The geochemical estimation of the geoecological state left in flows of Podolsk part of the Dnister river

Iryna Kapelista

doi:10.15587/2312-8372.2018.135485

Автор(и)

Iryna Kapelista Національний авіаційний університет, пр. Космонавта Комарова, 1, м. Київ, Україна, 03058, Україна https://orcid.org/0000-0002-1983-4617

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2018.135485

Ключові слова:

геоекологічний стан річки Дністер, транскордонний водотік, гідрохімічний режим, донні відклади

Анотація

Об’єктом дослідження є вода, донні відклади та ґрунт з берегів лівих приток Подільської частини річки Дністер (Україна). Одним з найбільш проблемних місць даного дослідження є відсутність аналогічних комплексних спостережень за вмістом у воді, донних відкладах та ґрунті з берегів лівих приток Подільської частини Дністра досліджуваної ділянки. Це ускладнює з’ясування геохімічних особливостей донних відкладів та ґрунтів.

Проби ґрунтів з берегів водотоків для еколого-геохімічних досліджень було відібрано згідно з ГОСТ 17.4.4.02-84 та досліджено із застосуванням кількісного спектрального аналізу валового вмісту елементів. Це дозволило порівняти між собою вміст елементів у ґрунтах та донних відкладах.

З’ясовано, що за механічним складом серед донних осадів річок переважають псаміти, а незначний вміст глинисто-алевритової складової у донних осадах не сприяє нагромадженню у них забруднюючих речовин.

Вміст більшості елементів у воді річок не перевищує гранично допустимі концентрації (ГДК). Лише у районі м. Могилів-Подільський в р. Дерло вміст калію та заліза в 13,28 і 7,4 раз перевищує ГДК відповідно. Загалом вміст досліджуваних елементів у воді переважно не тільки не перевищує, а й значно менше ГДК, як санітарних вимог, так і ГДК стандарту Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Дослідження вмісту Cr та Pb у донних відкладах річок Жван, Лядова, Немія, Дерло та Дністер, та ґрунтах їх берегів дозволило з’ясувати, що вміст свинцю і хрому в досліджуваних зразках переважно не перевищує медіанне значення для досліджуваних водотоків.

Загалом геоекологічний стан лівих приток Подільської частини річки Дністер задовільний. Забруднення хімічними елементами має точковий характер. Рекомендується створити спільну міжнародну програму здійснення геоекологічного моніторингу не тільки р. Дністер, а й його лівих і правих притоків у межах Подільської частини.

Біографія автора

Iryna Kapelista, Національний авіаційний університет, пр. Космонавта Комарова, 1, м. Київ, Україна, 03058

Асистент

Кафедра землеустрою та кадастру

Посилання

Kovalchuk, M. S., Shevchenko, A. O., Kapelista, I. M. (2016). Environmental categories and cadastral passport of soil – step to creating of the red book of soils of Ukraine and theirconservation. Pervyi nezavysymyi nauchnyi vestnyk, 9-10, 5–9.
Kapelista, I. M. (2017). Litolohichna kharakterystyka donnykh vidkladiv livykh prytok Podilskoi chastyny Dnistra. Molod: nauka ta innovatsii. Dnipro, 7–24.
Ukrainian Hydrometeorological Center. Information server. Available at: http://dnister.meteo.gov.ua/ua/ Last accessed: 17.01.2018.
Khilchevskyi, V. K., Honchar, O. M., Kravchynskyi, R. L. et al.; Khilchevskyi, V. K., Stashuk, V. A. (Ed.) (2013). Hidrokhimichnyi rezhym ta yakist poverkhnevykh vod baseinu Dnistra na terytorii Ukrainy. Kyiv: Nika-Tsentr, 256.
Zharkykh, M. I. (Ed.) (1998). Doslidzhennia Dnistra: 10 rokiv hromadskoi ekolohichnoi ekspedytsii «Dnister». Lviv-Kyiv, 216.
Koshil, M. B. (2002). Donni vidklady verkhno-serednoi chastyny r. Dnister (ekoloho-heokhimichnyi aspekt). Lviv, 20.
Derzhavne ahentstvo vodnykh resursiv. Available at: http://dpbuvr.gov.ua/ Last accessed: 17.01.2018.
Nekrasova, M., Uspenskyi, V. (2016). Improving the accuracy of determining orientation of a rapidly rotating object. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5 (9 (83)), 27–32. doi: http://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.80761
Munteanu, G. G., Munteanu, S. G. (2006). Thallium (I) distribution in the Dubossari Reservoir of the Dniester River. Water Resources, 33 (5), 590–593. doi: http://doi.org/10.1134/s0097807806050113
Kasapova, L. V., Smirnov, A., Epifanova, N. Rudenko, A., Zakharov, D.; Rushhuk, V. S. et al. (Ed.) (2016). Otsenka stepeni zagryaznennosti vody Ruch'ya Kolkotovyy. Ekologiya. Okruzhayushhaya sreda. Sostoyanie i perspektivy. Bendery: Poligrafist, 87–94.
Zubkova, Y. I. (1998). Heavy Metals in Bottom Sediments of the Dniester River and the Dubossary Reservoir. Hydrobiological Journal, 34 (6), 18–27. doi: http://doi.org/10.1615/hydrobj.v34.i6.30
Gural', R. I. (2008). Zagryaznenie gidrotopov baseyna Verkhnego Dnestra ionami tyazhelykh metallov. Sovremennoe sostoyanie vodnikh bioresursov. Novosibirsk, 288–289.
Yavkin, V. G., Mel'nik, A. A. (2014). Vetvi spada gidrografov pavodkov kak pokazateli antropogenizatsii rechnykh basseynov (karpato-podol'skie pritoki Dnestra). IVUZ PR Estestvennye nauki, 3 (7), 80–91. Available at: https://cyberleninka.ru/article/n/vetvi-spada-gidrografov-pavodkov-kak-pokazateli-antropogenizatsii-rechnyh-basseynov-karpato-podolskie-pritoki-dnestra Last accessed: 17.01.2018.
Trombitskaya, Yu. (2007). Fourth CWC workshop on "River basin commissions and other institutions for transboundary water cooperation". Almaty. Available at: http://www.unece.org/env/water/cwc/joint_bodies/background_paperR.doc Last accessed:17.01.2018.
Trombitskiy, I. D. (2008). Prioritety transgranichnogo sotrudnichestva i proektov rabochey gruppy po rybnym zapasam i vodnomu bioraznoobraziyu nizhnego Dnestra. Sbornik nauchnykh statey, posvyashhennyy 120-letiyu so dnya rozhdeniya akad. P. M. Zhukovskogo. Kishinev: Eco-TIRAS, 160.
Sands, P., Galizzi, P. (Eds.) (2000). Directive 2000/60/EC of the European Parliament and of the Council of 23 October 2000 establishing a framework for Community action in the field of water policy (OJ L 327 22.12.2000 p. 1). Documents in European Community Environmental Law, 879–969. doi: http://doi.org/10.1017/cbo9780511610851.056
Akhmanov, M. (2002). Voda, kotoruyu my p'em. Kachestvo pit'evoy vody i ee ochistka s pomoshh'yu bytovykh fil'trov. Saint Petersburg: Nevskiy prospekt, 192.