Порівняння технологічних операцій заготівлі сіна люцерни за їх впливом на якість та кількість корму

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.326047

Ключові слова:

сушіння, консорціум, хімічний склад, сіно, механічні втрати, насіння люцерни, активна вентиляція

Анотація

Заготівля сіна є ключовим етапом у виробництві кормів, оскільки від вибору технологічних прийомів залежить його якість, поживна цінність і засвоюваність тваринами. Однією з найбільш значущих проблем у цьому процесі є механічні втрати листя люцерни, що відбуваються під час збирання та обробки скошеної маси. Відомо, що листя містить основну частину протеїну, каротину та інших біологічно активних речовин.

Результати досліджень підтвердили значний вплив кратності обробки валка на втрати сухої речовини та поживну цінність корму. Встановлено, що одноразова обробка валка під час сушіння знижує втрати сухої речовини на 2,6–4,5 % порівняно з багаторазовим ворушінням. Це позитивно впливає на хімічний склад сіна та сприяє збереженню важливих поживних речовин, зокрема каротину. Вміст каротину в природній масі за одноразової обробки валка становив 32,4 мг/кг у першому досліді та 30,4 мг/кг у другому, що значно перевищує показники для сіна, отриманого за інтенсивної механічної обробки.

Оптимізація процесу заготівлі дозволяє не лише знизити втрати поживних речовин, але й скоротити терміни сушіння, що особливо важливо за несприятливих погодних умов. Скорочення часу знаходження скошеної маси на полі зменшує ризик погіршення якості корму через опади, а також сприяє рівномірному висиханню стебел і листя.

Таким чином, удосконалення технологічних процесів заготівлі сіна люцерни дає змогу отримувати якісний корм із високим вмістом поживних речовин і стабільними кормовими характеристиками. У порівнянні з традиційними методами заготівлі, застосування оптимізованих технологій дозволяє зменшити втрати сухої речовини, підвищити вміст каротину та протеїну, а також покращити загальну кормову цінність сіна. Це сприяє ефективнішому забезпеченню тваринництва якісними грубими кормами, що є важливим фактором у підвищенні продуктивності сільськогосподарських тварин і рентабельності галузі в цілому.

Біографії авторів

Олексій Анатолійович Токарчук, Вінницький національний аграрний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра інженерної механіки та технологічних процесів в АПК

Микола Васильович Митко, Вінницький національний технічний університет

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра автомобілів та транспортного менеджменту

Сергій Андрійович Бурлака, Вінницький національний аграрний університет

Доктор філософії з галузевого машинобудування, доцент

Кафедра інженерної механіки та технологічних процесів в АПК

Ігор Анатолійович Зозуляк, Вінницький національний аграрний університет

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра охорони праці та біотехнічних систем у тваринництві

