Діагностичне значення змін вмісту біомаркерів при атеросклеротичному ураженні брахіоцефальних артерій у хворих на хронічну ішемію мозку

Автор(и)

  • Аліна Вікторівна Демченко Університетська клініка Запорізького державного медичного університету вул. Академіка Амосова, 83, м. Запоріжжя, Україна, 69063, Україна https://orcid.org/0000-0003-2291-0876

DOI:

https://doi.org/10.15587/2519-4798.2016.84000

Ключові слова:

хронічна ішемія мозку, атеросклеротична бляшка, система глутатіону, оксид азоту, гомоцистеїн

Анотація

Досліджені зміни вмісту біомаркерів в плазмі крові та гемолізаті еритроцитів у хворих на хронічну ішемію мозку з атеросклеротичним ураженням брахіоцефальних артерій. У хворих з наявністю атеросклеротичних бляшок виявлені достовірні відмінності щодо вмісту вивчених біомаркерів порівняно з пацієнтами, які не мали атеросклеротичних бляшок. Встановлено зниження концентрації стабільних метаболітів оксиду азоту за мірою збільшення кількості атеросклеротичних бляшок

Біографія автора

Аліна Вікторівна Демченко, Університетська клініка Запорізького державного медичного університету вул. Академіка Амосова, 83, м. Запоріжжя, Україна, 69063

