Розгляд тирси як потенційної сировини для пом’якшення кліматичних змін на внутрішньому середовищі

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2022.270479

Ключові слова:

тирса, теплові властивості, композиційний матеріал, пом'якшення зміни клімату, внутрішнє середовище

Анотація

Об’єктом дослідження є тирса як потенційна сировина для пом’якшення кліматичних змін у внутрішньому середовищі. Методом суміші визначали питому теплоємність зразка тирси, а теплопровідність – методом диска Лі. Результати дослідження показали, що питома теплоємність тирси становить 54,9271 Дж·г–1·K–1, а теплопровідність – 0,12 Вт/м·K. Підсумок результатів полягає в тому, що тирсі потрібно близько 54,9271 Дж·г–1·K–1, щоб збільшити свою одиницю маси на 1 °C і порівняно дуже низьку теплопровідність 0,12 Вт/м·K. Тирсу можна використовувати як композиційний матеріал для покрівлі та стелі, щоб значно зменшити швидкість, з якою теплова енергія сонця передається в навколишнє середовище, і, отже, зменшити вплив зміни клімату на навколишнє середовище в приміщенні. Тирса, яка не обробляється чи утилізується належним чином, може створити серйозні проблеми для водних і наземних екосистем, спалахів пожеж та проблем зі здоров’ям, наприклад, серйозні алергічні реакції. Тому розгляд інших варіантів повторного використання тирси зменшить проблеми, які вона може створити для навколишнього середовища.

Спонсор дослідження

  • Presentation of research in the form of publication through financial support in the form of a grant from SUES (Support to Ukrainian Editorial Staff).