Микола Іванович Стаднік, Вінницький національний аграрний університет

Доктор технічних наук, професор

Кафедра електроенергетики, електротехніки та електромеханіки

Посилання

  1. Hryhoryuk, I. P., Boyko, O. A., Prylutska, S. V. (2014). Fiziolohiya roslyn z osnovamy biokhimiyi. Kyiv: Agrar Media Group LLC, 144.
  2. Hrushetskyi, S., Yaropud, V., Kupchuk, I., Semenyshena, R. (2021). The heap parts movement on the shareboard surface of the potato harvesting machine. Series II: Forestry Wood Industry Agricultural Food Engineering, 14 (63 (1)), 127–140. https://doi.org/10.31926/but.fwiafe.2021.14.63.1.12
  3. Kaletnik, G., Honcharuk, I., Yemchyk, T., Okhota, Y. (2020). The World Experience in the Regulation of the Land Circulation. European Journal of Sustainable Development, 9 (2), 557–568. https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n2p557
  4. Kovalevskyi, S. B. (2010). Intensyvnist osvitlennia v kulturakh sosny zvychainoi. Naukovyi visnyk NUBiP Ukrainy, 152, 227–234.
  5. Kupchuk, I. (2021). Multicriteria compromise optimization of feed grain grinding process. Przegląd Elektrotechniczny, 1 (11), 181–185. https://doi.org/10.15199/48.2021.11.33
  6. Kuznietsova, I., Bandura, V., Paziuk, V., Tokarchuk, O., Kupchuk, I. (2020). Application of the differential scanning calorimetry method in the study of the tomato fruits drying process. Agraarteadus. 31 (2), 173–180. https://doi.org/10.15159/jas.20.14
  7. Makarynska, S. A., Shlapak, V. P. (2010). Natural habitat of black pine (Pinusnigra Arn.) and it spread in the introduction. Naukovyi visnyk Natsionalnoho lisotekhnichnoho universytetu Ukrainy, 20.12, 39–45.
  8. Mazur, V., Didur, І., Tkachuk, О., Pantsyreva, H., Ovcharuk, V. (2021). Agroecological stability of cultivars of sparsely distributed legumes in the context of climate change. Scientific Horizons, 24 (1), 54–60. https://doi.org/10.48077/scihor.24(1).2021.54-60
  9. Mazur, V., Tkachuk, O., Pantsyreva, H., Kupchuk, I., Mordvaniuk, M., Chynchyk, O. (2021). Ecological suitability peas (Pisum sativum) varieties to climate change in Ukraine. Agraarteadus, 32 (2), 276–283. https://doi.org/10.15159/jas.21.26
  10. Mazur, V. A., Pantsyreva, H. V., Mazur, K. V., Didur, I. M. (2019). Influence of the assimilation apparatus and productivity of white lupine plants. Agronomy Research, 17 (1), 206–219. https://doi.org/10.15159/ar.19.024
  11. Mazur, V. A., Pantsyreva, H. V., Mazur, K. V., Myalkovsky, R. O., Alekseev, O. O. (2020). Agroecological prospects of using corn hybrids for biogas production. Agronomy Research, 18 (1), 177–182. https://doi.org/10.15159/ar.20.016
  12. Mytko, M. (2020). Determination of economic advisable distances of automobile delivery on autoservice enterprise. Engineering, Energy, Transport AIC, 1 (108), 58–64. https://doi.org/10.37128/2520-6168-2020-1-7
  13. Palamarchuk, V., Telekalo, N. (2018). The effect of seed size and seeding depth on the components of maize yield structure. Bulgarian Journal of Agricultural Science, 24 (5), 785–792.
  14. Poberezhets, Ju., Chudak, R., Kupchuk, I., Yaropud, V., Rutkevych, V. (2021). Effect of probiotic supplement on nutrient digestibility and production traits on broiler chicken. Agraarteadus, 32 (2), 296–302. https://doi.org/10.15159/jas.21.28
  15. Polievoda, Y., Kupchuk, I., Hontaruk, Y., Furman, I., Mytko, M. (2022). Method for determining homogeneity of fine dispersed mixtures based on the software analysis of photo cross-cut of the sample. Przegląd elektrotechniczny, 1 (11), 111–115. https://doi.org/10.15199/48.2022.11.20
  16. Puyu, V., Bakhmat, M., Khmelianchyshyn, Y., Stepanchenko, V., Bakhmat, O., Pantsyreva, H. (2021). Social-and-Ecological Aspects of Forage Production Reform in Ukraine in the Early 21st Century. European Journal of Sustainable Development, 10 (1), 221–228. https://doi.org/10.14207/ejsd.2021.v10n1p221
  17. Shlapak, V. P., Makarynska, S. A., Shlapak, V. V. (2011). Comparative characteristics of frost hardiness of some species of the genus Pinus L. Scientific Bulletin of the National Forestry University of Ukraine, 21.1, 18–22.
  18. Solomakha, N. H. (2009). Grafting of Pinus l. species to P. pallasiana D. Don in conditions of South-East of Ukraine. Forestry and agroforestry, 115, 71–74.
Comparison of technological operations in processing alfalufer hay in terms of their impact on forage quality and quantity

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-04-04

Як цитувати

Токарчук, О. А., Митко, М. В., Бурлака, С. А., Зозуляк, І. А., & Стаднік, М. І. (2025). Порівняння технологічних операцій заготівлі сіна люцерни за їх впливом на якість та кількість корму. Technology Audit and Production Reserves, 2(3(82), 43–51. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2025.326047

Номер

Розділ

Технології виробництва харчування