Evolution of theories of shadow economy formation

Andrii Zolkover; Dmytro Kovalenko

doi:10.15587/2706-5448.2020.218711

Автор(и)

Andrii Zolkover Київський національний університет технологій та дизайну, вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ, Україна, 01011, Україна https://orcid.org/0000-0002-8176-1850
Dmytro Kovalenko Київський національний університет технологій та дизайну, вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ, Україна, 01011, Україна https://orcid.org/0000-0002-0853-0546

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2020.218711

Ключові слова:

тіньовий сектор економіки, теорія тінізації, бібліометричний аналіз, політика детінізації економіки, економічний розвиток

Анотація

Об'єктом дослідження є теорії формування тіньового сектору економіки. У роботі проведено еволюційний аналіз теорій тінізації економіки. Досліджено основні теорії виникнення неофіційного сектору економіки, визначено їх особливості, передумови виникнення та драйвери впливу. На основі систематизації літературних досліджень вчених виділено п’ять груп теорій: теорію модернізації, неоліберальну теорію, інституційну теорію, теорію політичної економіки. На основі аналізу економічного змісту поняття тінізації економіки визначено найбільш впливові драйвери переходу економічних суб’єктів в тінь. Зокрема, до найбільш впливових факторів віднесено: рівень централізації влади, економічного розвитку країни, якість інституційного середовища тощо. В роботі на основі аналізу підходів до розуміння дефініції «тінізація економіки» зроблено висновок про неоднозначне трактування поняття тіньової економіки та наявність значної кількості синонімів, що використовуються в рамках дослідження тіньового сектору економіки. На основі використання інструментарію Google Trends доведено мультиваріативність підходів розуміння сутності даного явища. До найбільш поширених трактувань віднесено: тіньова економіка, неформальна економіка, підпільна економіка, чорна економіка, неспостережувана економіка. На основі бібліометричного аналізу наукових публікацій в журналах, що індексуються в базах даних Scopus та WoS за період 2014–2020 рр. виділено три основних кластери, які об’єднують роботи присвячені дослідженню теорії формування тіньової економіки:

1) поява тіньового сектору економіки пояснюється переважним чином низькими показникам економічного розвитку країни;

2) тінізація економіки зумовлена високим рівнем безробіття населення;

3) зростання частки тіньового сектору економіки є наслідком неефективної політики уряду. За результатом дослідження зроблено висновок про те, що ключовим завданням в напрямку реалізації державної політики протидії тінізації економіки має слугувати узгодження заходів превенції держави із найбільш впливовими драйверами зростання частки тіньового сектору економіки.

Біографії авторів

Andrii Zolkover, Київський національний університет технологій та дизайну, вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ, Україна, 01011

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра економіки та сфери обслуговування

Dmytro Kovalenko, Київський національний університет технологій та дизайну, вул. Немировича-Данченка, 2, м. Київ, Україна, 01011

Кандидат економічних наук, доцент

Кафедра фінансів та фінансово-економічної безпеки

Посилання

Williams, C., Schneider, F. (2016). Measuring the Global Shadow Economy: The Prevalence of Informal Work and Labour Hardcover. Measuring the Global Shadow Economy: The Prevalence of Informal Work and Labour, 247.
Zahalni tendentsii tinovoi ekonomiky v Ukraini u 2019 rotsi (2019). Department ekonomichnoi stratehii ta makroekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy. Available at: https://ucap.io/wp-content/uploads/2020/06/1_shadow_2019.pdf
Cherniavskyi, S. S., Nekrasov, V. A., Tytko, A. V. (Red.) (2017). Tinova ekonomika v Ukraini: stan, tendentsii, shliakhy podolannia. Kyiv: Natsionalna akademiia vnutrishnikh sprav, 152.
Berdiev, A. N., Saunoris, J. W. (2016). Financial development and the shadow economy: A panel VAR analysis. Economic Modelling, 57, 197–207. doi: http://doi.org/10.1016/j.econmod.2016.03.028
Mazhar, U., Méon, P.-G. (2017). Taxing the unobservable: The impact of the shadow economy on inflation and taxation. World Development, 90, 89–103. doi: http://doi.org/10.1016/j.worlddev.2016.08.019
Chen, K., Ren, J., Zha, T. (2018). The Nexus of Monetary Policy and Shadow Banking in China. American Economic Review, 108 (12), 3891–3936. doi: http://doi.org/10.1257/aer.20170133
Foster, C., Frieden, J. (2017). Crisis of trust: Socio-economic determinants of Europeans’ confidence in government. European Union Politics, 18 (4), 511–535. doi: http://doi.org/10.1177/1465116517723499
Lins, K. V., Servaes, H., Tamayo, A. (2017). Social Capital, Trust, and Firm Performance: The Value of Corporate Social Responsibility during the Financial Crisis. The Journal of Finance, 72 (4), 1785–1824. doi: http://doi.org/10.1111/jofi.12505
Moreira, A., Savov, A. (2017). The Macroeconomics of Shadow Banking. The Journal of Finance, 72 (6), 2381–2432. doi: http://doi.org/10.1111/jofi.12540
Tiutiunyk, I., Kobushko, I., Ivaniy, O., Flaumer, A. (2019). Innovations in the management of tax gaps in the economy: foreign economic component. Marketing and Management of Innovations, 3, 112–125. doi: http://doi.org/10.21272/mmi.2019.3-09
Hart, K. (1973). Informal Income Opportunities and Urban Employment in Ghana. The Journal of Modern African Studies, 11 (1), 61–89. doi: http://doi.org/10.1017/s0022278x00008089
Tiutiunyk, I. V., Humenna, Yu. H. (2018). Illicit financial flows of economic subjects: value aspect. Prychornomorski ekonomichni studii, 33, 208–212.
Osipov, G. V., Glotov, V. I., Karepova, S. G. (2018). Population in the shadow market: petty corruption and unpaid taxes. Entrepreneurship and Sustainability Issues, 6 (2), 692–710. doi: http://doi.org/10.9770/jesi.2018.6.2(16)
Medina, L., Schneider, F. (2018). Shadow Economies Around the World: What Did We Learn Over the Last 20 Years? IMF Working Papers, 18 (17), 1. doi: http://doi.org/10.5089/9781484338636.001