Дослідження динаміки бурильної колони з використанням ймовірностних методів
DOI:
https://doi.org/10.15587/2706-5448.2024.296725Ключові слова:
бурильна колона, динаміка бурильної колони, вплив на породу, характер коливань, ймовірністні методиАнотація
Об'єктом дослідження є бурильна колона. Робота направлена на дослідження динаміки бурильної колони та її вплив на породу, що розбурюється ймовірністними методами.
Показано, що характер коливань верху бурильної колони та вибійних сигналів відрізняються та носить стаціонарний випадковий характер. Доведено, що процес на виході бурильної колони, з врахуванням випадкових збурень, є вузькосмуговим (квазігармонічним) або близьким до нього. Виявлено, що енергетичний склад ділянок спектру та поява резонансних піків і їх зміщення безпосередньо визначається фізико-механічними властивостями порід, які розбурюються, як один із факторів, який визначає вібростан бурильної колони. Наведено графіки спектральної щільності потужності вибійних коливань, що показують їх підсилення на частотах 30–40 Гц по ходу збільшення твердості порід, які розбурюються. Максимум згинаючої кривої щільності потужності зміщується у сторону низьких частот. Проходить «взаємне зближення» максимумів спектральної щільності потужності коливань верху та низу бурильної колони. Показано, що важливою особливістю коливань бурильної колони в процесі буріння шарошковими долотами є те, що інтенсивність коливань верху бурильної колони проходить з частотами, близькими до низьких частот, а коливання низу колони – до високих частот.
Визначено, що процес на виході бурильної колони, з врахуванням випадкових збурень є вузькосмуговим (квазігармонічним) або близьким до нього. Як наслідок, припущення про вузькосмугастість на виході системи, яке покладено в основу теоретичних досліджень, є виправданим. Доведено, що бурильна колона, як система з рідким заповненням під тиском, більш стійка порівняно з пустотілою конструкцією. Промивальна рідина, у цьому випадку, грає роль динамічного поглинача.
Посилання
- Ogorodnikov, P. I. (1991). Ulravlenie uglubleniia skvazhin na baze izucheniia dinamicheskikh protcesov v burilnoi kolone. MINKhiGP im akad. Gubkina I. P., 421.
- Ullah, F. K., Duarte, F., Bohn, C. (2016). A Novel Backstepping Approach for the Attenuation of Torsional Oscillations in Drill Strings. Solid State Phenomena, 248, 85–92. doi: https://doi.org/10.4028/www.scientific.net/ssp.248.85
- Iunin, E. K., Khegai, V. K. (2017). Dinamika glubokogo bureniia. Nedra, 285.
- Nikolaenko, H. A. (1967). Veroiatnostnye metody dinamicheskogo rascheta mashinostroitelnykh konstruktcіi. Mashinostroenie, 368.
- Mendil, K., Kiddush, M., Dogman, M. Z. (2020). Modeling of hydrocarbon rotary drilling systems under torsional vibration conditions: a review. Artificial Intelligence and Renewable Energy Towards the Energy Transition. ICAIRES 2020. Cham: Springer, 174, 243–251. doi: https://doi.org/10.1007/978-3-030-63846-7_24
- Nikolaenko, N. A., Ulianov, C. B. (1977). Statisticheskaia dinamika mashinostroitelnikh konstruktcіi. Mashinostroenie, 368.
- ASTM Standard E756-05, Standard test method for measuring vibration-damping properties of materials (2010). ASTM International.
- Kreuzer, E., Steidl, M. (2011). Controlling torsional vibrations of drill strings via decomposition of traveling waves. Archive of Applied Mechanics, 82 (4), 515–531. doi: https://doi.org/10.1007/s00419-011-0570-8
- Samarin, A. A. (1979). Vibratcii truboprovodov energeticheskikh ustanovok i metody ikh ustraneniia. Energiia, 266.
- Saadeldin, R., Gamal, H., Elkatatny, S., Abdulraheem, A. (2021). Intelligent Model for Predicting Downhole Vibrations Using Surface Drilling Data During Horizontal Drilling. Journal of Energy Resources Technology, 144 (8). doi: https://doi.org/10.1115/1.4052794
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Viktor Svitlytskyi, Sergii Iagodovskyi, Iryna Boshkova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Закріплення та умови передачі авторських прав (ідентифікація авторства) здійснюється у Ліцензійному договорі. Зокрема, автори залишають за собою право на авторство свого рукопису та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons CC BY. При цьому вони мають право укладати самостійно додаткові угоди, що стосуються неексклюзивного поширення роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом, але за умови збереження посилання на першу публікацію статті в цьому журналі.