Застосування ферментного препарату у разі використання ацетату кальцію у технології хліба пшеничного

Автор(и)

  • Olena Bilyk Національний університет харчових технологій, вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0003-3606-1254
  • Oksana Kochubei-Lytvynenko Національний університет харчових технологій, вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0003-0712-448X
  • Yulia Bondarenko Національний університет харчових технологій, вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0002-3781-5604
  • Olha Chernyushok Національний університет харчових технологій, вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601, Україна https://orcid.org/0000-0001-7384-3170

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.180224

Ключові слова:

пшеничний хліб, картопляна хвороба, ацетат кальцію, ферментний препарат Alphamalt V, аскорбінова кислота, питомий об’єм

Анотація

Важливою проблемою хлібопечення є запобігання основних причин псування хліба, а саме розвиток мікроорганізмів, які за сприятливих для них умов активізуються й призводять до повної непридатності продукту до споживання. Спори бактерій групи картопляної палички досить стійкі до термічного впливу, вони залишаються життєздатними навіть за температур, близьких до 130 °С, але чутливі до кислого середовища. Використання ацетату кальцію в рецептурі пшеничного хліба здійснюватиме пригнічуюючий вплив на мікроорганізми, що буде впливати і на якість виробів. Для покращання якості таких виробів доцільно використовувати ферменти амілолітичної дії для інтенсифікації бродіння тіста та добавки окисної дії для зменшення його липкості і розпливання. Об’єктом досліджень у роботі було тісто з пшеничного борошна першого сорту, в рецептуру якого включено ацетат кальцію, ферментний препарат Alphamalt V та аскорбінова кислота.

Встановлено, що з точки зору впливу на якість готових виробів раціональним дозуванням ацетату кальцію є 0,3 % до маси борошна. Оптимальним дозуванням ферментного препарату Alphamalt V є 0,015 % до маси борошна та аскорбінової кислоти – 0,006 %. Доведено, що внесення даної композиції харчових добавок покращує газоутворювальну здатність на 15…20 % порівняно з контролем та виробами, що містить тільки ацетат кальцію. Встановлено позитивний вплив використання ферментного препарату амілолітичної дії поряд з ацетатом кальцію на підйомну силу дріжджів. Це сприяє інтенсифікації бродіння тіста та збільшенню питомого об’єму і пористості пшеничного хліба. Встановлено, що використання композиції харчових добавок позитивно впливає на пружньо-еластичні властивості тіста: зменшується розпливання кульки тіста та збільшується газоутримуюча здатність на 10…13 % порівняно з виробами з ацетатом кальцію. Це зумовлює збільшення питомого об’єму та формостійкості хліба.

Завдяки розробленій композиції харчових добавок забезпечується можливість використання ацетату кальцію для інгібування картопляної палички, не втрачаючи якість готових виробів.

Біографії авторів

Olena Bilyk, Національний університет харчових технологій, вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології хлібопекарських і кондитерських виробів

Oksana Kochubei-Lytvynenko, Національний університет харчових технологій, вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології молока і молочних продуктів

Yulia Bondarenko, Національний університет харчових технологій, вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра технології хлібопекарських і кондитерських виробів

Olha Chernyushok, Національний університет харчових технологій, вул. Володимирська, 68, м. Київ, Україна, 01601

Кандидат технічних наук

Кафедра технології м’яса і м’ясних продуктів

Посилання

  1. Kolomnikova, Ia. (2009). Tekhnologicheskie priemy po preduprezhdeniiu zabolevanii khlebobulochnykh izdelii. Khleboprodukty, 3, 51–53.
  2. Drobot, V. I. (2019). Dovidnyk z tekhnolohii khlibopekarskoho vyrobnytstva. Kyiv: ProfKnyha, 580.
  3. Yaroshevych, T. S. (2011). Suchasni metody diahnostuvannia kartoplianoi khvoroby khliba ta zasoby zapobihannia yii rozpovsiudzhenniu. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu (tekhnichni nauky), 2, 124–127.
  4. Eveleva, V. V., Cherpalova, T. M. et. al. (2010). Kompleksnye laktatsoderzhaschie pischevye dobavki dlia preduprezhdeniia kartofelnoi bolezni khleba. Pischevye ingredienty: syre i dobavki, 2, 68–69.
  5. Osimani, A., Zannini, E., Aquilanti, L., Mannazzu, I., Comitini, F., Clementi, F. (2009). Lactic acid bacteria and yeasts from wheat sourdoughs of the Marche region. Italian Journal of Food Science, 21 (3), 269–286.
  6. Leipurin. Available at: https://www.leipurin.com/ua/contact-us
  7. Auerman, L. Ia. (2009). Tekhnologiia khlebopekarnogo proizvodstva. Saint Petersburg: Professiia, 416.
  8. Polandova, R. D. et. al. (2007). Sostoianie i perspektivy ispolzovaniia propionovokislykh bakterii v proizvodstve pshenichnogo khleba. Khranenie i pererabotka selkhozsyria, 5, 55–57.
  9. Zhang, C., Brandt, M. J., Schwab, C., Gänzle, M. G. (2010). Propionic acid production by cofermentation of Lactobacillus buchneri and Lactobacillus diolivorans in sourdough. Food Microbiology, 27 (3), 390–395. doi: http://doi.org/10.1016/j.fm.2009.11.019
  10. Bilyk, O. A. (2006). Udoskonalennia tekhnolohii khlibobulochnykh vyrobiv z boroshna zi znyzhenymy khlibopekarskymy vlastyvostiamy. Kyiv, 20.
  11. Lebedenko, T. Ye., Pshenyshniuk, H. F., Sokolova, N. Yu. (2014). Tekhnolohiia khlibopekarskoho vyrobnytstva. Praktykum. Odessa: Osvita Ukrainy, 392.
  12. Drobot, V. I. (Ed.) (2015). Tekhnokhimichnyi kontrol syrovyny ta khlibobulochnykh i makaronnykh vyrobiv. Kyiv: NUKhT, 948.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-07-12

Як цитувати

Bilyk, O., Kochubei-Lytvynenko, O., Bondarenko, Y., & Chernyushok, O. (2019). Застосування ферментного препарату у разі використання ацетату кальцію у технології хліба пшеничного. Technology Audit and Production Reserves, 4(3(48), 35–39. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.180224

Номер

Розділ

Звіт про науково-дослідні роботи