Прискорення фінансової доступності в країнах, що розвиваються
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.201120Ключові слова:
країни, що розвиваються, фінансова ізоляція, фінансова доступність, фінансові послуги, банки НігеріїАнотація
Об'єктом дослідження є альтернативна стратегія, яка могла б сприяти більш швидкому досягненню високого рівня фінансової доступності для країн, що розвиваються. Це важливо, оскільки фінансова ізоляція була визначена як один з факторів, що стримують розвиток країн, що розвиваються. Більшість з них зробили узгоджені зусилля для стимулювання фінансової доступності, але через погану реалізацію і, найчастіше, через неправильну стратегію, спрямовану на прискорення доступності, більшість країн, що розвиваються, мають дуже високі показники ізоляції. Дана проблема розглядається на прикладі Нігерії, однієї з таких країн, що розвиваються, яка після 4 років реалізації стратегії доступності фінансової сфери, в 2012 р. повідомила про 68 % відчуження, а до 2020 р. – 80 %.
В ході даного дослідження використовувалася літературна тріангуляція для вилучення працездатних альтернатив, які були представлені на дискусійних панелях з практичним знанням найгірших геополітичних зон в Нігерії. Згідно з різними звітами про розширену фінансову доступність в Нігерії (EFInA), це Північно-східна і Північно-західна геополітичні зони.
В результаті даного дослідження показано, що в оновленій стратегії використовується стара система стратегій виключення, яка дозволила виключити більше людей на числовій основі, ніж в базовий рік реалізації стратегії. Таким чином, в цьому дослідженні рекомендується стратегія поштовху шляхом переорієнтації розуму виключених для прискорення фінансової доступності. Швидка доступність, у крайньому випадку, скоріше, ніж темпи приросту населення, приведе до кращого індексу фінансової доступності та по-справжньому прискореного економічного зростання.
В майбутньому пропонований підхід являє собою емпіричне дослідження фактичних виключених членів в основних вузьких спільнотах.
Посилання
- Demirguc-Kunt, A., Klapper, L. (2012). Measuring Financial Inclusion: The Global Findex Database. World Bank Policy Research Paper 6025. Available at: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/6042
- World Bank (2014). Global Financial Development Report 2014: Financial Inclusion. Washington: World Bank. doi: http://doi.org/10.1596/978-0-8213-9985-9
- Lagarde, C. (2014). Empowerment through Financial Inclusion. Mexico City: Keynote address at the International Forum for Financial Inclusion. Available at: https://www.imf.org/external/np/speeches/2014/062614a.htm
- International Monetary Fund (2015). Financing for Development – Revisiting the Monterrey Consensus. Washington: IMF Policy Paper. Available at: http://www.imf.org/external/np/pp/eng/2015/061515.pdf
- Triki, T., Faye, I. (Eds.) (2013). Financial Inclusion in Africa. Tunis: African Development Bank, 148. Available at: https://www.afdb.org/fileadmin/uploads/afdb/Documents/Project-and-Operations/Financial_Inclusion_in_Africa.pdf
- Fadun, S. O. (2014). Financial inclusion; tool for poverty alleviation and income redistribution in developing countries: Evidence from Nigeria. Academic Research International, 5 (3), 137–146.
- Abel, S., Mutandwa, L., Le Roux, P. (2018). A review of determinants of financial inclusion. International Journal of Economic and Financial Issues, 8 (3), 1–8.
- National Financial Inclusion Strategy (2018). Central Bank of Nigeria. Available at: https://www.cbn.gov.ng/out/2019/ccd/national%20financial%20inclusion%20strategy.pdf
- Finnegan, G. (2015). Strategies for Women’s inclusion in the commonwealth. London, 52.
- Gupta, J. (2017). Financial inclusion: A literature review of international research. International Journal of Research in Management, Economics and Commerce, 7 (11), 171–175.
- Evans, O., Lawanson, O. (2017). A multi-sectional study of Financial Inclusion and Economic output in Nigeria. Ovidus Unoversity Annals, Economic Science series, XVIII (1), 195–204.
