Визначення особливостей розвитку сучасних теорій управління

Автор(и)

  • Ганна Петрівна Жалдак Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0000-0003-3421-3648

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.225380

Ключові слова:

теорії управління, цифрові технології, нематеріальні активи, корпоративна культура, філософія Agile.

Анотація

Об’єктом дослідження є процеси розвитку сучасних теорій управління. Одним із найбільш проблемних аспектів є ідентифікація особливостей розвитку сучасних теорій управління в період діджиталізації та пандемії, що чинять істотний вплив на економіку країни.

У процесі роботи використовувались загальнонаукові методи: індукції та дедукції, аналізу та синтезу, порівняння, систематизації. Проведено аналіз наукових підходів до визначення поняття управління; визначено основні сутнісні ознаки сучасних підприємств і теорій управління відповідно. Визначено, що теорія управління на сучасному рівні зазнає суттєвих трансформацій. У сучасних теоріях все більше уваги приділяється: нематеріальній складовій та особливостям управління нею; відбувається активний перехід до цифрових технологій та діджиталізації бізнесу; виникає потреба у використанні нових методів управління; змінюються організаційні структури та корпоративні культури. Це у свою чергу сприяє цілеспрямованому формуванню та розвитку таких інститутів всередині організації, як:

– довіра та творча атмосфера продуктивної групової роботи;

 розвиток організаційних зв’язків всередині організації та за її межами;

– розвиток інноваційної здатності колективу компанії;

– використання досвіду інших організацій.

На основі проведеного аналізу визначено такі особливості сучасних теорій управління:

– у сучасних теоріях все більше уваги приділяється нематеріальній складовій та особливостям управління нею;

– активний перехід до цифрових технологій та діджиталізації бізнесу;

– зміна предмету праці у більшості працівників, зокрема, перехід до прогресивних інформаційних та комунікаційних технологій;

– необхідність використання нових методів управління;

– трансформація організаційних структур та корпоративних культур.

Завдяки цьому забезпечується можливість ефективного сучасного управління шляхом планування діяльності фірми в короткостроковому, середньостроковому та довгостроковому періоді, а також отримання фірмою максимально можливого прибутку з мінімальними витратами в умовах дії швидкозмінного зовнішнього середовища.

Біографія автора

Ганна Петрівна Жалдак, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кандидат економічних наук

Кафедра менеджменту

Посилання

  1. Zakharchyn, H. M. (Ed.) (2011). Evoliutsiinyi rozvytok system menedzhmentu i orhanizatsiinoi kultury. Korporatyvna kultura. Available at: http://nebotan.info/corporative/management.php
  2. Сучасна ситуація в теоріi і практиці світового менеджменту. URL: https://elib.bsu.by/bitstream/.pdf
  3. Tkachuk, H. O. (2019). Tsyfrovi transformatsii: vzaiemozviazok iz systemoiu ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva. Ekonomika kharchovoi promyslovosti, 11 (4), 42–50.
  4. Tapskott, D.; Pisareva, S. (Ed.) (1999). Elektronno-tsifrovoe obschestvo: pliusy i minusy setevogo intellekta. Kyiv: ITN Press; Moscow: Refl-buk, 403.
  5. Mesenbourg, T. L. (2001). Measuring the Digital Economy. US Bureau of the Census, Suitland.
  6. Amosov, A. A. (2011). Povyshenie proizvoditelnosti truda. Ekonomist, 1, 205.
  7. Bazarov, T. Iu. (2011). Upravlenie personalom razvivaiuscheisia organizatsii. Moscow: IPK GS, 334.
  8. Napravleniia i tendentsii razvitiia sovremennogo menedzhmenta. Available at: https://finances.social/menedjment_695/napravleniya-tendentsii-razvitiya-sovremennogo-41196.html
  9. Zhaldak, G. P. (2014). Formation bases of socioeconomic mechanism of innovative development of industrial enterprises. Technology Audit and Production Reserves, 3 (3 (17)), 43–46. doi: http://doi.org/10.15587/2312-8372.2014.25398
  10. Filev, V. V. (2008). Upravlenie rostom proizvoditelnosti truda. Ekonomist, 3, 2–12.
  11. Dusharina, E. Iu. (2020). Key elements of corporate culture. Journal of Economics and Business, 3-1 (60), 64–67. doi: http://doi.org/10.24411/2411-0450-2020-10169
  12. Tsurri, O. G. (2016). Firmennii stil v sozdanii blagopriiatnogo imidzha kompanii. Almanakh teoreticheskikh i prikladnykh issledovanii reklamy, 1, 91–96.
  13. Gridneva, E. A. (2007). Firmennii stil kak problema sovremennoi estetiki. Vestnik Nizhegorodskogo universiteta im. N. I. Lobachevskogo, 6, 288–292.
  14. Skulmovskaia, L. G., Klimenko, A. A. (2009). Korporativnye tsennosti kak faktor razvitiia korporativnoi kultury. Vestnik Tiumenskogo gosudarstvennogo universiteta, 4, 101–105.
  15. Shevchenko, I. L. (2016). Korporativnaia kultura kak mekhanizm korporativnogo upravleniia. Vestnik Iuzhno-Uralskogo gosudarstvennogo universiteta, 4 (10), 116–121.
  16. Okatov, A. V., Solovev, D. A. (2017). Poniatie i vidy korporativnoi kultury. Vestnik Tambovskogo universiteta, 3 (11), 35–47.
  17. Merzlov, I. (2018). Rol AGILE v protsesse prekhoda k Industrii 4.0. Razvitie menedzhmenta v Industrii 4.0: perekhod k kiberfizicheskim organizatsiiam i formirovanie ikh sistem upravleniia. Perm, 94–98. Available at: http://www.psu.ru/files/docs/science/books/sborniki/razvitie-menedzhmenta-v-industrii-4.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-02-26

Як цитувати

Жалдак, Г. П. (2021). Визначення особливостей розвитку сучасних теорій управління. Technology Audit and Production Reserves, 1(4(57), 10–13. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.225380

Номер

Розділ

Економіка та управління підприємством: Звіт про науково-дослідну роботу