Дослідження та порівняльний аналіз якісних параметрів харчових порошків, вироблених із зернової сировини на вдосконаленому струминному млині
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2022.271557Ключові слова:
цільнозернове борошно, повітряний помел, струминний млин, якісний аналіз борошна, пшениця, гречка, висівки, дієтичні продуктиАнотація
Об'єктом дослідження є зразки харчових порошків, отриманих в результаті помелу продуктів збирання та переробки низки зернових культур, за допомогою технології повітряного помелу на вдосконаленому струминному млині. Однією з найважливіших проблем сучасної харчової промисловості є те, що для виробництва борошна із зернових культур використовується переважно ендосперм, а цінні нутрієнти знаходяться в оболонках та зародку зерна. Спроби розмелювання оболонок та зародка зерна на млинах, поширених на існуючих млинових комбінатах, призводять до отримання великих шматків висівок, що дають великий розкид у розмірах часток продуктів помелу і є енерговитратними.
Як вважають автори, найкращим рішенням забезпечення дійсно цільнозернового помелу, тобто помелу зерна разом із оболонками, є повітряний помел на струменевих млинах. Вдосконалений струменевий млин дає можливість перемелювати в муку однаковою консистенції як ендосперм, так і оболонки зерна. З однакової кількості сировини можна виробляти приблизно на 30 % більше кінцевих продуктів помелу. Важливо й те, що вдосконалений струменевий млин при відпрацьованих режимах витрачає для помелу не більше енергії, ніж звичайний млин.
Для досліджень були взяті помелені на такому млині найбільш масові продукти – борошно пшеничне (чорнозернівка), борошно гречане (зі смаженої гречки) та висівки пшеничні. Перші два продукти – цільнозернового помелу, а висівки – вироблені внаслідок обвалення пшениці, вирощеної відповідно до вимог органічного землеробства. Зразки порошків, отриманих в результаті подрібнення цих продуктів на вдосконаленому струминному млині, порівнювалися з контрольними зразками – виробленими з аналогічної сировини на валковому млині – найбільш поширеній конструкції, що знаходиться на озброєнні комбінатів млинів. Було здійснено вимірювання фізичних показників порошків, вивчені теплофізичні властивості та біотехнологічні параметри.
Отримані результати дозволяють стверджувати, що порошки, отримані на вдосконаленому струминному млині, мають характеристики кращі або близькі до порошків, отриманих на звичайних млинах. Це дозволить використовувати їх без істотної зміни рецептури виробів з їх додаванням (хлібобулочних, макаронних та ін.), а також створювати нові дієтичні, корисні для здоров’я продукти, багаті на біологічно активні речовини.
Посилання
- Gao, W., Chen, F., Wang, X., Meng, Q. (2020). Recent advances in processing food powders by using superfine grinding techniques: A review. Comprehensive Reviews in Food Science and Food Safety, 19 (4), 2222–2255. doi: https://doi.org/10.1111/1541-4337.12580
- Chen, T., Zhang, M., Bhandari, B., Yang, Z. (2017). Micronization and nanosizing of particles for an enhanced quality of food: A review. Critical Reviews in Food Science and Nutrition, 58 (6), 993–1001. doi: https://doi.org/10.1080/10408398.2016.1236238
- Zhao, G., Liang, X., Wang, C., Liao, Z., Xiong, Z., Li, Z. (2014). Effect of superfine pulverization on physicochemical and medicinal properties of Qili Powder. Revista Brasileira de Farmacognosia, 24 (5), 584–590. doi: https://doi.org/10.1016/j.bjp.2014.09.006
- Angelidis, G., Protonotariou, S., Mandala, I., Rosell, C. M. (2015). Jet milling effect on wheat flour characteristics and starch hydrolysis. Journal of Food Science and Technology, 53 (1), 784–791. doi: https://doi.org/10.1007/s13197-015-1990-1
- Kang, M. J., Kim, M. J., Kwak, H. S., Kim, S. S. (2019). Effects of Milling Methods and Cultivars on Physicochemical Properties of Whole-Wheat Flour. Journal of Food Quality, 2019, 1–12. doi: https://doi.org/10.1155/2019/3416905
- Protonotariou, S., Drakos, A., Evageliou, V., Ritzoulis, C., Mandala, I. (2014). Sieving fractionation and jet mill micronization affect the functional properties of wheat flour. Journal of Food Engineering, 134, 24–29. doi: https://doi.org/10.1016/j.jfoodeng.2014.02.008
- Kim, B.-K., Cho, A.-R., Chun, Y.-G., Park, D.-J. (2012). Effect of microparticulated wheat bran on the physical properties of bread. International Journal of Food Sciences and Nutrition, 64 (1), 122–129. doi: https://doi.org/10.3109/09637486.2012.710890
- Lee, D., Kim, M. J., Kwak, H. S., Kim, S. S. (2020). Characteristics of Bread Made of Various Substitution Ratios of Bran Pulverized by Hammer Mill or Jet Mill. Foods, 9 (1), 48. doi: https://doi.org/10.3390/foods9010048
- Kovalenko, V. V. (2009). Pat. No. 88789 UA. Method and device for flour production. MPK: B02C 9/00, B02C 19/06 (2006.01). No. a200702594. declareted: 25.09.2008; published: 25.11.2009, Bul. No. 18.
- Shi, L., Li, W., Sun, J., Qiu, Y., Wei, X., Luan, G., Hu, Y., Tatsumi, E. (2016). Grinding of maize: The effects of fine grinding on compositional, functional and physicochemical properties of maize flour. Journal of Cereal Science, 68, 25–30. doi: https://doi.org/10.1016/j.jcs.2015.11.004
- Hareland, G. A. (1994). Evaluation of Flour Particle Size Distribution by Laser Diffraction, Sieve Analysis and Near-infrared Reflectance Spectroscopy. Journal of Cereal Science, 20 (2), 183–190. doi: https://doi.org/10.1006/jcrs.1994.1058
- Augustin, M., Sanguansri, P.; Steve, L. T. (Ed.) (2009). Nanostructured materials in the food industry. Advances in Food and Nutrition Research. Academic, 183–213. doi: https://doi.org/10.1016/s1043-4526(09)58005-9
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Sun Changgao, Oleh Olkhovikov, Gao Xiaojin, Andrii Marynin, Zhang Sichen, Anastasiia Shevchenko, Sun Botong, Zhao Yue
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.