej, A. І. (2004). Іnfekcіjnij mononukleoz yak polіetіologіchne zahvoryuvannya. Suchasnі іnfekcіі, 2, 37–41.
  4. Isakov, V. A., Arhipova, E. I., Isakov, D. V. (2006). Gerpesvirusnye infekcii cheloveka: rukovodstvo dlya vrachej. Sankr-Peterburg, 303.
  5. Prohorova, N. A., Volchkova, E. V., Mihajlovskaya, G. V. (2008). Klinicheskoe znachenie molekulyarno-geneticheskih i serologicheskih issledovanij v diagnostike infekcionnogo mononukleoza. Infekcionnye bolezni, 6 (2), 17–20.
  6. Mavrutenkov, V. V., Nezdvec'kij, V. S., Shostakovich-Korec'ka, L. R., Kirichenko, S. V., Mavrutenkova, T. V. (2001). Autoіmunnі reakcіі pri іnfekcіjnomu mononukleozі. Perinatologіya і pedіatrіya, 3, 102.
  7. Grotto, I., Mimouni, D., Huerta, M., Mimouni, M., Cohen, D., Robin, G. et. al. (2003). Clinical and laboratory presentation of EBV positive infectious mononucleosis in young adults. Epidemiology and Infection, 131 (1), 683–689. doi: 10.1017/s0950268803008550
  8. Tugizov, S., Herrera, R., Veluppillai, P., Greenspan, J., Greenspan, D., Palefsky, J. M. (2007). Epstein-Barr Virus (EBV)-Infected Monocytes Facilitate Dissemination of EBV within the Oral Mucosal Epithelium. Journal of Virology, 81 (11), 5484–5496. doi: 10.1128/jvi.00171-07
  9. Kudin, A. P. (2006). Eta «bezobidnaya» virus Epshtejna – Barr infekciya. Chast' 1. Harakteristika vozbuditelya. Reakciya immunnoj sistemy na virus. Medicinskie novosti, 7, 25–32.
  10. Guerreiro, M., Na, I.-K., Letsch, A., Haase, D., Bauer, S., Meisel, C. et. al. (2010). Human peripheral blood and bone marrow Epstein-Barr virus-specific T-cell repertoire in latent infection reveals distinct memory T-cell subsets. European Journal of Immunology, 40 (6), 1566–1576. doi: 10.1002/eji.200940000
  11. Pender, M. P. (2009). Preventing and curing multiple sclerosis by controlling Epstein–Barr virus infection. Autoimmunity Reviews, 8 (7), 563–568. doi: 10.1016/j.autrev.2009.01.017
  12. Siennicka, J., Trzcinska, A. (2007). Laboratory diagnosis of Epstein-Barr virus infection. Med. Dosw. Mikrobiol., 59 (3), 259–266.
  13. Walther, L. E. (2005). Infectious mononucleosis. HNO, 53 (4), 383–392. doi: 10.1007/s00106-004-1210-1
  14. Vozianova, Zh. I. (2001). Infekcijni ta parazytarni hvoroby. Vol. 1. Kyiv: Zdorov’ja, 171–188.
  15. Sospedra, M., Martin, R. (2005). Immunology of multiple sclerosis. Annual Review of Immunology, 23 (1), 683–747. doi: 10.1146/annurev.immunol.23.021704.115707
  16. Lucas, R. M., Hughes, A. M., Lay, M.-L. J., Ponsonby, A.-L., Dwyer, D. E., Taylor, B. V., Pender, M. P. (2011). Epstein-Barr virus and multiple sclerosis. Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry, 82 (10), 1142–1148. doi: 10.1136/jnnp-2011-300174
  17. Owens, G. P., Bennett, J. L. (2012). Trigger, pathogen, or bystander: the complex nexus linking Epstein- Barr virus and multiple sclerosis. Multiple Sclerosis Journal, 18 (9), 1204–1208. doi: 10.1177/1352458512448109
  18. Draborg, A. H., Duus, K., Houen, G. (2012). Epstein-Barr Virus and Systemic Lupus Erythematosus. Clinical and Developmental Immunology, 2012, 1–10. doi: 10.1155/2012/370516
  19. James, J. A., Robertson, J. M. (2012). Lupus and Epstein-Barr. Current Opinion in Rheumatology, 24 (4), 383–388. doi: 10.1097/bor.0b013e3283535801
  20. Cadwell, K., Patel, K. K., Maloney, N. S., Liu, T.-C., Ng, A. C. Y., Storer, C. E. et. al. (2010). Virus-plus-susceptibility gene interaction determines Crohn's disease gene Atg16L1 phenotypes in intestine. Cell, 141 (7), 1135–1145. doi: 10.1016/j.cell.2010.05.009
  21. Peacock, J. W., Elsawa, S. F., Petty, C. C., Hickey, W. F., Bost, K. L. (2003). Exacerbation of experimental autoimmune encephalomyelitis in rodents infected with murine gammaherpesvirus-68. European Journal of Immunology, 33 (7), 1849–1858. doi: 10.1002/eji.200323148

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-08-31

Як цитувати

Лядова, Т. И. (2016). Исследование профиля специфических аутоантител при различных формах ВЭБ-инфекции. ScienceRise: Medical Science, (8 (4), 36–41. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2016.76557

Номер

Розділ

Медичні науки