Дослідження вуглеводневих розчинників для боротьби з парафіногідратними відкладеннями у нафтових свердловинах
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.217921Ключові слова:
парафіногідратні відклади, вуглеводневий розчинник, внутрішньосвердловинне обладнання, хімічний реагент, міжочисний період свердловини.Анотація
Об’єктом дослідження є вуглеводневі розчинники для ліквідації парафіногідратних відкладів. У роботі розглянуті хімічні методи боротьби з парафіногідратними відкладами, зокрема, застосування вуглеводневих розчинників. Проводилися дослідження впливу різних хімічних реагентів на розчинення гідратоутворень за допомогою лабораторної установки при різних термо-баричних режимах, найбільш наближених до реальних умов трубного простору нафтогазових свердловин: температура змінювалася дискретно від –10 до +40 °С, а тиск – від 0 до 10 МПа. Для вивчення впливу вуглеводневих розчинників на процес видалення гідратних утворень було застосовано найбільш раціональні методи регресійного аналізу та математичного планування експерименту – симплексно-решітчасте планування. Використано G-критерій оптимальності плану, що включає в себе 22 експерименти. Синтез плану реалізовувався чисельними методами на програмно-керованому пристрої для обробки інформації. Використання таких методів дає можливість обґрунтовано впорядкувати експериментальні дослідження, врегулювати час, обладнання, матеріали та виконати необхідне число дослідів. В роботі результати вимірювань наведені на діаграмах для кожного розчинника окремо. Отримані дані дозволили апріорно обґрунтувати вибір оптимального варіанту застосування хімічних реагентів для повного розчинення та видалення парафіногідратних утворень з поверхні внутрішньосвердловинного обладнання. Аналіз даних показує, що найбільшою розчинною здатністю та ефективністю для видалення з поверхні внутрішньосвердловинного обладнання парафіногідратних відкладень характеризуються реагенти-розчинники бутилцеллозольв і етилацетат, які можна рекомендувати для широкого застосування у нафтогазовій галузі. Важливим фактом є те, що витрата запропонованих розчинників на одну свердловино-операцію становить не більше 4 м3, що в 2–3 рази менше в порівнянні з іншими відомими аналогами. Застосування нових розчинників дозволяє також більш, ніж в 2–3 рази збільшити міжочисний період свердловини, що знижує собівартість продукції, яка видобувається.
Посилання
- Akhfash, M., Aman, Z. M., Ahn, S. Y., Johns, M. L., May, E. F. (2016). Gas hydrate plug formation in partially-dispersed water–oil systems. Chemical Engineering Science, 140, 337–347. doi: http://doi.org/10.1016/j.ces.2015.09.032
- Ivanova, I. K., Koryakina, V. V., Semenov, М. Е. (2018). Investigation of the hydrate formation process in emulsions of asphaltene-resin-paraffin deposits by dsc method. Fundamental Research, 11, 143–149. doi: http://doi.org/10.17513/fr.42313
- Davies, S. R., Boxall, J. A., Koh, C., Sloan, E. D., Hemmingsen, P. V., Kinnari, K. J., Xu, Z.-G. (2009). Predicting Hydrate-Plug Formation in a Subsea Tieback. SPE Production & Operations, 24 (4), 573–578. doi: http://doi.org/10.2118/115763-pa
- Greaves, D., Boxall, J., Mulligan, J., Sloan, E. D., Koh, C. A. (2008). Hydrate formation from high water content-crude oil emulsions. Chemical Engineering Science, 63 (18), 4570–4579. doi: http://doi.org/10.1016/j.ces.2008.06.025
- Turner, D. J., Miller, K. T., Dendy Sloan, E. (2009). Methane hydrate formation and an inward growing shell model in water-in-oil dispersions. Chemical Engineering Science, 64 (18), 3996–4004. doi: http://doi.org/10.1016/j.ces.2009.05.051
- Tronov, V. P. (1970). Mekhanizm obrazovaniia smoloparofinovykh otlozhenii i borba s nimi. Moscow: Nedra, 200.
- Khoroshilov, V. A., Semin, V. I. (1990). Preduprezhdenie gidratoobrazovaniia pri dobyche nefti. Prirodnye i tekhnogennye gazovye gidraty. Moscow: Nedra, 220.
- Maganov, R., Vakhitov, G., Batalin, O. (2000). Optimalnaia tekhnologiia borby s gidratoparafinovymi otlozheniiami. Neft Rossii, 3, 96–99.
- Viatchinin, M. G., Pravednikov, N. K., Batalin, O. Iu. et. al. (1998). Usloviia i zony gidratoobrazovaniia v zatrubnom prostranstve neftianoi skvazhiny. Neftianoe khoziaistvo, 2, 56–57.
- Viatchinin, M. G., Pravednikov, N. K., Batalin, O. Iu. et. al. (2001). Zakonomernosti gidratoobrazovaniia v zatrubnom prostranstve neftianoi skvazhiny. Neftianoe khoziaistvo, 4, 54–57.
- Viatchinin, M. G., Batalin, O. Iu., Schepkina, N. E. (2000). Opredelenie rezhimov i zon gidratoobrazovaniia v neftianykh skvazhinakh. Neftianoe khoziaistvo, 7, 38–44.
- Kasatkin, O. G. (1974). K voprosu postroeniia G-optimalnykh planov na simplekse. Primenenie matematicheskikh metodov dlia issledovaniia mnogokomponentnykh sistem. Moscow, 64–69.
- Zedginidze, I. G. (1976). Planirovanie eksperimenta. Moscow: Nauka, 390.
- Svetlitskii, V. M., Demchenko, P. N., Zaritskii, B. V. (2002). Problemy uvelicheniia proizvoditelnosti skvazhin. Kyiv: Vid. Palivoda A. V., 228.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Anna Liashenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.