- Rao, K. S., Baza, A. V. (2017). Barriers to access to and usage of financial services in Ethiopia. Business and Economic Research, 7 (1), 139–149. doi: http://doi.org/10.5296/ber.v7i1.11034
- Aduda, J., Kalunda, E. (2012). Financial inclusion and financial sector stability with reference to Kenya: A literature review. Journal of applied Banking, 3 (6), 95–120.
- Deepali, P. J. (2011). Financial Inclusion and Financial Literacy. BI OECD SEMINAR – Round table on the updates on Financial Education and Inclusion programmes in India. Available at: https://www.oecd.org/finance/financial-education/48303408.pdf
- International Monetary Fund (2015). Nigeria – Selected Issues Paper. IMF Country Report 15/85. Washington. Available at: https://www.imf.org/external/pubs/ft/scr/2015/cr1585.pdf
- Aker, J., Wilson, K. (2013). Can mobile money be used to promote savings? Evidence from preliminary research Northern Ghana. Swift institute working paper no. 2012-003 Available at: https://swiftinstitute.org/wp-content/uploads/2012/10/SWIFT-Institute-Working-Paper-No.-2012-003-Mobile-Money-Ghana_v7.pdf
- Enhancing Financial Innovation & Access (2017). Access to Financial Services in Nigeria 2008/2010/2012/2014/2016 survey. Available at: https://www.efina.org.ng/our-work/research/access/
- Nwaneri, C. (2018). Financial exclusion drops to 36.8 %. The Guardian Daily online. Available at: https://guardian.ng/news/financial-exclusion-drops-to-36-8/
- Kirfi, M. M., Abubakar, A. M., Audu, I., Baba, M. (2019). Determinants of Clients’ intention to adopt Takaful services in Gombe state. Proceedings of the 5th International Academic Conference of the Institute of Chartered Accountants of Nigeria, 67–80.
- Agyemang-Badu, A. A., Agyei, K., Duah, E. K. (2018). Financial inclusion, poverty and income inequality: Evidence from Africa. Spiritan International Journal of Poverty Studies, 2 (2), 1–19.
- Zins, A., Weill, L. (2016). The determinants of financial inclusion in Africa. Review of Development Finance, 6 (1), 46–57. doi: http://doi.org/10.1016/j.rdf.2016.05.001
- Komolafe, B. (2019). CBN to increase banks’ loan to deposit ratio to 70 %. The Vanguard Online Daily. Available at: https://www.vanguardngr.com/2019/12/breaking-cbn-to-increase-banks-ldr-to-70/
- Fouillet, C., Morvant-Roux, S. (2015). State building in India and Mexico: Is financial inclusion a missing link? 27th conference of the Society for the Advancement of Socio-Economics. London: School of Economics and Political Science.
- Soederberg, S. (2013). Universalising Financial Inclusion and the Securitisation of Development. Third World Quarterly, 34 (4), 593–612. doi: http://doi.org/10.1080/01436597.2013.786285
- Arun, T., Kamath, R. (2015). Financial inclusion: Policies and practices. IIMB Management Review, 27 (4), 267–287. doi: http://doi.org/10.1016/j.iimb.2015.09.004
- Maiyaki, A. A., Ayuba, H. (2015). Consumers’ Attitude toward Islamic Insurance Services (Takaful) Patronage in Kano Metropolis, Nigeria. International Journal of Marketing Studies, 7 (2). doi: http://doi.org/10.5539/ijms.v7n2p27
- Moya, C. A. (2017). Diseño e implementación de estrategias de inclusión financiera: Una visión desde el caso Colombiano. Dilemas actuales en torno a las Inclusiones Financieras. Guadalajara: Ciesas-Occident. Available at: https://inclusionesfinancieras.wordpress.com/
- Rolfe, A. (2017). Financial inclusion – Addressing the unbanked in developing countries. Daily News. Available at: https://www.paymentscardsandmobile.com/addressing-unbanked-underbanked-developing-countries/
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Adamu Magaji Abubakar, Bashir Ahmad Daneji, Ahmed Ibrahim Muhammed, Imam-Ahmad Buba Chekene
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.