Кандидат медичних наук, асистент, заступник директора

Кафедра сімейної медицини, терапії і кардіології ФПО

Посилання

  1. Berezin, A. E. (2015). Rol endotelialnoy disfunktsii v razivtii kardiovaskulyarnyih zabolevaniy: perspektivyi farmakologicheskoy korrektsii donatorami oksida azota [The role of endothelial dysfunction in cardiovascular disease: Prospects pharmacological correction of nitric oxide donators]. Ukrainskyi medychnyi chasopys, 5, 50–55.
  2. Belenichev, I. F., Cherniy, V. I., Nagornaya, E. A. et. al. (2015). Neyroprotektsiya i neyroplastichnost [Neuroprotection and neuroplasticity]. Кyiv: Logos, 510.
  3. Weissberg, P. L. (2000). Coronary disease: Atherogenesis: current understanding of the causes of atheroma. Heart, 83 (2), 247–252. doi: 10.1136/heart.83.2.247
  4. Chrissobolis, S., Miller, A. A., Drummond, G. R., Kemp-Harper, B. K., Sobey, C. G. (2011). Oxidative stress and endothelial dysfunction in cerebrovascular disease. Frontiers in Bioscience, 16 (1), 1733–1775. doi: 10.2741/3816
  5. Hirata, Y., Nagata, D., Suzuki, E., Nishimatsu, H., Suzuki, J., Nagai, R. (2010). Diagnosis and Treatment of Endothelial Dysfunction in Cardiovascular Disease. International Heart Journal, 51 (1), 1–6. doi: 10.1536/ihj.51.1
  6. Fedin, A. I., Staryih, E. P., Putilina, M. V., Staryih, E. V., Mironova, O. P., Badalyan, K. R. (2015). Endotelialnaya disfunktsiya u bolnyih s hronicheskoy ishemiey mozga i vozmozhnosti ee farmakologicheskoy korrektsii [Endothelial dysfunction in patients with chronic cerebral ischemia and the possibilities of its pharmacological correction]. Lechaschiy vrach, 5, 15–20.
  7. Tovazhnyanskaya, E. L., Bezuglova, I. O., Dubinskaya, O. I., Kauk, O. I., Reznichenko, E. K., Koryak, V. V. (2014). Endotelialnaya disfunktsiya i tserebrovaskulyarnaya patologiya u bolnyih saharnyim diabetom [Endothelial dysfunction and cerebrovascular pathology in patients with diabetes mellitus]. Mezhdunarodnyiy meditsinskiy zhurnal, 20 (3), 26–30.
  8. Filimonov, D. A. (2012). Gipergomotsisteinemiya kak prokoagulyantnyiy faktor riska u patsientov s aterotromboticheskim ishemicheskim insultom i vozmozhnosti lechebnoy korrektsii [Hyperhomocysteinemia as a procoagulant risk factor in patients with atherothrombotic ischemic stroke and the possibility of medical correction]. Neironauky: teoretychni ta klinichni aspekty, 2 (8), 204–208.
  9. Golovchenko, Yu. I., Treschinskaya, M. A. (2010). Obzor sovremennyih pred-stavleniy ob endotelialnoy disfunktsii [The review of modern concepts of endothelial dysfunction]. Сonsilium medicum Ukraina, 11, 38–39.
  10. Galano, A., Alvarez-Idaboy, J. R. (2011). Glutathione: mechanism and kinetics of its non-enzymatic defense action against free radicals. RSC Advances, 1 (9), 1763–1771. doi: 10.1039/c1ra00474c
  11. Wu, B., Dong, D. (2012). Human cytosolic glutathione transferases: structure, function, and drug discovery. Trends in Pharmacological Sciences, 33 (12), 656–668. doi: 10.1016/j.tips.2012.09.007
  12. Gorozhanskaya, E. G., Larionova, V. B., Zubrihina, G. N., Chimishkjan, K. L., Laktionov, K. P., Davydova, T. V., Kormosh, N. G. (2002). Soderzhanie glutationa i aktivnost glutation-S-transferazyi kak faktor prognoza effektivnosti lekarstvennoy terapii [Content of glutathione and activity of glutathione-S-transferaze as prognostic factors of the effectiveness medicine therapy]. Rossiyskiy onkologicheskiy zhurnal, 5, 29–32.
  13. Zanozina, O. V., Sorokina, Yu. A., Borovkov, N. N., Scherbatyuk, T. G. (2013). «Porochnyiy krug» vzaimosvyazi perekisnogo okisleniya lipidov i okislitelnoy modifikatsii belkov u bolnyih saharnyim diabetom 2-go tipa [«Vicious circle» of intercommunication peroxidation of lipids and oxidative modification of proteins for patients by the diabetes mellitus of 2th type]. Meditsinskiy almanah, 6 (30), 167–170.
  14. Mishchenko, L. A. (2012). Zv’iazok netradytsiinykh chynnykiv sertsevo-sudynnoho ryzyku z oznakamy aterosklerozu u khvorykh na hipertonichnu khvorobu [Interaction of non-traditional cardiovascular risk factors with signs of atherosclerotic artery damage in essential hypertensive patients]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal, 2, 54–59.
