Визначення режимів руху гранул (прилл) у грануляційній башті виробництва мінеральних добрив

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.241142

Ключові слова:

грануляція, обертовий вібраційний гранулятор, монодисперстність, аміачна селітра, коефіцієнт опору, азотні добрива

Анотація

Об'єктом дослідження є режим руху гранул мінеральних добрив, отриманих в баштах. Предметом дослідження є вплив фізико-хімічних властивостей гранул, їх розміру та початкових гідродинамічних показників на швидкість руху гранул у башті. Для тукової промисловості характерні високі вимоги до обсягів виробництва мінеральних добрив, що робить перспективним використання грануляційних установок великої одиничної потужності, баштове виробництво. Отриманий продукт повинен мати стабільний фізико-хімічний склад, бути монодисперсним зі сферичною формою гранул, що дозволяє проводити довгострокове зберігання насипом без використання допоміжного обладнання та відповідати світовим стандартам якості. Основним грануляційним обладнанням, що використовується в баштовому виробництві мінеральних добрив, є грануляційне обладнання розпилюючого типу. У таких баштах виникає імовірність перетину факелів гранул, потрапляння гранул на стінки грануляційної башти та налипання розплаву на цій поверхні в промислових умовах, що приводить до негативних наслідків. Тому визначення режимів руху гранул досі залишається важливим. В роботі були використані методи математичного моделювання руху гранул за різних умов. Для розв’язання рівнянь диференційних рівнянь використовували чисельні методи. В результаті отримали рівняння для визначення складових швидкості по осям координат х та у. Розрахунок горизонтальної швидкості гранули та визначення часу її руху в робочій області грануляційної башти дозволяє визначити довжину шляху гранули в цьому напрямку, визначити діаметр факелу розпилу гранул. Дає інформацію по запобіганню потрапляння гранул на стінки грануляційної башти та налипанню розплаву на цій поверхні в промислових умовах, що приводить до негативних наслідків. Величина швидкості, особливо для вертикальної складової, з часом у декілька разів змінює своє значення в наслідок зміни режиму руху гранул при руху від гранулятора до низу башти. Це вказує на необхідність також враховувати зміну величини коефіцієнта супротиву в часі. При отриманні рівнянь були використанні спрощення, розглядався рух твердої гранули. Однак з гранулятора (диспергатора) рух починає крапля, яка потім кристалізується в гранулу. Порівнявши отримані результати, що дозволяють розрахунковим шляхом передбачити поведінку факелу розпилу гранул, з результатами, що отримані в промислових умовах, можна зробити висновок, що похибка отриманих рівнянь складає 10,5%. Тому роботу над вдосконаленням отриманих рівнянь, що описують режим руху (швидкість) гранул, буде продовжено.

Біографії авторів

Максим Сергійович Скиданенко, Сумський державний університет

Кандидат технічних наук, старший викладач

Кафедра хімічної інженерії

Всеволод Іванович Склабінський, Сумський державний університет

Доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри

Кафедра хімічної інженерії

Al-Khyatt Muhamad Nadhem, The General Directorate Education of Iraq

PhD, Senior Engineer

Костянтин Васильович Нічволодін, Сумський державний університет

Кафедра хімічної інженерії

Посилання

  1. Cheblanov, N. V. Sergeev, Iu. A., Soldatov, A. V. (2010). Prillirovannii i granulirovannii karbamid: svoistva i perspektivy. Evraziiskii khimicheskii rynok, 9, 26–33.
  2. Taran, A. L., Dolgalev, E. V., Taran, Iu. A. (2006). Algoritm rascheta forsunochnogo granuliatora dlia proizvodstva izvestkovo – ammiachnoi selitry v bashniakh. Vestnik MITKHT, 1 (3), 42–46.
  3. Skydanenko, M. S., Sklabynskyi, V. Y., Kononenko, N. P. (2014). Yssledovanye protsessa ystechenyia struy zhydkosty yz otverstyia perforyrovannoi obolochky pryllera. Visnyk Natsionalnoho Tekhnichnoho Universytetu «Kharkivskyi politekhnichnyi instytut». Seriia: Novi rishenniav suchasnykh tekhnolohiiakh, 26 (1069), 186–192.
  4. Kazakova, E. A. (1973). Granulirovanie i okhlazhdenie v apparatakh s kipiaschim sloem. Moscow: Khimiia, 152.
  5. Gezerman, A. O., Corbacioglu, B. D. (2011). A New Approach to Cooling and Prilling during Fertilizer Manufacture. International Journal of Chemistry, 3 (2), 158–168. doi: http://doi.org/10.5539/ijc.v3n2p158
  6. Kholin, B. G. (1977). Tsentrobezhnye i vibratsionnye granuliatory plavov i raspyliteli zhidkosti. Moscow: Mashinostroenie, 182.
  7. Gezerman, A.O.; Corbacioglu, B.D. A New Approach to Cooling and Prilling during Fertilizer Manufacture. Int. J. Chem. 2011, 3, p. 158–168.
  8. Skydanenko, M., Sklabinskyi, V., Saleh, S., Barghi, S. (2017). Reduction of Dust Emission by Monodisperse System Technology for Ammonium Nitrate Manufacturing. Processes, 5 (4), 37. doi: http://doi.org/10.3390/pr5030037
  9. Ushakov, S. G., Zverev, N. I. (1974). Inertsionnaia separatsiia pyli. Moscow: Energiia, 168.
  10. Romankov, P. G., Kurochkina, M. I. (1982). Gidromekhanicheskie protsessy khimicheskoi tekhnologii. Leningrad: Khimiia, 288.
  11. Green, D., Southard, M. Z. (2018). Perry's Chemical Engineers' Handbook. McGraw-Hill Education, 2272.
  12. Bird, R. B., Stewart, W. E., Lightfoot, E. N. (2006). Transport Phenomena. John Wiley & Sons, Inc., 905.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-18

Як цитувати

Скиданенко, М. С., Склабінський, В. І., Nadhem, A.-K. M., & Нічволодін, К. В. (2021). Визначення режимів руху гранул (прилл) у грануляційній башті виробництва мінеральних добрив. Technology Audit and Production Reserves, 5(3(61), 6–9. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2021.241142

Номер

Розділ

Хіміко-технологічні системи: Звіт про науково-дослідну роботу