Біографії авторів

James J. Robert, Ignatius Ajuru University of Education Rumuolumeni

PhD, Lecturer

Department of Physics

Ayebaniminyo Ekpete, Ignatius Ajuru University of Education Rumuolumeni

Department of Physics

Посилання

  1. Health topics/climate change (2021). WHO. Available at: https://www.who.int/health-topics/climate-change#tab=tab_1 Last accessed: 20.03.2022
  2. Fourth climate Assessment V(ii) (2017). USGCRP. Available at: https://www.globalchange.gov/nca4 Last accessed: 20.03.2022
  3. Harrison, C. A., Thornton, R. G., Lawrence, D. M., Kinnersly, R. I., Ayres, J. G. (2002). Personal exposure monitoring of particulate matter, nitrogen dioxide, and carbon monoxide, including susceptible groups. Occupational and Environmental Medicine, 59 (10), 671–679. doi: https://doi.org/10.1136/oem.59.10.671
  4. Ghosh, B., Das, B., Soni, B., Saurav, A. (2018). Experimental investigation on the feasibility of using sawdust as partial replacement of fine aggregate in concrete. School of Civil Engineering, Kalinga Institute of Industrial Technology. doi: https://doi.org/10.13140/RG.2.2.15053.95206
  5. Lennox, J. A., Asitok, A., John, G. E., Etim, B. T. (2019). Characterization of products from sawdust biodegradation using selected microbial culture isolated from it. African Journal of Biotechnology, 18 (29), 857–864.
  6. Ogundipe, O. M., Adekanmi, J. S., Akinkurolere, O. O., Ale, P. O. (2019). Effect of Compactive Efforts on Strength of Laterites Stabilized with Sawdust Ash. Civil Engineering Journal, 5 (11), 2502–2514. doi: https://doi.org/10.28991/cej-2019-03091428
  7. Bhatti, P., Newcomer, L., Onstad, L., Teschke, K., Camp, J., Morgan, M., Vaughan, T. L. (2010). Wood dust exposure and risk of lung cancer. Occupational and Environmental Medicine, 68 (8), 599–604. doi: https://doi.org/10.1136/oem.2010.060004
  8. Owoyemi, J. M., Zakariya, H. O., Elegbede, I. O. (2016). Sustainable wood waste management in Nigeria. Environmental & Socio-Economic Studies, 4 (3), 1–9. doi: https://doi.org/10.1515/environ-2016-0012
  9. Hollamby, A. (2010). The dangers of sawdust. Hazardex. Available at: https://www.hazardexonthenet.net/article/28722/The-dangers-of-wood-dust.aspx
  10. Prusty, J. K., Patro, S. K., Basarkar, S. S. (2016). Concrete using agro-waste as fine aggregate for sustainable built environment – A review. International Journal of Sustainable Built Environment, 5 (2), 312–333. doi: https://doi.org/10.1016/j.ijsbe.2016.06.003
  11. Ignasher, J. (2022). Ice – The cold harvest. The Smithfield Times. Available at: https://smithfieldtimesri.net/wp-content/uploads/2021/12/ST-Jan-2022-low-res.pdf
  12. Kim, G.-H., Shin, J.-M., Kim, S., Shin, Y. (2013). Comparison of School Building Construction Costs Estimation Methods Using Regression Analysis, Neural Network, and Support Vector Machine. Journal of Building Construction and Planning Research, 1 (1), 1–7. doi: https://doi.org/10.4236/jbcpr.2013.11001
  13. Mwango, A., Kambole, C. (2019). Engineering Characteristics and Potential Increased Utilisation of Sawdust Composites in Construction – A Review. Journal of Building Construction and Planning Research, 7 (3), 59–88. doi: https://doi.org/10.4236/jbcpr.2019.73005
  14. Sahmoune, M. N., Yeddou, A. R. (2016). Potential of sawdust materials for the removal of dyes and heavy metals: examination of isotherms and kinetics. Desalination and Water Treatment, 57 (50), 24019–24034. doi: https://doi.org/10.1080/19443994.2015.1135824
  15. Meez, E., Rahdar, A., Kyzas, G. Z. (2021). Sawdust for the Removal of Heavy Metals from Water: A Review. Molecules, 26 (14), 4318. doi: https://doi.org/10.3390/molecules26144318
  16. Yang, H., Wang, Y., Liu, Z., Liang, D., Liu, F., Zhang, W., Di, X., Wang, C., Ho, S.-H., Chen, W.-H. (2017). Enhanced thermal conductivity of waste sawdust-based composite phase change materials with expanded graphite for thermal energy storage. Bioresources and Bioprocessing, 4 (1). doi: https://doi.org/10.1186/s40643-017-0182-4
  17. Arsenic, metals, fibres and dusts. IARC Working Group on the Evaluation of Carcinogenic Risks to Humans (2012). Lyon (FR): International Agency for Research on Cancer. IARC Monographs on the Evaluation of Carcinogenic Risks to Humans, No. 100C. Wood dust. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK304376/
  18. Aigbomian, P. E. (2013). Development of wood-crete building material. Brunel University.
  19. Mogaji, P. B., Ayodeji, S. P., Olatise, A. D., Oladele, I. O. (2017). Investigation of the properties and production of sawdust ceiling tile using polystyrene as a binder. African Journal of Science, Technology, Innovation and Development, 9 (6), 655–659. doi: https://doi.org/10.1080/20421338.2017.1352158
  20. Bentchikou, M., Guidoum, A., Scrivener, K., Silhadi, K., Hanini, S. (2012). Effect of recycled cellulose fibres on the properties of lightweight cement composite matrix. Construction and Building Materials, 34, 451–456. doi: https://doi.org/10.1016/j.conbuildmat.2012.02.097
  21. Charai, M., Sghiouri, H., Mezrhab, A., Karkri, M., Elhammouti, K., Nasri, H. (2020). Thermal Performance and Characterization of a Sawdust-Clay Composite Material. Procedia Manufacturing, 46, 690–697. doi: https://doi.org/10.1016/j.promfg.2020.03.098
  22. Folaranmi, J. (2009). Effect of additives on the thermal conductivity of clay. Minna. Available at: http://ljs.academicdirect.org/A14/074_077.htm
  23. Božiková, M., Kotoulek, P., Bilčík, M., Kubík, Ľ., Hlaváčová, Z., Hlaváč, P. (2021). Thermal properties of wood and wood composites made from wood waste. International Agrophysics, 35 (3), 251–256. doi: https://doi.org/10.31545/intagr/142472
  24. Ismail, I., Mardiani, M., Desy, L., Fauzi, F. (2014). Sawdust for thermal insulating building. Available at: https://www.semanticscholar.org/paper/Sawdust-for-Thermal-Insulation-Building-Ismail-Mardiani/1df8a519d873566450c830ffb2b878dcc7dca8d6
  25. Oluyamo, S. S., Bello, O. R. (2014). Particle Sizes and Thermal Insulation Properties of Some Selected Wood Materials for Solar Device Applications. IOSR Journal of Applied Physics, 6 (2), 54–58. doi: https://doi.org/10.9790/4861-06215458
  26. Mortensen, L. C. (2001). Engineering materials for mechanical engineer technicians. Oxford University press.
Considering of sawdust as a potential raw material for climate change mitigation in indoor environment

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-27

Як цитувати

Robert, J. J., & Ekpete, A. (2022). Розгляд тирси як потенційної сировини для пом’якшення кліматичних змін на внутрішньому середовищі. Technology Audit and Production Reserves, 6(3(68), 24–28. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2022.270479

Номер

Том 6 № 3(68) (2022): Хімічна інженерія

Розділ

Екологія та технології захисту навколишнього середовища

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 James J. Robert, Ayebaniminyo Epkete

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.