  15. Evtushenko, S. K., Filimonov, D. A., Simonyan, V. A., Lutskiy, I. S., Shestova, E. P., Morozova, T. M. (2013). Osnovnyie i novyie faktoryi riska, sposobstvuyuschie razvitiyu ishemicheskih insultov u lits molodogo vozrasta [The main and new risk factors that contribute to the development of ischemic strokes in young adults]. Mezhdunarodnyiy nevrologicheskiy zhurnal, 6 (60), 92–100.
  16. Verlan, N. V., Barahovskaya, T. V., Kolesnichenko, L. S. (2010). Farmakologicheskaya korrektsiya meksidolom svobodno-radikalnyih protsessov u bolnyih distsirkulyatornoy entsefalopatiey [Pharmacological correction of free radical processes in patiens with discirculatory encephalopathy]. Vestnik Buryatskogo gosuniversiteta, 12, 11–14.
  17. Lemeshko, E. H., Kolesnichenko, L. S., Verlan, N. V., Gubina, L. P., Pensionerova, G. A., Sergeeva, M. P., Stanevich, L. M. et. al. (2010). Sistema glutationa i ee korrektsiya u bolnyih hronicheskoy ishemiey mozga i saharnyim diabetom vtorogo tipa legkoy i sredney stepeni tyazhesti [Glutathione system and its correction in patients with chronic ischemia of brain and diabetes melites of the second type of light and average degree of severity]. Sibirskiy meditsinskiy zhurnal, 96 (6), 72–74.
  18. Demchenko, A. V. (2016). Systema hlutationu plazmy krovi pry khronichnii ishemii mozku [Glutathione system in blood plasma in case of chronic cerebral ischemia]. Visnyk problem biolohii, 1 (131), 86–90.
  19. Demchenko, A. V. (2016). Stan systemy hlutationu u hemolizati erytrotsytiv khvorykh na khronichnu ishemiiu mozku [Glutathione system state in a hemolysate of erythrocytes among the patients with chronic cerebral ischemia]. Skhidno-Ievropeiskyi nevrolohichnyi zhurnal, 4 (10), 37–43.
  20. Chekman, I. S., Belenichev, I. F., Nagornaya, E. A. et. al. (2016). Doklinicheskoe izuchenie spetsificheskoy aktivnosti potentsialnyih lekarstvennyih sredstv pervichnoy i vtorichnoy neyroprotektsii [Preclinical study of the specific activity of potential drugs and secondary primary neuroprotection]. Kyiv: OOO «Izdatelstvo «Yuston», 82.
  21. Meng, R., Li, Z.-Y., Ji, X., Ding, Y., Meng, S., Wang, X. (2011). Antithrombin III associated with fibrinogen predicts the risk of cerebral ischemic stroke. Clinical Neurology and Neurosurgery, 113 (5), 380–386. doi: 10.1016/j.clineuro.2010.12.016
  22. Sreckovic, B., Sreckovic, V. D., Soldatovic, I., Colak, E., Sumarac-Dumanovic, M., Janeski, H. et. al. (2016). Homocysteine is a Marker for Metabolic syndrome and Atherosclerosis. Diabetes & Metabolic Syndrome: Clinical Research & Reviews. doi: 10.1016/j.dsx.2016.08.026
  23. Ravaieva, M. Iu., Chuian, O. M., Drevetniak, N. A. (2013). Rol oksydu azotu v rozvytku endotelialnoi dysfunktsii [The role of nitric oxide in endothelial dysfunction]. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu im. V. I. Vernadskoho. Seriia «Biolohiia, khimiia», 26 (4), 147–157.
  24. Yarkova, S. V. (2015). Rol markeriv prohresuvannia aterosklerozu ta endotelialnoi dysfunktsii v diahnostytsi khronichnoi ishemii mozku [A role of atherosclerosis advance and endothelial dysfunction markers in diagnostics of chronic cerebral ischemia]. Ukrainskyi nevrolohichnyi zhurnal, 2, 42–46.
  25. Kulinskiy, V. I., Kolesnichenko, L. S. (2009). Sistema glutationa 1. Sintez, transport glutationtransferazyi, glutationperoksidazyi [A glutathione system 1. Synthesis and transport of glutathionetransferase, glutathione peroxidase]. Biomedicinskaja himija, 55 (3), 255–277.
  26. Higashi, Y., Noma, K., Yoshizumi, M., Kihara, Y. (2009). Endothelial Function and Oxidative Stress in Cardiovascular Diseases. Circulation Journal, 73 (3), 411–418. doi: 10.1253/circj.cj-08-1102

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-11-30

Як цитувати

Демченко, А. В. (2016). Діагностичне значення змін вмісту біомаркерів при атеросклеротичному ураженні брахіоцефальних артерій у хворих на хронічну ішемію мозку. ScienceRise: Medical Science, (11 (7), 9–15. https://doi.org/10.15587/2519-4798.2016.84000

Номер

№ 11 (7) (2016)

Розділ

Медичні науки

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Аліна Вікторівна Демченко

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права Creative Commons CC BY для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.