Моделювання рецептур пробіотичних гель-шампунів з рослинними екстрактами та маркетинговий аналіз їх просування на ринок

Автор(и)

  • Nataliіa Tkachenko Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0002-2557-3927
  • Svitlana Vikul Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0002-6753-5769
  • Svitlana Pambuk Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039, Україна https://orcid.org/0000-0002-6651-5774

DOI:

https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.180423

Ключові слова:

натуральна косметика, гель-шампунь, рецептурний склад, антиоксидантна активність, поверхня відклику, маркетинговий аналіз

Анотація

Об'єктом дослідження є рецептури пробіотичних гель-шампунів, збагачених коротколанцюговими пептидами сироваткових білків та лізатами пробіотиків. Інтенсивне зростання попиту на нові види косметики, в тому числі косметику з пробіотиками, зумовлює прагнення виробників постійно вдосконалювати продукцію для задоволення вимог споживачів. З усього комплексу чинників, котрі формують кінцеву якість натуральних косметичних засобів, з точки зору споживача, одним з найважливіших є планування та розробка компонентного вмісту продукції. Тому перспективним завданням є вивчення можливостей створення пробіотичних гель-шампунів на основі доступних натуральних компонентів, що, завдяки математичному моделюванню рецептур та використанню перспективних технологій, дозволяє прогнозувати їх високу популярність та ефективність.

У роботі обґрунтовано доцільність застосування нанофільтрату молочної сироватки як екстрагента для вилучення біологічно активних речовин із лікарської сировини для виробництва пробіотичних гель-шампунів. Показано доцільність застосування екстрактів трави м’яти, листя кропиви та квітів чорнобривців у складі пробіотичних гель-шампунів, збагачених коротколанцюговими пептидами сироваткових білків та лізатами пробіотиків. Завдяки оптимізованому співвідношенню екстрактів лікарських рослин у складі, цільовий продукт має високі функціональні властивості. Співвідношення екстрактів листя кропиви, квітів чорнобривців та трави м’яти складає 2:1:1, при цьому суміш екстрактів має максимальну антиоксидантну активність – 1262,255 од. акт. В результаті досліджень розроблені рецептури пробіотичних гель-шампунів «Probio-beauty», призначених для щоденного використання та для укріплення й відновлення волосся. Показники якості розроблених за оптимізованими рецептурами пробіотичних гель-шампунів «Probio-beauty» відповідають вимогам нормативних документів.

Оскільки на сьогоднішній день на ринку відсутні косметичні продукти з пробіотиками українського виробництва, реалізація досліджень дозволить зайняти нішу «натуральної косметики». А правильно проведені маркетингові заходи, які пропонуються в даній роботі, дозволять закріпитись на ринку косметики, зробити бренд впізнаваним і розширювати асортимент продукції, ґрунтуючись на вподобаннях споживачів.

Біографії авторів

Nataliіa Tkachenko, Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра технології молока, жирів і парфумерно-косметичних засобів

Svitlana Vikul, Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра харчової хімії та експертизи

Svitlana Pambuk, Одеська національна академія харчових технологій, вул. Канатна, 112, м. Одеса, Україна, 65039

