Застосування ферментного препарату у разі використання ацетату кальцію у технології хліба пшеничного
DOI:
https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.180224Ключові слова:
пшеничний хліб, картопляна хвороба, ацетат кальцію, ферментний препарат Alphamalt V, аскорбінова кислота, питомий об’ємАнотація
Важливою проблемою хлібопечення є запобігання основних причин псування хліба, а саме розвиток мікроорганізмів, які за сприятливих для них умов активізуються й призводять до повної непридатності продукту до споживання. Спори бактерій групи картопляної палички досить стійкі до термічного впливу, вони залишаються життєздатними навіть за температур, близьких до 130 °С, але чутливі до кислого середовища. Використання ацетату кальцію в рецептурі пшеничного хліба здійснюватиме пригнічуюючий вплив на мікроорганізми, що буде впливати і на якість виробів. Для покращання якості таких виробів доцільно використовувати ферменти амілолітичної дії для інтенсифікації бродіння тіста та добавки окисної дії для зменшення його липкості і розпливання. Об’єктом досліджень у роботі було тісто з пшеничного борошна першого сорту, в рецептуру якого включено ацетат кальцію, ферментний препарат Alphamalt V та аскорбінова кислота.
Встановлено, що з точки зору впливу на якість готових виробів раціональним дозуванням ацетату кальцію є 0,3 % до маси борошна. Оптимальним дозуванням ферментного препарату Alphamalt V є 0,015 % до маси борошна та аскорбінової кислоти – 0,006 %. Доведено, що внесення даної композиції харчових добавок покращує газоутворювальну здатність на 15…20 % порівняно з контролем та виробами, що містить тільки ацетат кальцію. Встановлено позитивний вплив використання ферментного препарату амілолітичної дії поряд з ацетатом кальцію на підйомну силу дріжджів. Це сприяє інтенсифікації бродіння тіста та збільшенню питомого об’єму і пористості пшеничного хліба. Встановлено, що використання композиції харчових добавок позитивно впливає на пружньо-еластичні властивості тіста: зменшується розпливання кульки тіста та збільшується газоутримуюча здатність на 10…13 % порівняно з виробами з ацетатом кальцію. Це зумовлює збільшення питомого об’єму та формостійкості хліба.
Завдяки розробленій композиції харчових добавок забезпечується можливість використання ацетату кальцію для інгібування картопляної палички, не втрачаючи якість готових виробів.
Посилання
- Kolomnikova, Ia. (2009). Tekhnologicheskie priemy po preduprezhdeniiu zabolevanii khlebobulochnykh izdelii. Khleboprodukty, 3, 51–53.
- Drobot, V. I. (2019). Dovidnyk z tekhnolohii khlibopekarskoho vyrobnytstva. Kyiv: ProfKnyha, 580.
- Yaroshevych, T. S. (2011). Suchasni metody diahnostuvannia kartoplianoi khvoroby khliba ta zasoby zapobihannia yii rozpovsiudzhenniu. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu (tekhnichni nauky), 2, 124–127.
- Eveleva, V. V., Cherpalova, T. M. et. al. (2010). Kompleksnye laktatsoderzhaschie pischevye dobavki dlia preduprezhdeniia kartofelnoi bolezni khleba. Pischevye ingredienty: syre i dobavki, 2, 68–69.
- Osimani, A., Zannini, E., Aquilanti, L., Mannazzu, I., Comitini, F., Clementi, F. (2009). Lactic acid bacteria and yeasts from wheat sourdoughs of the Marche region. Italian Journal of Food Science, 21 (3), 269–286.
- Leipurin. Available at: https://www.leipurin.com/ua/contact-us
- Auerman, L. Ia. (2009). Tekhnologiia khlebopekarnogo proizvodstva. Saint Petersburg: Professiia, 416.
- Polandova, R. D. et. al. (2007). Sostoianie i perspektivy ispolzovaniia propionovokislykh bakterii v proizvodstve pshenichnogo khleba. Khranenie i pererabotka selkhozsyria, 5, 55–57.
- Zhang, C., Brandt, M. J., Schwab, C., Gänzle, M. G. (2010). Propionic acid production by cofermentation of Lactobacillus buchneri and Lactobacillus diolivorans in sourdough. Food Microbiology, 27 (3), 390–395. doi: http://doi.org/10.1016/j.fm.2009.11.019
- Bilyk, O. A. (2006). Udoskonalennia tekhnolohii khlibobulochnykh vyrobiv z boroshna zi znyzhenymy khlibopekarskymy vlastyvostiamy. Kyiv, 20.
- Lebedenko, T. Ye., Pshenyshniuk, H. F., Sokolova, N. Yu. (2014). Tekhnolohiia khlibopekarskoho vyrobnytstva. Praktykum. Odessa: Osvita Ukrainy, 392.
- Drobot, V. I. (Ed.) (2015). Tekhnokhimichnyi kontrol syrovyny ta khlibobulochnykh i makaronnykh vyrobiv. Kyiv: NUKhT, 948.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Olena Bilyk, Oksana Kochubei-Lytvynenko, Yulia Bondarenko, Olha Chernyushok
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.