Одержання бетонів з низьким CO2 слідом

Автор(и)

  • Анастасія Юріївна Бєлоград Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Україна https://orcid.org/0009-0005-8954-7823

DOI:

https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.281246

Ключові слова:

виробництво цементу, викиди вуглекислого газу, альтернативні сировинні матеріали, будівельні матеріали, Net Zero CO2, клінкер-фактор

Анотація

Об’єктом дослідження є поточний стан стратегії кліматичних дій для виробництва цементу та бетону, враховуючи можливі важелі зменшення викидів CO2.

Визначено, що основним джерелом викидів вуглекислого газу на тону портландцементу, і в подальшому на кубічний метр бетону, є декарбонізація карбонату кальцію – основного сировинного компоненту портландндцементного клінкеру. Джерелом викидів є також згоряння викопних видів палива, які необхідні для протікання процесу декарбонізації та випалу сировини. Тому портландцемент зі зниженим вмістом портландцементного клінкеру розглядається як рішення для виготовлення бетонів з низьким CO2 слідом. Крім того, оцінено потенціал України у розвитку сталого підходу у виробництві портландцементного клінкеру з використанням альтернативних видів палива та альтернативних сировинних матеріалів, що в свою чергу впливають на загальну кількість CO2, яка приходиться на тону клінкеру. Покращення якісних характеристик цементу було визначено як ключовий напрямок в управлінні портфоліо продуктів для просування цементів з нижчим клінкер-фактором за рахунок збільшення вмісту активних мінеральних добавок. Показано, що виготовлення бетонів з підвищеними вимогами до міцності та довговічності на основі цементів, насичених активними мінеральними добавками, є важливою задачею. Це пов’язане з тією обставиною, що активні мінеральні добавки мають різне походження, та не всі з доступних до використання у виробництві цементу проявляють гідравлічні властивості, що притаманні портладцементному клінкеру.

В якості основного методу випробувань для оцінки параметрів якості портландцементу зі зниженим клінкер-фактором у відповідності до конкретних застосувань була запропонована «Комплексна система тестування характеристик» (CPTS). Такий підхід, орієнтований на клієнта, відкриває можливості виробництва бетону з низьким CO2. Досліджено, що за допомогою методу CPTS можна досягти зниження загальної кількості цементу на кубічний метр бетону, при заданих параметрах бетонної суміші, що має прямий вплив на загальну кількість CO23.

Біографія автора

Анастасія Юріївна Бєлоград, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кафедра хімічної технології композиційних матеріалів

Посилання

  1. Stashwick, S. (2022). Cut Carbon and Toxic Pollution, Make Cement Clean and Green. NRDC. Available at: https://www.nrdc.org/bio/veena-singla/cut-carbon-and-toxic-pollution-make-cement-clean-and-green
  2. Reiter, S. (2022). Transition to NET ZERO. McKinsey Sustainability. Available at: https://www.mckinsey.com/capabilities/sustainability/our-insights/spotting-green-business-opportunities-in-a-surging-net-zero-world/transition-to-net-zero/cement
  3. The Paris Agreement. United Nations. Available at: https://www.un.org/en/climatechange/paris-agreement
  4. Pro ratyfikatsiiu Paryzkoi uhody (2016). Zakon Ukrainy No. 1469-VIII 14.07.2016. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1469-19#Text
  5. Pro Zvernennia Verkhovnoi Rady Ukrainy do Konferentsii Orhanizatsii Obiednanykh Natsii zi zminy klimatu (2021). Available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1870-20#n14
  6. Ivaniuta, S. P., Yakushenko, L. M.; Smenkovskyi, A. Yu. (Ed.) (2022). Evropeiskyi zelenyi kurs i klimatychna polityka Ukrainy. Kyiv: NISD, 95.
  7. Bielohrad, А., Tokarchuk, V. (2019). Alternative fuels for cement production. Innovative Solutions in Modern Science, 8 (35), 31–37.
  8. Oecknick, J. (2020). Cements for use in Precast Concrete Industries – evaluation of their application potential in customer oriented way. Concrete Plant International.
  9. Oecknick, J., Niehoff, D. (1997). The compressive strength of cement – a new laboratory mixer with an integrated consistency test installation. Betonwerk und Fertigteiltechnik, 78–83.
  10. Cement PSD and Water Demand (2021). GCP Applied Technologies. Available at: https://gcpat.vn/en-gb/about/news/blog/cement-psd-and-water-demand
  11. DSTU B V.2.7-46:2010. Tsementy zahalnobudivelnoho pryznachennia.
  12. DSTU B EN 197-1:2015. Tsement. Chastyna 1. Sklad, tekhnichni umovy ta kryterii vidpovidnosti dlia zvychainykh tsementiv (EN 197-1:2011, IDT)
  13. KSE institute. Zvit pro priami zbytky infrastruktury vid ruinuvan vnaslidok viiskoi ahresii rosii proty Ukrainy. Kyiv, 2022.
  14. CEN EN 197-6:2023. Cement – Part 6: Cement with recycled building materials.
  15. CEN EN 197-5:2021. Cement Portland-composite cement CEM II/C-M and Composite cement CEM VI.
Concrete manufacturing with a low CO2 footprint

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-08

Як цитувати

Бєлоград, А. Ю. (2023). Одержання бетонів з низьким CO2 слідом. Technology Audit and Production Reserves, 3(3(71), 6–10. https://doi.org/10.15587/2706-5448.2023.281246

Номер

Розділ

Хіміко-технологічні системи