Кандидат технічних наук, доцент

Кафедра маркетингу, підприємництва і торгівлі

Посилання

  1. Baitsar, R. I., Kordiyaka, Yu. M. (2013). Napriamky rozvytku vyrobnytstva shampuniv ta zabezpechennia yikh yakosti. Formuvannia i otsiniuvannia asortymentu, vlastyvostei ta yakosti neprodovolchykh tovariv, 1, 37–40.
  2. Kordiyaka, Yu. M. (2017). Vdoskonalennia normatyvno-tekhnichnoho zabezpechennia vyprobuvan ta yakosti kosmetychnykh zasobiv. Lviv, 201.
  3. Margolina, A. A., Ernandes, E. I., Zaykina, O. E. (2000). Novaya kosmetologiya. Moscow: ID «Kosmetika i meditsina», 206.
  4. Balabanov, V. I. (2009). Nanotehnologii. Nauka budushchego. Moscow: Eksmo, 247.
  5. Popova, Zh. M., Chekman, Ch. I. (2013). Vykorystannia nanotekhnolohiy u kosmetychnykh zasobakh – velykyi potentsial chy potentsiynyi ryzyk? Voprosy farmatsii, 5, 95–98.
  6. Korzh, Yy. V. (2013). Assessment of the current market of parapharmaceutical products with photoprotector properties made on the nanotechnology basis. Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal, 3, 101–104.
  7. Myers, R. H., Montgomery, D. C., Anderson-Cook, C. M. (2016). Response surface methodology: process and product optimization using designed experiments. New Jersey: John Wiley & Sons, 856.
  8. Tkachenko, N., Nekrasov, P., Makovska, T., Lanzhenko, L. (2016). Optimization of formulation composition of the low–calorie emulsion fat systems. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3 (11 (81)), 20–27. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.70971
  9. Tkachenko, N., Nekrasov, P., Vikul, S., Honcharuk, Y. (2017). Modelling formulae of strawberry whey drinks of prophylactic application. Food Science and Technology, 11 (1). doi: https://doi.org/10.15673/fst.v11i1.303
  10. Dréno, B., Araviiskaia, E., Berardesca, E., Gontijo, G., Sanchez Viera, M., Xiang, L. F. et. al. (2016). Microbiome in healthy skin, update for dermatologists. Journal of the European Academy of Dermatology and Venereology, 30 (12), 2038–2047. doi: https://doi.org/10.1111/jdv.13965
  11. Ladizinski, B., McLean, R., Lee, K. C., Elpern, D. J., Eron, L. (2014). The human skin microbiome. International Journal of Dermatology, 53 (9), 1177–1179. doi: https://doi.org/10.1111/ijd.12609
  12. Singh, P., Teal, T. K., Marsh, T. L., Tiedje, J. M., Mosci, R., Jernigan, K. et. al. (2015). Intestinal microbial communities associated with acute enteric infections and disease recovery. Microbiome, 3 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s40168-015-0109-2
  13. Izawa, N., Sone, T. (2014). Cosmetic Ingredients Fermented by Lactic Acid Bacteria. Microbial Production, 233–242. doi: https://doi.org/10.1007/978-4-431-54607-8_20
  14. Tkachenko, N., Chagarovskyi, O., Dets, N., Sevastyanova, E., Lanzhenko, L. (2017). “Lving” and “probiotic” cosmetics: modern view and defenitions. Food Science and Technology, 11 (4), 90–102. doi: https://doi.org/10.15673/fst.v11i4.735
  15. Cinque, B., La Torre, C., Melchiorre, E., Marchesani, G., Zoccali, G., Palumbo, P. et. al. (2011). Use of Probiotics for Dermal Applications. Microbiology Monographs, 221–241. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-642-20838-6_9
  16. Zilber-Rosenberg, I., Rosenberg, E. (2008). Role of microorganisms in the evolution of animals and plants: the hologenome theory of evolution. FEMS Microbiology Reviews, 32 (5), 723–735. doi: https://doi.org/10.1111/j.1574-6976.2008.00123.x
  17. Protein quality evaluation (1989). Report of the Joint FAO/WHO expert consultation. Food and nutrition paper No. 51. Rome: Food and Agriculture Organizations and the World Health Organization, 67.
  18. Avramenko, G. N., Voytkevich, S. A., Gulyy, S. E., Kim, V. E., Koral'nik, S. I., Puchkova, T. V. (2004). Tolkoviy slovar' po kosmetike i parfyumerii. Vol. 2. Syr'e i biologicheski aktivnye dobavki. Moscow: «NAUKA, MEDITSINA, VETERINARIYA», 264.
  19. Yaroshenko, N. (Ed.) (2006). Vitaminy, mineraly i travy dlya Vashego zdorov'ya. Moscow: Riderz Daydzhest, 415.
  20. Tkachenko, N., Nekrasov, P., Vikul, S. (2016). Optimization of formulation composition of health whey–based beverage. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 1 (10 (79)), 49–57. doi: https://doi.org/10.15587/1729-4061.2016.59695

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-07-12

Як цитувати

Tkachenko, N., Vikul, S., & Pambuk, S. (2019). Моделювання рецептур пробіотичних гель-шампунів з рослинними екстрактами та маркетинговий аналіз їх просування на ринок. Technology Audit and Production Reserves, 4(3(48), 4–11. https://doi.org/10.15587/2312-8372.2019.180423

Номер

Том 4 № 3(48) (2019): Хімічна інженерія

Розділ

Хіміко-технологічні системи: Оригінальне дослідження

Ліцензія

Авторське право (c) 2019 Nataliіa Tkachenko, Svitlana Vikul, Svitlana Pambuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.